02 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/9016/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), яким просять суд:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо скасування права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
3. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.10.2025 р. «Про призов на військову службі під час мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 ;
4. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2025 р. у частині зарахування до списків особового складу військової частини та призначення на посаду ОСОБА_1 ;
5. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 від 29.10.2025 р. звільнити ОСОБА_1 із військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
6. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 поновити у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо обліку та відстрочки ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до витягу з наказу Одеського національного економічного університету від 27.08.2024 р. № 241-Ос, ОСОБА_1 був зарахований до складу студентів з 1 вересня 2024 року здобувачем вищої освіти 1 курсу магістратури 7 групи очної денної форми здобуття освіти за спеціальністю 76 «Підприємництво та торгівля» на освітню програму «Економіка, планування та управління бізнесом» за кошти державного бюджету.
Відповідно до довідки Одеського національного економічного університету від 31.10.2025 р. ОСОБА_1 є студентом 2 курсу денного навчання зі строком закінчення освіти 31 грудня 2025 року.
Згідно довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 здобуває освіту рівня магістр із закінченням строку здобуття освіти 31.12.2025 р.
Відповідно до даних застосунку Резерв+ станом на 29.10.2025 р. ОСОБА_1 мав діючу відстрочку від мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Всупереч наведеному, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було підроблено заяву від імені ОСОБА_1 наступного змісту: «У зв'язку з тим, що я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , користуюся правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», прошу призвати мене на військову службу під час мобілізації на особливий період.».
Представник позивача вказує, що на зазначеній заяві підпис від імені ОСОБА_1 був накладений шляхом копіювання підпису з інших документів та накладення на копію заяви, тобто зазначена заява відсутня в оригіналі.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 29.10.2025 р. № 2025-1029-1812-
4298-3 ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби.
ІНФОРМАЦІЯ_3 було виписано ОСОБА_1 військовий квиток НОМЕР_5 з проставленням відміток про проходження медичної комісії, про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, про постановку на облік та зняття з обліку (у зв'язку із призовом).
В той же день, 29.10.2025 р. був виданий наказ про мобілізацію ОСОБА_1 та відповідно до поіменних списків направлений на проходження службу до військової частини НОМЕР_1 .
29.10.2025 р. Військовою частиною НОМЕР_1 було видано наказ про прийняття до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Позивач вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 та вказує, що обов'язок щодо перевірки наявності відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу та підстав для її надання покладено на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому, відповідач 1 мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією.
Стосовно визнання протиправним та скасування наказу про прийняття до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з подальшим виключенням зі списків особового складу військової частини Позивач зазначає, що незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби. Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.
У зв'язку з вищенаведеним просить позовні вимоги задовольнити повністю.
14 листопада 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету учасників справи 14.11.2025 року, що стверджується Довідками про доставку електронного листа.
28 листопада 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 заперечує проти позову у повному обсязі та вказує, що 28.10.2025 року військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_5 виявили та затримали громадянина ОСОБА_1 при спробі незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза встановленим пунктом пропуску.
Цього ж дня на Позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 340618 від 28.10.2025 року за ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
Після оформлення адміністративних матеріалів та з метою уточнення військово облікових даних, військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_5 передали громадянина ОСОБА_1 спільній групі оповіщення Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області та ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач під час його супроводження до ІНФОРМАЦІЯ_3 не заявляв жодних скарг чи заперечень щодо дій працівників Відповідача-1.
На виконання вимог розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 06.09.2025 року №115057/С ОСОБА_1 було взято на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 уточнив свої військово-облікові дані та заявив про намір проходити військову службу під час мобілізації в особливий період.
Позивачу під підпис було роз'яснено положення статей 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», правила військового обліку та інші норми чинного законодавства, йому пояснили, що за наявності відстрочки він не підлягає мобілізації.
Незважаючи на це, 29.10.2025 року ОСОБА_1 заявив, що бажає проходити військову службу, і подав відповідну заяву, яку було власноручно ним підписано та належним чином зареєстровано.
Таким чином, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаного ОСОБА_1 відбулось на підставі заяви про призов на військову службу, яка була подана органу ведення Реєстру.
У поданому відзиві відповідач-1 заперечує доводи Позивача щодо фальсифікації його підписів на документах, які слугували підставою для проведення мобілізаційних заходів.
Відповідач-1 вказує, що твердження Позивача про підроблення його підписів є необґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. У матеріалах справи відсутні будь-які дані чи висновки уповноважених експертних установ, які б свідчили про фальсифікацію або будь яку підробку підписів. Отже, відповідні доводи Позивача є виключно припущеннями та не можуть бути прийняті судом як доказ.
На підставі вищевикладеного відповідач-1 просить відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .
24 листопада 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву у якому заперечує проти позову у повному обсязі.
В обгрунтування заперечень на позовну заяву вказує, що Військова частина НОМЕР_1 , видаючи наказ про зарахування позивача до списків особового складу, діяла на підставі іменного списку, наданого ІНФОРМАЦІЯ_6 , та виходила з презумпції належного виконання цим органом обов'язку щодо перевірки наявності або відсутності підстав для надання відстрочки. Перевірка таких підстав та надання відстрочок не належать до компетенції військової частини.
Згідно з п. 14 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міноборони, затвердженої наказом МО України №280 від 15.09.2022, зарахування військовозобов'язаного до списків особового складу здійснюється в день прибуття на підставі іменних списків команд, приписів та документів, що посвідчують особу.
У межах повноважень військова частина НОМЕР_1 , на підставі наказу №316 від 29.10.2025, зарахувала позивача, направленого з ІНФОРМАЦІЯ_3 , до списків особового складу для проходження базової та фахової підготовки, поставила його на всі види забезпечення та призначила на посаду курсанта.
Відтак, вважає, що протиправних дій військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування позивача до списків особового складу - немає.
Відповідач-2 вказує, що призов позивача ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням установленої процедури. У зв'язку з цим зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира частини від 29.10.2025 № 316 є правомірним. Таким чином, відсутні правові підстави для визнання зазначеного наказу протиправним та його скасування.
Крім того, порядок звільнення військовослужбовців із військової служби регламентовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008. Вказаним нормативно-правовим актом не передбачено можливості звільнення військовослужбовця з військової служби шляхом скасування судом наказу про його призначення (зарахування) до військової частини.
Відповідач-2 зазначив, що оскаржуваний наказ вже реалізований, а вимоги позивача про його скасування без прийняття окремого рішення про звільнення з військової служби не матимуть правових наслідків щодо зміни його статусу військовослужбовця та не забезпечать ефективного захисту його прав і законних інтересів.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №804203 від 29.10.2025 року, ОСОБА_1 починаючи з 01.09.2024 навчається в Одеському національному економічному університеті здобуваючи освіту за спеціальністю « 076 Підприємство та торгівля». Рівень освіти: магістр. Форма навчання: денна. Дата завершення здобуття освіти: 31.12.2025. У зв'язку з чим, позивачу була надана відстрочка від мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». (а.с. 13-15)
Судом встановлено, що 28.10.2025 року на ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 340618 за порушення ч. 2 ст. 204-1 КУпАП за спробу незаконного перетину кордону та передано ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому постановою Рахівського районного суду Закарпатської області по справі №305/4231/25 від 10.11.2025 р. справу про адміністративне правопорушення було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. (а.с.55-56).
ІНФОРМАЦІЯ_2 видано ОСОБА_1 повістку №МР1780/1 про необхідність з'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 29.10.2025 без зазначення години. Відповідно до розписки про одержання повістки №МР1780/1 про необхідність з'явлення 29.10.2025 о 19:00 таку позивач одержав 29.10.2025 року. (а.с. 92-93)
У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 адресована до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковнику ОСОБА_2 , у якій вказує, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», просить призвати його на військову службу під час мобілізації на особливий період. На вказаній заяві міститься підпис позивача. Вказана заява містить відмітку за вх№18346 від 29.10.2025 та відмітку резолюції підполковника Ігоря Години «до виконання згідно керівних документів» без дати проставлення такої. (а.с. 85)
Як вбачається із матеріалів справи, наявна довідка військово-лікарської комісії №2025-1029-1812-4298-3 від 29.10.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. Вказана довідка не містить відомостей про ознайомлення з постановою ВЛК позивача. (а.с.86)
Судом встановлено, що довідка містить електронні підписи, зокрема, голови ВЛК співробітника Кп Тячівської РЛ КНП ОСОБА_3 від 29.10.2025 о 18:14:15 год, лікаря-пульмонолога Кп Тячівської РЛ КНП Добош Анни Василівни від 29.10.2025 о 18:18:42 год, лікаря-невропатолога Кп Тячівської РЛ КНП Чолан Тамари Іванівни від 29.10.2025 о 18:19:28 год, секретаря ВЛК, співробітника Кп Тячівської РЛ КНП ОСОБА_4 від 29.10.2025 о 18:41:36 год. (а.с.86).
Суд зазначає, що відповідачем -1 ІНФОРМАЦІЯ_6 передчасно, а отже протиправно, було винесено мобілізаційне розпорядження, що підтверджується контрольним талоном, виданим об 18 годині 20 хвилин 29.10.2025 р.) ще до відсутності належним чином оформленої довідки ВЛК, оскільки така була оформлена не раніше 18 години 41 хвилини, після її підписання лікарем ОСОБА_4 (а.с.86).
Відповідно до картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 такий визнаний здоровим та придатним до військової служби, разом з тим, у зазначеній картці обстеження та медичного огляду позивача відсутні будь-які дані результатів медичного обстеження позивача, а також відсутній підпис обстежуваного - позивача.
Суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази ознайомлення позивача з результатами проходження ВЛК. (а.с.87).
Згідно відомостей контрольного талону мобілізаційного розпорядження №1 ОСОБА_1 1988 р.н. мобілізаційне розпорядження одержав 29.10.2025 о 18:20 год. (а.с.92)
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.10.2025 № 316 позивача з 29.10.2025 року зараховано до списку особового складу військової частини та на всі види забезпечення. (а.с. 75)
Не погоджуючись з такими діями відповідачів Позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, якій діє до теперішнього часу.
Відповідно до пунктів 1, 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Частиною п'ятою статті 22 Закону № 3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. (далі -Порядок № 560).
Цей Порядок визначає, зокрема:
-процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
-організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
-процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону № 3543-XII у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частинами п'ятою, сьомою статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 4 Закону № 2232-XII передбачено, що збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 2232-XII передбачено, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Відповідно до пункту 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Підпунктом 1 пункту 252 Положення № 1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов'язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
-здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;- надають командирам військових частин інформацію про військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом.
Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого:
- розподіляють призовників під час їх приписки до призовних дільниць і призову на строкову військову службу за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями;
- організовують та проводять професійно-психологічний відбір громадян під час приписки до призовної дільниці, призову на військову службу, службу у військовому резерві, відбору кандидатів на військову службу за контрактом;
-беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій,
- готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві;
-оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Сукупний аналіз наведених норм права доводить, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку, а отже призов на військову службу за мобілізацією є військовим обов'язком.
У разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов'язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.
Відповідно до п. 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які: придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу» та цим Порядком.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку (п. 3 Порядку № 560).
Відповідно до п. 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема:
-проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
-перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
-документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації, -відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Згідно з п. 16 Порядку № 560, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації): організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. (п. 59 Порядку № 560).
Таким чином сукупний аналіз наведених норм права, повноважень ІНФОРМАЦІЯ_7 , суд доходить висновку, що належним чином оформлена на законних підставах відстрочка відстрочує мобілізацію військовозобов'язаного на строк наданої відстрочки та позбавляє права РТЦ та СП на документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому наявність такої відстрочки не звільняє позивача від виконання військового обов'язку в частині таких складових як от приписка до призовних дільниць; дотримання правил військового обліку, як і від вірогідності бути залученим до виконання робіт, які мають оборонний характер в особливий період під час правового режиму воєнного стану.
Зазначені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.07.2023 у справі № 380/7792/22, від 31.08.2023 у справі № 380/572/23, від 19.09.2023 у справі № 160/14641/22, від 16.11.2023 у справі № 160/15200/22.
Суд зауважує, що відповідачем-1 не заперечується факт наявності станом на 29.10.2025 року у позивача права на відстрочку від мобілізації.
Водночас, відповідачем-1 зазначено, що позивач 29.10.2025 заявив про бажання проходити військову службу і подав відповідну заяву, яку власноруч підписав, на підтвердження чого надає суду копію заяви (а.с.76(на звороті)). Позивач у позові заперечує щодо подання вказаної заяви та вказує, що таку не підписував, а підпис на заяві є копією його підпису з інших документів. В свою чергу, відповідач заперечуючи проти доводів позивача щодо відсутності оригіналу його підпису на вказаному документі, не надав суду оригінал вказаної заяви та обмежився фактом відсутності доказів - висновку уповноважених експертних установ на підтвердження фальсифікації або підробки підписів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з абз. 14 п. 3.6 Тимчасової інструкції з організації та проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 16.04.2024 року № 194, призвані в Р(М)ТЦК та СП військовозобов'язані, які прибувають на пункти прийому особового складу військових частин (установ) приймаються на підставі довідок ВЛК про придатність до військової служби (додаток 4 до Положення №402) надані за результатами проходження ВЛК.
Крім того, відповідно до пункту 68 Порядку №560 визначено, що придатним до військової служби резервістам та військовозобов'язаним вручається мобілізаційне розпорядження.
Отже, суд приходить до переконання, що тільки визнані придатними до військової служби військовозобов'язані можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період.
У поданому відзиві відповідач-1 вказує, що після медичного огляду ОСОБА_1 вручено повістку з метою призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та мобілізаційне розпорядження, яку він особисто підписав. В результаті чого, ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_6 .
Проте, дані твердження спростовуються долученими відповідачем-1 доказами. Зокрема, як було встановлено судом, довідка військово-лікарської комісії №2025-1029-1812-4298-3 від 29.10.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби містить електронні підписи, зокрема, голови ВЛК співробітника Кп Тячівської РЛ КНП ОСОБА_3 від 29.10.2025 о 18:14:15 год, лікаря-пульмонолога Кп Тячівської РЛ КНП Добош Анни Василівни від 29.10.2025 о 18:18:42 год, лікаря-невропатолога Кп Тячівської РЛ КНП Чолан Тамари Іванівни від 29.10.2025 о 18:19:28 год, секретаря ВЛК, співробітника Кп Тячівської РЛ КНП ОСОБА_4 від 29.10.2025 о 18:41:36 год. Отже вказана довідка була підписана всіма членами ВЛК 29.10.2025 о 18:41:36 год, в той час як мобілізаційне розпорядження видано ОСОБА_1 29.10.2025 о 18:20 год, тобто до встановлення придатності позивача до військової служби (а.с.86).
Відтак, суд вказує на протиправність дій відповідача-1 щодо призову позивача до встановлення результатів медичного огляду.
Оцінюючи приписи норм права, що регулюють спірні правовідносини та наявні у справі докази, суд доходить висновку, що за умови наявності достовірних відомостей, що позивач військовозобов'язаний, мав відстрочку відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також за відсутності довідки ВЛК станом на момент призову на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_6 повинен був знати та врахувати наявність відстрочки і не переходити до документального оформлення призову на військову службу під час мобілізації.
Тому, на підставі викладеного, суд доходить висновку, що позивач не міг бути призваним за мобілізацією, в силу наявного правового статусу здобувача фахової вищої освіти та відповідачем протиправно, з порушенням процедури призову на військову службу визначеної Порядком №560 та Тимчасовою інструкцією з організації та проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 16.04.2024 року № 194, до встановлення результатів медичного огляду, видано наказ від 29.10.2025 «Про призов на військову службу під час мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 .
З наведених підстав позовні вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо скасування права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.10.2025 р. «Про призов на військову службі під час мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу військової частини (по стройовій частині) від 29.10. 2025 року №316 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на посаду ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закону № 2232-XII, одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008 визначається порядок проходження громадянами У країни (надалі по тексту також - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з виконанням громадянами військового обов'язку в запасі.
Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (надалі по тексту також - військова служба) в добровільному порядку або за призовом (пункт 2 Положення №1153/2008).
За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (надалі по тексту також - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.
Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 за №280, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (надалі по тексту також - Інструкція 280).
Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу ХІІ Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів від мобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.
Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують військовослужбовця.
За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов'язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено. Слід зазначити, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують військовослужбовців.
За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов'язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено.
Суд зазначає, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.
Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.
Відповідно до пункту 6 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Тобто для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус військовозобов'язаного змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.
Визнання протиправним та скасування наказу про призов громадянина України на військову службу під час мобілізації має своїми правовими наслідками:
-зміну правового статусу з військовослужбовця на військовозобов'язаного;
-протиправність решти актів індивідуальної дії (наказів), що пов'язані з проходженням ним військової служби, оскільки вони є похідними від відповідного наказу про призов.
Зазначений підхід передбачає автоматичну оцінку наступних рішень суб'єктів по всьому ланцюгу правовідносин безпосередньо пов'язаних між собою, як похідних від первинного рішення, з якого всі наступні слідують, незважаючи навіть на правомірну поведінку учасників відносин, залучених на реалізацію такого протиправного рішення.
Юридичні наслідки порушень прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення чи дій суб'єкта владних повноважень, породжує необхідність виправлення таких помилок як необхідний захід, який поверне сторін в правовий стан, що мав місце до моменту порушення.
Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
При виданні наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини командир в/ч НОМЕР_1 не мав підстав піддавати сумніву, що направляючи позивача до військової частини районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав для його мобілізації на військову службу.
В той же час прийняття наказу в частині призову та направлення для проходження військової служби позивача , який судом визнано протиправним, мало наслідком прийняття військовою частиною НОМЕР_1 наказу №316 від 29.10.25 року, яким позивача зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_1
Хоч і Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте проходження військової служби є безпосереднім наслідком, спричиненим прийняттям наказу про мобілізацію, а отже з метою ефективного захисту порушеного права позивача, повним його відновленням буде зобов'язання військової частини НОМЕР_1 вирішити питання про звільнення позивача з військової служби та виключення його зі списків особового складу частини.
Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та Протоколах до неї. Вказана гарантія реалізується шляхом урахування норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в національному праві.
Закон України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» передбачено форми виконання Україною рішень ЄСПЛ, якими констатовано порушення Україною Конвенції, зокрема: вжиття заходів загального характеру; виплата заявнику відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру.
Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованій Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.
Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до "плодів отруєного дерева" є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
Іншими слова неправомірні діяння, не можуть породжувати правомірний результат.
Проектуючи наведене на досліджувані правовідносини, слідує, що протиправна мобілізація позивача, породжує неправомірні рішення відповідачів, пов'язані із проходження ним військової служби.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що оскільки наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.10.2025 р. «Про призов на військову службі під час мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 ; на думку суду являється протиправним то в свою чергу і наказ військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2025 №316 по стройовій частині про зарахування на військову службу за призовом у воєнний час, на всі види забезпечення також є протиправним і підлягає скасуванню, не зважаючи на те, що командир військової частини фактично не вчиняв протиправних дій при прийнятті даного наказу.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Так, гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею. Частиною другою цієї статті встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Подібні положення містить стаття 245 КАС України, яка врегульовує повноваження суду при вирішенні справи.
Застосування конкретного способу захисту права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оскарження. Тобто суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оскарження та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об'єктивно неможливо буде виконати.
Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, захист прав здійснюється у разі їх порушення, і звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Тобто, рішення суду про задоволення позову повинно мати наслідком відновлення тих прав або інтересів, на порушення яких вказує позивач.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 2, 9, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ),про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо скасування права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 поновити у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо обліку та відстрочки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1108 від 29.10.2025 р. «Про призов на військову службі під час мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2025 р №316 у частині зарахування до списків особового складу військової частини та призначення на посаду ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) із військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору