ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
26 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1388/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
від ДП «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК» - Марченко Д.В. в порядку самопредставництва
від ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» - адвокат Розенбойм Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного підприємства «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК»
на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 (повний текст складено та підписано 08.07.2025, суддя Рога Н.В.)
у справі №916/1388/25
за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС»
про стягнення 500 637,04 грн
Державне підприємство “Морський торговельний порт (далі- ДП “МТП) “ЧОРНОМОРСЬК» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “ТРАНС-СЕРВІС» про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 491 197 грн 94 коп., 3% річних у розмірі 835 грн 60 коп. та пені у розмірі 8 603 грн 50 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Додаткової угоди до Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 по справі №916/1388/25 у задоволені позову відмовлено повністю.
В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що уклавши Додаткову угоду до Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності сторони фактично продовжили існуючі договірні правовідносин, а не укладали новий договір. Відповідно, припинення правовідносин не відбулося, навпаки, вони були продовжені сторонами у порядку, встановленому чинним законодавством.
На підставі наведеного, місцевий господарський су дійшов висновку, що відповідач згідно з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України №634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» правомірно сплачує орендну плату у розмірі 50% від розміру орендної плати, встановленої договором оренди.
Не погодившись із вказаними рішеннями до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся позивач з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 по справі 916/1388/25 та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, з огляду на наступне:
- судом першої інстанції не взято до уваги, що за результатами розгляду листа ДП «МТП «Чорноморськ», Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило про відмову балансоутримувачу в продовжені договору оренди індивідуально визначеного майна та погодженні укладання нового договору оренди майна строком на 5 років, у разі надходження нового пакету документів, після завершення дії діючого договору;
- саме через те, що Міністерством було відмовлено в погодженні продовження строку дії Договору оренди з ТОВ «Транс-Сервіс» та у зв'язку з закінченням строку дії Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, за ініціативою ДП «МТП «Чорноморськ» було проведено аукціон;
- суд першої інстанції не врахував, що ТОВ «Транс-Сервіс» було повернуто ДП «МТП «Чорноморськ» майно, що було предметом Договору оренди, що свідчить про фактичне припинення Договору;
- на переконання апелянта, ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС», не дивлячись на те, що до діючого Договору була укладена Додаткова угода, фактично поверненням майна припинив дію діючого Договору та прийняв на себе нові зобов'язання вже в умовах воєнного стану;
- як вважає скаржник, укладення додаткової угоди в даному випадку можна розцінювати як укладення нового договору за результатами аукціону, що позбавляє відповідача права сплачувати орендну плату в розмірі 50 %;
- ДП «МТП «Чорноморськ» вважає, що відповідач повинен сплачувати 100 % орендної плати, визначеної за результатами електронного аукціону в Додатковій угоді до Договору.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження у цій справи та призначено справу до розгляду на 22.10.2025.
До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що місцевий господарський суд дослідивши наявні матеріли справи, дійшов вірного висновку про те, що між сторонами не було укладеного договору оренди, а додатковою угодою було продовженою дію вже існуючих орендних відносин. Відповідно, відповідач з огляду на положення Постанови Кабінету Міністрів України №634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» має право на певну пільгу у вигляді сплати орендної плати у розмірі 50% від повної вартості.
У судовому засіданні, яке відбулось 22.10.2025 судом оголошено перерву до 26.11.2025.
Під час судового засідання від 26.11.2025 представник апелянта підтримав доводи та вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами та вимогами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 31.01.2020 між ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» (Орендар) та ДП “МТП “ЧОРНОМОРСЬК» (Орендодавець) був укладений Договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності №20/9-о/д, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене рухоме майно (надалі -“майно»), що знаходиться на балансі Орендодавця - ДП “Морський торговельний порт “Чорноморськ», вартість якого визначена згідно із Звітом №2111 про незалежну оцінку вартості портового обладнання (портальних кранів у кількості 2 одиниці),що виконаний ТОВ “Експертне агентство “Укрконсалт» станом на 26.12.2019, і становить за незалежною оцінкою 53 957 433 грн.
Найменування, характеристика, кількість, вартість, стан та іншу інформацію про майно зазначено у Переліку майна, який є Додатком №1 до цього Договору та невід'ємною його частиною (п.1.2 Договору).
Згідно з додатком №1 майном є Кран портальний “Кондор» №57 (інв. №3859) та Кран портальний “Кондор» №114 (інв. №3863).
Майно передається в оренду з метою виконання Орендарем вантажних операцій в Морському порту “Чорноморськ» на причалах №11, №12, №14, №15 (п.1.3 Договору).
За умовами розділу 3 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами та доповненнями) і становить 448 745 грн 98 коп. (п.3.1). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (п.3.3). Орендна плата перераховується безготівковими платежами на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 25-го числа місяця наступного за звітним (п.3.6). Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з Орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.7). Надміру сплачена сума орендної плати підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин - поверненню Орендарю (п.3.8). Зобов'язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць (останні місяці) оренди (п.3.9). У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за Актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі (п.3.10).
Відповідно до п.9.1 Договору цей Договір укладено строком на 5 років, і діє з дня його підписання та скріплення печатками сторін, до 31 січня 2025 включно.
31.01.2020 сторони склали акт приймання-передачі майна, згідно з яким Орендодавець передав Орендарю об'єкт оренди - Кран портальний “Кондор» №57 (інв. №3859) та Кран портальний “Кондор» №114 (інв. №3863).
Листом від 09.04.2024 за №ВП/04-105 ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» звернулося до ДП “МТП “ЧОРНОМОРСЬК» щодо продовження Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності №20/9-о/д від 31.01.2020 на 5 років, починаючи з 01.02.2025.
Листом від 17.04.2024 за №369/07.2-10 ДП “МТП “ЧОРНОМОРСЬК», враховуючи звернення ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС», просило Департамент власності та корпоративного управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України розглянути звернення ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» щодо продовження договору оренди №20/9-о/д від 31.01.2020 та прийняти рішення щодо продовження строку дії договору оренди. При цьому, у зазначеному листі ДП “МТП “ЧОРНОМОРСЬК» посилалося на положення ч.1 та абз.1 ч.2 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», п.2 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону.
Листом від 30.07.2024 за №13837/16/10-24 Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило про відмову балансоутримувачу в продовженні договору оренди індивідуально визначеного майна №20/9-о/д від 31.01.2020 та погодження укладання нового договору оренди державного майна строком на 5 років, у разі надходження нового пакету документів, після завершення дії діючого договору.
Листом від 30.10.2024 за №ВП/10-312 ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» просило розглядати цей лист як заяву про продовження договору оренди №20/9-о/д від 31.01.2020 та підтвердило свій намір в продовженні зазначеного Договору за результатами аукціону. Лист отримано позивачем 30.10.2024.
У подальшому, ДП “МТП “ЧОРНОМОРСЬК» було розміщене оголошення про передачу в оренду державного рухомого майна щодо якого орендодавцем прийнято рішення про продовження терміну дії на аукціоні (ключ (номер) об'єкта державної власності, щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду 0112567201).
Згідно з Протоколом про результати електронного аукціону LLP001-UA-20241226-02114 по лоту: продовження договору оренди від 31.01.2020 №20/9-о/д державного рухомого майна: - Кран портальний “Кондор» №57 (інв. №3859) та Кран портальний “Кондор» №114 (інв. №3863, переможцем електронного аукціону (учасник, що подав єдину заяву/чинний орендар, який реалізує своє переважне право на продовження договору оренди ) стало ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС».
30.01.2025 ДП “МТП “ЧОРНОМОРСЬК» (Орендодавець / балансоутримувач) та ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» (Орендар) уклали Додаткову угоду до Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності №20/9-о/д від 31.01.2020.
Згідно з п.1.1 Угоди, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
Пунктом 4 Угоди визначені об'єкти та склад майна, з якого вбачається, що індивідуально визначеним рухомим майном за даною угодою є: Кран портальний «Кондор» №57 (інв. №3859) та Кран портальний «Кондор» №114 (інв. №3863). Ринкова (оцінююча) вартість визначена на підставі звіту про оцінку Майна (ч.4 ст.8 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» №157- ІХ від 3 жовтня 2019) - 57 146 900,00 (п'ятдесят сім мільйонів сто сорок шість тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок, без податку на додану вартість.
Відповідно до п. 1.2. Угоди, майно передається в оренду з метою виконання згідно з пунктом 7 Умов, яким визначено цільове призначення майна.
За умовами п 2.1. Угоди, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акта приймання-передачі Майна.
Також, сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі в оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 30.01.2025, яким ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» передано ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» кран портальний «Кондор» № 57 (інв. № 3859) та кран портальний «Кондор» № 114 (інв. № 3863).
Згідно п.2.2. Угоди, передача Майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю визначеною у пункті 6.2. Умов, відповідно до якого страхова сума страхової вартості є 57 146 900, 00 (п'ятдесят сім мільйонів сто сорок шість тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок, без податку на додану вартість.
Відповідно до п. 3.1. Угоди, орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Згідно п. 9 Умов Угоди, місячна орендна плата, визначена за результатами проведеного аукціону - 769 160, 00 гривень, без податку на додану вартість.
Пунктом 10 Умов Угоди погоджено, що якщо переможцем аукціону є особа, що була орендарем майна станом на дату оголошення аукціону, то розмір авансового внеску орендної плати становить 1 (одну) місячну орендну плату, (пунктом 150 Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2022 № 483 (далі-Порядок); постановою КМУ від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану») в розмірі 922 992,00 гривень, з податком на додану вартість.
Відповідно до п. 3.2. Угоди, якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Згідно з п. 3.3 Угоди, Орендар сплачує орендну плату на рахунок Орендодавця/ Балансоутримувача, відповідно до пункту 16 Умов, щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
У відповідності до п. 3.4. Угоди, орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця/Балансоутримувача. На суму орендної плати нараховується податок на додану вартість. Орендодавець/Балансоутримувач надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу. Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Орендодавець/ Балансоутримувач передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість.
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначив, що на виконання п. 3.4. додаткової угоди ДП “МТП “ЧОРНОМОРСЬК» направляло ТОВ “ТРАНС- СЕРВІС» рахунки та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на електронну адресу відповідача, а саме рахунок №А/444 від 31.01.2025р. на суму 59 547 грн 88 коп. (з ПДВ), рахунок №А/856 від 28.02.2025р. на суму 922 920 грн (з ПДВ), та рахунок №А/ЦБ00000100 від 14.02.2025р. на суму 922 992 грн (з ПДВ).
Крім того, зазначені рахунки та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) надано представнику відповідача 17.03.2025, що підтверджується реєстрами видачі рахунків та актів.
Однак, як зазначає позивач, відповідач не повернув до ДП “МТП “ЧОРНОМОРСЬК» засвідчені екземпляри актів та не зазначив причину їх не підписання.
За таких обставин, позивач вважає акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) прийнятими Орендарем без зауважень і такими, що мають силу документу, підписаного ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС».
Позивач також зазначив, що 14.02.2025 р. ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» сплатило грошові кошти у розмірі 29 773 грн 94 коп. з призначенням платежу “рахунок № А/444 від 31.01.2025», а також грошові кошти у розмірі 461 496 грн з призначенням платежу “рахунок № А/ЦБ 000000100 від 14.02.2025», які зараховано в оплату рахунку № А/856 від 28.02.2022р., що свідчить про часткове виконання умов додаткової угоди.
Таким чином, за розрахунком позивача, залишок заборгованості ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» з орендної плати рухомого майна в період з 16.02.2025р.-03.04.2025р. становить 491 197 грн 94 коп., оскільки ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» здійснило оплату по кожному рахунку у розмірі 50%.
На дану суму заборгованості позивачем також нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 835 грн 60 коп. та пеню у розмірі 8 603 грн 50 коп.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмовив у їх задоволенні.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, дослідивши наявні матеріали справи, доводи та вимоги сторін, дійшла наступних висновків.
Як зазначено у частинах першій, другій статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 11 названого Кодексу однією з підстав виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
У статтях 759, 762 ЦК України унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулюються Закон України «Про оренду державного та комунального майна».
У статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Водночас у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Кабінет Міністрів України у Постанові № 634 серед іншого установив, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше:
- орендарям єдиних майнових комплексів (їх структурних підрозділів), крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 75 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);
- орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);
- орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30.09.2022 і 30.05.2022 відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.
Зазначене викладено у підпункті 4 пункту 1 названої Постанови.
У п.п.3 п.1 Постанови мова йде про орендарів, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей.
При цьому, за п.п.5 п.1 Постанови звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
Аналіз положень Постанови № 634 свідчить про те, що нарахування орендної плати орендарям у передбачених у ній розмірах є державним регулюванням такої плати.
Разом з тим у статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» викладено порядок продовження договорів оренди державного чи комунального майна, згідно з яким їх продовження здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 151 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. №483 у разі коли переможцем аукціону став чинний орендар, між орендодавцем, балансоутримувачем та чинним орендарем укладається додаткова угода про продовження договору оренди майна. Додаткова угода укладається шляхом викладення договору оренди в новій редакції згідно з примірним договором оренди. У разі відмови балансоутримувача від підписання додаткової угоди про продовження договору оренди така угода укладається між орендодавцем та чинним орендарем.
Якщо переможцем став інший учасник аукціону, договір з чинним орендарем припиняється у зв'язку із закінченням строку, на який його укладено. При цьому якщо строк дії договору оренди з чинним орендарем закінчився, такий договір вважається продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону або до моменту настання випадку, передбаченого пунктом 152 цього Порядку.
Як вже було вказано вище, у цій справі суд першої інстанцій встановив, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №20/9-о/д було укладено між сторонами 31.01.2020, зі строком дії до 31.01.2025.
Також, як свідчать наявні матеріли справи, відповідач неодноразово звертався до позивача з листами (пропозиціями), щодо продовження Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності №20/9-о/д від 31.01.2020.
В свою чергу, ДП “МТП “ЧОРНОМОРСЬК» було розміщене оголошення про передачу в оренду державного рухомого майна щодо якого орендодавцем прийнято рішення про продовження терміну дії на аукціоні.
Як вбачається зі змісту даного оголошення, аукціон стосувався саме продовження договору оренди від 31.01.2020 №20/9-о/д державного рухомого майна: - Кран портальний “Кондор» №57 (інв. №3859) та Кран портальний “Кондор» №114 (інв. №3863).
Також, у названому оголошенні вказано про те, що чинний орендар ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» має переважне право на продовження договору оренди та це право реалізується шляхом участі чинного орендаря в аукціоні на продовження договору оренди.
Згідно з Протоколом про результати електронного аукціону LLP001-UA-20241226-02114 переможцем електронного аукціону (учасник, що подав єдину заяву/чинний орендар, який реалізує своє переважне право на продовження договору оренди) стало ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС».
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у вказаному протоколі вказано найменування лоту, а саме продовження договору оренди від 31.01.2020 №20/9-о/д державного рухомого майна: - Кран портальний “Кондор» №57 (інв. №3859) та Кран портальний “Кондор» №114 (інв. №3863).
Отже, у даному випадку, як у заяві ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС», у листах ДП “МТП “ЧОРНОМОРСЬК», у лоті електронного аукціону, у Протоколі про результати електронного аукціону LLP001-UA-20241226-02114, йшлося саме про продовження Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності №20/9-о/д від 31.01.2020.
В свою чергу, жодних посилань на укладення нового договору оренди, вищевказані та наявні у матеріалах справи докази не містять.
З цього слідує, що у спірних правовідносинах, позивач є орендарем державного нерухомого майна з моменту укладення договору від 31.01.2020. Саме ці орендні правовідносини були продовжені сторонами внаслідок проведення аукціону, як обов'язкової процедури, передбаченої Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Судова колегія також наголошує на тому, що згідно з п.151 Порядку №483 у разі коли переможцем аукціону став чинний орендар, між орендодавцем, балансоутримувачем та чинним орендарем укладається додаткова угода про продовження договору оренди майна. Додаткова угода укладається шляхом викладення договору оренди в новій редакції згідно з примірним договором оренди. У разі відмови балансоутримувача від підписання додаткової угоди про продовження договору оренди така угода укладається між орендодавцем та чинним орендарем.
Додаткова угода про продовження договору оренди майна оприлюднюється в порядку та строки, передбачені цим Порядком для оприлюднення договорів оренди.
Як вже було вказано вище, 30.01.2025 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності №20/9-о/д від 31.01.2020, якою, відповідно до положень п.151 Порядку №483, викладено Договір у новій редакції.
