Справа № 991/11387/25
Провадження 1-кс/991/11476/25
25 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , про проведення судової експертизи у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023,
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, у якому захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 просив призначити у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 експертизу відеозвукозапису, на вирішення якої поставити наступні питання:
(1) За допомогою якого технічного пристрою зафіксовані аудіо- та відеозаписи, зроблені за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій?
(2) Чи відповідають технічні параметри кожного із наданих на дослідження аудіо-, відеозаписів технічним характеристикам пристроїв, зазначених в якості використаного обладнання у відповідних протоколах, оформлених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо- та відео- контролю особи?
(3) В які дати та час були здійснені зазначені аудіо- та відеозаписи?
(4) Чи є надані на дослідження аудіо- та відеозаписи оригіналами чи копіями?
(5) Чи є кожен з наданих аудіо- та відеозаписів цілісним, тобто таким, що у відповідному своєму часовому проміжку здійснювався безперервно?
(6) Чи піддавались ці аудіо- та відеозаписи зовнішньому втручанню (монтуванню)?
(7) Чи брав ОСОБА_6 участь у зафіксованих на цих аудіо- та відеозаписах розмовах та які конкретно слова та фрази належать йому?
(8) Чи відповідає текстовий зміст розмов, який наведений у протоколах, оформлених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_6 , реальному змісту звукозаписів таких розмов?
(9) Чи піддавалися змінам надані на дослідження записи в частині акустичних та інших параметрів оригіналів записів?
Підставою звернення адвоката ОСОБА_5 із цим клопотанням у порядку ст.ст. 242-245 КПК України до слідчого судді ВАКС стала відсутність можливості у сторони захисту самостійно провести відповідну експертизу.
Обґрунтовуючи подане клопотання, захисник посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_6 категорично заперечує належність йому голосу в розмовах, поширених органом досудового розслідування та прокуратурою на платформі «YouTube», на його переконання, зміст таких розмов був умисно сфальсифікований, а аудіофайли з ними є штучно створеними доказами, покликаними сформувати негативне ставлення суспільства з політичних мотивів та обґрунтувати обвинувальний ухил слідства. При цьому, захисник зауважує, що вказати на конкретні ознаки монтажу, втручання, редагування чи іншого спотворення змісту аудіозаписів сторона захисту не має можливості з огляду на відсутність спеціальних знань у цій сфері.
Крім того, на думку підозрюваного ОСОБА_6 , орган досудового розслідування, діючи в умовах конфлікту інтересів його керівника, сфабрикував аудіозаписи розмов та вчинив дії задля фальсифікації доказів. У зв'язку з цим, сторона захисту дійшла переконання, що висновок експерта зможе підтвердити твердження ОСОБА_6 про те, що голоси осіб на записах не належать йому та/або записи мають ознаки монтажу.
Отже, за доводами захисника, з огляду на положення ч. 2 ст. 9 КПК України, сторона обвинувачення зобов'язана перевірити твердження ОСОБА_6 про те, що голос на записах за результатами НС(Р)Д йому не належить і що такі записи містять ознаки монтажу. Саме тому, на переконання захисту, слід провести експертизу відеозвукозапису відносно матеріалів НС(Р)Д, забезпечивши тим самим реалізацію права на захист та неупереджене і повне досудове розслідування.
До того ж, захисник зауважує, що сторона обвинувачення не залучає відповідного експерта для вирішення зазначених питань, а сторона захисту позбавлена можливості самостійно його залучити через відмову органу досудового розслідування надати їй об'єкти для дослідження. При цьому адвокат зазначає, що сторона захисту неодноразово зверталась з клопотаннями до органу досудового розслідування щодо призначення відповідної експертизи, однак у їх задоволенні було відмовлено. У зв'язку з цим, сторона захисту самостійно ініціювала проведення такої експертизи в ІСТЕ СБУ, від експерта якої надійшло клопотання про надання об'єктів дослідження. Разом з цим, орган досудового розслідування відмовив стороні захисту у наданні відповідних матеріалів кримінального провадження, які мали б стати об'єктами дослідження, посилаючись на необхідність забезпечення таємниці досудового розслідування. Аналогічно ухвалою слідчого судді ВАКС стороні захисту було відмовлено у тимчасовому доступі до таких матеріалів.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , повністю підтримав клопотання сторони захисту та просив його задовольнити з викладених вище підстав.
Не погоджуючись із доводами сторони захисту, детектив ОСОБА_4 , в свою чергу, заперечила проти задоволення клопотання та призначення експертизи відеозвукозапису відносно матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023, зважаючи на безпідставність та абсолютну необґрунтованість поданого клопотання стороною захисту, оскільки твердження сторони захисту про фальсифікацію доказів та штучне спотворення записів ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях і не підтверджуються жодними об'єктивними обставинами, існування яких виправдало б необхідність спростування таких тверджень експертним шляхом.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового процесу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 52023000000000154 від 03.04.2023, в рамках якого ОСОБА_6 має статус підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону №671-ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України.
При цьому, щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосовано спеціальне судове розслідування (in absentia) у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 26 КIIК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Як вже зазначалося вище у цій ухвалі, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді ВАКС із клопотанням про призначення експертизи відеозвукозапису відносно матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023.
Частиною 2 ст. 242 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов'язковим.
Водночас, призначення судової експертизи, про яку просить сторона захисту, з огляду на ч. 2 ст. 242 КПК України, не є обов'язковим і може мати місце лише, якщо для з'ясування обставин, що мають саме істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Таким чином, експертиза проводиться у виключних випадках, пов'язаних із застосуванням спеціальних знань у тій чи іншій сферах діяльності і за умови, що порушені перед експертом питання спрямовані на встановлення обставин, передбачених ст. 91 КПК України.
З аналізу зазначених у клопотанні питань, доводів та аргументів захисника щодо необхідності призначення експертизи відеозвукозапису у їх співставленні з предметом доказування по цьому кримінальному провадженню, вбачається, що вказаним критеріям така експертиза не відповідає.
Так, сумніви в достовірності зафіксованої в ході проведення НС(Р)Д інформації мають бути об'єктивними та аргументованими, з огляду на обставини конкретного кримінального провадження, а твердження щодо можливого здійснення технічного втручання і редагування аудіо-, відеозаписів, недостовірності відображеної на них інформації, мають спиратися на об'єктивні дані безпосереднього сприйняття таких фактів чи переконливо підтверджуватися іншими доказами у справі або обґрунтовуватися відповідними технічними висновками спеціалістів на засадах змагальності в кримінальному процесі. Відповідно, необхідність перевірки експертним шляхом автентичності записів, наявності технічного втручання чи редагування записів, отриманих внаслідок проведення НС(Р)Д, має виправдовуватись наявністю об'єктивних даних, які б породжували обґрунтований сумнів у справжності таких записів
Аналогічні правові позиції, висловлені у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі 585/1899/17 та у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №712/2374/18.
Слушними є доводи детектива, що твердження сторони захисту про фальсифікацію доказів та штучне спотворення записів ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях і не підтверджуються жодними об'єктивними обставинами, існування яких виправдало б необхідність спростування таких тверджень експертним шляхом.
Так, сторона захисту у своєму клопотанні жодного разу не стверджувала, що конкретні фрагменти записів, у т.ч. опубліковані на офіційній сторінці НАБУ, є зміненими, мають ознаки монтажу або іншого технічного втручання чи редагування. Сторона захисту не зазначала, що якісь з фрагментів записів є непослідовними, містять неприродні паузи чи перериваються, не вказувала на будь-які невідповідності звукового ряду, ознаки накладення звукових фрагментів чи на існування будь-яких інших невідповідностей, які б могли свідчити про наявність ознак фальсифікації чи монтажу.
Натомість, висловлені у клопотанні загальні сумніви щодо автентичності і достовірності таких записів є по своїй суті припущеннями, які не спираються на об'єктивні дані безсумнівного сприйняття таких фактів органами слуху, не підтверджуються будь-якими іншими доказами у справі, не обґрунтовуються відповідними технічними висновками спеціалістів на засадах змагальності в кримінальному процесі, тощо.
Вказане набуває особливого значення з урахуванням того факту, що зміст зафіксованих зустрічей, розмов та кола їх учасників підтверджується також і іншими джерелами доказів, у т.ч. показаннями учасників кримінального провадження (зокрема, свідків та інших підозрюваних, які були присутніми під час таких зустрічей, або були співрозмовниками у таких розмовах), даними операторів мобільного зв'язку, результатами оглядів листування між причетними особами, відомостями, одержаними за результатами проведення спостереження за особами, тощо.
