Провадження № 11-кп/803/3496/25 Справа № 202/3000/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2025 року про відмову у задоволенні подання про звільнення ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку, -
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2025 року у задоволенні подання відділу № 10 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення засудженої ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку відмовлено.
Своє рішення суд мотивував відсутністю достатніх підстав для звільнення від призначеного судом покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку, оскільки засуджена ОСОБА_7 тривалий час систематично не виконувала покладені на неї судом обов'язки, а саме: взагалі не з'явилася на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, змінила своє місце проживання без повідомлення органу пробації, що свідчить про її небажання стати на шлях виправлення.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення подання відділу пробації. Зазначає, що відсутність у матеріалах провадження доказів направлення повідомлення про час, дату та місце судового засідання особам, визначеним у ч. 5 ст. 539 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що судом належним чином не перевірено всіх фактичних обставин справи та не надано їм належної оцінки. Акцентує увагу на тому, що вирок до органу пробації на виконання надійшов з затримкою понад рік, що не може розглядатись як порушення з боку ОСОБА_7 . Звертає увагу на відсутність у ОСОБА_7 можливості виконувати обов'язки, покладені на неї судом. Наголошує, що вина у несвоєчасному виконанні вироку не може бути покладена на ОСОБА_7 , оскільки затримка виникла виключно через організаційні та об'єктивні обставини, пов'язані з війною та неналежною роботою державних органів.Зауважує, що в ході судового розгляду судом не було встановлено фактів умисного невиконання ОСОБА_7 обов'язків, визначених вироком суду.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
На думку колегії суддів, оскаржуване судове рішення вимогам вищезазначеної статті не відповідає.
Так, ч.2 ст. 165 КВК України встановлено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Питання про звільнення від призначеного покарання, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України розглядається судом в порядку виконання вироків.
Згідно ч. 5 ст. 539 КПК України у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор, а про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляєтся орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що умовою проведення судового засідання, пов'язаного із вирішенням питань пов'язаних із виконанням вироку, без участі сторін можливе лише у випадку належного їх повідомлення про день та час судового засідання.
За приписами ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Згідно ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Матеріали провадження не містять доказів направлення повідомлення про час, дату і місце судового засідання особам, визначеним у ч. 5 ст. 539 КПК України, що на думку колегії суддів є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
З матеріалів провадження вбачається, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2023 року ОСОБА_7 засуджена за ч. 2 ст. 286 КК України до трьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо вона протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на не їобов'язки. На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Вирок набрав законної сили 04 травня 2023 року та з 22 травня 2024 року перебуває на виконанні у відділі № 10 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях.
Під час розгляду подання судом встановлено, що ОСОБА_7 не з'являлась до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації, не повідомляла причин своєї неявки та в подальшому стосовно ОСОБА_7 проводились розшукові заходи до встановлення місця її знаходження.
При цьому, судом не надано оцінку тому, коли вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2023 року надійшов до органу пробації на виконання, причинам неявки засудженої ОСОБА_7 до органу пробації, можливості засудженої виконувати покладені на неї судом обов'язки, а також наявність в її діях умислу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно ч. 1 ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 411 КПК України встановлено, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Відповідно до ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неповноту судового розгляду, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді суд першої інстанції має врахувати викладене, перевірити доводи засудженого та розглянути клопотання з дотриманням вимог діючого кримінального процесуального законодавства.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 404-405, 407, 539 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді