Справа № 2-5586/10
16 листопада 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гребенюк В.В.,
при секретарі - Литовченко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія» до ОСОБА_1, про стягнення страхового відшкодування, -
Відкрите акціонерне товариство «Незалежна Страхова Компанія» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.
Зазначив, що 16.06.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу НОМЕР_3, згідно якого об'єктом страхування став автомобіль «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1.
31.05.2007 року в м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Деу Ланос», державний номер НОМЕР_2, яким керував відповідач, та автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22.06.2007 року відповідача визнано винним у вчиненні ДТП за порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України.
Внаслідок зіткнення автомобілю «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, заподіяно шкоду на загальну суму 2 472 грн. 04 коп. Договором, укладеним між позивачем та ОСОБА_2, ДТП відноситься до переліку страхових випадків. На виконання вимог ЗУ «Про страхування» та договору страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 2 249 грн. 22 коп., в зв'язку з чим поніс збитки, пов'язані з оплатою за проведене автотоварознавчого дослідження в розмірі 250 грн.
Покликаючись на норми ст. 27 Закону України «Про страхування» (далі по тексту - ЗУ «Про страхування»), ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) просить стягнути компенсацію здійснених виплат з відповідача, як особи, відповідальної за заподіяний збиток в порядку зворотної вимоги (регресу).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
На виконання вимог ч. 3 ст. 122 Цивільно процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), судом було направлено запит до органів реєстрації місця проживання фізичної особи, згідно отриманої відповіді відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 30 - 31). Згідно зі ст. 74 ЦПК України судові повістки - про виклик та телеграми зі зворотнім повідомленням направлялись за зареєстрованим у вставленому законом порядку місця проживання фізичної особи - відповідача. У разі ж їх відсутності за даною адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, в попереднє судове засідання відповідач викликався судовими повістками - про виклик 20.09.2010 року, 27.09.2010 року(а.с. 33, 35), про явку в судове засідання 02.11.2010 року, 16.11.2010 року відповідач по справі повідомлявся судовою повісткою зі зворотнім повідомленням (а.с. 40, 44, 50-54).
У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).
Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень представника позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідача та постановлення заочного рішення по справі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу НОМЕР_3 (далі по тексту - договір страхування), згідно якого об'єктом страхування став автомобіль «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 (а.с. 4-6).
31.05.2007 року в м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Деу Ланос», державний номер НОМЕР_2, яким керував відповідач, та автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22.06.2007 року відповідача визнано винним у вчиненні ДТП за порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України (а.с. 12). Обставини скоєння ДТП викладені у довідці за Ф-2 ВДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України м. Києві від 13.06.2007 року (а.с. 9)
Згідно висновку автотоварознавчого дослідження вартість матеріального збитку № 148 від 21.06.2007 року від 16.06.2006 року, внаслідок зіткнення автомобілю «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, заподіяно шкоду на загальну суму 2 472 (дві тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 04 коп. (а.с. 13-18).
Відповідно до п. 4.1.1. договору страхування, ДТП відноситься до переліку страхових випадків . На виконання вимог ЗУ «Про страхування» та договору страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 2 249 грн. 22 коп., що підтверджується заявою та розпорядженням на виплату страхового відшкодування (а.с. 10-11), розпорядженням на оплату страхового відшкодування, страховим актом, в зв'язку з чим поніс збитки, пов'язані з оплатою за проведене автотоварознавчого дослідження в розмірі 250 грн. (а.с. 23)
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.
Ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.
Згідно ст. 27 ЗУ «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 993, 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді державного мита в розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі - 120 (сто двадцять) гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 993, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, Декрету КМУ “Про державне мито”, положеннями ст. ст. 8, 27 ЗУ «Про страхування», Розмірів витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затверджених постановою КМУ за № 1258 від 21.12.2005 року, ст. ст. 5, 6, 8, 10, 11, 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 224 - 233, 294 ЦПК України, -
Позов відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія» до ОСОБА_1, про стягнення страхового відшкодування - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія» сплачену суму страхового відшкодування в розмірі - 2 499 (дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 22 копійки;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія» державне мито в розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі - 120 (сто двадцять) гривень;
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Гребенюк