Дата документу 03.11.2025 Справа № 333/7894/25
Єдиний унікальний №333/7894/25 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/819/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 03 листопада 2025 року у м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26 серпня 2025 року, якою повернуто заявнику скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26 серпня 2025 року, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернуто заявнику.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що скарга ОСОБА_6 була направлена до суду 22 серпня 2025 року, тобто після спливу більше одного місяця з останнього можливого дня для звернення із скаргою до суду.
В апеляційній скарзі заявник просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Мелітополі щодо невнесення відомостей за його заявою від 01 липня 2025 року до ЄРДР; зобов'язати уповноважену особу ДБР невідкладно внести ці відомості до ЄРДР та надати йому відповідний витяг.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою.
Вказує, що ним було подано заяву про кримінальне правопорушення 01 липня 2025 року. 12 серпня 2025 року він отримав поштовим відправленням відповідь ТУ ДБР у м.Мелітополі (лист від 04 серпня 2025 року), в якій було повідомлено про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР, та саме з цього дня він дізнався про факт бездіяльності органу.
Зауважує, що до отримання відповіді він не міг знати, чи були відомості внесені в ЄРДР, чи ні.
Вважає, що строк не пропущено, оскільки 10-денний строк почався з 13 серпня 2025 року і завершувався 22 серпня 2025 року - у який і була подана скарга.
Зазначає, що суд першої інстанції помилково визначив початок строку з дати подання заяви, а не з дати, коли він дізнався про бездіяльність, що суперечить усталеній судовій практиці.
ОСОБА_6 , прокурор, та представник ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Клопотань про відкладення розгляду провадження від учасників процесу не надходило.
Враховуючи викладене та положення ч.4 ст.405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд вищевказаної ухвали слідчого судді за відсутністю апелянта, прокурора та представника ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, належним чином повідомлених про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду, так як відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України, ці обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення апеляційного розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить таких висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді цим вимогам закону відповідає не в повній мірі, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно з вимогами ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається з матеріалів провадження, 22 серпня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Оскаржуваною ухвалою повернуто заявнику скаргу з наведених вище підстав.
Переглядаючи вказану ухвалу слідчого судді, колегія суддів звертає увагу на таке.
Згідно з матеріалами провадження та змістом оскаржуваної ухвали, ОСОБА_6 звернувся до Директора Державного бюро розслідувань із заявою від 01 липня 2025 року про вчинення на його думку групою слідчих СВ ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.365, ч.1 ст.366, ч.1 ст.374, ч.2 ст.397, ч.1 ст.367 КК України, під час розслідування кримінального провадження №42023082030000026, відомості про яке внесені до ЄРДР 22 вересня 2023 року.
В матеріалах провадження міститься лист заступника керівника Управління керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань №2598зкп/10-2-04-01-9562/25 від 07 липня 2025 року, про скерування вищевказаної заяви ОСОБА_6 від 01 липня 2025 року щодо можливих неправомірних дій працівників правоохоронних органів для організації розгляду до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі. Копія зазначеного листа також була адресована і ОСОБА_6 .
Даних щодо того, коли саме ОСОБА_6 отримав копію вищезазначеного листа, в матеріалах провадження немає.
Між тим, відповідно до доводів ОСОБА_6 , зазначених в поданій до слідчого судді скарзі, 12 серпня 2025 року він отримав відповідь керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР у м.Мелітополі №7744зкп/мп-25/17-02-8446/25 від 04 серпня 2025 року про те, що відомості за його заявою від 01 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідування внесенні не були. На підтвердження вказаного до скарги ОСОБА_6 було додано лист керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР у м.Мелітополі від 04 серпня 2025 року та скріншот трекінгу поштового відправлення.
Слідчий суддя в оскаржувані ухвалі зазначив, що строк, упродовж якого ОСОБА_6 або його представник мав право звернутися зі скаргою до суду щодо бездіяльності уповноважених осіб ДБР, почав фактично обчислюватися з 09 липня 2025 року та сплинув 18 липня 2025 року.
Проте, з оскаржуваної ухвали неможливо встановити, на підставі яких фактичних даних слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею не взято до уваги ту обставину, що ОСОБА_6 оскаржує бездіяльність не Державного бюро розслідувань, до якого він подав заяву про вчинене на його думку кримінальне правопорушення, а до його територіального управління, до якого було скеровано вказану заяву.
При цьому, як вже зазначено вище, в матеріалах справи відсутні відомості про те, коли саме ОСОБА_6 стало відомо про скерування його заяви до ТУ ДБР. Відсутні в матеріалах провадження і відомості про те, що ОСОБА_6 був обізнаний про дату отримання цієї заяви ТУ ДБР.
За таких обставин, рішення про повернення скарги ОСОБА_6 слідчим суддею прийнято передчасно, без з'ясування всіх обстави, що мають значення.
З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала слідчого судді не може бути визнана законною та обґрунтованою у розумінні положень ст.370 КПК України, тому - підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що скарга ОСОБА_6 по суті слідчим суддею не розглядалась та всі доводи скарги не перевірялись, а розгляд таких скарг відноситься до компетенції слідчого судді місцевого суду, скасовуючи оскаржувану ухвалу, виходячи із загальних засад кримінального провадження, закріплених у ст.ст.7-9 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд за вищевказаною скаргою у суді першої інстанції.
З наведених підстав, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково.
При новому розгляді необхідно врахувати викладене в цій ухвалі та прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст.ст.407, 409, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26 серпня 2025 року, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м.Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернуто заявнику, скасувати та призначити новий розгляд за скаргою у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4