Справа № 333/1851/25
Провадження № 2-а/333/65/25
07 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Михайлової А.В., за участю секретаря судового засідання Панченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить визнати недійсною та скасувати постанову ЕНА №4107500 від 19.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Меркуш Романом Руслановичем за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Свої позовні вимоги мотивує тим, зазначено постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що він керуючи автомобілем Рено Логан державний номерний знак НОМЕР_1 в порушення вимог п.3.34., ПДР України, здійснив зупинку ТЗ, не повязану з виконанням вимог ПДР (надання переваги у русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо), у зоні дії знаку 3.34., чим порушив вимоги п..8.4 ПДР., фіксування проводилося на бодікамеру, при цьому, доказ йому надано не було. Незаконність винесеної відповідачем постанови про накладення адміністративного стягнення обґрунтовується тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпА, бо по перше здійснив стоянку перед знаком, вона була викликана необхідністю доставки товару до аптеки, а після того, як він сів у автомобіль та продовжив рух, його зупинили поліцейські, відеозапис не надали, пояснення не бажали слухати .
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. 3.34 "Зупинку заборонено". Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Розмітка 1.4 (жовтого кольору) - позначає місця, де заборонено зупинку транспортних засобів з тієї сторони, де вона нанесена. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаком 3.34 і наноситься біля краю проїзної частини або по верху бордюру. Позивач не згоден із зазначеним у повному обсязі, так як автомобіль не був у зоні дії зазначеного знаку, ніякі заміри відповідачем не проводилися, фіксація порушення якщо й була, то у русі, позивачу надана не була, окрім того, він займався доставкою товару ТОВ «Роджерс» до аптеки де офіційно працює, а значить постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню.
А значить, викладені в постанові обставини не відповідають дійсності, сама постанова не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
В судове засіданні позивач та його представник не зявилися, подано заяву якою позовні вимоги підтримали в повному обсязі .
Представник відповідача в судове засідання не зявився, у відзиві проти позову заперечив, надав відео фіксацію з міста події, просив у задоволенні позову відмовити.
Судом було оглянуто наданий відповідачем відеозапис, який повністю підтверджує позицію позивача, він дійсно здійснив зупинку до початку дії знаку 3.34 "Зупинку заборонено"..
Судом встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (КУпАП), Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII, норми Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 р. № 1306.
Так, стаття 19Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1.1.ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно до п.1.4ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Кожний учасник дорожнього руху має дотримуватися Правил дорожньогоруху і може розраховувати на дотримання цих правил будь-якою іншою особою, яка бере участь у русі. Це має бути гарантією передбачуваності розвитку ситуації на дорозі. Будь-яке відхилення від вимог та положень Правил може призвести до порушення встановленого порядку руху дорогами України і створення аварійної ситуації.
Згідно п.1.9ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Закон України«Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, які зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, відповідно до ст. 14 Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Згідно п.8.4.вПравил дорожньогоруху України дорожні знаки поділяються на групи: заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Як вбачається з Додатку 1 ПДР, дорожнім знаком 3.34 забороняється зупинка.
Відповідно доп.15.14ПДР у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.
Також, як вбачається з п. 9.9.а ПДР аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі вимушеної зупинки на дорозі.
Згідно положень ч. 1 ст.122КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків зупинки.
Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п. 1 ст.247КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
В якості доказу на підтвердження відсутності події адміністративного правопорушення, а саме: тобто здійснення вимушеної зупинки в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», суду надано документи щодо доставки товару позивачем до аптеки.
Інших доказів на підтвердження порушення позивачем п.п.9.9.а,15.14ПДР України відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Пунктом 1 ч. 1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у правопорушенні, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, з урахуванням вимог ст.247КУпАП про наявність підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення, при цьому в задоволенні позовних вимог про визнання оскаржуваної постанови протиправною слід відмовити.
Крім того, згідно з ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови серії ЕНА № 2562465 від 08.07.2024 року, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серія ЕНА №4107500 від 19.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Меркуш Романом Руслановичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції (69005 м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.96) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_2 )витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя А.В.Михайлова