справа №757/48644/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/8272/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
25 листопада 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
представника: ОСОБА_7
власника майна: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №62023000000001039 від 24 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 205-1, частиною третьою статті 209, частиною п'ятою статті 426-1 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено.
Накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено 24 вересня 2025 року під час проведення обшуку транспортного засобу марки VOLVO XC90, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , а саме транспортний засіб марки VOLVO XC90, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 .
Не погоджуючись з указаною ухвалою адвокат ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Уважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки слідчий суддя при її постановленні допустив невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, а також неповноту судового розгляду.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що вилучене майно не відповідає вимогам статті 98 КПК України та не є речовим доказом, оскільки долученими до клопотання матеріалами досудового розслідування не доведено, що вилучений транспортний засіб був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, був об'єктом кримінально протиправних дій (посягання), а також набутий кримінально протиправним шляхом.
Зауважує, що ОСОБА_9 придбала транспортний засіб марки VOLVO XC90, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 за договором купівлі-продажу автомобіля №VMK-103 від 03 квітня 2024 року за ціною, вказаною у договорі, на взяті у борг кошти та кошти, виручені від продажу автомобілів Land Cruiser 150, 2019 року випуску, та Honda Crosstour, 2013 року випуску, відчуження яких відбулось за ринковими цінами.
На підставі викладеного зауважує, що транспортний засіб VOLVO XC90, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 був придбаний ОСОБА_9 за кошти, що мають легальне (законне) походження та, відповідно, вказані кошти не були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та не є доходами від такого майна; не призначалися (не використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення та не були винагородою за його вчинення; не були предметом кримінального правопорушення.
Вказує, що ОСОБА_9 подарувала вказаний транспортний засіб своїй доньці ОСОБА_8 за договором дарування автомобіля від 01 жовтня 2024 року.
Посилається на те, що сукупний дохід ОСОБА_9 згідно податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2016 - 2022 року склав 3 374 498,98 грн, що на 573 567,98 грн перевищує вартість придбаного нею транспортного засобу та підтверджує наявність у неї легальних доходів за період, що передував придбанню тимчасово вилученого майна.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення власника майна ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023000000001039 від 24 листопада 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 205-1, частиною третьою статті 209, частиною п'ятою статті 426-1 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється другим відділом процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням установлено, що не пізніше 14 квітня 2023 року у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна у вигляді державних коштів при здійсненні державних закупівель товарів військового призначення.
З метою реалізації свого злочинного плану ОСОБА_10 у період з квітня 2023 року до грудня 2023 року у відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» надав комерційну пропозицію та уклав низку договорів купівлі-продажу та постачання з військовими частинами та іншими юридичними особами, серед яких наступні військові частини:
- військова частина НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- військова частина НОМЕР_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- військова частина НОМЕР_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Також установлено, що в подальшому, ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, вступив у злочинну змову з невстановленими особами, які у відповідності до його злочинного плану внесли недостовірні відомості до актів приймання-передачі про нібито повне виконання умов вищезазначених договорів.
Внаслідок чого, у період з 01 квітня 2023 року по 31 січня 2024 року на рахунок № НОМЕР_6 в АТ КБ «Приватбанк» ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_7 ) отримано як оплата за квадрокоптери, монокуляри нічного бачення та товари спеціального призначення державні грошові кошти, а саме:
- 53 381 574,44 грн від військової частини НОМЕР_3 з призначенням платежів «оплата за товар (квадрокоптери, монокуляр нічного бачення, товар спеціального призначення)»;
- 10 446 000 грн від військової частини НОМЕР_3 з призначенням платежів «оплата за товар (квадрокоптери), оплата за товар (квадрокоптери dji mavic 3)»;
- 3 561 000 грн від військової частини НОМЕР_5 з призначенням платежів «за квадрокоптери, за батареї до квадрокоптеру спецiального призначення)»;
- 5 969 000 грн від військової частини НОМЕР_4 з призначенням платежів «за квадрокоптери»;
- 2 540 000 грн від Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області з призначенням платежу «придбання товарiв для матерiально-технiчного забезпечення пiдроздiлiв територiальної оборони (квадрокоптери)».
Отже, у період з 01 квітня 2023 року по 31 січня 2024 року на рахунок № НОМЕР_6 в АТ КБ «Приватбанк» ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_7 ) отримав державних грошових коштів у розмірі 78 005 434 грн.
Проте, в ході досудового розслідування встановлено, що у відповідності до злочинного плану ОСОБА_10 фактично не поставив товарів відповідно до укладених договорів з військовими частинами НОМЕР_3, НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області на загальну суму у розмірі 35 791 000 грн, а натомість, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, фактично привласнив вказані ввірені йому державні грошові кошти у розмірі 35 791 000 грн, якими у подальшому розпорядився ними на власний розсуд.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що з метою легалізації привласнених державних коштів у розмірі 35 791 000 грн, а також приховування факту привласнення внаслідок не поставлення товарів спеціального призначення по укладених договорах, ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, увійшов у злочинну змову з невстановленими особами, які фактично здійснювали над суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють фіктивну діяльність у відповідності до статті 55-1 Господарського кодексу України, а саме:
- ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_8 );
- ТОВ «АК ПРОСТОРПРОД» (код ЄДРПОУ 44074239);
- ТОВ «КАРСІСТЕМ Україна» (код ЄДРПОУ 32852934);
- ТОВ «ТОЛТІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43925323);
- ТОВ «ТД ЕРІЕЛ» (код ЄДРПОУ 40442038);
- ТОВ «МОНТАНА ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 45033937);
- ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГЕОС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 45322391);
- ТОВ «ГАДЕС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 45252890);
- ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРЕЙД АКТИВ» (код ЄДРПОУ 45310276).
Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що ТОВ «ГАДЕС ТОРГ», ТОВ «ТД ЕІРЕЛ», ТОВ «ГЕОС ТОРГ», ТОВ «ТД «ТРЕЙД АКТИВ», ТОВ «ТОЛТІНВЕСТ», ТОВ «АК ПРОСТОРПРОД», ТОВ «КАРСІСТЕМ УКРАЇНА» та ФОП ОСОБА_13 фактично не здійснювали постачання квадрокоптерів, додаткових батарей до квадрокоптерів та приладів нічного бачення в адресу ФОП ОСОБА_10 та не мали фінансово-господарських відносин із ФОП ОСОБА_10 .
Тобто, у період з 15 серпня 2023 року до 15 грудня 2023 року ОСОБА_10 під виглядом придбання квадрокоптерів, додаткових батарей до квадрокоптерів та приладів нічного бачення здійснив фінансові операції з раніше привласненими грошовими коштами у розмірі 35 791 000 грн, шляхом перерахування вказаних грошових коштів на підконтрольні фіктивні суб'єкти господарської діяльності, а саме: ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ТОВ «АК ПРОСТОРПРОД» (код ЄДРПОУ 44074239), ТОВ «КАРСІСТЕМ Україна» (код ЄДРПОУ 32852934), ТОВ «ТОЛТІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43925323), ТОВ «ТД ЕРІЕЛ» (код ЄДРПОУ 40442038), ТОВ «МОНТАНА ЕКСПРЕС» (код ЄДРПОУ 45033937), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГЕОС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 45322391), ТОВ «ГАДЕС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 45252890), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРЕЙД АКТИВ» (код ЄДРПОУ 45310276).
16 червня 2025 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191, частиною третьою статті 209 КК України (розтрата чужого майна, яке перебувало в віданні особи, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та здійсненні фінансових операцій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна в особливо великому розмірі, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом).
Крім того, слідством установлено, що частину коштів, отриманих від протиправних фінансових оборудок, у сумі 2 800 931 грн ОСОБА_10 було використано для придбання автомобіля преміум класу VOLVO XC90, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 , право власності при придбані даного транспортного засобу було зареєстровано на його дружину ОСОБА_9 , яка в подальшому подарувала автомобіль своїй донці ОСОБА_8 , проте дані дії є вдаваними та такими, що спрямовані на маскування реального власника транспортного засобу так як його використовував та використовує ОСОБА_10 .
Також установлено, що ОСОБА_10 у період 2023-2024 років, внаслідок протиправної діяльності, привласнив грошові кошти у розмірі 35 791 000 грн, організував функціонування протиправного механізму з метою отримання державних коштів від військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_5 на суму близько 100 млн грн, які у подальшому легалізував шляхом їх обготівкування із залученням ряду фіктивних підприємств та підприємств із ознаками «ризиковості».
24 вересня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було проведено обшук транспортного засобу марки VOLVO XC90, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , в ході проведення якого було вилучено вказаний транспортний засіб та поміщено його на відповідальне зберігання на територію майданчика для тимчасового утримання транспортних засобів ГУ МВС України.
Постановою слідчого від 24 вересня 2025 року вилучений транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
06 жовтня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №62023000000001039 від 24 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 205-1, частиною третьою статті 209, частиною п'ятою статті 426-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено.
Накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено 24 вересня 2025 року під час проведення обшуку транспортного засобу марки VOLVO XC90, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , а саме транспортний засіб марки VOLVO XC90, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 .
З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За змістом частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Як установлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на транспортний засіб марки VOLVO XC90, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , з тих підстав, що вказане прокурором у клопотанні майно має відношення до кримінального провадження та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Дослідивши матеріали поданого клопотання про накладення арешту на майно колегія вважає, що слідчим у клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що вказане у клопотанні майно має відношення до кримінального провадження та може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту може призвести до його пошкодження, псування, знищення чи відчуження.
Таким чином, колегія суддів уважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.
Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апелянта про те, що вилучене майно не відповідає вимогам статті 98 КПК України та не є речовим доказом, оскільки долученими до клопотання матеріалами досудового розслідування не доведено, що вилучений транспортний засіб був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, був об'єктом кримінально протиправних дій (посягання), а також набутий кримінально протиправним шляхом, є безпідставними, оскільки встановлені слідчим фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вказаний транспортний засіб має відношення до кримінального провадження та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
При цьому, автомобіль «марки VOLVO XC90, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, про що була винесена відповідна постанова.
Аргументи скаржника, що ОСОБА_9 подарувала вказаний транспортний засіб своїй доньці ОСОБА_8 за договором дарування автомобіля від 01 жовтня 2024 року, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Посилання скаржника на те, що ОСОБА_9 придбала транспортний засіб марки VOLVO XC90, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова VIN: НОМЕР_2 за договором купівлі-продажу автомобіля №VMK-103 від 03 квітня 2024 року за ціною, вказаною у договорі, на взяті у борг кошти та кошти, виручені від продажу автомобілів Land Cruiser 150, 2019 року випуску, та Honda Crosstour, 2013 року випуску, відчуження яких відбулось за ринковими цінами, тобто за кошти, отримані законним шляхом, за викладених у клопотанні обставин не є підставою для відмови в його задоволенні, оскільки арешт майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 205-1, частиною третьою статті 209, частиною п'ятою статті 426-1 КК України, внесено до ЄРДР за №62023000000001039 24 листопада 2023 року.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень статей 170, 172-173 КПК України.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам частини п'ятої статті 173, статті 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4