Справа № 755/20166/24
№ апеляційного провадження: 33/824/4758/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Ткач М.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
25 листопада 2025 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника Половка Анатолія Павловича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою захисник Половко А.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просив, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів ані факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ані моменту зупинки транспортного засобу. Тобто на момент того, як працівники поліції зустрілися з ОСОБА_1 , останній не був водієм. Звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові суд першої інстанції також вказав, що ОСОБА_1 підійшов до працівників поліції, що також підтверджує відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції. Вказує, що ОСОБА_1 знаходився на паркувальному майданчику торгівельного центру «Епіцентр К», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Полярна, буд. 20Д, біля свого власного автомобіля. До нього на велосипеді під'їхав невідомий чоловік та вчинив сварку. З метою вирішення конфліктної ситуації ОСОБА_1 разом з невідомою особою пішки підійшли до працівників поліції та поскаржились один на одного з приводу конфлікту. Працівники поліції, вислухавши чоловіків, направились до автомобіля ОСОБА_1 . Під час спілкування з чоловіками працівники поліції відчули запах алкоголю з ротової порожнини ОСОБА_1 , після чого запропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо виявлення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 пройшов запропоновану процедуру огляду на стан сп'яніння, результат тесту якого склав 1,42 ‰. ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння не погодився, у зв'язку з чим його було доставлено до медичного закладу до лікаря-нарколога, де він відмовився від проходження огляду. Наголошує на тому, що ОСОБА_1 керування транспортним засобом у час та дату, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, категорично заперечується та жодними доказами не підтверджено. Також зазначає, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що моментом виявлення особи, яка вчинила правопорушення, являється 14.10.2024 о 14 год. 00 хв., в той час як сам протокол про адміністративне правопорушення складений 16.10.2024 о 14 год. 57 хв., тобто через 48 годин після виявлення особи яка вчинила правопорушення, що є грубим порушенням вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, відтак є недопустимим доказом. В той же час, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився за допомогою спеціального технічного пристрою «газоаналізатора Alcotest 7510», результатом якого є роздрукований чек від 16.10.2024 о 14:06, тобто, дата огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння є 16.10.2024, яка не відповідає даті 14.10.2024, коли відбувались фактичні події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. До матеріалів справи додано рапорт інспектора 1 взводу 6 роти 1 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції Сахнюка Б.І., в якому зазначено, що з технічних причин чек результату приладу драгер містить невірну дату 16.10.2024 та просить вважати вірною дату проходження тесту приладу драгер 14.10.2024, який дійсно проводився 14.10.2024. Вказане свідчить, що результати отримані внаслідок використання технічно несправних приладів, а тому є недопустимим доказом.
В судовому засіданні захисник Половко А.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з наведених у ній підстав.
В судове засідання прокурор не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення особи, яка з'явилася в судове засідання, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.
Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 151983 від 16 жовтня 2024 року, в якому зазначено, що 14 жовтня 2024 року о 14 год. 00 хв. в м. Києві, вул. Полярна, 20Д, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, огляд зі згоди водія проводився на місці події, за допомогою газоаналізатора «Alcotest 7510», прилад armf 0330, результат огляду становить 1,42 ‰, з результатом огляду ОСОБА_1 був не згодний. Від проходження огляду у медичному закладі з метою підтвердження стану алкогольного сп'яніння відмовився у присутності лікаря у медичному закладі «Соціотерапія», чим останній порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
До протоколу було долучено чек приладу Drager Alkotest 7510, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт працівника поліції та DVD-диск із відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції(а.с. 3, 6, 7, 10, 11).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Виходячи з вказаних норм законодавства, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції досліджено відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що в ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння і на вимогу працівників поліції останній пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального приладуDrager Alkotest 7510, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 1,42 ‰. ОСОБА_1 не погодився з результатами такого огляду та виявив бажання додатково пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, в зв'язку з чим працівниками поліції була забезпечена можливість для проходження такого огляду. Проте ОСОБА_1 , прибувши до медичного закладу, у кабінеті лікаря-нарколога відмовився від проходження такого огляду. Як наслідок, обов'язок, встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху водій, не виконав (а.с. 11).
ОСОБА_1 не спростовував факт відмови ним від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Жодних пояснень про те, що він не керував транспортним засобом ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є необґрунтованими. З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не спростовував факт керування ним транспортним засобом. Натомість, під час розмови з працівниками поліції ОСОБА_1 пояснив, що 16 жовтня 2024 року його підрізав інший автомобіль, внаслідок чого він був вимушений виїхати на смугу руху для громадського транспорту, де зачепив велосипедиста. Оскільки на мосту зупинка заборонена, він з'їхав з нього та зупинився на парковці ТОВ «Епіцентр К», де його наздогнав велосипедист. Тобто вказані пояснення ОСОБА_1 підтверджують керування ним транспортним засобом перед початком спілкування з працівниками поліції.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи захисника ОСОБА_1 , щодо невідповідності дати фактичних подій, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 151983, як необґрунтовані. З матеріалів справи вбачається, що подія, відображена у протоколі, відбулася 16.10.2024, про що свідчать, зокрема, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.10.2024, роздруківка результатів тестування на алкоголь від 16.10.2024, підписана ОСОБА_1 , та відеозаписи із нагрудних відеокамер працівників поліції, на яких відображена дата 16.10.2024.
При цьому, слід зазначити, що рапорт інспектора 1 взводу 6 роти 1 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції Сахнюка Б.І. не може слугувати однозначним доказом, що фактичні події викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР № 151983 відбулися 14.10.2024, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено можливості складання таких рапортів з метою внесення будь-яких виправлень чи змін до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 , підписуючи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 151983, жодних зауважень з приводу відображених у ньому дати складання протоколу та дати події правопорушення не вказав.
Разом з тим, технічні помилки у зазначенні дати події при складанні відповідних документів не можуть змінити дату, коли відбувалася така подія.
Беручи до уваги вищевикладене, зазначені стороною захисту технічні помилки, у даному випадку, не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника Половка А.П., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а постанова Оболонського районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника Половка Анатолія Павловича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Крижанівська