справа №759/24723/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/8432/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
27 листопада 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, у кримінальному провадженні №12025000000000977 від 04 квітня 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2025 року клопотання захисника ОСОБА_10 про повернення прокурору або залишення без розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025000000000977 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - залишено без розгляду.
Клопотання слідчого слідчої групи ГСУ Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 грудня 2025 року включно.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити прокурору у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Уважає, що оскаржувана ухвала є такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження через не підтвердження висновків суду доказами, які досліджені за час судового розгляду під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного в частині доведеності стороною обвинувачення наявності ризику, а також особу підозрюваного і міцність соціальних зав'язків.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що у матеріалах досудового розслідування, які долучені до клопотання про застосування запобіжного заходу, відсутні докази на підтвердження об'єктивної сторони кримінального правопорушення, оскільки протокол обшуку, проведеного у приміщенні відділення 113 ТОВ «Нова пошта», не містить підстав для проведення обшуку, ухвала для проведення невідкладного обшуку відсутня; протокол огляду місця події не свідчить про причетність підозрюваного до відшуканих речей (предметів); протокол обшуку у транспортному засобі не містить підстави для проведення обшуку, а також відсутня ухвала для проведення невідкладного обшуку; протокол огляду речей, а саме мобільного телефону, не містить відомостей про згоду підозрюваного на проведення огляду, що свідчить про порушення права на приватне життя (таємницю листування); протокол допиту свідків не є доказом ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду, оскільки суд отримує всі показання учасників кримінального провадження усно; сторона обвинувачення не додала до клопотання про застосування запобіжного заходу докази попередньої змови підозрюваного ОСОБА_7 та ОСОБА_12 .
Вказує, що сторона обвинувачення у клопотанні обмежилась лише законодавчим переліком ризиків, не додала жодного доказу на підтвердження їх наявності, натомість надано доказ, який свідчить про відсутність ризиків переховування від органу досудового розслідування, суду, а також відомості, одержані у Державній міграційній службі про недійсний документ, що підтверджує особу.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 посилалася на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, на недоведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також на міцність соціальних зав'язків ОСОБА_7 .
Згідно довідки про склад сім'ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги №2706, долученої стороною захисту до матеріалів судової справи, ОСОБА_7 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір'ю та сестрою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025000000000977 від 04 квітня 2025 року за підозрою ОСОБА_12 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307 КК України.
17 жовтня 2025 року ОСОБА_7 затримано у порядку статті 208 КПК України.
18 жовтня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.
18 жовтня 2025 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчої групи ГСУ Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, у кримінальному провадженні №12025000000000977 від 04 квітня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2025 року клопотання захисника ОСОБА_10 про повернення прокурору або залишення без розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025000000000977 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - залишено без розгляду.
Клопотання слідчого слідчої групи ГСУ Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 грудня 2025 року включно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку відділення №113 ТОВ «Нова пошта», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Микільсько - Слобідська, 8, під час якого вилучено два пакунки із вмістом спресованої порошкоподібної речовини білого кольору; висновком судової експертизи (висновок №СЕ-19-25/57224-НЗПРАП), відповідно до якого зразки речовини вилучені із пакунку із вмістом спресованої порошкоподібної речовини білого кольору, містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, масою 35,5723 г, тобто в особливо великих розмірах; протоколами допитів свідків (понятих) ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які були присутні під час огляду (обшуку) відділення №113 ТОВ «Нова пошта», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Микільсько - Слобідська, 8, під час якого вилучено два пакунки із вмістом спресованої порошкоподібної речовини білого кольору та проведення інших слідчих (розшукових) дій; протоколом огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення контролю за вчиненням злочину відповідно до якого речовини, вилучені під час проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема в ході обшуку відділення №113 ТОВ «Нова пошта», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Микільсько - Слобідська, 8, замінені на несправжні (імітаційні) засоби; протоколом огляду місця події від 17 жовтня 2025 року, в ході якого вилучено три пакунки, запаковані в полімерну плівку з порошкоподібною речовиною; протоколом обшуку автомобіля марки «CHEVROLET BOLT EV», д.н.з. НОМЕР_1 , під час якого, окрім іншого, виявлено та вилучено мобільний телефон «Iphone 12 mini» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 , мобільний телефон «Iphone 13» IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_15 та коврик з переднього пасажирського сидіння із залишками речовини білого кольору; протоколом огляду мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_7 , в якому наявна інформація, що може свідчити про причетність останнього до вказаного злочину; іншими матеріалами кримінального провадження.
Окрім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Так, враховуючи дані про особу ОСОБА_7 , який на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів (у особливо великому розмірі), що свідчить про надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки таких дій, при цьому, враховуючи обставини кримінального провадження, міру покарання, яке може бути призначено ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, враховуючи стадію кримінального провадження (досудове розслідування), необхідність подальшого збирання доказів, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
При цьому, колегія суддів зауважує, що інкриміноване підозрюваному ОСОБА_7 кримінальне правопорушення є особливо тяжкими, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Місцевим судом обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави з посиланням на пункт 5 частини четвертої статті 183 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі про те, що у матеріалах досудового розслідування, які долучені до клопотання про застосування запобіжного заходу, відсутні докази на підтвердження об'єктивної сторони кримінального правопорушення, оскільки протокол обшуку, проведеного у приміщенні відділення 113 ТОВ «Нова пошта», не містить підстав для проведення обшуку, ухвала для проведення невідкладного обшуку відсутня; протокол огляду місця події не свідчить про причетність підозрюваного до відшуканих речей (предметів); протокол обшуку у транспортному засобі не містить підстави для проведення обшуку, а також відсутня ухвала для проведення невідкладного обшуку; протокол огляду речей, а саме мобільного телефону, не містить відомостей про згоду підозрюваного на проведення огляду, що свідчить про порушення права на приватне життя (таємницю листування); протокол допиту свідків не є доказом ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду, оскільки суд отримує всі показання учасників кримінального провадження усно; сторона обвинувачення не додала до клопотання про застосування запобіжного заходу докази попередньої змови підозрюваного ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Викладеними вище обставинами, які встановлені судом першої інстанції при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , спростовуються доводи скаржника, що стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
При цьому, посилання захисника на те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір'ю та сестрою, не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4