03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/1726/2025
24 вересня 2025 року м. Київ
Справа № 754/2856/24
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Сенюти В.О.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
У лютому 2024 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.07.2016 року між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено кредитний договір № С01.179.72828.
07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №4 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № С01.179.72828 від 05.07.2016 року в сумі 88709 грн. 90 коп., з яких: 36 800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 51909 грн. 90 коп. - сума заборгованості за відсотками.
25.04.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест Фінанс» укладено кредитний договір № 10000476944.
11.05.2021 року між ТОВ «Інвест Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №11052021, відповідно до умов якого ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Інвест Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 11.05.2021 року до договору факторингу №11052021 від 11.05.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 10000476944 від 25.04.2019 року в сумі 5346 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3346 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року позовні вимоги про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за угодою № С01.179.72828 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 05.07.2016 року в розмірі 36 800 грн., за договором № 10000476944 про надання споживчого кредиту від 25.04.2019 року в розмірі 2000 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1249 грн. 05 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що згідно з кредитною історією кредитний договір №С01.179.72828 з АТ «Ідея Банк» є списаним, оскільки до березня 2019 року повністю вносились платежі за тілом кредиту, а кредитний договір № 10000476944 з ТОВ «Інвест Фінанс» - погашений, докази оплати знаходяться в матеріалах справи.
Крім того, стверджує, що позивач не має права надавати факторингові послуги, оскільки строк дії ліцензії на факторинг у позивача закінчився 17 березня 2022 року. В матеріалах справи відсутні докази про наявність у позивача ліцензії для ведення спеціальних факторингових операцій.
Зазначає, що з ТОВ «Інвест Фінанс» та АТ «Ідея Банк» не укладала кредитних договорів та не отримувала від них кредитних коштів, про що свідчить матеріали справи, де відсутні первинні документи, які свідчили про те, що відповідачу за даними кредитними договорами були перераховані грошові кошти у розмірах зазначені позивачем. У п.4.1 договору факторингу не вказано суми, номера договору, прізвища боржника, рахунків та ІПН, а тому не можна стверджувати, що було передано борг ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує, що посилання відповідача на те, що вона не укладала договір, не може бути прийнято до уваги, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіну особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, були використані товариствами для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем до суду не надані. А також не звертались з заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських до правоохоронних органів.
Щодо доводу відповідача щодо кредитного договору № С01.179.72828 від 05.07.2016 року (первісний кредитор - AT «Ідея Банк») зазначає, що жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання вищезазначеного договору відповідачем висловлено не було. Крім того, на кожному аркушу договору № С01.179.72828 від 05.07.2016 року міститься підпис відповідача, що в свою чергу доводить його укладення.
Крім того, посилання відповідача на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надав суду доказів отримання ним кредитних коштів від первісних кредиторів є помилковим та безпідставним оскільки факт їх надання підтверджуються наявними у матеріалах справ: договорами, які є дійсними в силу приписів ст. 204 ЦК України про правомірність правочинів. При цьому вимог щодо визнання зазначених правочинів недійсними чи встановлення факту їх неукладеності до суду заявлено не було.
Також не можуть бути враховані твердження відповідача щодо неналежності доданих розрахунків заборгованості, як доказів наявності заборгованості, адже, належних та допустимих доказів, які спростовують інформацію викладену у розрахунках заборгованості відповідачем не подано.
Вказує, що ТОВ «ФК «ЄАПБ», не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеним з первісними кредиторами відповідними договорами, щодо якого виник спір, з тих причин, що позивач не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п,35 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Суду першої інстанції було надано: копії витягів з договорів факторингу, акти прийому-передачі реєстру боржників, витяги з реєстру боржників до договорів факторингу, що в свою чергу підтверджує та дозволяє дійти висновку, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» одержав від первісних кредиторів право вимоги по заборгованості відповідача.
В судових засідання 16 квітня 2025 року та 09 липня 2025 року відповідач ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити.
В дане судове засідання після оголошення перерви відповідач ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем кредитні договори містять всі необхідні реквізити, в тому числі і особисті дані відповідача такі, як реєстраційний номер облікової картки платників податку, паспортні дані, адресу місця реєстрації. Окрім цього, угода № С01.179.72828 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 05.07.2016, укладена між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , підписана власноруч відповідачем.
Підстав вважати, що угода № С01.179.72828 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 05.07.2016 та договір № 10000476944 про надання споживчого кредиту від 25.04.2019 підписані не відповідачем, а іншою особою, у суду немає. При цьому вказані договори та їх умови в судовому порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.
На виконання умов договору № 10000476944 про надання споживчого кредиту від 25.04.2019, позичальником на картковий рахунок ОСОБА_1 здійснено платіж в розмірі 2000,00 грн., що підтверджується інформаційною довідкою від 19.02.2024 Вих.№374/02 підписаною директором ТОВ «Платіж Онлайн» ОСОБА_2 .
Крім того, позивачем на підтвердження виконання умов Угоди № С01.179.72828 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 05.07.2016 надано виписку по рахунку з 05.07.2016 по 07.07.2023, підписану заступником директора Операційного департаменту АТ «Ідея Банк» Дропко О., а також довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , з яких вбачається, що відповідач отримала кредитні кошти на картковий рахунок.
Тому суд дійшов висновку, що АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» виконали взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредити відповідно до умов укладених кредитних договорів, а відповідач підтвердила виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладених кредитних договорів, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавців, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитних договорів відмовитися від договорів без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів. Проте, всупереч умов кредитних договорів, відповідач не виконала свої зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючих заборгованостей ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісних кредиторів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за кредитними договорами, суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за кредитним договором № С01.179.72828 від 05.07.2016 у період з 07.07.2023 по 31.01.2024 у сумі 51909,90 грн. задоволенню не підлягає, оскільки відсотки нараховані після закінчення терміну дії угоди № С01.179.72828 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 05.07.2016.
Також строк надання кредиту за договором № 10000476944 від 25.04.2019 встановлений 30 днів до 25.05.2019, на підтвердження суми заборгованості, позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 11.05.2021 по 31.01.2024, а відтак правові підстави стягнення заборгованості за відсотками, передбачені умовами вказаного договору, після 25.05.2019 закінчення строку дії договору, в сумі 3346 грн., відсутні.
Тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суму заборгованості за основною сумою боргу за угодою № С01.179.72828 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 05.07.2016 року в розмірі 36 800 грн. та суму заборгованості за основною сумою боргу за договором № 10000476944 про надання споживчого кредиту від 25.04.2019 року в розмірі 2000 грн.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, вважає їх законними та обґрунтованими, зробленими з урахуванням усіх обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції заперечення відповідача ОСОБА_1 проти позовних вимог зводились до того, що кредитних договорів вона не укладала, кредитних коштів не отримувала, вважає кредитні договори, як і договори факторингу, нікчемними.
Натомість в апеляційній скарзі відповідач наводить суперечливі доводи : щодо відсутності в матеріалах справи доказів отримання нею кредитних коштів, а також про повне погашення нею кредитів. Вказувала, що договір з АТ «Ідея Банк» від 05.07.2016 року є списаним, оскільки до березня 2019 року нею повністю вносились платежі за кредитом; кредитний договір з ТОВ ФК «Інвест Фінанс» також повністю погашений, кредит значиться як закритий.
Проте колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду, які відповідають обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05 липня 2016 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № С01.179.72828 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, яка підписана власноруч позичальником.
Відповідно до п. 2 Угоди, банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватися в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard World термін дії 2 (два) роки з моменту її випуску.
Згідно п. п. 3.2 п. 3 Угоди, ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди, становить 35 000 грн. Враховуючи, що зобов'язання банку щодо встановлення ліміту кредитної лінії є для нього відкличними та без ризиковими, визначення суми Кредитної лінії, що може бути доступна Клієнту, протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії, здійснюється Банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь-яких обмежень.
Відповідно до п. п. 3.3 п. 3 Угоди, процентова ставка за користування коштами кредитної лінії становить 42.0000% річних.
З довідки - повідомлення від 05.07.2016, яка підписана власноруч ОСОБА_1 вбачається, що термін користування кредитом 12 місяців, орієнтовна реальна процентова ставка 51,10% річних.
07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 07.07.2023, відповідно до якого ПАТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ПАТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно п. п. 2.1. п. 2 договору факторингу, за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає право вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. п. 2.2. п. 2 Договору факторингу, право вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в Реєстрі боржників, що підписується сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі в день укладення цього Договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід'ємною часткою цього Договору.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 4 До договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 88 709 грн. 90 коп., з яких: 36 800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 51909,90 грн. - сума заборгованості за відсотками.
25 квітня 2019 між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_3 укладено договір № 10000476944 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.
Відповідно до п. п. 1.1. п. 1. кредитного договору, товариство зобов'язується надати позичальникові кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним відповідно до умов цього договору та виконати інші зобов'язання, передбачені цим договором.
Згідно п. п. 1.2. п. 1. кредитного договору, сума на який надається кредит 2000,00 грн.
Підпунктом 1.3. пункту 1 кредитного договору визначено строк надання кредиту 30 календарних днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів/розрахунків, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредитування може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кредит надається на споживчі цілі (п. п. 1.5. п. 1. кредитного договору).
Відповідно до п. п. 1.6. п. 1. кредитного договору, орієнтована реальна річна процентова ставка на дату укладення цього договору складає за ставкою 401.5% річних.
Згідно п. п. 1.2. п. 1. кредитного договору, орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору складає за ставкою 2660,00 грн.
11.05.2021 між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11052021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. п. 1.1. п. 1. договору факторингу, згідно умов цього договору фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. п. 1.2. п. 1 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості до боржника відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 11052021 від 11.05.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 10000476944 в сумі 5346 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3346 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, вказані кредитні договори містять всі необхідні реквізити, в тому числі і особисті дані відповідача такі, як реєстраційний номер облікової картки платників податку, паспортні дані, адресу місця реєстрації. Окрім цього, Угода № С01.179.72828 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 05.07.2016 року, укладена між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , містить власноручний підпис ОСОБА_1 .
Крім угоди про відкриття кредитної лінії ОСОБА_1 також 05.07.2016 року власноручно підписано : заяву, в якій відповідач надає згоду банку повідомляти її будь-яким чином та в будь-якій формі шляхом надіслання листів та інших повідомлень інформацію про банківські продукти і послуги банку; власноручно заповнений бланк заяви, в якій ОСОБА_1 зазначає свої особисті дані: номер та серію паспорта, місце проживання, назву установи, в якій працює - Дніпровська колегія адвокатів № 2 м. Києва, розмір щомісячного доходу; згоду фізичної особи - суб'єкта кредитної історії ( а.с. 7-9, 11 т. 1).
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як вбачається з кредитного договору № 10000476944 від 25.04.2019, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ ФК «Інвест Фінанс», він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону, з зазначенням адреси проживання відповідача, її паспортних даних, РНОКПП, а крім того за умовами договору його невід'ємною частиною є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору кредитної лінії за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства.
Вказаний електронний кредитний договір №10000476944 від 25.04.2019 укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання нею електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Без здійснення цих дій договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест Фінанс» не був би укладений.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що вона не укладала договір, про ТОВ ФК «Інвест Фінанс» ніколи нічого не чула, не може бути прийнято до уваги, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
У свою чергу, доказів того, що персональні дані ОСОБА_1 ( дані паспорта громадянина України, картки фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариством для укладення кредитного договору від її імені, відповідачем до суду не надані. Як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідач не зверталась.
Крім того, зазначені доводи фактично спростовуються іншими доводами ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що вона не пам'ятала про кредитний договір №10000476944 від 25.04.2019 року між нею та ТОВ «Інвест Фінанс», оскільки він взагалі повністю погашений, значиться в кредитній історії як закритий.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц, « належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, було встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.»
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо неотримання кредиту за угодою № С01.179.72828 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 05.07.2016 року спростовуються наявною у матеріалах справи випискою з рахунку за період з 05.07.2016 року по 07.07.2023 року, складеною та підписаною заступником директора операційного департаменту АТ «Ідея Банк» О.Дропко ( а.с. 93- 107, т. 1).
З вказаної виписки вбачається, що у період з 08 липня 2016 року по 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, наданими АТ «Ідея Банк», отримувала кредитні кошти окремими траншами в межах наданого кредитного ліміту та погашала заборгованість за кредитом, процентами.
Щодо видачі кредиту відповідачу за договором № 10000476944 про надання споживчого кредиту від 25.04.2019, то згідно з інформаційною довідкою від 19.02.2024 вих.№374/02, підписаною директором ТОВ «Платіж Онлайн» Ткаченко Д., підтверджено проведення успішної транзакції на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» та перерахунок на платіжну картку НОМЕР_2 , емітент якої - Монобанк, суми в розмірі 2000 грн.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що нею було здійснено погашення кредиту за договором від 05.07.2016 року з АТ «Ідея банк» у повному обсязі, з огляду на відмітку у кредитній історії цього кредитного договору «списаний» та неврахування позивачем певних платежів, які наявні у виписці з особового рахунку, проте не враховані на погашення кредиту, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, відповідно до виписки з рахунку за період з 05.07.2016 року по 07.07.2023 року, складеною та підписаною заступником директора операційного департаменту АТ «Ідея Банк» О.Дропко, у період з 08.07.2016 року по 05.09.2019 року, згідно з даними у колонці «кредит», загальна сума отриманих кредитних коштів, тобто сума коштів, зазначених як «видача траншу кредиту» становить 57 866 грн. 39 коп.
Загальна сума коштів, спрямованих на погашення кредиту у колонці «дебет» , тобто загальна сума коштів зазначених як «погашення заборгованості по кредиту», «погашення простроченої заборгованості по кредиту» , «повернення кредиту» становить суму 21 066 грн. 39 коп.
Таким чином : 57 866 грн. 39 коп. - 21 066 грн. 39 коп. = 36 800 грн., що і становить суму заборгованості по кредиту, відображену у розрахунку та пред'явлену до стягнення з відповідача.
Доводи відповідача про те, що не всі кошти були зараховані на погашення кредиту, є необґрунтованими, оскільки з виписки вбачається, що відповідачем також сплачувались проценти за користування кредитом, за передбаченою умовами договору ставкою, погашення простроченої заборгованості за процентами, сплата штрафу за прострочення термінів погашення кредиту.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що у кредитній історії кредит за договором від 05.07.2016 року значиться як «списаний» також не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки, як встановлено з виписки з рахунку позичальника ОСОБА_1 , заборгованість за непогашеним кредитом ( фактично отримані і неповернуті кошти) становить 38 600 грн.
07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 07.07.2023, відповідно до якого ПАТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ПАТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 4 До договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 88 709 грн. 90 коп., з яких: 36 800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 51 909,90 грн. - сума заборгованості за відсотками.
За змістом пунктів 14, 15 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 лютого 2018 року № 14, фінансовий актив (кредит) списується з балансу банку у разі, якщо банк передає право на отримання грошових потоків від активу та передає ризики та вигоди, пов'язані з володінням цим активом, іншій стороні (фактору/іншій фінансовій установі).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 11052021 від 11.05.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 10000476944 від 25.04.2019 року в сумі 5346 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3346 грн. - сума заборгованості за відсотками.
З огляду на викладене, вказівка в кредитній історії про «закриття» кредитного договору № 10000476944 від 25.04.2019 року ТОВ «Інвест Фінанс» не підтверджує погашення заборгованості по кредиту з боку відповідача ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» виконали взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредити відповідно до умов укладених кредитних договорів, тоді як відповідач не виконала своїх зобов'язань, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача не здійснила жодного платежу для погашення існуючих заборгованостей ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісних кредиторів.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що договори факторингу є нікчемними, оскільки у них немає вказівки на конкретний кредитний договір, який передається за факторингом, прізвища боржника, його реквізитів, а також, що строк ліцензії на факторинг ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» закінчився 17 березня 2022 року, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 691 від 23.03.2017 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» видана ліцензія на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг ( крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме - надання послуг з факторингу (а.с. 38, т. 1).
Відповідно до витягу з Державного реєстру фінансових установ від 07 березня 2024 року, виданого директором Департаменту ліцензування Національного банку України Федоренком М., Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» може надавати послуги факторингу ( а.с. 110, т. 1).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до справи було надано : копії витягів з договорів факторингу від 07 липня 2023 року з АТ «Ідея Банк» та від 11 травня 2021 року з ТОВ ФК «Інвест Фінанс», витяги з реєстру боржників до договорів факторингу від 07 липня 2023 року та від 11 травня 2021 року, платіжна інструкція від 11.07.2023 року про сплату позивачем на користь АТ «Ідея банк» коштів за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу від 07.07.2023 року. Зазначеними доказами підтверджено, що позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» одержав від первісних кредиторів право вимоги по заборгованості відповідача.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц зазначено: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню».
Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) ( постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 759/24061/19).
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до наявних у матеріалах справи копій витягів з договорів факторингу, за якими відступлено право вимоги заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, визначили межі, обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора, порядок передачі документів новому кредитору, що підтверджують права вимоги до боржника, ціну договору та порядок розрахунку між сторонами за відступлення, що відповідачем не спростовано.
Вказівка на конкретний кредитний договір, який передається за факторингом, прізвище боржника та розмір заборгованості зазначено у витягах з Реєстрів боржників до договору факторингу № 07072023 від 07 липня 2023 року та до договору факторингу №11052021 від 11 травня 2021 року.
Таким чином позивач ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», як новий кредитор, отримав право вимоги до боржника ОСОБА_1 , а доказів визнання недійсним чи розірвання вказаних договорів факторингу, як і доказів того, що їх дійсність оскаржується у судовому порядку, стороною відповідача суду не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, оскільки позивач довів належними та допустимими доказами порушення його прав, яке відбулось внаслідок невиконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 02 грудня 2025 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.