У цьому контексті нерелевантними є посилання захисту на відсутність у них спеціальних знань для ідентифікації ознак монтажу, редагування чи іншого спотворення змісту записів, оскільки від сторони, яка заявляє про необхідність перевірки факту такого спотворення, справедливо було б очікувати вказівки на об'єктивні ознаки його існування, з тим, щоб мати можливість оцінити обґрунтованість таких заяв.
За таких обставин, невиправданим є призначення експертизи виключно для усунення необґрунтованих припущень та суб'єктивних сумнівів сторони захисту.
Щодо з'ясування питання про належність зафіксованого на аудіозаписах голосу саме підозрюваному ОСОБА_6 , то, окрім того, що у клопотанні не наводиться конкретних даних про відсутність ОСОБА_6 на відповідних зустрічах чи у відповідних розмовах, сторона захисту також не додає на дослідження зразки з усним мовленням підозрюваного, які є необхідними для ототожнення особи за фізичними параметрами голосу відповідно до п. 19.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 1950/5).
Також слід зауважити, що з'ясування решти питань, які просить сторона захисту поставити перед експертом, або не має значення для встановлення обставин, передбачених ст. 91 КПК України, або не потребує застосування спеціальних знань.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя погоджується з позицією сторони обвинувачення та приходить до висновку, що подане клопотання не містить жодного обґрунтування необхідності з'ясування відомостей про технічні параметри пристроїв, за допомогою яких здійснювався запис відповідних аудіо-, відеофайлів, особливо, з урахуванням того факту, що ідентифікаційні дані відповідних пристроїв зазначені у протоколах за результатами проведення відповідних слідчих дій і достовірність відображених відомостей стороною захисту у тексті клопотання не оспорюється.
Поряд з цим, у клопотанні відсутнє будь-яке пояснення потреби у з'ясуванні питання відповідності технічних параметрів аудіо-, відеофайлів технічним характеристикам пристроїв, зазначених у відповідних протоколах, а з загального змісту клопотання значення відповіді на таке питання встановити неможливо, оскільки сторона захисту не ставить під сумнів таку відповідність і не зазначає про будь-які обставини, які б обґрунтовано породжували такий сумнів.
Крім того, слідчий суддя не знаходить жодного істотного значення для цього кримінального провадження з'ясування питання №4 прохальної частини клопотання про те, чи є відповідні аудіо-, відеофайли оригінальними. Як неодноразово вказував у своїх висновках Верховний Суд, електронний документ не має жорсткої прив'язки до певного матеріального носія інформації, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях (аналогічні висновки сформовані у постанові Об'єднаної палати ККС ВС від 29.03.2021 у справі 554/5090/16-к, постанови ККС ВС від 26.11.2020 у справі №292/239/19, від 22.10.2020 у справі №677/2040/16-к, від 07.10.2020 у справі №725/1199/19, від 10.09.2020 у справі №751/6069/19, від 20.05.2020 у справі №585/1899/17, від 19.05.2020 у справі №490/10025/17). За висновками Верховного Суду, записані на оптичний диск електронні файли з інформацією за результатами НСРД є оригіналом (відображенням) електронного документу, здобутого в ході проведення вказаних процесуальних дій. Матеріальний носій лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки, коли електронний документ виступає речовим доказом. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (зокрема, постанова ККС ВС від 20.05.2020 у справі №585/1899/17).
Таким чином, з'ясування питання про оригінальність аудіо-, відеозаписів з матеріалів НС(Р)Д не має жодного значення для підтвердження чи спростування обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, а тому призначення експертизи у такому випадку не відповідає вимогам ч. 2 ст. 242 КПК України.
Вартим уваги також є те, що не потребує застосування спеціальних знань з'ясування питання №8 прохальної частини клопотання щодо встановлення відповідності змісту розмов, зафіксованих у тексті протоколів про результати проведення НС(Р)Д, змісту аудіо- та відеофайлів на носіях інформації, які є додатками до таких протоколів, а встановлення текстового змісту розмов зафіксованих на звукозаписах не є окремою експертною задачею. Крім того, у своєму клопотанні сторона захисту не ставить під сумнів відповідність між текстом протоколу та змістом отриманих записів і не зазначає про будь-які обставини, які б такий сумнів породжували. До того ж у клопотанні також відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності у встановленні такої відповідності, особливо з урахування того, що дослідження записів, отриманих за результатами проведення НС(Р)Д здійснюється судом безпосередньо, шляхом відтворення таких записів під час судового розгляду, а відображення змісту зафіксованих розмов у тексті протоколу здійснюється виключно для зручності їх сприйняття учасниками кримінального провадження і не має вирішального значення для оцінки таких записів.
За таких обставин, призначення експертизи для надання відповіді на питання №8 прохальної частини клопотання слідчий суддя також вважає безпідставним.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що призначення експертизи для з'ясування питань, відповіді на які не мають жодного істотного значення для кримінального провадження і потребу в отриманні яких сторона захисту будь-яким чином не обґрунтовує, не відповідає завданням такої процесуальної дії і не забезпечить належного виконання завдань кримінального провадження.
Як зауважує захисник, що не заперечується детективом, стороні захисту дійсно було відмовлено у наданні матеріалів за результатами проведення НС(Р)Д для використання в якості об'єктів дослідження при експертизі відеозвукозапису. Однак, слідчим суддею встановлено, що підставою для такої відмови стала необхідність збереження таємниці досудового розслідування до моменту його завершення, оскільки, на переконання сторони обвинувачення, на даному етапі ознайомлення з такими матеріалами може зашкодити досудовому розслідуванню. З огляду на що слідчий суддя погоджується з такими доводами сторони обвинувачення та наразі вважає відмову у наданні стороні захисту об'єктів дослідження обґрунтованою. При цьому, не заперечуючи важливості для сторони захисту запитуваних матеріалів, слід зауважити, що КПК України передбачає окремий порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, який передбачений ст. 221 КПК України. Вказана стаття надає стороні обвинувачення виключну дискрецію у визначені обсягу матеріалів, ознайомлення з якими на стадії триваючого досудового розслідування не зашкодить слідству або безпеці певних осіб.
Водночас, ані вказана стаття, ані будь-які інші положення КПК України, не наділяють слідчого суддю повноваженнями втручатись у діяльність слідчого/прокурора і впливати на обсяг матеріалів досудового розслідування, які можуть бути відкриті стороні захисту до його завершення.
Так само для втручання у вказану дискрецію не може бути використаний механізм розгляду клопотання сторони захисту про призначення експертизи, оскільки він також не передбачає можливості слідчого судді оцінювати ризики та наслідки розкриття таємниці досудового розслідування для його подальшого проведення (з урахування тактики і методики розслідування певних категорій злочинів, його планування, тощо) чи безпеки учасників кримінального провадження.
Вказане корелюється також і з положеннями ст. 222 КПК України, яка передбачає можливість розголошення таємниці досудового розслідування лише за наявності письмового дозволу слідчого чи прокурора і лише в тому обсязі, у якому вони визнають це можливим.
Разом з тим, в силу приписів ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, до яких за змістом п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Тож, з урахуванням вказаних законодавчих норм, слідчий суддя не уповноважений на втручання в дискрецію сторони обвинувачення щодо визначення обсягу матеріалів триваючого досудового розслідування, які можуть бути відкриті іншим особам, оскільки таке втручання очевидно може підривати загальні засади кримінального провадження, визначені ст. 7 КПК України, до яких серед інших, зокрема, віднесені принципи змагальності та диспозитивності.
У зв'язку з цим, надання будь-яких відомостей з матеріалів кримінального провадження до завершення досудового розслідування без додержання вимог ст. 221 КПК України порушуватиме гарантії збереження таємниці триваючого досудового розслідування та призведе до безпідставного втручання у дискрецію сторони обвинувачення щодо її збереження.
Між тим, слідчий суддя зауважує, що інтерес сторони захисту в одержанні відповідних матеріалів та використання їх у т.ч. для проведення експертизи, може бути задоволений у передбаченому законом порядку, в результаті виконання вимог ст. 290 КПК України, тобто після завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
За таких обставин, подане захисником ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , про проведення судової експертизи у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 9, 26, 244, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1