Справа № 297/2614/25
27.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/817/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про закриття кримінального провадження № 12025071060000375 від 21.08.2023 року за ознаками ч. 1 ст. 140 КК України - відмовлено.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області зі скаргою на постанову слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про закриття кримінального провадження № 12025071060000375 від 21.08.2023 року за ознаками ч. 1 ст. 140 КК України.
В обґрунтування своїх доводів скаржник посилався на те, що постанова слідчого не обґрунтована і не мотивована.
В ухвалі слідчий суддя вказав на те, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження винесена після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, повного дослідження і оцінки матеріалів справи, документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності з урахуванням всіх фактичних обставин справи, та без порушенням вимог КПК України, постанова дізнавача обґрунтована та відповідає вимогам закону, в зв'язку з чим скарга задоволенню не підлягає.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує на те, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді у задоволенні скарги відмовлено з мотивів формальної відповідності постанови слідчого вимогам закону. Зазначає, що порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки слідчим не допитано нікого, крім однієї особи - лікаря ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_5 не було допитано жодного разу, жодного свідка події також не було допитано, слідчим не витребувано жодного документу з Берегівської районної лікарні. Зазначає, що слідчий суддя не перевірив жодного факту, а лише формально погодився з висновком слідчого.
Просить суд, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, зобов'язати слідчого відновити досудове розслідування та провести такі дії: допитати ОСОБА_5 , як потерпілого; допитати невістку ОСОБА_7 , яка передала паспорт; допитати медичний персонал (черговий лікар, медсестри); витребувати усю медичну документацію з Берегівської лікарні; призначити комплексну судово-психіатричну та неврологічну експертизу з питаннями: чи відповідає діагноз «шизофренія» медичним критеріям, чи є симптоми наслідком епілепсії; перевірити законність введення препаратів та наявність згоди/судового рішення; надати йому повний доступ до матеріалів справи (ч. 2 ст.221 КПК).
Апеляційна скарга розглядається за відсутності апелянта ОСОБА_5 , прокурора, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників судового процесу береться до уваги, що вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до вимог ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а згідно ст. 2 КПК завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим/дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів.
В свою чергу, слідчий суддя, на якого КПК покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим/дізнавачем постанови. Якщо слідчим/дізнавачем закрито кримінальне провадження за відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинене кримінальне правопорушення та доводи слідчого на їх спростування.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_5 звернувся до суду першої інстанції зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження; витребувати з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області постанову про закриття кримінального провадження та повні матеріали провадження для перевірки; зобов'язати слідчого провести допит його як потерпілого, надати копії матеріалів провадження та інформацію про хід розслідування; продовжити досудове розслідування у кримінальному провадженні для встановлення обставин правопорушення та притягнення винних до відповідальності; провести судове засідання з розгляду цієї скарги в режимі відеоконференцзв'язку відповідно до ст.336 КПК України.
Розглянувши скаргу ОСОБА_5 та відмовивши у її задоволенні, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження винесена після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, повного дослідження і оцінки матеріалів справи, документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності з урахуванням всіх фактичних обставин справи, та без порушенням вимог КПК України, постанова дізнавача обґрунтована та відповідає вимогам закону.
Однак вказані висновки слідчого судді суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином не умотивовані та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Так, звертаючись до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, ОСОБА_5 , серед іншого, вказав на те, що органом досудового розслідування не допитано нікого, крім однієї особи - лікаря ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_5 не було допитано жодного разу, жодного свідка події також не було допитано, а також слідчим не витребувано жодного документу з Берегівської районної лікарні. Тобто, заявник прямо вказував на невчинення слідчим ряду слідчих дій, які на його думку, свідчать про неповноту досудового розслідування.
В свою чергу слідчий суддя в ухвалі постановленій за результатом розгляду скарги на вказану постанову, обмежився лише аналізом наведених ОСОБА_5 доводів, без їх перевірки, не з'ясувавши таким чином питання щодо всебічності та повноти досудового розслідування, а також не перевіривши належним чином підстави закриття кримінального провадження посадовою особою органу досудового розслідування.
Апеляційний суд звертає увагу, що в такому випадку, процедура судового розгляду слідчим суддею вимог скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого мала відбуватись за умови аналізу та оцінки, як постанови слідчого на відповідність її вимогам ст. 110 КПК України, так проведення слідчим або прокурором всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а також вжиття всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що слідчим суддею навіть не витребовувались для дослідження матеріали кримінального провадження, за змістом яких можна було встановити, що в даному провадженні виносилась постанова про закриття кримінального провадження, та яка ОСОБА_5 не направлялась.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у поданій до суду першої інстанції скарзі ОСОБА_5 , крім іншого просив витребувати з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області постанову про закриття кримінального провадження та повні матеріали кримінального провадження для встановлення усіх обставин у провадженні.
Однак слідчим суддею вказані доводи до уваги прийняті не були, відповідно належним чином не перевірено постанову слідчого по закриття кримінального провадження на відповідність її вимогам ст. 110 КПК України.
У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що слідчий суддя не перевірив жодного факту, а лише формально погодився з висновком слідчого.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, оскільки належним чином не перевірив дотримання органом досудового слідства вимог ст. 91, 110, 219 і 284 КПК при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження, а також обґрунтованість доводів скарги про неповноту досудового розслідування, не встановив обсяг проведених слідчим процесуальних слідчих дій у кримінальному провадженні, що призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що у свою чергу перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчий суддя не перевірив та не дав належної оцінки всім обставинам, зазначеним у скарзі ОСОБА_5 , які ставлять під сумнів передчасне закриття кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, оскільки не вирішено по суті вимоги скарги ОСОБА_5 , що в даному випадку є компетенцією слідчого судді суду першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати, на підставі ст.ст. 409, 412 КПК України, та призначити новий розгляд скарги у суді першої інстанції.
Відповідно ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а доводи апеляційної скарги - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2025 року, якою у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про закриття кримінального провадження № 12025071060000375 від 21.08.2023 року за ознаками ч. 1 ст. 140 КК України - відмовлено, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про закриття кримінального провадження № 12025071060000375 від 21.08.2023 року за ознаками ч. 1 ст. 140 КК України - призначити до нового розгляду в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й, відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді