Справа № 991/4326/24
Провадження 1-р/991/84/25
26.11.2025 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіОСОБА_1
суддівОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали суду постановленої 22.09.2025 без виходу до нарадчої кімнати, поданої у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000001415 від 25.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Волочиську Хмельницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, та
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Бердянськ Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, -
І. Історія провадження
1.1. 21.05.2024 із Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2. Ухвалою суду від 22.05.2024 у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання, а ухвалою від 27.06.2024 - судовий розгляд.
1.3. 24.09.2025 від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 надійшла заява про роз'яснення ухвали Вищого антикорупційного суду постановленої 22.09.2025 без виходу до нарадчої кімнати, за результатами розгляду клопотання сторони захисту від 24.06.2025 № 2 про надання стороні захисту доступу до матеріалів, які містять відомості, що становлять державу таємницю, а саме доступу до інформації про способи та методи проведення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , з метою забезпечення реалізації стороною захисту права на проведення перехресного допиту свідка сторони обвинувачення ОСОБА_9 з дотриманням вимог режиму секретності.
1.3.1. У вказаній заяві адвокат прохав суд роз'яснити:
1. Чи відмовлено захиснику ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_6 у наданні доступу до інформації, що містить державну таємницю, а саме відомостей про факти та методи проведення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які проводилися в зазначених в описовій частині клопотання кримінальних проваджень та використовуються як докази вини ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в частині, що зазначена в клопотанні в розділі «що має намір довести сторона захисту», з метою забезпечення права сторони захисту на збирання та надання суду доказів провокації підкупу, які можуть стати підставою для винесення судом виправдувального вироку?
2. Які мотиви відмови суду в наданні адвокату ОСОБА_6 доступу до інформації, що містить державну таємницю?
3. Чи є мотивами для відмови суду в наданні адвокату ОСОБА_6 доступу до інформації, що містить державну таємницю, в порушення вимог ч. 7 ст. 517 КПК України, те що відомості про методи проведення негласних слідчих дій є державною таємницею?
4. Чи переслідував суд, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання, мету не допустити розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, яке на думку суду відбудеться, якщо адвокат ОСОБА_10 , що має допуск до державної таємниці, одержить доступ до відомостей про методи проведення негласних слідчих дій в обсягах зазначених в клопотанні та буде використовувати одержану інформацію виключно в порядку встановленому Законом?
5. Чи вважає суд, що дослідження відомостей про методи проведення негласних слідчих дій в судовому засіданні з додержанням режиму секретності в порядку встановленому Законом, за участі осіб, які мають допуск та допуск до державної таємниці, до розголошення відомостей про способи та методи проведення негласних слідчих дій?
6. Чи вважає суд, що обставини, які має намір довести сторона захисту під час перехресного допиту свідків сторони обвинувачення, одержавши доступ до відомостей про методи проведення негласних слідчих дій, дослідження відповідних доказів (показань свідків сторони обвинувачення та документів), не підлягають встановленню та доказуванню відповідно?
7. Чи є мотивом суду у відмові в задоволенні клопотання порушення принципу безпосередності, а також права сторони захисту на збирання та надання доказів невинуватості суду, а саме без дослідження в суді, оцінки в нарадчій кімнаті доказів сторони захисту надання доказам сторони захисту під час розгляду клопотання як неналежним, таким що не мають жодного значення для справи, що розглядається.
8. Чи є підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони захисту невірне процесуальне обґрунтування клопотання (порушення порядку одержання доступу до державної таємниці), в чому воно полягало.
9. Чому судом відмовлено у задоволенні клопотання в повному обсязі, а не частково - в частині, яка потрібна для збереження державної таємниці? У цьому пункті захисник також зазначає ряд питань щодо методів проведення негласних слідчих дій.
10. Яка з зазначеної в п. 9 інформації є інформацією про методи проведення негласних слідчих дій, яких саме видів негласних слідчих дій, надання доступу до якої стороні захисту у встановленому законом порядку заподіє шкоду державній таємниці?
ІІ. Позиції сторін судового провадження
2.1. Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 підтримав заяву та просив суд роз'яснити ухвалу від 22.09.2025, постановлену без виходу до нарадчої кімнати.
2.2. Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_8 також підтримав таку заяву.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
Заслухавши думку учасників судового засідання щодо поданої заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Роз'яснення рішення ? це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, які будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.
Механізм, визначений у ст. 380 КПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, або ж самим рішенням. У випадку незгоди з судовим рішенням, особа має право на його оскарження в апеляційному порядку. Для цього необхідно подати апеляційну скаргу до суду, що виніс таке рішення, але адресована вона має бути відповідному апеляційному суду.
Як убачається із журналу судового засідання від 22.09.2025, у судовому засіданні суд розглянув клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 від 24.06.2025 (вх. № 28936/25) про надання стороні захисту доступу до матеріалів, які містять відомості, що становлять державу таємницю, а саме доступу до інформації про способи та методи проведення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , з метою забезпечення реалізації стороною захисту права на проведення перехресного допиту свідка сторони обвинувачення ОСОБА_9 з дотриманням вимог режиму секретності.
За результатами розгляду такого клопотання, без виходу до нарадчої кімнати, суд постановив у задоволенні такого клопотання відмовити, зокрема, судом було відмовлено в частині клопотання про закритий судовий розгляд, щодо можливості ставити питання свідкам ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , суд зазначив, що жодним чином не перешкоджатиме стороні захисту ставити будь-які питання з приводу тих обставин які їм відомі, за виключенням двох моментів: методи та способи проведення негласних слідчих дій.
Щодо пункту першого вищенаведеного клопотання, а саме про надання адвокату ОСОБА_6 доступу до інформації, що містить державну таємницю, а саме відомостей про факти та методи проведення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , то такий пункт клопотання не розглядався судом повторно, оскільки рішення з цього питання приймалось судом на попередніх судових засіданнях.
Суд звертає увагу на те, що неодноразово роз'яснював учасникам кримінального провадження, що відомості про форми та методи є інформацією, яка не може бути розголошена навіть з дотриманням вимог режиму секретності, оскільки розголошення такої інформації може в подальшому негативно вплинути на роботу органів досудового розслідування з викриття протиправної діяльності.
Також за вимогами ч. 8 ст. 224 КПК України особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім'ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.
Таким чином, суд вважає, що вказана ухвала, постановлена без виходу до нарадчої кімнати, є зрозумілою і не містить труднощів для розуміння її точного змісту.
В той же час, як вбачається зі заяви захисника ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали від 22.09.2025, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, у ній адвокат просить роз'яснити суд мотиви прийнятого рішення та зазначити свою думку з приводу поставлених адвокатом питань, що не є підставою для роз'яснення судового рішення в порядку ст. 380 КПК України. Такий висновок суду узгоджується з позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладено в ухвалі від 22.02.2024 у справі № 761/21443/22 (провадження № 51-5417зр23).
Крім того відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 18.11.2019 у справі № 367/3068/17 (провадження № 51-8936 кмо18) роз'ясненню підлягає судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду.
В той же час, ухвала суду від 22.09.2025, постановлена без виходу до нарадчої кімнати, про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , від 24.06.2025 (вх. № 28936/25) не є судовим рішенням, яке є результатом судового провадження, визначення якого надано у п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України, і не підлягає роз'ясненню.
Отже, у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали суду постановленої 22.09.2025 без виходу до нарадчої кімнати належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 371, 372, 376, 380 КПК України, суд
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали суду постановленої 22.09.2025 без виходу до нарадчої кімнати - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддяОСОБА_1
СуддіОСОБА_2
ОСОБА_3