№ 2-5265/10
9 вересня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гребенюк В.В.
при секретарі - Миколаєць Я.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання дій незаконними, визнання права на проведення перерахунку, нарахувати на виплатити державну соціальну допомогу та в подальшому здійснювати виплату, -
11 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного правління Пенсійного фонду України в Київській області, про зобов'язання відповідача провести перерахунок доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС четвертої категорії та є непрацюючим пенсіонером, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Дану доплату позивач отримує в значно меншому розмірі, в зв'язку з чим в 5 травня 2010 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії (а.с. 3), однак листом від 7 травня 2010 року № 2006/04 Головне управління Пенсійного Фонду України в Київській області відмовило позивачу у перерахунку та виплаті доплати до пенсії (а.с. 4).
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити з тих же підстав, представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, подав письмові заперечення на позов.
Суд, заслухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Позивач є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується копією відповідного посвідчення (а.с. 8), є непрацюючим пенсіонером та не зареєстрований, як фізична особа-підприємець (а.с. 6 - 7), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області (а.с. 4, 8) та постійно проживає в м. Біла Церква, Київської області, яке відповідно до постанови КМ України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіологічного контролю (а.с. 5).
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають громадянам в зоні посиленого радіологічного контролю, підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що позивачу виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 р. № 836
Згідно з п. п. «д» п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26 липня 1996 р. № 836 установлено такі розміри виплат щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 160 тис. крб., у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис. і у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 260 тис. карбованців.
Згідно п. 2 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, установлено доплату в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис. карбованців, а після проведення грошової реформи в 1996 році - в розмірі 5 грн. 20 коп.
Дана Постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 р. № 836 суперечить вимогам ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі №1-29/2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п. 30 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України та Уряду України про необхідність дотримання положень статей Конституції України, Бюджетного кодексу України під час підготовки, ухвалення та введення в дію законів про Державний бюджет та наголосив, що закон про Державний бюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абз. 4-6, 8 п. 4 мотивувальної частини рішення).
Згідно з вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зміни, внесені підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р., якими редакції ст. 39 була змінена, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Згідно з вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у цих справах має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з дня визнання п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та підпункту 9 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. № 107-VI неконституційними, відновлюються попередні редакції ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(редакція від 09.07.2007 р.) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Таким чином, доплата до пенсії громадянам, які є непрацюючими пенсіонерами та які проживають в зоні посиленого радіологічного контролю, підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Проте, положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік» та «Про державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України в 2007 році з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та в 2008 році з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року - були чинними, а тому підлягали виконанню. Отже, підстав для здійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, за даний період немає.
За таких обставин, позивач має право на доплату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у 2007 році: з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 9 вересня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ст. 76 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» установлений розмір мінімальної заробітної плати з 01.07.2008 року - 440 грн., з 01.10.2007 року - 460 грн.
Відповідно до ст. 59 ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» » установлений розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2008 року - 525 грн., з 01.10.2008 року - 545 грн., з 01.12.2008 року - 605 грн.
Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік» установлений розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2009 року - 605 грн., з 01.04.2009 року - 625 грн., з 01.07.2009 року - 630 грн., з 01.10.2009 року - 650 грн.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» установлений розмір мінімальної заробітної плати з 01.11.2009 року - 744 грн., з 01.01.2010 року - 869 грн., з 01.04.2010 року - 884 грн., з 01.07.2010 року - 888 грн., з 01.10.2010 року - 907 грн., з 01.12.2010 року - 922 грн.
Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання права на перерахунок доплати до пенсії, зобов'язання відповідача виплачувати доплату до пенсії у подальшому, оскільки вона не ґрунтується на вимогах чинного законодавства
Так, чинним законодавством не передбачено зобов'язання вчинення будь - яких дій на майбутнє, оскільки права позивача ще не порушені, а судовому захисту підлягають лише порушені права особи.
Від сплати державного мита відповідача на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року, звільнити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1, 3, 21, 22, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч. 2 ст. 92, ч. 1 - 3 ст. 95 Конституції України, ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, 22.05.2008 року, ст. 16 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з 22 травня 2008 року по 9 вересня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Гребенюк