01 грудня 2025 року місто Київ
справа № 381/3263/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/13892/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Шкоріної О.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Якименка Миколи Миколайовича на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Осаулової Н.А., про передачу справи за підсудністю у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -
У червні 2025 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Росавіцька В.П. звернулася до суду з позовом, в якому просила: 1) зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 .
2) Визначити способи участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 шляхом:
- безперешкодного спілкування три рази на тиждень, в період часу з 18:00 год. до 20:00 год (по Києву) кожного вівторка та четверга, та в період часу з 10:00 год. до 12:00 год (по Києву) кожної неділі з дитиною засобами телефонного та/або відо зв'язку з використанням програм WhatsApp, Skype, Telegram, Zoom та інших програм, якими користується дитина з урахуванням розпорядку дня та зайнятості дитини, з можливістю залучення дитячого психолога без особистого втручання батька.
При спілкуванні матері з сином за допомогою телефонного та/або відео зв'язку з використанням програм WhatsApp, Skype, Telegram, Zoom та інших програм, якими користується дитина, дозволяти залучати до даних розмов його рідну бабусю ОСОБА_4 , дядька ОСОБА_5 , двоюрідних братів ОСОБА_6 та ОСОБА_6
- особистого контакту дитини з матір'ю протягом не менш як 4 (чотирьох) днів при приїзді матерів до України (за умови попереднього повідомлення батька дитини на його офіційну електронну пошту за три дні до приїзду, з правом ночівлі дитини за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням розпорядку дня дитини, без участі та присутності батька;
- спільного відпочинку щорічно не менше 30 календарних днів влітку під час канікул та не менше 7 календарних днів взимку під час зимових канікул, за умови попереднього повідомлення батька дитини на його офіційну електронну пошту за 7 днів, в місцях, які обиратиме мати для такого відпочинку (з правом виїзду за кордон) та без присутності батька;
- встановлення чергування між батьками, святкування дня народження дитини, ОСОБА_3 кожного року парний рік дитина зустрічає день народження з матір'ю (за місцем на вибір матері) непарний рік з батьком (за місцем на вибір батька). При цьому кожен із батьків якщо дитина зустрічає день народження не з ним, має право на віео зв'язок з використанням програм WhatsApp, Skype, Telegram, Zoom та/або встановлення телефонного контакту, а також кожний із батьків має право надсилати подарунки дитині (поштовим відправленням, кур'єрською доставкою тощо).
3) ОСОБА_1 :
- повідомляти ОСОБА_2 про стан здоров'я дитини, місце її перебування, про результати її навчання, щомісяця не пізніше 5 (п'ятого) календарного дня поточного місяця на офіційну електронну пошту.
- встановлювати, телефонний та/або відео зв'язок з використанням програм WhatsApp, Skype, Telegram, Zoom та інших програм, якими користується дитина, між матір'ю, дитиною відповідно до визначеного способу участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні сина;
- на момент початку особистого контакту та спільного відпочинку матері з сином, щоб дитина знаходилась за місцем її проживанням визначеним судом.
Не погодившись з ухвалою районного суду про направлення справи до іншого суду, 02 липня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Якименко М.М. направив до суду апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року про передачу справи на розгляд іншого суду і направити справу для продовження розгляду до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
На обґрунтування скарги зазначив, що ухвала суду про направлення справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Шевченківського районного суду міста Києва не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскільки постановлена з неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вказував, що до позову були додані документи, що підтверджують проживання ОСОБА_1 , та сина ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 .
Зазначав, що пунктом 10 частини першої Постанови Верховної ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, утворено у Київській області Фастівський район (з адміністративним центром у місті Фастів) у складі територій Бишівської сільської, Боярської міської, Гатненської сільської, Глевахівської селищної, Калинівської селищної, Кожанської селищної, Томашівської сільської, Фастівської міської, Чабанівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центів та затвердження територій територіальних громад Київської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Київської області. Згідно з вищевказаним розпорядженням Кабінету Міністрів України с. Гатне Гатненської сільської територіальної громади увійшло до Фастівського району Київської області із центром у місті Фастів.
Проте відповідно до пункту 3-1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII, (зі змінами), до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
У зв'язку з наведеним вище, вважав, що у Фастівського міськрайонного суду Київської області були відсутні підстави для вирішення питання про відкриття та перевірки адреси реєстрації відповідача, адже відповідно до зазначеної позивачем адреси проживання (перебування) відповідача ця справа відноситься до територіальної юрисдикції Києво-Святошинського районного суду Київської області.
18 листопада 2025 року ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу в якому просила: відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Фастівського міськрайоного суду Київської області від 17 червня 2025 року та повернути матеріали справи до Шевченківського районного суду міста Києва.
Зазначала, що згідно з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 17.06.2025 року №1486612 відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , тому суд дійшов вірного висновку про направлення справи до Шевченківського районного суду міста Києва за зареєстрованим місцем проживання відповідача відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Вказувала, що у відповідності до положень ч.ч.1, 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускається і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Вважає, що представник апелянта, розуміючи той факт, що її вимоги законні і обґрунтовані, штучно затягує час та маніпулює процесуальними правами.
27 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Якименко М.М. подав заперечення на відзив ОСОБА_2 у яких просив відхилити викладені у відзиві на апеляційну скаргу заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки в апеляційному порядку оскаржується ухвала про передачу справи на розгляд іншого суду, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Передаючи справу на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва суд першої інстанції виходив з того, що справа підлягає розгляду за правилами загальної підсудності відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, тобто за місцем реєстрації відповідача.
Колегія суддів погодилась з таким висновком районного суду виходячи з наступного.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
За загальним правилом позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Також цивільним процесуальним законом України передбачена альтернативна (за вибором позивача) та виключна підсудність.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні. Таким чином, вказаний позов підлягає розгляду за загальними правилами підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.
В позовній заяві позивач зазначила адресу відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_4 , також до позову долучила довідку від 21 квітня 2023 року про фактичне місце проживання без реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_5 , що видана Гатненською сільською радою Фастівського району Київської області Управління «Центр надання адміністративних послуг».
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 17 червня 2025 року №1486612 відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України дана справа підлягає розгляду Шевченківським районним судом міста Києва, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Та обставина, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центів та затвердження територій територіальних громад Київської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Київської області. Згідно з вищевказаним розпорядженням Кабінету Міністрів України с. Гатне Гатненської сільської територіальної громади увійшло до Фастівського району Київської області із центром у місті Фастів, однак згідно з пунктом 3-1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», с. Гатне належить на даний період часу до Києво-Святошинського району, не може свідчити про належність даної справи до підсудності Шевченківського районного суду міста Києва.
Доводи апелянта щодо неможливості передачі справи за підсудністю до іншого суду Фастівським міськрайонним судом Київської області не заслуговують на увагу суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підсудність цієї справи за загальними правилами підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Отже, за відсутності обґрунтованих доводів позивача про підсудність справи Фастівського міськрайонного суду Київської області, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про передачу справи до Шевченківського районного суду міста Києва за зареєстрованим місцем проживання відповідача відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана справа підсудна Шевченківському районному суду Київської області.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на правильність постановленої ухвали не впливають.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншому суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Якименка Миколи Миколайовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: