79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"01" грудня 2025 р. Справа № 914/911/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ісакової Ольги Олексіївни від 08 жовтня 2025 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року, суддя Горецька З.В.
у справі № 914/911/25
за позовом Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго», м. Львів
до відповідача Фізичної особи-підприємця Ісакової Ольги Олексіївни, м. Львів
про стягнення заборгованості
встановив:
09 жовтня 2025 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Ісакової Ольги Олексіївни на рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25.
Документ сформовано в системі “Електронний суд» - 08.10.2025.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту строк (10 днів з дня отримання ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги та подання суду доказів сплати судового збору в сумі 3 633,60 грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що 04 вересня 2025 року Постановою слідчого ГУ НП у Львівській області закрито кримінальне провадження № 42024140000000132 від 04 червня 2024 року. Поряд з цим, зазначає, що у межах кримінального провадження № 42024140000000132 від 04 червня 2024 року за її місцем проживання був проведений обшук, за результатами якого вилучено її особистий комп'ютер, на якому зберігались електронні ключі, що надавали можливість доступу до електронного суду (Ноутбук марки “Sony» с/ н-275444895002103; Ноутбук марки “Нр» - Desktop OSC4RQP; Ноутбук марки “Нр» с/ н CND150M1F.), а комп'ютери фактично були повернений після закриття кримінального провадження лише у вересні 2025 року відповідно до вимог КПК України після закриття кримінального провадження.
06 листопада 2025 року від позивача до суду надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ісакової Ольги Олексіївни на рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25 (сформовані в системі “Електронний суд» - 05.11.2025).
У запереченнях проти відкриття апеляційного провадження позивач заперечує проти поновлення Фізичній особі-підприємцю Ісаковій Ользі Олексіївні строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2025 у справі № 914/911/25, виходячи з наступного: згідно відповіді про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, Ісакова Ольга Олексіївна зареєструвала його 28 травня 2025 року, тобто після конфіскування ноутбука відповідача з її кваліфікованим цифровим підписом (жовтень 2024 року), таким чином, у неї була фактична можливість заходити до створеного електронного кабінету та дізнатися про наявний спір, оскаржуване рішення винесене 30.05.2025 року. Крім цього, вказує, що доступ (авторизація) до Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС можливий не лише за допомогою КЕП, а й за допомогою порталу Дія (“Дія підпис»). Також, відповідачем не доведено, що вилучений ноутбук, належав безпосередньо їй на праві приватної власності, та що на ньому було встановлено її особистий КЕП, в тому числі з врахуванням того, що кримінальне провадження не стосувалося її особи.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк (10 днів з дня отримання ухвали суду) на усунення недоліків апеляційної скарги та подання суду: письмових пояснень із зазначенням інших підстав для поновлення строку із долученням на їх підтвердження відповідних доказів, з огляду на неповажність зазначених скаржником причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.
20 листопада 2025 року від скаржника до суду надійшли письмові пояснення (сформовані в системі “Електронний суд» - 19.11.2025), в яких апелянт зазначає, що електронний кабінет у ЄСІТС був зареєстрований 28 травня 2025 року, поряд з цим, просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25, посилаючись на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень апелянт не міг ознайомитись з повним текстом цього рішення, оскільки не отримував ухвали про відкриття провадження у справі, повісток та інших процесуальних документів від позивача, зокрема: позовної заяви, у додатку якої є поштова квитанція з невірною адресою (не вказано квартири) та поштовим індексом неіснуючого відділення, заяви про виправлення описки в прохальній частині позовної заяви, яка взагалі апелянту не надсилалась. Про ці документи скаржнику стало відомо на час підготовки і подання апеляційної скарги у жовтні 2025 року. Також зазначає, що місцевий господарський суд 04 червня 2025 року надсилав на її адресу (ФОП Ісакова Ольга Олексіївна) копію повного тексту рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25, однак, поштове відправлення повернуто на адресу суду з довідкою “Укрпошти» від 19 червня 2025 року (причина повернення за закінченням терміну зберігання), повернення за закінченням терміну зберігання конверту відбулось виключно через помилку поштового відділення. Як виявилось при з'ясуванні питання щодо листів із суду формі Ф-22 новий працівник пошти помилився в адресі, зазначив 3-6 і не вклав таке в поштовий ящик квартири 5, а в сусідній і то по факту повернення листа в суд з повідомленням про причин невручення. Таке повідомлення пролежало тривалий час і не містило жодних поміток про те, що це судове рішення чи повістка, судове рішення. Повідомлення Укрпошти про залишення рекоменованого листа не відповідало встановленим правилам надання послуг поштового зв'язку, не містило відмітки “Повістка» (п.82 Правилам надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 5 березня 2009 р. № 270: Рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка». Щодо причин, чому рекомендований лист-повідомлення, у якому було судове рішення, повернулось до суду з довідкою про причини невручення через тиждень після зазначеної дати 12.05. у Формі 22-а скаржнику невідомо, а з'ясувати це у працівників відділення 79007 не вдалось за можливе, оскільки на той час у травні 2025 року невідомо хто виконував обов'язки листоноші. За правилами поштового зв'язку такий лист мав зберігатись місяць (п.101 правил: Невручені поштові відправлення, невиплачені поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку до закінчення строку, встановленого оператором поштового зв'язку, але не менше одного місяця). Таким чином, на думку апелянта, причини пропуску строку є поважними, об'єктивно непереборними і не залежали від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для вчинення процесуальних дій, при цьому неповідомлення апелянта про розгляд справи, не надсилання позовної заяви і заяви про виправлення описки в прохальній частині позову - не може обмежувати його в праві апеляційного оскарження судового рішення, прийнятого з порушенням права на суд. Крім цього, зазначає, що електронний кабінет у ЄСІТС апелянтом був зареєстрований 28 травня 2025 року.
24 листопада 2025 року від позивача до суду надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ісакової Ольги Олексіївни на рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25 (сформовані в системі “Електронний суд» - 21.11.2025).
У запереченнях проти відкриття апеляційного провадження позивач заперечує проти поновлення Фізичній особі-підприємцю Ісаковій Ользі Олексіївні строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2025 у справі № 914/911/25, виходячи з наступного: твердження відповідача про ненадсилання їй матеріалів позовної заяви є невірним, оскільки в матеріалах справи є поштова квитанція, в котрій зазначено наступну адресу одержувача: АДРЕСА_1 , що є офіційною адресою її реєстрації як фізичної особи-підприємця. Крім цього, вказує, що твердження Ісакової О.О. про те, що на конверті з судовим рішенням повинна була бути відмітка «судова повістка» є необґрунтованим, оскільки це не передбачено жодною нормою права. Також зазначає, що до матеріалів справи долучено копію документа ф.22-а, без поштового штемпеля, що датований 12 травня 2025 року, на якому вручну написано адресу «Вакарчука 3-6». ФОП Ісакова зареєстрована у кв. АДРЕСА_2 та на яку ФОП Ісакова О.О. посилається як на доказ поважності причин несвоєчасності подання апеляційної скарги, оскільки нею не було отримано судове рішення, бо повідомлення про його надходження було вкладене сусідам. Проте, рішення датоване 30 травня 2025 року і надіслане на адресу відповідача 04 червня 2025 року (як стверджує безпосередньо ФОП Ісакова О.О.), таким чином, даний документ, без прикладення поштового штемпеля, датований 12 травня 2025 року, жодним чином не може стосуватися відправки судового рішення, оскільки оформлений ще до його винесення.
Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Апеляційним судом встановлено, що рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/911/25 ухвалене судом 30 травня 2025 року, а апеляційна скарга сформована в системі “Електронний суд» 08 жовтня 2025 року, в той час як останнім днем строку на подання апеляційної скарги було 19 червня 2025 року.
Так, судом встановлено, що місцевий господарський суд 04 червня 2025 року надсилав на адресу відповідача (ФОП Ісакова Ольга Олексіївна), а саме: АДРЕСА_3 , копію повного тексту рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25, однак, поштове відправлення повернуто на адресу суду з довідкою Укрпошти від 19 червня 2025 року (причина повернення - “за закінченням терміну зберігання»).
Слід зазначити, що вказана адреса, на яку судом направлено повний текст рішення, також зазначена і самим скаржником на першому аркуші апеляційної скарги та пояснень щодо поновлення строку.
Так, згідно з частиною третьою статті 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У частині шостій статті 242 ГПК України унормовано, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Здійснюючи аналіз статті 242 ГПК України, а також пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20 виснував, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрованим (офіційним) місцем знаходження ФОП Ісакова О.О. (код РНОКПП: НОМЕР_1 ) є: АДРЕСА_4 ).
Матеріали справи свідчать, що інформація про зміну місцезнаходження відповідача у матеріалах справи відсутня.
З матеріалів справи також вбачається, що поштові судові відправлення з процесуальними документами суду першої інстанції, а саме: ухвала від 31.03.2025 про відкриття провадження у справі та оскаржуване рішення від 30.05.2025 надсилались Господарським судом Львівської області саме на вищезазначену юридичну адресу відповідача.
Однак, усі процесуальні документи суду першої інстанції повернулись відправнику із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".
Таким чином, отримання ФОП Ісакової О.О. ухвали суду від 31.03.2025 та рішення суду від 30.05.2025 перебувало поза межами контролю цього суду.
Водночас відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі №922/85/18, від 19.09.2019 у справі №922/1775/16.
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Поряд з тим, колегія суддів звертає увагу, що рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 04 червня 2025 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127824490), відтак, скаржник міг ознайомитися з повним текстом цього рішення, починаючи з вказаної дати.
Крім цього, судом встановлено, що згідно з відповіддю №27898320 від 06 листопада 2025 року, у скаржника зареєстрований електронний кабінет ЄСІТС, дата реєстрації - 28 травня 2025 року 11:50.
Крім цього, в письмових поясненнях (сформованих в системі “Електронний суд» - 19.11.2025) апелянт зазначає, що електронний кабінет у ЄСІТС апелянтом був зареєстрований 28 травня 2025 року. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення від 30 травня 2025 року доставлено до електронного кабінету відповідача - 03.06.25 о 18:04, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
При цьому, наведені скаржником у письмових поясненнях, обставини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, колегія суддів вважає безпідставними та необгрунтованими, зважаючи на те, що місцевим господарським судом своєчасно у встановлені строки направлялись копії процесуальних документів на адресу відповідача, а апелянтом не підтверджено відповідними доказами поважні причини неотримання поштової кореспонденції.
Поряд з цим, наведені апелянтом обставини (підстави для поновлення строку), зокрема, неотримання ухвали про відкриття провадження у справі, повісток та інших процесуальних документів від позивача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами надіслання копії позовної заяви (арк. справи 61,62), списком розсилки поштової кореспонденції - ухвали про відкриття провадження у справі та поштовим конвертом, який надсилався відповідачу 02 квітня 2025 року, з довідкою АТ “Укрпошта» від 22 квітня 2025 року (причини повернення: “за закінченням терміну зберігання») (арк.арк. справи 68, 78-79), списком розсилки поштової кореспонденції - рішення у справі та поштовим конвертом, який надсилався відповідачу 04 червня 2025 року, з довідкою АТ “Укрпошта» від 19 червня 2025 року (причини повернення: “за закінченням терміну зберігання») (арк.арк. справи 92-95), суд не може визнати поважними, оскільки такі обставини є суб'єктивними та залежали від волі самого скаржника.
Щодо посилань скаржника, що за правилами поштового зв'язку такий лист мав зберігатись місяць (п.101 правил: Невручені поштові відправлення, невиплачені поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку до закінчення строку, встановленого оператором поштового зв'язку, але не менше одного місяця), колегія суддів зазначає, що за змістом п.101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 №1071), у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення “EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження “не повертати» (п.102 вказаних вище Правил).
В свою чергу можливість своєчасного отримання поштової кореспонденції залежала виключно від власного волевиявлення ФОП Ісакоівої О.О.
Поряд з цим, посилання апелянта, що повернення за закінченням терміну зберігання конверту відбулось виключно через помилку поштового відділення, то такі обставини не підтверджені жодними доказами, до заяви такі докази долучені не були, при цьому копія документа ф.22-а, без поштового штемпеля, що датований 12 травня 2025 року як доказ неотримання судового рішення з поважних причин, то такі судом до уваги не беруться, оскільки оскаржуване рішення датоване 30 травня 2025 року і надіслане на адресу відповідача 04 червня 2025 року.
Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи. Складовою частиною принципу верховенства права є застосування принципу правової визначеності res judicata, який в контексті права на оскарження судового рішення визначає, що "у кожній справі національні суди мають перевіряти чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності)" (рішення від 03.04.2008 року у справі “Пономарьов проти України», пункт 41).
Відтак, здійснюючи правосуддя, суд наділений повноваженнями, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним учасником справи обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, оцінити чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності, врахувати баланс суспільного та приватного інтересу дійти висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження.
У справі “Пелевін проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див., наприклад, рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, пункт 25). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28.05.1985, пункт 57, Серія А, №93, та Рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з заявою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами.
З огляду на наведене, колегія суддів не може визнати вказані у письмових поясненнях від 19 листопада 2025 року скаржником підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25 - поважними.
Згідно з ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (ч.4 ст.260 ГПК України).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху отримана скаржником - 13 листопада 2025 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відтак, останнім днем десятиденного строку на усунення недоліків апеляційної скарги було 24 листопада 2025 року (23 листопада 2025 року неділя).
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення скаржника про існування недоліків його апеляційної скарги та про наданий судом строк для їх усунення.
Згідно з ч.6 ст.260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частинами 3, 4 ст.261 ГПК України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене вище, з огляду на те, що підстави для поновлення пропущеного строку, наведені скаржником в апеляційній скарзі та письмових поясненнях від 19 листопада 2025 року, визнано судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ісакової Ольги Олексіївни на рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25.
З урахуванням ст.7 ЗУ "Про судовий збір" апелянт має право на повернення сплаченого ним судового збору.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
постановив:
1.Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 914/911/25 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ісакової Ольги Олексіївни на рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року.
2.Копію ухвали суду разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику.
3.Копії ухвали суду надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.