03 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/8556/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 53932,19 грн. за платежем 50 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості».
В обґрунтування позовних вимог ГУ ДПС у Закарпатській області зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 53932,19 грн. У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку борг не сплатила, контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Судом було сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано такий 22.10.2025 року за №1918349. Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами особу не знайдено.
Закарпатським окружним адміністративним судом 22 жовтня 2025 року було сформовано запит до Бедевлянської громади щодо ОСОБА_1 та отримано відповідь №1144/05-14 від 24.10.2025 року, з якої з'ясовано інформацію про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви. Недоліки позовної заяви усунуто в строк, наданий судом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв на адресу, яка вказана у позовній заяві, та міститься у Єдиному державному демографічному реєстрі, та така вручена відповідачу 12.11.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що суд вжив передбачені КАС України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження та про встановлений судом строк для подання відзив на позовну заяву у цій адміністративній справі, проте станом на час прийняття рішення у ній відзиву на позовну заяву від останньої не надійшов, суд відповідно до вимог ч.6 ст.162 КАС України розглядає справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Згідно з даними облікових карток платника податків за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 53932,19 грн. за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (18010200): недоїмка 53932,19 грн., пеня 0,00 грн.;
З метою стягнення податкового боргу ГУ ДПС у Закарпатській області звернулося до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п.15.1-15.2 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п.п.36.1, п.п.36.2 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
За приписами п.51.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Виникнення податкового боргу у відповідача зумовлено несплатою у строки визначені Податковим кодексом України податкових зобов'язань, нарахованих за податковим повідомленням-рішенням.
Так, платежем 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» визначено податкові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями:
- від 26.09.2022 року №1057158-2412-0713 за період 2021 року в розмірі 26887,45 грн., яке вручено адресату особисто 14.10.2022 року;
- від 10.04.2023 року №0102282-2412-0713 за період 2022 року в розмірі 27044,74 грн., яке вручено адресату особисто 27.12.2023 року.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
З матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДПС у Закарпатській області, на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направило податкові повідомлення-рішення: від 26.09.2022 року №1057158-2412-0713, від 10.04.2023 року №0102282-2412-0713. Такі податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем.
За змістом пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» №14066-17 від 20.09.2016 року на суму податкового боргу 24869,22 грн., яка надіслана на адресу місця реєстрації відповідача, та вручена 24.11.2016 року.
Пунктом 58.3 ст.58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Відповідно до п.42.1. ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно з п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже, вищезазначені податкове повідомлення-рішення та податкова вимога вручені відповідачу у спосіб, визначений законом.
Вказані податкове повідомлення-рішення та вимога ані у адміністративному, ані у судовому порядку не оскаржені. Після надіслання вимоги сума податкового боргу відповідача збільшилася. Доказів погашення податкового зобов'язання стороною відповідача в добровільному порядку станом на день розгляду справи суду не надано.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Оскільки зазначена вище податкова вимога не втратила юридичної сили, у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкової вимоги платнику податків.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи становить 53932,19 грн.
Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За приписами п.п.95.2, 95.4 ст.95 ПК України стягнення коштів з платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надсилання такому платнику податкової вимоги.
Отже, обов'язку платника податків сплачувати податки кореспондує праву контролюючого органу звертатися з вимогою про стягнення податкового боргу до суду.
Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив про особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП], заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.comS.r.l. проти Молдови», заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі», заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п.37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», п.128, та «Беєлер проти Італії», п.119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії», п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п.58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява №32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява №35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).
Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Закарпатській області дотримана процедура визначення податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак, вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу у встановлені законодавством строки до бюджету відповідач не сплатив, наявність у нього податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки зазначених судових витрат судом не встановлено, то відсутні підстави для стягнення останніх з відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг в сумі 53932,19 грн. (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот тридцять дві гривні 19 копійок) по платежу 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич