27 листопада 2025 року Справа № 480/8292/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Мозгової М.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Осьмакова О.А.,
представників відповідача: Матвієнка Ю.В., Тидень В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8292/24 за позовом ОСОБА_1 до Шалигинської селищної ради Шосткинського району Сумської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шалигинської селищної ради Шосткинського району Сумської області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Шалигинського селищного голови Ю.Матвієнка «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_2 » від 25.07.2024 № 56-К;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Шалигинського селищного голови Ю.Матвієнка «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на начальника відділу соціального захисту населення ОСОБА_2 » від 05.09.2024 № 67-К;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Шалигинського селищного голови Ю.Матвієнка «Про звільнення начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради ОСОБА_3 з займаної посади» від 06.09.2024 № 68-К;
- поновити позивача на посаді начальника відділу соціального захисту населення Шалигинеької селищної ради з 09.09.2024;
- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на посаді.
Ухвалою суду від 24.09.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 07.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 12.03.2025 ухвалено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи № 480/8292/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що розпорядженням Шалигинського селищного голови Ю.Матвієнко «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_2 » від 25.07.2024 № 56-К позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.
Іншим розпорядженням Шалигинського селищного голови Ю.Матвієнка «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на начальника відділу соціального захисту населення ОСОБА_2 » від 05.09.2024 №67-К позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.
Розпорядженням Шалигинського селищного голови ОСОБА_4 «Про звільнення начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради ОСОБА_3 з займаної посади» від 06.09.2024 №68-К позивача звільнено з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на мене трудовим договором, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з 09.09.2024.
Позивач стверджує про відсутність факту перевищення нею службових повноважень, систематичне невиконання нею обов'язків, а тому і відсутня підстава для її звільнення з роботи за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Поряд з цим, підстави, що стали наслідками прийняття спірного розпорядження від 06.09.2024 №68-К, вже були підставами для прийняття розпоряджень про оголошення позивачу доган, зокрема, від 25.07.2024 № 56-К та від 05.09.2024 №67-К.
Позивач зазначає, що оскільки підставою для звільнення позивача з роботи стало систематичне невиконання нею своїх посадових обов'язків, за які її вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності (накладено догани), після чого вона не вчинила нового проступку - у відповідача не було підстав для її звільнення, адже за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення догана чи звільнення.
Таким чином, із зазначеними розпорядженнями позивач не згодна, вважає їх протиправними, а тому звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
17.12.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що всупереч поставленим завданням, начальником відділу соціального захисту населення Сорокою Вікторією не було виконано її обов'язки оскільки вона не забезпечила своєчасне отримання гуманітарної допомоги жителями сел.Шалигине, так як не забезпечила виконання розпорядження Шалигинського селищного голови від 12.07.2024 № 36-ОД «Про роботу відділу соціального захисту населення», внаслідок чого до неї і було застосовано дисциплінарне стягнення - догану (розпорядження Шалигинського селищного голови від 25.07.2024 року №56-К «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_2 »).
Крім того, відповідач вважає, що позивач перевищила свої повноваження в частині неправомірної підготовки та надання ОСОБА_5 документів стосовно догляду ним за інвалідом ІІ групи ОСОБА_6 , які не відповідають дійсності, що дало останньому не законну можливість для отримання відстрочки від призову під час мобілізації (розпорядження Шалигинського селищного голови Юрія Матвієнка від 05.09.2024 року №67-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на начальника відділу соціального захисту населення ОСОБА_2 »).
Крім того, відповідач зазначає, що ним було дотримано процедуру, передбачену статею 149 КЗпП України, а саме отримано письмові пояснення, враховано ступінь тяжкості вчинених проступків, заподіяну шкоду, попередню роботу працівника та обставини, за яких було вчинено такі проступки.
Зі змісту оскаржуваного розпорядження Шалигинського селищного голови Юрія Матвієнка «Про звільнення начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради ОСОБА_7 з займаної посади» від 06.09.2024 року №68-К вбачається, що позивача - ОСОБА_1 звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором (п. 3 ст. 40 КЗпП України), як посадову особу Шалигинської селищної ради та зазначено докази, які підтверджують вказані порушення, а також міститься інформація на підставі яких статей КЗпП України накладено стягнення - ст.ст. 147, 149 КЗпП України, а тому звільнення з займаної посади застосовано відповідно до норм чинного законодавства.
Таким чином, відповідач вважає, що під час прийняття розпорядження селищного голови «Про звільнення начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради ОСОБА_7 з займаної посади» від 06.09.2024 №68-К Шалигинська селищна рада діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням Шалигинського селищного голови Юрія Матвієнка «Про призначення ОСОБА_7 » від 19.01.2021 року за № 8-к ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради.
Розпорядженням Шалигинського селищного голови Юрія Матвієнка "Про роботу відділу соціального захисту населення" від 12.07.2024 № 36-ОД встановлено, що у зв'язку з виробничою необхідністю відділ соціального захисту населення на чолі з начальником відділу Сорокою Вікторією з 15.07.2024 працює в адмінбудівлі Шалигинської селищної ради за адресою: смт. Шалигине, вул. Центральна, 11, каб. 1. Як встановлено судом та не заперечується позивачем із вищезазначеним розпорядженням позивач була ознайомлена 12.07.2024.
18.07.2024 позивачем на адресу Шалигинського селищного голови направлена пояснювальна записка відповідно до змісту якої, позивач повідомила, що з 15.07.2024 знаходилась на робочому місці, яке облаштоване по вул. Героїв Круг, 6 каб. 8, м. Глухів, що можуть підтвердити всі працівники офісу у м. Глухів. За даною адресою облаштоване її робоче місце та робоче місце її підлеглої, спеціаліста відділу. У зазначеному місці знаходиться вся документація, меблі та технічне оснащення. Позивач повідомила, що не згодна з розпорядженням селищного голови № 36-ОД «Про роботу відділу соціального захисту населення від 12.07.2024 року», стосовно того, що відділ повинен працювати у сел. Шалигине, ул. Центральна, б. 11, каб. № 1, оскільки ні у неї, ні у спеціаліста відділу у сел. Шалигине відсутнє житло. Окрім цього відсутнє логістичне сполучення з селищем. Посилилися щоденні обстріли сел. Шалигине у зв'язку з чим виникають постійні проблеми, як з електропостачанням, так і зв'язком, що не дає у повному обсязі виконувати свої посадові обов'язки. Позивач зазначила, що не може наражати на небезпеку як своє життя, так і життя працівників відділу.
25.07.2024 у зв'язку з порушенням трудової дисципліни, а саме невиконанням розпорядження Шалигинського селищного голови від 12.07.2024 року №36-ОД «Про роботу відділу соціального захисту населення», яким закріплене робоче місце працівників відділу соціального захисту населення в адмінбудівлі Шалигинської селищної ради за адресою: смт. Шалигине, вул. Центральна, 11, каб. 1, керуючись нормами статей 147-149 Кодексу законів про працю України, Правил внутрішнього трудового розпорядку, які затверджені розпорядженням селищного голови 24.02.2017 та Положенням про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Шалигинської селищної ради її виконавчих органів та комінальних установ селищної ради, затвердженого Шалигинською селищною радою 30.12.2016 до начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради ОСОБА_8 було застосовано захід дисциплінарного стягнення - догана, що вдображено у розпорядженні «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_2 » від 25.07.2024 року № 56-К.
Розпорядженням Шалигинського селищного голови від 15.08.2024 № 47-ОД було призначено проведення службового розслідування щодо перевірки, підтвердження або спростування обставин щодо неналежного виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень начальником відділу соціального захисту населення ОСОБА_9 при оформленні документації щодо встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) військовозобов'язаним ОСОБА_5 .
04.09.2024 позивачем на адресу Шалигинського селищного голови направлена пояснювальна записка відповідно до змісту якої, похивач повідомила, що 09.07.2024 вона знаходилась на робочому місці в каб. 8, вул.Героїв Крут, 6 в м. Глухів одна, оскільки спеціаліст відділу, як і діловод, знаходились у відпустці. Всю роботу відділу виконувала самостійно, оскільки за відсутності працівників відділу начальник відділу виконує їх роботу.
Напередодні до позивача звернувся особисто селищний голова з проханням скласти акт обстеження, оскільки діловод була у відпустці, та видати довідку по догляду сину колишньої депутатки, зазначивши, що той сам принесе всі необхідні документи. На підставі документів, наданих ОСОБА_5 , прохання голови селищної ради та зі слів ОСОБА_5 , позивач написала акт про спільне проживання ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 та дядька ОСОБА_6 видала довідку про здійснення постійного догляду за останнім. Перевірити інформацію надану ОСОБА_5 на той час не було ніякої можливості, оскільки з сел. Шалигине був відсутній будь-який зв'язок, а видача довідок про перебування/не перебування на обліку входить до функціональних обов'язків працівників відділу. Разом з тим повідомила, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: Чернігівська обл., с.Самсони на обліку у відділі соціального захисту населення Шалигинської селищної ради, Управлінні соціального захисту населення Шосткинської РДА не перебуває, не отримує ніяких видів допомог і ніколи не звертався за допомогою.
Згідно акту службового розслідування від 05.09.2025 комісія, створена відповідно до розпорядження Шалигинського селищного голови від 15.08.2024 № 47-ОД «Про проведення службового розслідування» щодо об'єктивної перевірки фактів та усіх обставин неналежного виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень начальником відділу соціального захисту населення ОСОБА_1 встановила наступне: 4 серпня 2024 року начальнику відділу правового та інформаційного забезпечення ОСОБА_10 представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було вказано на недоліки в оформленні документів щодо встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) військовозобов'язаним ОСОБА_5 . Через месенджер WhatsApp було надіслано фотокопію акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/ фактичного місця проживання особи № 08 від 08.07.2024, який був підписаний секретарем селищної ради Кліменченко С.В. та діловодом ОСОБА_11 . Фотокопія була надіслана ОСОБА_12 та ОСОБА_11 для з'ясування причин неналежного оформлення документів. З даного питання зазначені особи написали пояснювальні записки, що ОСОБА_5 до них не звертався і акти обстеження вони не підписували. Також є пояснювальна записка від адміністратора відділу ЦНАП Крюкової Л.О. про проведену перевірку в картотеках та реєстрі територіальної громади щодо відомостей про ОСОБА_5 , зазначений громадянин в реєстрі не значиться.
Після отримання пояснювальних записок ОСОБА_13 , заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, головою комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) було складено доповідну щодо перевірки правомірності процедури встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) ОСОБА_5 за ОСОБА_6 в частині підготовки та складання документів начальником відділу соціального захисту населення Сорокою Вікторією.
Для об'єктивної перевірки фактів та усіх обставин правомірності процедури встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) видано розпорядження селищного голови від 15.08.2024 року № 47-ОД «Про проведення службового розслідування». На підставі розпорядження було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання копій документів щодо здійснення догляду (постійного догляду) військовозобов'язаним ОСОБА_5 .
З документами щодо проведення службового розслідування ОСОБА_1 була ознайомлена і надала пояснення з даного питання. В пояснювальній ОСОБА_1 зазначила, що акт було складено на прохання селищного голови. В додатку до пояснювальної записки є клопотання щодо залучення в якості свідка ОСОБА_6 . Комісія не володіє інформацією щодо засобів зв'язку з вказаним громадянином, тому і його не було запрошено на засідання комісії.
В телефонному режимі було проведено розмову з ОСОБА_5 , де він підтвердив, що не знайомий з селищним головою ОСОБА_14 і не звертався до нього з проханням щодо складання акту обстеження.
За результатами отриманих пояснень, розгляду наявних матеріалів та документів, а також підсумків обговорення комісією враховано обставини, на підставі яких порушено службове розслідування та зроблені наступні висновки:
1. Посадова особа місцевого самоврядування при виконанні своїх обов'язків має діяти в межах своїх повноважень і не може допускати їх перевищення. Із зазначених дій вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника відділу соціального захисту, вчинила навмисні дії, що виходять за межі прав і повноважень, наданих їй за посадою законом. ОСОБА_1 сама склала та підписала акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/ фактичного місця проживання особи № 08 від 08.07.2024року.
2. Враховуючи зазначене, відповідно до статті 19 Конституції України, статей 7, 8, Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» комісія дійшла висновку, що у відношенні до начальника відділу соціального захисту населення ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарний захід у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень.
Розпорядженням селищного голови Шалигинської селищної ради від 05.09.2024 № 67-К, начальнику начальнику відділу соціального захисту населення ОСОБА_15 у зв'язку із порушенням трудової дисвдпліни-вчинення дисциплінарного проступку (неналежне виконання своїх трудових обов'язків при оформленні документації щодо встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) ОСОБА_5 було оголошено догану.
Розпорядженням селищного голови Шалигинської селищної ради від 06.09.2024 № 68-К за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків начальником відділу соціального захисту селищної ради Вікторією Сорокою, враховуючи той факт, що до неї вже було застосовано заходи дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення доган згідно з розпорядженнями селищного голови: від 25.07.2024 року № 56-К «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_2 » за невиконання розпорядження селищного голови від 12.08.2024 року № 36-ОД «Про роботу 'відділу соціального захисту населення» та від 05.09.2024 року № 67-К «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на начальника відділу соціального захисту населення ОСОБА_2 » за неналежне виконання своїх трудових обов'язків при оформленні документації про встановлення факту здійснення догяяду(постійного догляду) ОСОБА_5 , керуючись пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, частиною другою статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» звільнено начальника відділу соціального захисту населення ОСОБА_16 з займаної посади за систематичне невиконання нею без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України 09 вересня 2024 року.
Не погоджуючись із розпорядженнями Шалигинського селищного голови: від 25.07.2024 № 56-К, від 05.09.2024 № 67-К та від 06.09.2024 № 68-К, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституція України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного розпорядження про застосування до позивача дисциплінарних стягнень, суд виходив з того, що правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, визначаються Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-ІІІ).
Статтею 7 Закону №2493-ІІІ встановлено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.
У силу вимог ст. 1 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України), Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Статтею 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Частиною першою статті 147-1 КЗпП України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (частина перша статті 148 КЗпП України).
Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Отже, в разі виявлення порушення працівником трудової дисципліни керівник, з урахуванням тяжкості вчиненого проступку, заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника, оголошує наказом (розпорядженням) стягнення.
Проаналізувавши наведені норми, суд дійшов висновку, що за порушення трудової дисципліни, в тому числі за неналежне виконання посадових обов'язків, посадова особа органу місцевого самоврядування може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності із застосуванням одного з видів стягнення. При цьому, факт протиправної винної дії або бездіяльності такої посадової особи, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених законодавством, повинен бути підтверджений достатніми матеріалами.
У свою чергу адміністративний суд, не втручаючись у дискреційні повноваження керівника щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у відповідності із вимогами частини другої статті 2 КАС України, має перевірити, чи прийнято таке рішення із дотриманням визначених цією нормою критеріїв, а саме: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пунктів 1, 5 статті 8 Закону №2493-ІІІ, основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування та сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі.
Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Шалигинського селищного голови «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_2 » від 25.07.2024 № 56-К суд зазначає наступне.
Відповідно до рішення другої сесії Шалигинської селищної ради восьмого скликання від 23.12.2020 року «Про утворення відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради через реорганізацію шляхом перетворення сектору у справах дітей та соціального захисту населення Шалигинської селищної ради та затвердження Положення про нього» було утворено відділ соціального захисту населення Шалигинської селищної ради.
Судом встановлено, що діяльність відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради регулюється і закріплена в Положенні про відділ соціального захисту населення Шалигинської селищної ради, затвердженого однойменним рішенням двадцять сьомої сесії Шалигинської селищної ради восьмого скликання від 22.12.2023 року.
Пунктом 2 розділу Загальні положення визначено, що відділ забезпечує виконання на території громади повноваження, встановлені законодавством України в сфері соціального захисту населення.
Розпорядженням Шалигинського селищного голови «Про роботу відділу соціального захисту населення» від 12.07.2024 року №3 6-ОД визначено місце роботи працівників відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради на постійній основі за адресою: 41470, Сумська область, Шосткинський район, селище Шалигине, вул. Центральна 11, кабінет № 1.
Проте, розпорядження Шалигинського голови від 12.07.2024 №36-ОД начальником відділу соціального захисту населення Сорокою Вікторією виконано не було, при цьому у поясненнях наданих позивачем, нею не заперечується факт невиконання даного розпорядження. Натомість, позивач зазначає про незгоду із даним розпорядженням із огляду на відсутність власного житла у сел. Шалигине; відсутність логістичного сполучення з селищем та посилення щоденних обстрілів сел. Шалигине; постійні проблеми, як з електропостачанням, так і зв'язком, що не дає у повному обсязі виконувати свої посадові обов'язки.
Суд дійшов висновку, що обставини викладені позивачем не є підставою для невиконання розпорядження Шалигинського селищного голови щодо визначення місця роботи відділу. При цьому, розпорядження Шалигинського селищного голови «Про роботу відділу соціального захисту населення» від 12.07.2024 року №36-ОД оскаржено позивачем не було, та станом на день притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани було чинним та підлягало виконанню.
Суд критично оцінює доводи позивача про розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації - начальника Сумської обласної військової адміністрації від 10.07.2023 року № 330-ОД «Про проведення евакуації населення» як на підставу для невиконання розпорядження Шалигинського селищного голови «Про роботу відділу соціального захисту населення» від 12.07.2024 року №36-ОД з огляду на те, що відповідно до абзацу другого пункту розпорядження начальника Сумської обласної військової адміністрації від 10.07.2023 року № 330-ОД евакуація стосується підготовки до проведення заходів по евакуації населення з населених пунктів, розташованих в 5-кілометровій зони від Державного кордону України з російською федерацією, до яких відносяться такі населені пункти Шалигинської селищної територіальної громади як Ходине, Старикове, Катеринівка, Вовківка та Гудове. Отже, норми, зазначені в розпорядженні голови Сумської обласної державної адміністрації - начальника Сумської обласної військової адміністрації від 10.07.2023 року за № 330-ОД «Про проведення евакуації населення» щодо евакуації населення населеного пункту селище Шалигине не стосуються.
Крім того, суд не приймає доводи позивача про те, що відбулися суттєві зміни в організації умов праці в частині зміни територіальності місця роботи, оскільки позивача не було переведено на роботу в іншу місцевість, вона продовжувала працювати в Шалигинській селищній раді за місцезнаходженням юридичної особи, а саме: Сумська область, Шосткинський район, сел. Шалигине, вулиця Центральна 11.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Стаття 73 Закону визначає, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
За таких обставин суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання позивачем розпорядження Шалигинського селищного голови «Про роботу відділу соціального захисту населення» від 12.07.2024 року №36-ОД знайшов своє підтвердження під час розгляду справи.
Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Шалигинського селищного голови «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на Сороку Вікторію» від 05.09.2024 № 67-К суд зазначає наступне.
За результатами службового розслідування встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_5 на адресу Шалигинської селищної ради з документами для встановлення факту догляду (постійного догляду) за ОСОБА_6 офіційно не звертався.
Натомість, прийнявши документи від ОСОБА_5 позивачем складено акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 08.07.2024 року № 08. При цьому фактично обстеження фактичного проживання осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_17 проведено не було, що не заперечується позивачем.
Крім того, службовим розслідуванням встановлено, що в акті обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 08.07.2024 року за №08 вказано не достовірні дані про місце проживання вищевказаних осіб. У письмових поясненнях, наданих наданих позивачем вказано, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: Чернігівська обл., с.Самсони на обліку у відділі соціального захисту населення Шалигинської селищної ради, Управлінні соціального захисту населення Шосткинської РДА не перебуває, не отримує ніяких видів допомог і ніколи не звертався за допомогою.
Суд погоджується із позивачем, що вона має право на складення актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи відповідно до розпорядження Шалигинського селищного голови від 12.01.2022 №3-ОД, проте дана обставина не звільняє позивача від обов'язку внесення у відповідний акт обгрунтованих та достовірних відомостей.
Натомість, суд не приймає доводи представника відповідача, що позивач підробила підписи посадових осіб Шалигинської селищної ради: секретаря селищної ради Світлани Кліменченко та діловода відділу соціального захисту населення Олени Волченко в акті обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 08.07.2024 року №08, оскільки жодних доказів стосовно цього до суду надано не було.
Проте, суд вважає, що сам факт складення позивачем акту обстеження із вищезазначеними порушеннями є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
За таких обставин суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання позивачем своїх трудових обов'язків при оформленні документації щодо встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) ОСОБА_5 знайшов своє підтвердження під час розгляду справи.
Поряд із цим, предметом розгляду цієї справи є оскарження розпорядження Шалигинського селищного голови «Про звільнення начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради ОСОБА_3 з займаної посади» від 06.09.2024 № 68-К.
З тексту оскаржуваного розпорядження про звільнення позивача висновується, що останнє базується на тих же підставах, що і розпорядження про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган.
У постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 821/935/16 Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Працівник може бути звільнений з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (стаття 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі.
При вирішенні спорів осіб, звільнених згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, необхідно враховувати, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір з цієї підстави лише за умови, що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов'язків його не знято і не погашено.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов:
- порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;
- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності;
- невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинне бути систематичним;
- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;
- з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.
Для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов'язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.
Під час розгляду справи роботодавець зобов'язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов'язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 9901/743/18.
Матеріали справи не містять доказів того, що після завершення службового розслідування та накладення на позивача дисциплінарних стягнень у вигляді догани розпорядженнями Шалигинського селищного голови від 25.07.2024 № 56-К та від 05.09.2024 № 67-К позивач вчинила новий проступок, за який до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
З підстав наведеного суд дійшов висновку, що, оскільки підставою для звільнення позивача стало систематичне невиконання ним своїх посадових обов'язків, за які його вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, 25.07.2024 та 05.09.2024, після чого позивач не вчинила нового проступку, у відповідача не було підстав для його звільнення, адже за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення: догана чи звільнення.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 705/539/21 (провадження № 61-18737св21).
Враховуючи викладене, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у частині визнати протиправним та скасування розпорядження Шалигинського селищного голови «Про звільнення начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради ОСОБА_3 з займаної посади» від 06.09.2024 № 68-К.
З огляду на викладене, скасування розпорядження про звільнення позивача є підставою для його поновлення на посаді начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради.
Оскільки положеннями спеціального законодавства не врегульовано процедуру поновлення на посаді в разі його незаконного звільнення, з метою ефективного відновлення порушених прав позивача, до спірних правовідносин підлягають застосуванню окремі положення Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Разом з тим, суд зазначає, що останнім днем роботи позивача на займаній посаді перед звільненням з урахуванням розпорядження відповідача було 09.09.2024.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для поновлення позивача на посаді начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради з 10.09.2024.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 у справі № 21-395а13 зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).
Відповідно до п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Зі змісту довідки Шалигинської селищної ради від 16.09.2025 № 02-15/1169 встановлено, що загальна сума заробітної плати за останні два повні місяці роботи позивача (липень, серпень 2020 року) становить 26705,81 грн. Середньоденна заробітна плата позивача становить 1027,15 грн.
Кількість днів вимушеного прогулу позивача, на які поширюються вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу після звільнення становить 318 робочих днів.
Таким чином, суд робить висновок, що на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.09.2024 по 27.11.2025 включно у розмірі 326 633,70 грн. (318 днів х 1027,15 грн.).
Згідно із п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шалигинської селищної ради Шосткинського району Сумської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Шалигинського селищного голови «Про звільнення начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради Сороки Вікторії з займаної посади» від 06.09.2024 № 68-К.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради з 10.09.2024.
Стягнути з Шалигинської селищної ради (вул. Центральна, буд. 11, с. Шалигине, Глухівський район, Сумська область, 41470, код ЄДРПОУ 04390216) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.09.2024 по 27.11.2025 у розмірі 326633 (триста двадцять шість тисяч шістсот тридцять три) грн. 70 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу соціального захисту населення Шалигинської селищної ради з 10.09.2024 та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22597 (двадцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн. 30 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2025