Отже, ураховуючи, що у цьому разі за результатами аукціону новий договір сторонами не укладався, а лише було продовжено дію договору оренди від 31.01.2020, про що укладено додаткову угоду із викладенням цього договору у новій редакції, колегія суддів у контексті застосування підпункту 4 пункту 1 Постанови №643 вважає помилковими доводи позивача щодо відсутності підстав для нарахування позивачу орендної плати у розмірі 50 % від її розміру, встановленого у договорі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.08.2025 у справі №916/3143/24 та від 04.11.2025 по справі №916/3162/24.
Як свідчать наявні матеріли справи та не заперечується позивачем, ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» сплатило грошові кошти у розмірі 29 773 грн 94 коп. з призначенням платежу “рахунок № А/444 від 31.01.2025», а також грошові кошти у розмірі 461 496 грн з призначенням платежу “рахунок № А/ЦБ 000000100 від 14.02.2025», які зараховано в оплату рахунку № А/856 від 28.02.2022р., що свідчить про часткове виконання умов додаткової угоди.
Відповідно, ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» здійснило оплату по кожному рахунку у розмірі 50%, як то і передбачено підпунктом 4 пункту 1 Постанови №643.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди у розмірі 491 197,94 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення пені та 3% річних, у даному випадку є похідними від вимоги про стягнення основної заборгованості, такі не підлягають задоволенню у зв'язку із відмовою у стягнення основного боргу.
Судова колегія відхиляє посилання апелянта про те, що результатами розгляду листа ДП «МТП «Чорноморськ», Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило про відмову балансоутримувачу в продовжені договору оренди індивідуально визначеного майна від 31.01.2020 №209/9-о/д, та за результати проведення аукціону було укладено саме новий договір, з огляду на таке.
Як вже було вказано вище та підтверджується наявними матеріалами справи, ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» зверталось до позивача з листами саме з метою продовження договору оренди.
До того ж, оголошення про проведення аукціону та протокол про результати електронного аукціону, свідчать про те, що позивач мав намір саме продовжити існуючі правовідносини за договором оренди індивідуально визначеного майна від 31.01.2020 №209/9-о/д, оскільки про таке прямо вказано в названих документах.
Крім того, у разі коли переможцем аукціону став чинний орендар, між орендодавцем, балансоутримувачем та чинним орендарем укладається додаткова угода про продовження договору оренди майна, що прямо передбачено п.151 Порядку №483.
Відповідно, у даному випадку позиція позивача щодо відмови у продовженні Договору оренди, суперечить діям, які були вчинені ним згодом, оскільки після отримання листа відповідача про згоду на продовження дії Договору оренди за результатами проведення аукціону, ДП «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК» самостійно оголосило та провело аукціон саме щодо продовження дії Договору оренду за результатами аукціону, а за результатами цього аукціону - уклав з відповідачем Додаткову угоду до Договору оренди індивідуально визначеного майна від 31.01.2020 №209/9-о/д про продовження його дії.
Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про те, що між сторонами складено та підписано акт повернення орендованого майна, що на його думку свідчить про заявлення відповідачем наміру припинити існуючий Договір та висловлення готовності до нових умов Договору, з огляду на таке.
Вище, у мотивах даної постанови вже було вказано, що у спірних правовідносинах між сторонами не відбулось укладення нового договору оренди державного майна, а фактично були продовжені вже існуючі правовідносини, які виникли на підставі договору оренди індивідуально визначеного майна від 31.01.2020 №209/9-о/д.
За вказаним договором, ДП «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК» передало, а ТОВ “ТРАНС-СЕРВІС» отримало орендоване майно за відповідним актом приймання-передачі, а тому у даному випадку не мають жодного правового значення подальші дії сторін щодо повернення, повторної передачі такого майна орендарю, оскільки такі дії не змінюють факту того, що сторонами було саме продовжено вже існуючі договірні відносини, а не укладено новий договір оренди.
Слід також відзначити, що повернення майна за актом приймання-передачі, у разі продовження договору оренди державного майна, не передбачено чинним законодавством України, а тому такі дії сторін є їх вільним волевиявленням, та як вже було відзначено вище, жодним чином не впливають на те, що сторонами саме продовжено вже існуючі правовідносини, а не виникли нові на підставі іншого договору.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального та процесуального права на які посилається апелянт та вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 по справі №916/1388/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 01.12.2025.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.