Справа № 305/864/24
27.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/422/24 за апеляційною скаргою прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 травня 2024 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
Вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 травня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначено покарання у виді 200 (двісті) годин громадських робіт.
На підставі вимог п.5 ч.1 ст.91-1 КК України ОСОБА_7 направлено для проходження програми для кривдників.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_7 , 02.04.2023 близько 12:33 години будучи за місцем свого проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру щодо дружини свого брата ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , з якою перебуває у сімейних відносинах, які виразились вигнанням з будинку та намаганням вдарити, у зв'язку з чим 16.04.2023 стосовно ОСОБА_7 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 823670 за ч. 1 статті 173-2 КУпАП. Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 24.05.2023 у справі №305/982/23 ОСОБА_7 визнано винуватим за ч.1 статті 173-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 170 гривень, постанова набрала законної сили 06.06.2023.
Крім того, 09.04.2023 близько 17:40 години, ОСОБА_7 , продовжуючи свої неправомірні дії, будучи за місцем свого проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру щодо дружини свого брата ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , з якою перебуває у сімейних відносинах, які виразились вигнанням з квартири та намаганням вдарити, у зв'язку з чим 16.04.2023 стосовно ОСОБА_7 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 823669 за ч. 1 статті 173-2 КУпАП. Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 04.05.2023 у справі №305/943/23 ОСОБА_7 визнано винуватим за ч.1 статті 173-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 гривень, постанова набрала законної сили 16.05.2023.
В подальшому ОСОБА_7 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутим Рахівським районним судом Закарпатської області, а саме: 04.05.2023 та 24.05.2023 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства стосовно щодо дружини свого брата ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , із якою перебуває у сімейних відносинах, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо останньої, 10.03.2024, близько 16:00 години, будучи за місцем свого проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , повторно вчинив щодо своєї щодо дружини свого брата ОСОБА_8 - ОСОБА_9 психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах нецензурними словами, та вигнанням останньої із квартири.
Таким чином, ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_9 систематичних психологічних страждань, які виразились у словесних образах нецензурними словами та приниженні, викликавши у потерпілої побоювання за свою безпеку, нездатність захистити себе, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя ОСОБА_9 .
На вказаний вирок прокурор подав апеляційну скаргу, в якій не заперечуючи правильності кваліфікації дій обвинуваченого за ст.126-1 КК України, доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вважає, що оскаржуваний вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Просить суд, оскаржуваний вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ст.126-1 КК України у виді 200 годин громадських робіт, на підставі вимог п.5 ч.1 ст.91-1 КК України ОСОБА_7 направити для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Апеляційний розгляд проводиться за відсутності обвинуваченого, потерпілої сторони, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги; виклик у судове засідання обвинуваченому надіслано відповідно до вимог закону на відому апеляційному суду адресу місця проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення і що він таке отримав 09.09.2025, потерпіла повідомлена про час та місце апеляційного розгляду, однак не виявила бажання брати участь у розгляді кримінального провадження; даних про поважність причин неявки та заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший термін від учасників судового процесу не надходило; прокурор не заперечувала щодо можливості апеляційного розгляду кримінального провадження без участі сторін кримінального провадження.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 , кваліфікацію його дій за ст.126-1 КК України, сторонами кримінального провадження не оспорюються і апеляційним судом, з огляду на положення ст. 404 КПК України, не перевіряються, у зв'язку з чим визнаються обґрунтованими і належним чином вмотивованими, такими, що ґрунтуються на матеріалах та фактичних обставинах кримінального провадження.
Тому, вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_7 переглядається в межах доводів апеляційної скарги, зокрема щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_7 покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ч. 2 ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання тощо.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Так, правила застосування судом обмежувальних заходів до осіб, які вчинили домашнє насильство, регулюється Розділом ХІІІ-1 КК, якими і повинен керуватися суд при застосуванні цього інституту перевиховання осіб, при цьому диспозиція ч. 3 ст. 91-1 КК України є імперативною, в якій чітко визначено строки на які можуть застосовуватися такі заходи, у тому числі й обов'язок проходження програми для кривдників, і цими вимогами кримінального закону повинен був керуватися суд при ухвалені такого рішення.
Законом України «Про запобігання і протидію домашньому насильству» (ч. 6 ст. 28 цього закону) та Типовою програмою для кривдників, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України № 1434 від 1 жовтня 2018 року, передбачено, що мінімальний строк проходження такої програми становить 3 місяці.
У даному випадку, відповідно до вироку суду, внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність місцевим судом у частині обрання засудженому обмежувального заходу з покладенням на нього обов'язку пройти програму для кривдників відповідно до ч. З ст. 91-1 КК України не визначено строк таких заходів, який передбачений Законом України «Про запобігання і протидію домашньому насильству».
Відтак, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок місцевого суду - зміні у частині призначеного ОСОБА_7 покарання.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 травня 2024 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, - змінити.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ст.126-1 КК України у виді 200 годин громадських робіт, на підставі вимог п.5 ч.1 ст.91-1 КК України ОСОБА_7 направити для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді