02 грудня 2025 року Справа № 480/8765/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду у м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, і просить суд визнати протиправним та скасувати рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак Анжели Сергіївни, яке викладено у постанові від 02.10.2025 у виконавчому провадженні ВП №65773477 про повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_1 виконавчого листа №480/2455/20, виданого 12.05.2021 Сумським окружним адміністративним судом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова державного виконавця від 02.10.2025 у виконавчому провадженні ВП №65773477 є незаконною, оскільки винесена без проведення повного та необхідного комплексу виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». На думку позивача, виконавець не з'ясував реальний стан майна та коштів боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, не вжив заходів до їх розшуку та не визначив обставин, які б істотно ускладнювали або робили неможливим виконання судового рішення. Крім того, у постанові не наведено конкретних підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження.
Також позивач вказує на неправильне застосування виконавцем положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Позивач наголошує, що боржником у виконавчому провадженні є юридична особа публічного права - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, щодо якого застосовуються спеціальні правила виконання судових рішень, у тому числі щодо подальшого перерахування коштів через органи Державної казначейської служби після спливу шестимісячного строку з дня відкриття провадження. На думку позивача, державний виконавець не врахував ці вимоги закону та передчасно повернув виконавчий документ.
Окремо позивач зазначає, що державний виконавець послався на ухвалу суду про зміну способу та порядку виконання рішення від 07.10.2025, яка на момент винесення постанови виконавця ще не була ухвалена судом та не набула законної сили. На переконання позивача, це свідчить про істотні процесуальні порушення під час прийняття постанови про повернення виконавчого документа.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом залучено до участі в розгляді справи у якості третьої особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надали.
Третя особа також повідомлялась належним чином, разом із тим будь-яких письмових пояснень чи заперечень суду не надала.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання у справі не здійснюється та справа розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №480/2455/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 01.04.2020, яке викладено у листі №1800-0306-8/12876 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.03.2020 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру";
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-III від 12.07.2001, що діяла на час призначення пенсії, з 01.03.2019, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Сумської області від 13.03.2020 за №18-372вих-20, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №480/2455/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки прокуратури Сумської області від 13.03.2020 №18-372вих20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Сумським окружним адміністративним судом 12.05.2021 видано позивачу виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки прокуратури Сумської області від 13.03.2020 №18-372вих20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Вищезазначений виконавчий лист було пред'явлено до виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 480/2455/20. Звільнено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу. Змінено спосіб виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 480/2455/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії, а саме: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по перерахованій пенсії за період з 13.12.2019 по 31.04.2021 на загальну суму 87036,52 грн.".
У подальшому, у межах виконавчого провадження №№65773477, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак Анжелою Сергіївною від 02.10.2025 повернуто виконавчий документ стягувачу (а.с. 11), у зв'язку із тим, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 змінено спосіб виконання рішення суду від 16.03.2021 у справі № 480/2455/20, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії, а саме: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по перерахованій пенсії за період з 13.12.2019 по 31.04.2021 на загальну суму 87036,52 грн.".
Позивач не погоджується із постановою від 02.10.2025 у виконавчому провадженні ВП №65773477 про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, спірні відносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VIII) , Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI) та Порядком №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників». ( далі - Порядок №845).
Згідно з статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIIІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Пунктами 1, 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Приписами статті 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII).
Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.
Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до якої, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництв.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Отже, визначальним для цього Закону є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється положеннями ст. 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень з урахуванням положень ст. 6 Закону України Про виконавче провадження.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ , як зазначено вище, крім Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» , передбачено Порядком № 845.
У розумінні зазначеного Порядку № 845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Згідно з п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до п. 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Пунктом 26 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей (п. 47 Порядку № 845).
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою суду від 07.07.2025 по справі №480/2455/20 судом змінено спосіб виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 480/2455/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії, а саме: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) заборгованість по перерахованій пенсії за період з 13.12.2019 по 31.04.2021 на загальну суму 87036,52 грн.".
Приписами ч.ч.2,4 ст. 3 Закону України ''Про гарантії держави щодо виконання судових рішень'' передбачено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень цього Закону закріплено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Як зазначено вище, згідно з п.3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктами 24, 49 Порядку встанволено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
Міністерство фінансів України відповідає за складання Бюджетної декларації та проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, що використовуються для розроблення Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України (ч.2 ст.32 БК України).
Пунктом 9 розділу VI Прикінцевих положень БК України передбачено, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) на виконання рішень судів здійснюється з часу встановлення щодо таких видатків бюджетних призначень у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) або у змінах до них.
Отже, рішення суду про стягнення з державного органу коштів, у якого відсутня окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду виконується органом казначейства у порядку черговості за рахунок виділених коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до ч.2 ст.72 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Відтак, судове рішення по справі №480/2455/20, із врахуванням наявності ухвали суду від 20.05.2025, у частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь позивача нарахованої суми пенсії повинно скеровуватись до органів Казначейства на примусове (без будь-якого волевиявлення боржника чи вчинення ним будь-яких дій) стягнення грошових коштів на користь позивача.
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що з 07.07.2025 судове рішення по справі №480/2455/20 підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Вказані висновки за своєю суттю відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 906/624/22, яка враховується судом під час розгляду даної справи.
Посилання позивача на те, що судом не було змінено порядок виконання судового рішення, суд зазначає, що порядок виконання судового рішення щодо стягнення з ГУПФУ в Сумській області суми пенсі встановлено чинним законодавством, а саме Порядком №845 та Законом України ''Про гарантії держави щодо виконання судових рішень''.
З урахуванням зазначеного, 02.10.2025 відповідачем правомірно прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та роз'яснено позивачу, що рішення суду від 16.03.2021 по справі №480/2455/25 із урахуванням ухвали суду від 07.07.2025 по справі № 480/2455/25 для виконання необхідно подати позивачу, як стягувачу, на виконання безпосередньо до органів Казначейства, в якому обслуговується боржник.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, судом враховується, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, заява позивача про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів задоволена судом та ухвалою від 06.11.2025 по справі №480/2455/20 поновлено строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа - виконавчий лист № 480/2455/20, виданий 12.05.2021 Сумським окружним адміністративним судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак Анжели Сергіївни, яке викладено у постанові від 02.10.2025 у виконавчому провадженні ВП №65773477 про повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_1 виконавчого листа №480/2455/20, виданого 12.05.2021 Сумським окружним адміністративним судом - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета