03 грудня 2025 року Справа № 280/8324/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення коштів з податкового боргу,
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач )звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 117 155, 50 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача на день подання позовної заяви податкового боргу, який виник у процесі здійснення ним господарської діяльності у сумі 117 155,50 грн. по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (КБК 21080900).
Ухвалою судді від 06.10.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав. Копія ухвали про відкриття провадження від 06.10.2025 направлялась рекомендованим повідомленням на адресу реєстрації відповідача (яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 04.05.2023 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків (а.с. 4-5).
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
За результатами проведеної фактичної перевірки контролюючим органом складено акт №10339/08/01/07/09/2097925511 від 04.07.2024 (а.с. 11-13).
З вищевказаного акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог пункту 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями), статті 24 Кодексу законів про працю України, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).
Па підставі зазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято:
- податкове повідомлення-рішення форми «С» №00145520709 від 09.08.2024. яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 116 135,50 грн. (а.с. 15);
- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №00145530709 від 09.08.2024, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 1020,00 грн. (зворотна сторона а.с. 16 - 17).
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 17.08.2024, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні (а.с.18).
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань позивачем була сформована податкова вимога форми «Ф» №0006374-1304-0801 від 26.09.2024 (а.с. 19).
Вказана податкова вимога форми «Ф» була направлена на адресу реєстрації відповідача, проте 12.10.2024 рекомендоване повідомлення було повернуто позивачу з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (а.с.20).
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами ст. 16.1.4 Податкового кодексу України до обов'язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
З матеріалів справи суду вбачає, що податковий борг відповідача з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторі» розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в загальній сумі 117 155, 50, виник на підставі податкових повідомлень-рішень форми «С» №00145520709 від 09.08.2024 на суму116 135,50 грн. та форми «ПС» №00145530709 від 09.08.2024 на суму 1020,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 17.08.2024, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні (а.с.18).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено (зазначена обставина відповідачем не спростована), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.
Таким чином оскільки в матеріалах справи відсутні докази оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку, визначені в них суми грошового зобов'язання є узгодженими та набули статусу податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, позивачем було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0006374-1304-0801 від 26.09.2024 (а.с. 19), яка також направлялася рекомендованою кореспонденцією відповідачу. Проте, 12.10.2024 рекомендоване повідомлення було повернуто позивачу з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (а.с.20).
Відповідно до п.45.2 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Відповідно до п.45.2 ст. 45 ПКУ податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Відповідно до вимог п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з абз.2 п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З урахуванням зазначених вимог ПК України, податкова вимога форми «Ф» №0006374-1304-0801 від 26.09.2024 вважається врученою відповідачу належним чином.
Докази оскарження зазначеної вимоги в адміністративному чи судовому порядку в матеріалах справи відсутні.
Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивач у даній справі не поніс.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів з податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 117 155, 50 грн. (сто сімнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень 50 копійок) з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, які зарахувати: р/р UA028999980313090104000008001; отримувач - ГУК у Запорізький області/Запорізька обл, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21080900.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова