справа №752/8402/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/8471/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
27 листопада 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, розлученого, який не працює, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 311 КК України, у кримінальному провадженні №12024100000000759 від 25 червня 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, розлученому, який не працює, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на 60 діб, тобто до 10 год. 18 хв. 13 грудня 2025 року.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та змінити запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з позбавленням волі.
Уважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що в ухвалі про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 відсутня належна аргументація наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Відносно посилань слідчого судді на тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 злочину як на підставу для переховування, вказує, що ця обставина не може бути причиною застосування до особи міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апріорі.
Зауважує, що лише факт того, що підозрюваному відомі анкетні дані певних осіб не може говорити про те, що підозрюваний будь-яким чином незаконно впливатиме на них, у зв'язку з чим уважає, що припущення слідчого судді про те, що підозрюваний має можливість впливати на якихось абстрактних свідків, а також ще не встановлених органом досудового розслідування свідків, експертів, спеціалістів є абсолютно необґрунтованим.
Наголошує, що фактично слідчий у поданому ним до суду клопотанні на обґрунтування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, у тому числі й ризику впливу на кримінальне провадження, не розкриває суть ризику, так само як і ризик впливу на свідків, лише формально зазначив його, не даючи відповідні підтверджуючі документи.
Зазначає, що слідчий суддя не врахував відсутність судимості у ОСОБА_7 , одруження та виховання ним неповнолітньої дитини, а також те, що ОСОБА_12 має матір інваліда-пенсіонера з психічними розладами, яка не може доглядати за собою та потребує опіки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100000000759 від 25 червня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 311, частиною першою статті 263, частиною першою статті 309, частиною першою статті 311, частиною першою статті 317, частиною другою статті 317 КК України.
30 квітня 2025 року о 10 год. 18 хв. ОСОБА_7 був затриманий у порядку статті 208 КПК України, про що в той же день складено протокол про його затримання.
30 квітня 2025 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 311 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 червня 2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 серпня 2025 року стосовно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 жовтня 2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2025 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 9-ти місяців, тобто до 30 січня 2026 року (включно).
10 жовтня 2025 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоювідносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 311 КК України, у кримінальному провадженні №12024100000000759 від 25 червня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, розлученому, який не працює, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на 60 діб, тобто до 10 год. 18 хв. 13 грудня 2025 року.
Постановляючи ухвалу про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, а також, враховуючи стадію судового розгляду, вважав, що на даний час існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 ризики не зменшились, продовжують існувати та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Окрім того, слідчим суддею враховано дані, що характеризують особу підозрюваного, стан його здоров'я, наявність соціальних зав'язків, однак, на думку слідчого судді, вказані обставини не можуть свідчити на користь зменшення заявлених ризиків та недопущення інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що ОСОБА_13 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованою.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень на даному етапі підтверджується зібраними у кримінальному провадженні письмовими доказами, долученими до матеріалів клопотання.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_7 під вартою та встановлено, що у справі потрібно виконати ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних заходів, без яких неможливо завершити досудове розслідування.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Зокрема, наявні у матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України, у сукупності з вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування та продовження щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Також місцевим судом обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, зважаючи на положення пункту 5 частини четвертої статті 183 КПК України, згідно якого слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, колегія суддів не вбачає.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, підтверджується існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Посилання апелянта на те, що слідчий суддя не врахував відсутність судимості у ОСОБА_7 , одруження та виховання ним неповнолітньої дитини, а також те, що ОСОБА_12 має матір інваліда-пенсіонера з психічними розладами, яка не може доглядати за собою та потребує опіки, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_12 більш м'якого запобіжного заходу.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4