Провадження № 11-кп/803/3064/25 Справа № 184/157/24
02 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
02 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12023041360000404 відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України, за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_10 на вирок Покровського міського суду Дніпропетровської області від 31 липня 2025 року, -
Вироком Покровського міського суду Дніпропетровської області від 31 липня 2025 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не одруженого, громадянина України, не працює, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162 КК України та призначено їм покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання, якщо вони протягом іспитового строку, визначеного судом в 1 рік, не вчинять нового кримінального правопорушення і виконають покладені на них обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Відповідно до вироку суду, 27.10.2023 року, близько 20 години, ОСОБА_9 перебував в гостях у свого знайомого ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 , де в ході розмови із останнім, за пропозицією ОСОБА_8 , вступили між собою в злочинну змову, спрямовану на порушення недоторканності житла та іншого володіння особи, шляхом незаконного проникнення до приміщення житлового будинку та приміщення літньої кухні, розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на порушення недоторканності житла та іншого володіння особи, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , 27.10.2023 року близько 20 години прибув до території вказаного домоволодіння, де всупереч волі власника ОСОБА_11 , а так само без його дозволу, за відсутності будь-яких причин для порушення недоторканості житла та іншого володіння особи, діючи умисно, незаконно, протиправно, за допомогою фомки, яку мав при собі, зламав навісний замок вхідних дверей літньої кухні, таким чином, відчинив їх, після чого ОСОБА_9 з метою відшукання будь- якого майна для подальшого його викрадення, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , умисно, незаконно проник до приміщення вказаної літньої кухні, яка є іншим володінням потерпілого ОСОБА_11 , чим грубо порушив ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи.
В цей же день та час, перебуваючи там же, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , продовжуючи свій спільний злочинний намір, спрямований на порушення недоторканності житла та іншого володіння особи, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою фомки, яку ОСОБА_9 мав при собі, умисно зламав навісний замок та віджав вхідні двері житлового будинку, який розташований на території домоволодіння АДРЕСА_2 , таким чином, відчинив їх, після чого, ОСОБА_9 з метою відшукання будь- якого майна для подальшого його викрадення, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , умисно, незаконно проник до приміщення вказаного будинку, яке являється житлом та належить потерпілому ОСОБА_11 , чим грубо порушив ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи.
Таким чином, ОСОБА_9 , за викладених вище обставин вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла та до іншого володіння особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
27.10.2023 року близько 20 години, ОСОБА_8 разом із раніше йому знайомим ОСОБА_9 перебував за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , де в ході розмови із останнім, за пропозицією ОСОБА_8 , вони вступили в злочинну змову, спрямовану на порушення недоторканності житла та іншого володіння особи, шляхом незаконного проникнення до приміщення житлового будинку та приміщення літньої кухні, розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на порушення недоторканності житла та іншого володіння особи, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 27.10.2023 року близько 20 години прибув до території вказаного домоволодіння, де всупереч волі власника ОСОБА_11 , а так само без його дозволу, за відсутності будь-яких причин для порушення недоторканості житла та іншого володіння особи, діючи умисно, незаконно, протиправно за попередньою змовою з ОСОБА_9 , який за допомогою фомки, яку мав при собі, зламав навісний замок вхідних дверей літньої кухні, таким чином, відчинив їх, після чого, ОСОБА_8 з метою відшукання будь - якого майна для подальшого його викрадення, за попередньою змовою з ОСОБА_9 умисно, незаконно, проник до приміщення вказаної літньої кухні, яка є іншим володінням потерпілого ОСОБА_11 , чим грубо порушив ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи.
В цей же день та час, перебуваючи там же, ОСОБА_8 , продовжуючи спільний з ОСОБА_9 злочинний намір, спрямований на порушення недоторканності житла та іншого володіння особи, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , який за допомогою фомки, яку мав при собі, умисно зламав навісний замок та віджав вхідні двері житлового будинку, який розташований на території домоволодіння АДРЕСА_2 , таким чином, відчинив їх, після чого, ОСОБА_8 з метою відшукання будь - якого майна для подальшого його викрадення, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , умисно, незаконно проник до приміщення вказаного будинку, яке являється житлом та належить потерпілому ОСОБА_11 , чим грубо порушив ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи.
Таким чином, ОСОБА_8 , за викладених вище обставин вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла та до іншого володіння особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_10 , не оспорюючи висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 правильність обраної судом кваліфікації, просить вирок Покровського міського суду Дніпропетровської області від 31 липня 2025 рокузмінити в частині розподілу процесуальних витрат, а саме зазначити в резолютивній частині вироку, що документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/418111 від 20.11.2023, стягнути на користь держави з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 по 478 грн. з кожного; в іншій частині вирок залишити без змін. Зазначає, що судом І інстанції ухвалено стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувальний вирок, проте не визначено розмір процесуальних витрат, які мають бути компенсовані кожним обвинуваченим в рівних частинах, а лише вказано у резолютивній частині вироку, про необхідність стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь держави процесуальних витрат на судову експертизу за висновком експерта № СЕ-19/104-23/418111 від 20.11.2023 року в розмірі 956 грн. 00 коп.
Потерпілий ОСОБА_11 , обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи або про бажання приймати участь під час апеляційного розгляду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, думку захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,які діють в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованого їм кримінального правопорушення ніким не оскаржується, в тому числі і обвинуваченими, колегія суддів перевіряє законність вироку тільки в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України, до процесуальних витрат відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з 3 обвинуваченого на користь держави. При цьому суд, враховуючи майновий стан обвинуваченого, за власною ініціативою або за його клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.
Частиною 2 статті 122 КПК України регулюється порядок здійснення залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ.
Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 01.07.1996, науково - дослідницькі установи судової експертизи проводять судову експертизу у кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення за рахунок засобів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз. У ч. 2 ст. 124 КПК визначено обов'язок стягнення з обвинуваченого витрат, пов'язаних із залученням експертів, який реалізується в окремій нормі щодо їх розподілу при ухваленні вироку.
Так, згідно з п. 13 ч. 1, ч. 3 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі, якщо обвинувачуються декілька осіб суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного обвинуваченого. Відповідно до ст. 126 КПК України, питання щодо процесуальних витрат вирішується судом у вироку, який підлягає обов'язковому виконанню, зокрема, в частині їх стягнення.
При цьому солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначаються рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Крім того, згідно з п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 у справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.
Таким чином, відповідно до положень глави 8 КПК України, встановлено принцип дольової відповідальності при стягненні процесуальних витрат. У тому разі, якщо винуватими буде визнано декілька осіб, суд зобов'язаний визначити, в якому розмірі повинні бути стягнуті ці витрати з кожного, враховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, що в порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, судом І інстанції не визначено розмір процесуальних витрат, які мають бути компенсовані кожним обвинуваченим в рівних частинах, а лише вказано у резолютивній частині вироку, про необхідність стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь держави процесуальних витрат на судову експертизу за висновком експерта № СЕ-19/104-23/418111 від 20.11.2023 в розмірі 956 грн. 00 коп.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою, яку слід задовольнити, а вирок суду підлягає зміні в частині розподілу процесуальних витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 - задовольнити.
Вирок Покровського міського суду Дніпропетровської області від 31 липня 2025 рокувідносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - змінити в частині розподілу процесуальних витрат.
Документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ - 19/104-23/41811 від 20.11.2023 року, стягнути на користь держави з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , по 478 (чотириста сімдесят вісім) гривень з кожного.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: