справа №755/1919/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/8036/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
25 листопада 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з першим (бакалаврським) рівнем освіти, неодруженого, безробітного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, у кримінальному провадженні №12024100040001425 від 23 квітня 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задоволено.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, визначивши йому 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 гривень.
Зобов'язано ОСОБА_7 внести визначений розмір застави на вказаний депозитний рахунок суду протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали або забезпечити внесення застави іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).
Роз'яснено ОСОБА_7 , що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва, має бути наданий слідчому Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Покладено на ОСОБА_7 обов'язки, згідно частини п'ятої статті 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає /Київська обл. та м. Київ/ чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків, в межах строку досудового розслідування, але не більше двох місяців.
Роз'яснено ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити; застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього обов'язки: прибувати за кожної вимогою до слідчого, прокурора та/або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися з території Київської області без дозволу слідчого, прокурора та/або суду; утримуватися від спілкування з підозрюваними (у разі наявності), свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. У разі незадоволення судом указаного прохання - визначити ОСОБА_7 заставу у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб як для тяжкого злочину.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду спростовується тим, що незважаючи на те, що ще у червні 2025 року за місцем проживання ОСОБА_7 було проведено обшук у даному кримінальному провадженні, після цього було проведено допит ОСОБА_7 та інші слідчі (розшукові) дії за його участі, а в подальшому ОСОБА_7 було вручено повідомлення про підозру, проте ОСОБА_7 не переховувався, а прибув до слідчого судді та прийняв участь у судовому засіданні по розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Вказує, що ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, спростовуються тим, що підозрюваний ОСОБА_7 фізично не має можливості вчинити такі дії, адже всі документи та інші об'єкти, що мають значення для справи, були вилучені під час обшуку та інших слідчих (розшукових) і процесуальних дій.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження взагалі жодними реальними доказами не підтверджується, адже є припущенням сторони обвинувачення, а також стороною обвинувачення не надано ніяких доказів того, що ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказує про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.
Також посилається на те, що слідчим, прокурором у клопотанні належним чином не обґрунтовано недостатність застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, окрім застави, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, батьків, постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де він проживає разом із своєю сім'єю; є раніше не судимою особою, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; характеризується позитивно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 , які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100040001425 від 23 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше листопада 2022 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого у великих розмірах.
Так, переслідуючи корисливу мету, з метою реалізації виниклого умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого у великих розмірах, ОСОБА_7 під приводом інвестування грошових коштів у нібито існуючий інвестиційний бізнес, що позиціонувався як діяльність з торгівлі віртуальними активами на криптовалютній біржі «Binance», яка полягала у спекулятивних операціях з цифровими активами, який, начебто, забезпечуватиме пасивний щомісячний прибуток від 10% до 15% від вкладених коштів, 07 листопада 2022 року о 15 год. 10 хв., перебуваючи у невстановленому місці, запропонував ОСОБА_12 вкласти власні заощадження та відповідно здійснити переказ віртуальних активів через обмінний сервіс на криптовалютний гаманець, який належить ОСОБА_7 , у загальній сумі 3 000 USDT, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 07 листопада 2022 року становило 109 710,00 грн.
Погодившись на пропозицію ОСОБА_7 , маючи на меті отримання пасивного прибутку, ОСОБА_12 07 листопада 2022 року, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Юрія Шумського, 3-А, вирушив до обмінного сервісу, який йому порадив ОСОБА_7 , та який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 33, здійснив переказ віртуальних активів через обмінний сервіс на криптовалютний гаманець, який належить ОСОБА_7 , у загальній сумі 3 000 USDT, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 07 листопада 2022 року становило 109 710,00 грн, та очікував прибутки.
У подальшому, реалізуючи виниклий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого у великих розмірах, ОСОБА_7 , відповідно до попередніх домовленостей, не маючи на меті реалізувати інвестовані грошові кошти ОСОБА_12 , не передаючи жодних прибутків останньому, додатково повідомив ОСОБА_12 про необхідність придбання та забезпечення функціонування так званого «робота/бота», який, начебто, забезпечуватиме останньому пасивний щомісячний прибуток від 10% до 15% від вкладених коштів.
Так, з метою придбання та забезпечення функціонування вищезазначеного робота/бота та отримання прибутку, ОСОБА_12 у період з 22 вересня 2023 року до 21 листопада 2023 року, виконуючи всі вказівки ОСОБА_7 , перерахував на банківську карту № НОМЕР_2 , яка відкрита в АТ КБ «Приват Банк» на ім'я ОСОБА_7 , грошові кошти у загальному розмірі 70 000,00 грн.
У свою чергу, ОСОБА_7 , отримавши від ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 70 000,00 грн, не маючи жодних намірів, що направлені на реалізацію попередніх домовленостей з ОСОБА_12 «робота/бота», який, начебто, забезпечуватиме останньому пасивний щомісячний прибуток від 10% до 15% від вкладених коштів, не придбав.
У подальшому, з метою доведення виниклого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого у великих розмірах до кінця, у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 17 грудня 2023 року ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_12 про необхідність внесення додаткових інвестицій у так званого «робота/бота» у розмірі 4 700 USDT.
Погодившись на пропозицію ОСОБА_7 , маючи на меті отримання пасивного прибутку за попередньо внесені грошові кошти та підтримання функціонування так званого «робота/бота», який, начебто, забезпечуватиме останньому пасивний щомісячний прибуток від 10% до 15% від вкладених коштів, ОСОБА_12 17 грудня 2023 року о 17 год. 10 хв. з криптовалютного гаманця, який належить довіреній особі останнього, перебуваючи за адресою: м. Київ, Юрія Шумського, 3, здійснив переказ віртуальних активів у вигляді 4 700 USDT, що за офіційним курсом Національного банку України на 17 грудня 2023 року становило 173 853,00 грн, на криптовалютний гаманець, який попередньо наданий ОСОБА_7 .
Отримавши зазначені грошові кошти ОСОБА_7 , не реалізувавши їх інвестування у нібито існуючий інвестиційний бізнес, не придбавши так званого «робота/бота», який, начебто, забезпечуватиме останньому пасивний щомісячний прибуток від 10% до 15% від вкладених коштів, розпорядився грошовими коштами ОСОБА_12 на власний розсуд, при цьому завдавши останньому матеріальних збитків на загальну суму 353 563,00 грн.
30 вересня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.
02 жовтня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, у кримінальному провадженні №12024100040001425 від 23 квітня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задоволено.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, визначивши йому 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 гривень.
Зобов'язано ОСОБА_7 внести визначений розмір застави на вказаний депозитний рахунок суду протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали або забезпечити внесення застави іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).
Роз'яснено ОСОБА_7 , що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва, має бути наданий слідчому Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Покладено на ОСОБА_7 обов'язки, згідно частини п'ятої статті 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає /Київська обл. та м. Київ/ чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків, в межах строку досудового розслідування, але не більше двох місяців.
Роз'яснено ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З такими висновками колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як убачається з частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до статті 183 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
За змістом частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як уважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 24 травня 2024 року; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 25 березня 2024 року; протоколом огляду матеріалів банківської таємниці АТ «Універсал Банк», АТ КБ «Приватбанк», АТ «ПУМБ», АТ «А-Банк», матеріалами криптовалютної біржі Binance від 11 вересня 2025 року; протоколом обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 від 24 червня 2025 року; протоколом огляду вилучених речей від 24 вересня 2025 року, а також іншими доказами в своїй сукупності.
Крім того, слідчим доведено існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Так, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованого йому злочину, розмір шкоди, його майновий стан, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; іншим чином перешкодити кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_7 .
При цьому, на думку колегії суддів, слідчий суддя на час розгляду клопотання, в якому слідчий просив визначити підозрюваному заставу у розмірі 117 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 354 276 грн, урахувавши дані про особу підозрюваного та конкретні обставини інкримінованого йому злочину, взявши до уваги положення пункту 2 частини п'ятої статті 182 КПК України, згідно якого розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у зазначеному меншому розмірі, а саме у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень, з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, його матеріальним станом, та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 і запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн, з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, який на думку колегії суддів, є обґрунтованим, та підстав для висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання або застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, про що порушує питання захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
На даному етапі провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог процесуального закону обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів його причетності для застосування обмежувальних заходів.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
При цьому, посилання скаржника на те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, батьків, постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де він проживає разом із своєю сім'єю; є раніше не судимою особою, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; характеризується позитивно, не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та/або зменшення розміру застави.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 182, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4