Дата документу 18.11.2025 Справа № 333/7753/25
запорізький апеляційний суд
Провадження № 11-сс/807/805/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №333/7753/25Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
18 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 25 серпня 2025 року про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження,
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 25 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 , яка діє в інтересах Міністерства юстиції України, на постанову слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) ТУ ДБР у м.Мелітополі ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження.
В апеляційній скарзі Міністерство юстиції України просили скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог зазначили, що слідчий суддя та слідчий, який виніс постанову про закриття кримінального провадження, здійснили поверхневий та формальний аналіз. Вказали, що Європейський Суд виносить рішення проти держави, а не конкретних фізичних/юридичних осіб, та встановлює порушення Конвенції, яка є частиною національного законодавства, а тому Міністерство юстиції України немає можливості встановити внаслідок чиїх саме дій завдано збитків Державному бюджету України та більш конкретні обставини вчинення вказаних дій. Не встановлення винних осіб у такій категорії справ, підслідність яких відноситься до виключної компетенції ДБР позбавляє Міністерство юстиції України можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок протиправних дій, бездіяльності (службової недбалості) правоохоронних органів. Слідчий передчасно та необґрунтовано припинив досудове розслідування, не врахувавши істотної шкоди, яка була завдана державним інтересам, та неповно з'ясував обставини справи.
Прокурор та представник заявника, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. При цьому від представника заявника - ОСОБА_6 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про здійснення апеляційного розгляду без участі представника Міністерства юстиції України. Враховуючи зазначене, у відповідності до положень ч.4 ст.405 КПК колегія суддів вважала за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора та представника заявника.
У відповідності до положень ч.4 ст.107 КПК апеляційний розгляд проведено за відсутності учасників кримінального провадження без фіксації за допомогою технічних засобів.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, на підставі поданої Міністерством юстиції України заяви про вчинення кримінального правопорушення згідно рішення Європейського суду з прав людини від 11 травня 2023 року у справі «Вербова та інші проти України», відповідно до якого судом констатовано порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та зобов'язано сплатити заявнику 3000 Євро (еквівалент у національній валюті 119 562,90 грн.), здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023080100000682 від 06 грудня 2023 року за ознаками передбаченого ч.1 ст.367 КК кримінального правопорушення.
За результатами досудового розслідування слідчим винесено постанову від 08 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК.
До слідчого судді надійшла скарга Міністерства юстиції України на постанову слідчого від 08 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження №62023080100000682 від 06 грудня 2023 року.
В обґрунтування вимог скарги заявник вказував, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, досудове розслідування проведено неповно та неефективно.
На підставі вищевикладеного, заявник просив скасувати постанову слідчого від 08 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя відмовила у задоволенні скарги, пославшись на те, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчим на підставі дослідження усіх фактичних обставин кримінального провадження, з наданням належної оцінки показань та сукупності зібраних по справі доказів, які є вичерпаними і допустимими, тому постанова про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою, слідчим був наданий аналіз тих обставин, на які посилається заявник, надано їм належну правову оцінку.
Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час проведення перевірки обставин, на які посилається Міністерство юстиції України, першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, відповідно до вимог ч.2 ст.9 КПК всебічно, повно і неупереджено досліджені всі обставини, які мають істотне значення для даного кримінального провадження, зроблений аналіз тих обставин, на які посилається заявник, проведено достатній та вичерпний обсяг слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення.
Розглянувши скаргу Міністерства юстиції України на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, слідчий суддя дійшла обґрунтованого висновку про те, що постанова слідчого ОСОБА_8 відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, навівши в ухвалі мотиви своїх висновків.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що органом досудового розслідування здійснено всебічне та повне дослідження всіх обставин кримінального провадження та не здобуто фактичних даних, які б свідчили про наявність в діях (бездіяльності) службових осіб ознак службової недбалості та вказували на наявність підстав для повідомлення про підозру конкретній особі, що в свою чергу виключає склад передбаченого ч.1 ст.367 КК кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.367 КК злочином є службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумнінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Об'єктивна сторона передбаченого ч.1 ст.367 КК кримінального правопорушення характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) діяння (дія або бездіяльність), яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов'язків через несумлінне ставлення до них; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам; 3) причинний зв'язок між вчиненим діянням (діями чи бездіяльністю) та наслідками.
Кваліфікуючою ознакою даного злочину є спричинення істотної шкоди.
Складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, неповного складу злочину не може бути, а, відтак, неповність чи відсутність хоча б однієї із ознак, встановлених чи передбачених законом для певного злочину, стверджує відсутність цього злочину.
Приймаючи постанову про закриття кримінального провадження, слідчий вказав, що на виконання рішення ЄСПЛ від 11 травня 2023 року у справі «Вербова та інші проти України» Міністерством юстиції України громадянці ОСОБА_9 виплачено 119 562,90 грн. (3000 Євро) в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди (платіжне інструкція від 05 липня 2023 року №198).
Також в постанові слідчого зазначено, що відповідно до ч.3 примітки до ст.364 КК істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2684 грн.
Отже станом на 05 липня 2023 року (дата виплати ОСОБА_9 відшкодування на виконання рішення ЄСПЛ від 11 травня 2023 року у справі «Вербова та інші проти України») мінімальний розмір істотної шкоди, завдання якої може містити склад передбаченого ч.1 ст.367 КК кримінального правопорушення, складав 134 200 грн., тобто сума виплачена заявнику не є достатньою для визначення її як істотної шкоди.
Таким чином, органом досудового розслідування при перевірці матеріалів провадження встановлено, що розмір завданої шкоди у сумі 119 562,90 грн. є меншим за розмір шкоди, за наявності якої настає кримінальна відповідальність за ч.1 ст.367 КК, тобто відсутній обов'язковий елемент об'єктивної сторони складу вказаного кримінального правопорушення.
За таких обставин доцільність проведення будь-яких інших слідчих (розшукових) дій не вбачається, оскільки вони не здатні вплинути на наявні результати кримінального провадження, тобто колегія суддів приходить до переконання, що не існує правової необхідності проводити інші процесуальні дії чи приймати процесуальні рішення у цьому кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги щодо неповноти та однобічності проведеного досудового розслідування колегія суддів вважає неспроможними з таких підстав.
Згідно з вимогами ч.1 ст.40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Відповідно до вимог ч.5 ст.40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
При цьому, слід зауважити, що слідчий, дізнавач та прокурор самостійно обирають тактику проведення слідчих дій.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи заявника не свідчать про неповноту та неправильність висновків слідчого за результатами проведеного досудового розслідування та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження.
Отже, доводи апеляційної скарги про неповноту досудового розслідування не знайшли свого підтвердження, оскільки, як вбачається з досліджених апеляційним судом матеріалів кримінального провадження, під час проведення досудового розслідування були проведені всі оперативно-розшукові та слідчі дії, допитані всі можливі свідки події, тому істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
За наведених обставин, перевіривши ухвалу слідчого судді у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею при розгляді скарги Міністерства юстиції України на постанову слідчого про закриття кримінального провадження дотримано вимоги ст.ст.306, 307 КПК, тому оскаржуване рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, підстав до задоволення поданої апеляційної скарги не вбачається, наслідком чого є відмова у її задоволенні.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що вимога заявника про скасування ухвали слідчого судді з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції не узгоджується з визначеними у ч.3 ст.407 КПК повноваженнями суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 25 серпня 2025 року про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4