Справа №333/6499/24
Провадження №2/333/5528/25
03 грудня 2025 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі :
головуючої - судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водограй - 18» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, -
Позивач ОСББ «Водограй-18» в особі представника - адвоката Вишнякова Д.О. звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за внесками та платежами на утримання багатоквартирного будинку за період з 01.05.2021 року по 01.07.2024 року на загальну суму 10297 грн. 27 коп., з яких: 8327 грн. 14 коп. - основний борг, 415 грн. 38 коп. - інфляційні втрати, 1554 грн. 75 коп. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСББ «Водограй-18» було створено співвласниками буд. АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . З травня 2021 року відповідач не сплачує внески на утримання будинку, внаслідок чого станом на 17.07.2024 утворилась заборгованість на вказану суму.
Ухвалою судді від 15.10.2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
21.10.2025 року через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Стариченко М.П. надійшов відзив на позовну заяву, який було скеровано до Комунарського районного суду м.Запоріжжя за допомогою підсистеми «Електронний суд».
В обґрунтування заперечень зазначає, що позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водограй - 18» є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними доказами, з огляду на наступні обставини. По-перше, ОСОБА_1 не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , починаючи з 2011 року. Зазначений договір купівлі-продажу, укладений у 2004 році, був визнаний недійсним за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2011 у справі № 2-7/11, яке не оскаржувалося і набрало законної сили. По-друге, оскільки договір, який був підставою для державної реєстрації права власності, визнаний недійсним з моменту його укладення, ОСОБА_1 юридично не набував право власності на вказану квартиру. Таким чином, запис у Державному реєстрі речових прав не може слугувати належним доказом приналежності спірного майна. По-третє, на спірне майно накладено арешт згідно з постановами прокуратури та виконавчої служби ще у 2010 році, що додатково свідчить про обмеження права розпорядження цим майном та підтверджує наявність юридичних перешкод для набуття чи підтвердження права власності. Відповідач також звертає увагу на необхідність застосування принципу верховенства права та дотримання прав споживача відповідно до Конституції України. Він вважає, що суд у заочному рішенні не врахував істотних обставин справи, не дослідив усі надані докази, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
Представник позивача - адвокат Вишняков Д.О. був повідомлений судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи до судового засідання не з'явився. Відповіді на відзив не подав.
Відповідач та його представник були повідомлені судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи до судового засідання не з'явилися. Через канцелярію суду надійшла заява від представника відповідача про проведення розгляду справи без участі відповідача та його представника. Просили суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСББ «Водограй-18» було створено співвласниками будинку АДРЕСА_1 та проведено його державну реєстрацію.
На підставі статуту ОСББ «Водограй-18» встановлено, що останнє створено відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і об'єднує власників квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Завданням і предметом діяльності об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно зі ст.1, 15, 20 Закону України «Про ОСББ», обов'язок зі сплати внесків на утримання будинку виникає виключно у співвласника, тобто у власника квартири або нежитлового приміщення.
Суд встановив, що підставою для внесення до Державного реєстру запису про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_4 був договір купівлі-продажу від 23.07.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Ніколаєвською Л.Б.
Разом із тим, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2011 року у справі №2-7/11 вказаний договір визнано недійсним. У наданій відповідачем копії судового рішення (яке є автентичним, що підтверджено листом суду, долученим до відзиву) зазначено, що: «договір купівлі-продажу від 23.07.2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є недійсним з моменту укладення».
Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України: нікчемний або визнаний судом недійсним правочин є недійсним з моменту його вчинення (ex tunc).
Отже, право власності ОСОБА_1 вважається таким, що ніколи не виникало, оскільки підстава його набуття - договір - є недійсною з моменту укладення.
Позивач стверджує, що відповідач є власником, посилаючись лише на витяг з Державного реєстру речових прав. Однак Велика Палата Верховного Суду у постановах від 11.09.2018 у справі №909/968/16, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, нагадує, що: державна реєстрація не є підставою виникнення права власності і лише підтверджує вже набуте право; у разі недійсності договору реєстрація не створює право власності.
Якщо правочин визнано недійсним, але рішення реєстратора не скасовано, то відомості реєстру не можуть вважатися достовірним підтвердженням права.
Таким чином, акт державної реєстрації, який ґрунтується на недійсному правочині, не створює юридичного статусу співвласника.
Суд оцінює докази відповідно до ст.89 ЦПК України.
Позивач та його представник на підтвердження своїх позивних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, не надало до суду: договору, який би підтверджував дійсність набуття права; рішення суду про підтвердження права власності; документів, що спростовують чинність рішення суду від 17.10.2011 року; жодного іншого доказу, який би встановлював існування у ОСОБА_1 права власності після 2011 року.
Натомість в спростування правовідносин з позивачем, відповідач подав до суду в якості доказів: судове рішення, яке встановлює недійсність правочину; підтвердження, що це рішення набрало законної сили; правову позицію Верховного Суду, яка прямо передбачає, що недійсний правочин не породжує прав і не може бути джерелом обов'язку.
Тобто ОСББ не довело, що відповідач є співвласником будинку.
Відповідно до ст.81 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.
Позивач не виконав обов'язок доказування.
Відповідач не є власником квартири АДРЕСА_4 , співвласником спільного майна будинку та суб'єктом, на якого можуть покладатися обов'язки із внесення платежів ОСББ.
Таким чином, відсутні елементи складу цивільно-правового зобов'язання, а саме: відсутній належний боржник.
Позов ОСББ подано до особи, яка не має обов'язку сплачувати внески, що є підставою для відмови в позові.
Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСББ «Водограй-18» не обґрунтовані, оскільки не доведено факту належності відповідачу квартири, а відповідно - наявності обов'язку сплачувати внески.
Відповідач довів протилежне - що правочин, який мав бути підставою виникнення права власності, є недійсним.
Керуючись ст.ст.10, 12, 76-81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 328, 215, 216, 236 ЦК України, Законом України «Про ОСББ», суд -
В задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водограй - 18» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку - відмовити.
Судові витрати у справі залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 03 грудня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Л.О. Варнавська