Справа № 333/6215/25
Провадження № 2-а/333/123/25
02 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Михайлової А.В. при секретарі судового засідання - Панченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
11.07.2025 року позивач звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з вищезазначеним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 994 від 10 липня 2025року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу у сумі 17000 грн. та закрити провадження у справі.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 10 липня 2025року ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно мене, за результатами чого винесено постанову № 994 за фактом порушення мною п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та вирішено визнати мене винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 20-1 КУпАП і накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
У обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що 13.03.2025 року я не зявився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про причини неявки не повідомив, повістка була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яка повернулася з відміткою "Одержувач відсутній за вказаною адресою". Я не згоден з вказаною вище постановою, вважаю, що вона є незаконною і необгрунтованою, тому звертаюся до суду з цією позовною заявою.
Розгляд справи було проведено у мою відсутність, протокол при мені не складався, я маю обліковий документ облік, перебуваю на обліку, повістку не отримував, окрім того, станом на день винесення оскаржуваної постанови сплив строк, передбачений ст.38 КПаП, а значить підстав для винесення постанови не було, тому вона підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 14 липня 2025 року відкрито провадження по справі.
Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що вищевикладені позовні вимоги не визнає, проти позову заперечує з нижченаведених підстав. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1X в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до 06.08.2025 Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-ІХ на території України Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон) визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; загальна мобілізація - оперативний механізм поповнення новими військовослужбовцями лав Збройних Сил України, який проводять одночасно на всій території України. Він стосується всіх органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. ЗСУ, інших військових формувань, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки державних та приватних підприємств, установ і організацій. Загальна мобілізація проводиться протягом 90 діб після її оголошення в державі особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
У відповідності до абзацу 1 частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - з відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 06.07.2025, до цього часу перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 та підлягав мобілізації. Враховуючи вказаний факти. 01.03.2025 Генеральним штабом Збройних Сил України на адресу ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 направлена повістка №2794391 рекомендованим листом №0610235861677 про необхідність з 'явитись 13.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_7 , для уточнення облікових даних. 13.03.2025 ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 , про поважні причини неявки не повідомив, та 25.03.2025 конверт повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. На підставі викладеного, 23.03.2025 ОСОБА_1 поданий у розшук за зверненням № Е 1740843. 06.07.2025 ОСОБА_1 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_8 , де відносно нього був складений протокол №994 від 06.07.2025 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.З ст. 210-1 КУпАП. 10.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 винесено постанову №994 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Так, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. Відповідно до пункту 41 порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З огляду на викладене ОСОБА_1 вважається оповіщеним належним чином. Відповідно до ст.38 КУгіАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Таким чином, ОСОБА_1 адміністративне правопорушення вчинено 13.03.2025, тобто у день неявки. Враховуючи викладене, вважаємо, що підстави для скасування постанови №994 від 10.07.2025 відсутні. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 просить відмовити в повному обсязі.
Відповідач, будучи належно та завчасно повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Позивач та представника позивача, до суду не з'явилися надали заяву про розгляд справи за ії відсутності на задоволення позову наполягали.
Судом встановлено наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.03.2025 Генеральним штабом Збройних Сил України на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_1 направлена повістка №2794391 рекомендованим листом №0610235861677 про необхідність з'явитись 13.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_7 , для уточнення облікових даних.
13.03.2025 року ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 , про поважні причини неявки не повідомив.
25.03.2025 року конверт повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
23.03.2025 року ОСОБА_1 поданий у розшук за зверненням № Е 1740843.
Тобто, вже станом на 25.03.2025 року відповідач об'єктивно міг виявити зазначене адміністративне правопорушення, постанова мала бути складена до 25.06.2025 року.
Згідно вимог ст. 38 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
06.07.2025 ОСОБА_1 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_8 , де відносно нього був складений протокол №994 від 06.07.2025 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
10.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 винесено постанову №994 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Спірним питанням у справі є правомірність прийняття вищевказаної постанови та накладення на позивача адміністративного штрафу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій
Відповідно до Указу президента України №64/2022 введено воєнний стан з 24.02.2022, який триває і по теперішній час.
Відповідно до статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3).
Відповідно до ч.1ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч.1-2ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, відповідно дост.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Верховний Суд у Постанові від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями ст.62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Презумпція невинуватості закріплена в ст. 62 Конституції України та кореспондується з принципом верховенства права в Україні.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 р. по справі №463/1352/16-а зробив висновок, що: «У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи».
Судом враховуються висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 р. по справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).
На підтвердження факту наявності події адміністративного правопорушення відповідачем не надано належних доказів його вчинення, в тому числі не надано відеозапису.
Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що в порушення вимог статті 245 КУпАП, під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не надано належної оцінки всім обставинам справи в їх сукупності, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а оскаржувана постанова, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 605,60 грн., підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Керуючись ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 121, 134, 139, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 994 від 10 липня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (ІПН НОМЕР_1 місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя А.В.Михайлова