Справа № 308/2035/25
01 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю ОСОБА_1 , розглянувши клопотання представник Міністерство внутрішніх справ України - Ільницької Любові Василівни, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі позовною заявою керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство внутрішніх справ України, Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа», про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та повернення їх у комунальну власність,-
Керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство внутрішніх справ України, Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа», про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та повернення їх у комунальну власність.
27.11.2025 представник Міністерство внутрішніх справ України - Ільницької Любові Василівни, подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції. Так, просить:
визнати поважними причинами відсутності представника у судовому засіданні, яке заплановано на 01 грудня 2025 року о 14:00 год. та у всіх судових засіданнях у цій справі у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області;
задовольнити клопотання представника Міністерства внутрішніх справ України Ільницької Любові Василівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про розгляд справи в режимі відеоконференції. Постановити ухвалу про участь представника МВС України - Ільницької Любові Василівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у судовому засіданні, яке заплановано на 01 грудня 2025 року о 14:00 год. та у всіх судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно із вимогами Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи.
Розглянувши клопотання представника Міністерства внутрішніх справ України - Ільницької Любові Василівни про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, суд зазначає таке.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Статтею 183 ЦПК визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви,клопотання,заперечення,а саме: будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4)зміст питання,яке маєбути розглянутосудом,та проханнязаявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
У відповідності доп.1ч.1,ч.3,4,8 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1)довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом)посадової особи,уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
За ч. 2 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У ст. ст. 46, 47 ЦПК України вказано, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
У ст. ст. 80, 91, 92 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) вказано, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу (ч.2 ст.60 ЦПК України).
Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
Також, необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (ухвала від 23.05.2024 в справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 в справі № 2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 в справі №727/4375/24 тощо).
Суд наголошує, що за змістом ч.3 ст.58 ЦПК України та ч.1, ч.2 ст.60 ЦПК України, представництво юридичної особи може здійснюватися або в порядку самопредставництва, або ж адвокатом, незалежно від того, малозначною є справа чи ні, оскільки інше тлумачення цих норм суперечило б змісту інституту представництва юридичної особи, і в такому разі інтереси юридичної особи, не зважаючи на імперативні приписи ч.3 ст.58 ЦПК України разом з ч.1 ст.60 ЦПК України, могла би представляти будь-яка фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність з наданням лише довіреності. Натомість, можливість представляти інтереси юридичної особи будь-якою фізичною особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, на підставі лише довіреності (не як адвоката), або ж в порядку самопредставництва тільки на підставі довіреності, суперечить позиції Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 та вказаним приписам ЦПК України.
Так, звертаючись до суду із вказаним клопотанням представник Міністерства внутрішніх справ України Ільницька Любов Василівна (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на підтвердження повноважень діяти від імені заявника надала довіреність у порядку передоручення, згідно якої:
Горбась Денис Володимирович (РНОКПП - НОМЕР_1 ), на підставі Довіреності від 26.09.23 р., виданої МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ (ЄДРПОУ - 00032684), уповноважує, в порядку передоручення, Ільницька Любов Василівна (РНОКПП - НОМЕР_2 ) представляти інтереси МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Також до клопотання додано довіреність від 26.09.2023 р. у порядку передоручення , якою Клименко Ігор Володимирович (РНОКПП - НОМЕР_3 ), на підставі Витягу з ЄДР від 26.09.23 р., щодо МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ (ЄДРПОУ - 00032684), уповноважує, в порядку передоручення, ГОРБАСЬ ДЕНИС ВОЛОДИМИРОВИЧ (РНОКПП - НОМЕР_1 ) представляти інтереси МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема керівником вказано Клименко Ігор Володимирович, який може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, інших не вказано.
Вказані документи сформовано в Електронному суді.
За змістом заяви та доданих до неї матеріалів Ільницька Любов Василівна не є керівником юридичної особи. У такому разі її повноваження діяти від імені МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), однак у суду відсутня інформація про те, що Ільницька Л.В. має право діяти у порядку самопредставництва юридичної особи на підставі саме вказаних актів.
Разом з тим, визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені позивача за правилами самопредставництва, підписант не надав. Входження до кола власне трудових обов'язків підписанта здійснення самопредставництва заявника не підтвердив. Додана до заяви довіреність від 26.09.23 та від 04.10.2023 не засвідчує наявність у підписанта трудових відносин з заявником, як і входження до кола саме трудових обов'язків підписанта здійснення само представництва юридичної особи.
Згідно довіреності якою Клименко Ігорем Володимировичем уповноважено, в порядку передоручення, Горбась Денис Володимирович, вчиняти дії від імені юридичної особи, вбачається, що така видана з правом передоручення іншим особам, та який уповноважує, в порядку передоручення, Ільницьку Любов Василівну (РНОКПП - НОМЕР_2 ) представляти інтереси МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Частиною третьою статті 244 ЦК України встановлено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За змістом статті 58 Закону України «Про нотаріат» довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, в якій застережено право на передоручення, або після надання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність. Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більший обсяг прав, ніж їх передано за основною довіреністю. Строк дії довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.
Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (частина друга статті 245 ЦК України).
У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним (частина перша статті 219 ЦК України).
Разом з тим, постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 уточнено попередній висновок та зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Поряд із цим в додатку до заяви не надано підтвердження того, що Ільницька Л.В. перебуває у трудових відносинах із заявником, має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.
У ст.183 ЦПК України містяться загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
За приписами ч.4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4. ст. 183 ЦПК України).
Оскільки підтвердження повноважень представниці заявника Ільницької Л.В. підписувати заяву та представляти інтереси Міністерство внутрішніх справ України до суду не надано, тому заява підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 183, 255-261 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника Міністерство внутрішніх справ України - Ільницької Любові Василівни, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі позовною заявою керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство внутрішніх справ України, Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа», про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та повернення їх у комунальну власність,- повернути без розгляду.
Роз'яснити заявнику право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення заяви без розгляду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.В. Фазикош