Справа № 940/1682/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15368/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Самсоненко Р.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
25 листопада 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Натини Андрія Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 01 липня 2025 року, ухвалене в м. Тетіїв о 13:43 год., у складі судді Самсоненка Р.В, повний текст якого складено 10 липня 2025 року, у справі №940/1682/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -
У грудні 2024 рокуОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Зазначила, що вона у період з 06.08.1994 року по 02.01.2024 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , який був розірваним на підставі рішення Тетіївського районного суду Київської області від 30.11.2023 року по справі №940/1290/23. В період шлюбу, за спільні кошти та спільними силами ними побудовано житловий будинок загальною площею 136,4 кв.м., житловою площею - 69.5 кв.м. з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який оформлений на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок, виданим 12.02.2002 року Тетіївським міжміським бюро технічної інвентаризації. Також, в період шлюбу вони придбали транспортні засоби: автомобіль марки Nissan Rogue, 2018 року випуску, об'єм двигуна 2488 куб. см. та автомобіль марки Ford модель Fusion, 2013 року випуску, об'єм двигуна 2488 куб.см., які в подальшому були продані відповідачем. З урахуванням заяв про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог ОСОБА_2 просила здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, визнати за нею право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, а саме житлового будинку загальною площею 136.4 м?, житловою площею 69.5 м? з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , залишити у власності ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, а саме вищезазначеного житлового будинку, та в порядку поділу спільного майна подружжя, стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію 1/2 частини майна, а саме: 175 620,00 грн. грошової компенсації вартості 1/2 частини спільного транспортного засобу марки FORD модель FUSION, 2013 року випуску, об'єм двигуна 2488 куб.см., та припинити право спільної сумісної власності на вказаний автомобіль; 269 665,00 грн. грошової компенсації вартості 1/2 частини спільного транспортного засобу марки NISSAN ROGUE, 2018 року випуску, об'єм двигуна 2488 куб.см., та припинити право спільної сумісної власності на вказаний автомобіль, а також стягнути понесені судові витрати.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 01 липня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 136,4 м.кв., житловою площею 69,5 м.кв. з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 136,4 м.кв., житловою площею 69,5 м.кв. з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частини майна, а саме:
175 620,00 грн. грошової компенсації вартості 1/2 частини спільного транспортного засобу марки FORD модель FUSION, 2013 року випуску, об'єм двигуна 2488 куб.см.;
269 665,00 грн. грошової компенсації вартості 1/2 частини спільного транспортного засобу марки NISSAN ROGUE, 2018 року випуску, об'єм двигуна 2488 куб.см.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь ОСОБА_2 , понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави недосплачений судовий збір в сумі 5 641,65 грн.
03 липня 2025 року до суду від представника ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн. та сплаченого судового збору в сумі 5 641,65 грн.
Додатковим рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року заяву представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь ОСОБА_2 понесені судові у виді сплаченого судового збору в розмірі 5 641,65 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Не погоджуючись із рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 01 липня 2025 року, адвокат Натина А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 105 000,00 грн., що становить 1/2 частини вартості транспортного засобу марки NISSAN ROGUE, 2018 року випуску, об'єм двигуна 2488 куб.см.; в іншій частині позову відмовити. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для прийняття заяв ОСОБА_2 про зміну предмета спору та збільшення позовних вимог, оскільки позивачкою не було надано доказів надсилання вказаних заяв ОСОБА_1 та доказів сплати судового збору. Суд не приймав будь-яких процесуальних рішень про прийняття вказаних заяв. Також, звертає увагу на те, що в дійсності у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було спору щодо поділу будинку загальною площею 136,4 м.кв., житловою площею 69,5 м.кв. з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .Транспортний засіб марки FORD модель FUSION, 2013 року випуску, був придбаний для сина сторін. А відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави для поділу вказаного майна. Також, вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги довідку № 4234 від 08 квітня 2025 року, яка була надана ОСОБА_2 на підтвердження вартості транспортного засобу марки NISSAN ROGUE, 2018 року випуску, об'єм двигуна 2488 куб.см. оскільки вказана довідка була складена без огляду об'єкту дослідження та без врахування його стану. Окрім того, вказана довідка була подана лише разом із заявою про збільшення позовних вимог, вона не може бути належним та допустимим доказом, оскільки не відображає реальної вартості транспортного засобу. Суд не взяв до уваги той факт, що позивачка не оскаржувала договори, за якими були відчужені транспортні засоби, та навіть не дослідив питання отримання або не отримання останньою грошей від продажу транспортних засобів. При цьому в дійсності продаж автомобіля Nissan Rogue був обумовлений тим, що він не був до кінця відремонтований. Продаж вказаного транспортного засобу був погоджений відразу після його розгрузки з автовоза та передачі такого в сервісний центр (СТО). ОСОБА_2 знала, що відповідач продає транспортним засіб NISSAN ROGUE, 2018 року випуску, оскільки він знаходився в критичному стані. Тому, і твердження, що такий вибув поза волею позивачки не відповідає дійсності.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Натина А.О. апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити з наведених у ній підстав.
ОСОБА_2 та її представник адвокат Порхун О.П. проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з 06.08.1994 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 30.11.2023 (а.с. 6, т.1).
За час перебування у шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули у власність житловий будинок загальною площею 136,4 кв.м., житловою площею - 69.5 кв.м. з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , право власності на який було зареєстроване на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок, виданим 12.02.2002 року Тетіївським міжміським бюро технічної інвентаризації (а.с. 9, т.1).
Також, за час перебування у шлюбі сторонами придбано два транспортні засоби марки FORD модель FUSION, 2013 року випуску, та марки NISSAN ROGUE, 2018 року випуску, які були зареєстровані за ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу 3249/2021/2542255 транспортного засобу від 20.04.2021 та копією договору купівлі-продажу транспортного засобу 7214/22/006781 від 23.04.2022 (а.с. 49, 135, т.1).
Відповідно до договору купівлі-продажу 8044/2024/4418110 транспортного засобу від 03.04.2024 та договору купівлі-продажу транспортного засобу 8403/24/000832 від 12.10.2024 ОСОБА_1 після розірвання шлюбу продав вказані автомобілі за 200 000,00 грн. та 210 000,00 грн. відповідно (а.с. 69-74, т.1).
Відповідно до довідки № 4234 від 08.04.2025, виданої суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , ринкова вартість транспортного засобу марки FORD модель FUSION, 2013 року випуску, об'єм двигуна 2488 куб. см. становить 351 240,00 грн., а ринкова вартість транспортного засобу марки NISSAN ROGUE, 2018 року випуску, VIN-code НОМЕР_1 , тип-легковий універсал, вид палива В, об'єм двигуна 2488 куб.см., становить 539 330,00 грн. (а.с. 99-100, т.1).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , визнав за кожним із сторін у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 136,4 м.кв., житловою площею 69,5 м.кв. з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; та стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частини транспортного засобу марки FORD модель FUSION, 2013 року випуску, в сумі 175 620,00 грн., та 1/2 частини транспортного засобу марки NISSAN ROGUE, 2018 року випуску, в сумі 269 665,00 грн.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Відповідно до частини 3 статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, зокрема гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з ст. 71 СК України якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до змісту вказаних норм у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними.
Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст.ст. 77-78 ЦПК України) і це є її процесуальним обов'язком (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).
При цьому, згідно із частиною першою статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте ними до шлюбу; майно, набуте ними за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно набуте ними за час шлюбу, але за кошти, які належали їм особисто; житло, набуте ними за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як було встановлено, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 06.08.1994 по 30.11.2023 перебували в зареєстрованому шлюбі, у якому ними було набуто у власність житловий будинок загальною площею 136,4 кв.м., житловою площею - 69.5 кв.м. з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та два транспортні засоби марки FORD модель FUSION, 2013 року випуску, та марки NISSAN ROGUE, 2018 року випуску, які були зареєстровані за ОСОБА_1 та відчужені ним після розірвання шлюбу. При цьому відповідач не надав доказів на підтвердження відчуження ним вказаних транспортних засобів за згоди позивачки та передачі їй грошової компенсації її частки.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про поділ між сторонами житлового будинку загальною площею 136,4 кв.м., житловою площею - 69.5 кв.м. з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , у рівних частках, а також про стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації вартості 1/2 частки вказаних транспортних засобів.
ОСОБА_1 не заперечував підстав для поділу між ними з позивачкою житлового будинку. Проте, вказані обставини не виключають можливості задоволення вимог ОСОБА_2 про поділ вказаного будинку між сторонами.
Колегія суддів відхиляє посилання представника ОСОБА_1 на те, що транспортний засіб марки FORD модель FUSION, 2013 року випуску, був придбаний для сина сторін, оскільки такі посилання не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що вказаний транспортний засіб був придбаний саме ОСОБА_1 , за яким він і був зареєстрований, та в подальшому саме ним і був проданий.
В суді апеляційної інстанції було допитано як свідка сина сторін - ОСОБА_5 , який показав, що транспортний засіб марки FORD модель FUSION, 2013 року випуску, був придбаний саме йому, проте оскільки він не хотів реєструвати його на себе, то цей автомобіль був зареєстрований за батьком ОСОБА_1 . Частина коштів, за які придбавався вказаний транспортний засіб, були його особистими коштами, а іншу частину доклали його батьки. В подальшому, даний транспортний засіб було відчужено, кошти, отримані від продажу автомобіля, батькам він не повертав, так як це був їх йому подарунок.
Разом з тим, самі по собі покази ОСОБА_5 не можуть бути підставою для встановлення джерела придбання вказаного транспортного засобу та його належність свідку ОСОБА_5 . Крім того, колегія суддів критично ставиться до показань свідка ОСОБА_5 , оскільки він є зацікавленим у результатах розгляду справи, покази свідка не узгоджуються із письмовими доказами, які містяться у матеріалах справи.
Колегія суддів відхиляє посилання представника ОСОБА_1 на безпідставність прийняття довідки № 4234 від 08 квітня 2025 року, яка була надана ОСОБА_2 на підтвердження вартості транспортного засобу марки NISSAN ROGUE, 2018 року випуску. Та обставина, що вказана довідка була складена без огляду транспортного засобу не свідчить про недостовірність визначених у ній даних щодо вартості транспортного засобу.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 не надав належних доказів на спростування вказаної довідки, а також не порушував питання про призначення відповідної судової експертизи. В матеріалах справи відсутні належні докази, що вказаний транспортний засіб був відчужений у пошкодженому стані.
Також, є необґрунтованими посилання представника ОСОБА_1 на безпідставність врахування заяв ОСОБА_2 про зміну предмета спору та збільшення позовних вимог, оскільки вони подані позивачкою у встановленому законом порядку. В матеріалах справи відсутні ухвали про повернення або відмову у прийняття вказаних заяв.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Судом першої інстанції було надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Колегія суддів не вбачає порушень судом норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Натини Андрія Олексійовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 01 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 01 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді