Справа № 991/8753/25
Провадження 2/991/31/25
28 листопада 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
головуючої судді Чернової О.В.,
суддів Крикливої Т.Г., Ткаченка О.В.
за участю секретаря судового засідання Лаврук Н.Р.,
представника позивача прокурора Корзуна В.С.,
представників відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Шугалевича І.В.,
адвоката Сягровець Т.М.,
адвоката Мостової І.О.
(у режимі відеоконференції),
представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адвоката Комісара О.В.
(у режимі відеоконференції),
представника відповідача СТОВ Агрофірма «НИВА+» адвоката Хомича Р.В.
(у режимі відеоконференції),
за результатами розгляду клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Шугалевича І.В. про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма «НИВА+» про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
І. Історія провадження
01.09.2025 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - Позивач) в інтересах Держави Україна звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма «НИВА+» (далі - Відповідачі) про:
(1) визнання необґрунтованими активів на суму 4 996 116 грн 26 коп, а саме:
-частину активу - 56,18% грошових коштів у вигляді внесків за майнові права на нерухоме майно - апартаменти (приміщення) за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 252 803,47 грн;
-частину активу - 13,16% автомобіля АUDI SQ8, 2021 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , вартістю 263 244,5 грн;
-частину активу - 59,19% автомобіля АUDI SQ8, 2024 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , вартістю 2 480 068,29 грн;
(2) стягнення у дохід держави:
-з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 56,18% вартості грошових коштів у вигляді внесків за майнові права на нерухоме майно - апартаменти (приміщення) за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 252 803,47 грн;
-з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 13,16% вартості автомобіля АUDI SQ8, 2021 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , у сумі 263 244,5 грн;
-з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 59,19% вартості автомобіля АUDI SQ8, 2024 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , вартістю 2 480 068,29 грн.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.09.2025 вказану позовну заяву передано для розгляду раніше визначеній колегії суддів (якою було постановлено ухвалу про забезпечення позову до подання даної позовної заяви) у складі: головуючого судді Чернової О.В., суддів Крикливої Т.В. та Ткаченка О.В.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.09.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі.
29.10.2025 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Шугалевича І.В., надійшло клопотання про витребування доказів - постанови в рамках кримінального провадження №52024000000000316 від 26.06.2024 про перекваліфікацію кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 368-5 Кримінального кодексу України (далі - КК України), на кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 209 КК України.
Ухвалою, постановленою судом без оформлення окремого документа та зазначеною у протоколі судового засідання від 30.10.2025, вказане клопотання було задоволено та постановлено витребувати у прокурора копію постанови в межах кримінального провадження №52024000000000316 від 26.06.2024 про перекваліфікацію кримінальних правопорушень.
30.10.2025 у підготовчому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Шугалевич І.В. звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про закриття провадження у цій цивільній справі.
11.11.2025 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» представник позивача - прокурор Корзун В.С., на виконання ухвали суду від 30.10.2025 надіслав копію постанови про зміну правової кваліфікації від 15.08.2025 у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024.
27.11.2025 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Шугалевича І.В. надійшли доповнення до раніше поданого ним клопотання про закриття провадження у цій цивільній справі.
Ухвалою, постановленою судом без оформлення окремого документа та зазначеною у протоколі судового засідання від 28.11.2025, у задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Шугалевича І.В. про закриття провадження у цій цивільній справі було відмовлено, та відповідно до положень ч. 5 ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) постановлено оформити цю ухвалу окремим документом після закінчення судового засідання.
ІІ. Щодо клопотання про закриття провадження у справі
2.1. Обґрунтування заявленого клопотання про закриття провадження у справі
Вказане клопотання з доповненнями від 27.11.2025 представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Шугалевич І.В. обґрунтовує тим, що у сторони позивача (1) були відсутні правові підстави для звернення до суду з даною позовною заявою та в (2) в рамках даної справи відсутній предмет спору/позову, у зв'язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі.
За твердженнями представника відповідачів, зі змісту позовної заяви вбачається, що позов пред'явлений на підставі зібраних Національним антикорупційним бюро України матеріалів кримінального провадження № 52024000000000316 від 26.06.2024, копії частини яких містяться в матеріалах цивільної справи. Зі змісту цих документів вбачається, що вказане досудове розслідування здійснювалося протягом року за фактом виявлення ознак набуття необґрунтованих активів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за ст. 368-5 КК України, після чого було перекваліфіковано на ч. 1 ст. 209 КК України.
При цьому досудове розслідування продовжує здійснюватися в рамках кримінального провадження № 52024000000000316 від 26.06.2024 за ч. 1 ст. 209 КК України щодо активів, по яким подана позовна заява в межах цієї цивільної справи.
Стороною відповідачів зазначається, що в цьому випадку стороною обвинувачення штучно перекваліфіковано кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України, на ч. 1 ст. 209 КК України, позаяк сторона обвинувачення за наявності даного цивільного позову, з одного боку, не могла продовжувати досудове розслідування за ст. 368-5 КК України у зв'язку з відсутністю складу злочину, а з іншого, - не могла на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження №52024000000000316 від 26.06.2024 за ст. 368-5 КК України, оскільки це унеможливило б звернення з цивільним позовом про визнання активів необґрунтованими.
Окрім того вказує, що штучність перекваліфікації зумовлюється тим, що (1) «предикатні» кримінальні правопорушення, про які зазначається в постанові про зміну правової кваліфікації злочину, навіть за версією сторони обвинувачення були вчинені після набуття активів, законність набуття яких перевіряється органом досудового розслідування, та (2) сума відповідних активів вочевидь є достатньою для кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 368-5 КК України.
На переконання представника відповідачів, зміст постанови, відповідно до якої відбулась перекваліфікація, підтверджує ключові обставини, які мають значення для вирішення питання закриття провадження в цивільній справі: (1) склад злочину, передбачений ст. 368-5 КК України, щодо якого рік здійснювалося досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 52024000000000316 від 26.06.2024 відсутній, оскільки відсутні докази, які свідчать про наявність складу злочину, передбаченого ст. 368-5 КК України, (2) досудове розслідування щодо активів, по яким подано позовну заяву в рамках даної справи, продовжує здійснюватися в рамках вказаного кримінального провадження за ч. 1 ст. 209 КК України.
Зазначає, що Позивачу для процесуальної можливості звернутися з позовною заявою у цій справі необхідно було долучити підтвердження факту закриття кримінального провадження № 52024000000000316 від 26.06.2024 щодо ст. 368-5 КК України з підстав, про які йдеться в п. 2 ч. 2 ст. 290 ЦПК України. Натомість, Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, не дотримався встановлених п. 2 ч. 2 ст. 290 ЦПК України вимог та штучно у якості підстави для звернення з позовною заявою посилається на п. 1 ч. 2 ст. 290 ЦПК України, що свідчить про наявність підстав для закриття провадження у цій цивільній справі.
2.2. Позиція учасників підготовчого засідання щодо заявлених клопотань
У підготовчому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Шугалевич І.В. заявлене клопотання підтримав із наведених у ньому підстав.
Зазначив, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки позовна заява ґрунтується винятково на матеріалах кримінального провадження № 52024000000000316 від 26.06.2024, у рамках якого здійснювалось досудове розслідування за статтею 368-5 КК України. Оскільки відповідно до положень законодавства за таких умов Позивач був позбавлений можливості звернення до суду, відповідне кримінальне правопорушення було штучно перекваліфіковано на статтю 209 КК України. При цьому фактично досудове розслідування продовжувало здійснюватися по тим активам, які фігурували в рамках незаконного збагачення. Тобто сторона відповідачів одночасно притягається до двох видів юридичної відповідальності (цивільної та кримінальної).
Постанова про перекваліфікацію вказаного кримінального провадження фактично констатує такий процесуальний наслідок, як закриття кримінального провадження за ст.368-5 КК України.
Таким чином, на переконання адвоката Шугалевича І.В., у сторони позивача були відсутні правові підстави для звернення з позовною заявою до суду з урахуванням положень п. 2 ч. 2 ст. 290 ЦПК України, а в рамках цієї цивільної справи в цілому відсутній предмет позову, виходячи з приписів ч. 6 ст. 290 ЦПК України.
Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Сягровець Т.М. заявлене клопотання підтримала. Зазначила, що у клопотання викладена консолідована правова позиція сторони відповідачів, та додала, що вид та назва процесуального документа належать до дискреційних повноважень прокурора. У той же час, постанова про перекваліфікацію за своєю суттю та наслідками процесуального рішення як зміна правової кваліфікації, фактично констатує процесуальний наслідок як закриття кримінального провадження саме за ст. 368-5 КК України.
Представник Позивача - прокурор Корзун В.С. заперечив проти задоволення вказаного клопотання. Зазначив, що при кваліфікації діянь, передбачених ст. 368-5 КК України та ст. 209 КК України, використані різні правові конструкції, що і було відображено у постанові про перекваліфікацію вказаного кримінального правопорушення, як обставини для зміни правової кваліфікації відповідних діянь. Окрім того, зазначив, що у цьому випадку відсутній факт здійснення двох проваджень - цивільного і кримінального. Провадження за ст. 368-5 КК України не існує, оскільки відповідною постановою була змінена правова кваліфікація злочину.
Інші учасники підготовчого засідання клопотання про закриття провадження у справі підтримали у повному обсязі.
2.3. Мотиви та оцінка суду
Дослідивши зміст клопотання про закриття провадження у справі, заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов таких висновків.
Представники відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджують про відсутність предмету спору/позову, оскільки прокурором при визначенні різниці між вартістю набутих активів і законними доходами не дотримані положення ч. 6 ст. 290 ЦПК України.
Сторона відповідачів зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024, зокрема за ст. 368-5 КК України, за фактами набуття необґрунтованих активів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . На переконання представників відповідачів, стороною обвинувачення у межах вказаного кримінального провадження, за наявності підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, було штучно здійснено подальшу перекваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, на ч. 1 ст. 209 КК України саме з метою збереження права на звернення до суду з позовом у цій справі. У зв'язку з цим вбачають наявність підстав для закриття провадження у цій цивільній справі.
Суд не погоджується з твердженнями сторони відповідачів, з огляду на таке.
Статтею 290 ЦПК України урегульоване пред'явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави пред'являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», якщо (1) різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п'ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 КК України, або (2) різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п'ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, а кримінальне провадження за статтею 368-5 КК України, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 частини першої статті 284 КПК України і відповідне рішення набуло статусу остаточного, або (3) доходів, отриманих від активів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї частини.
Відповідно до ч. 6 ст. 290 ЦПК України при визначенні різниці між вартістю набутих активів і законними доходами відповідно до частини другої цієї статті не враховуються активи, враховані при кваліфікації діяння у триваючому кримінальному провадженні за статтею 368-5 КК України, у рішенні про закриття кримінального провадження, крім випадків його закриття на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 частини першої статті 284 КПК України, або у вироку суду за зазначеною статтею КК України, які набрали законної сили.
Так, 01.09.2025 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від імені Держави Україна звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма «НИВА+» про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави на підставі абз. 1 ч. 2 ст. 290 ЦПК України, оскільки, на переконання представника Позивача, різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п'ятдесят і більше разів перевищувала розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищувала межу, встановлену статтею 368-5 КК України.
Відповідно до позовної заяви, вартість активів, обґрунтованість набуття яких оспорюється, та відповідно ціна позову складає 4 996 116 грн 26 коп.
На виконання ухвали суду від 30.10.2025 представник Позивача надав копію постанови про зміну правової кваліфікації від 15.08.2025 у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024. Додатково вказав, що ним як прокурором у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024, відповідно до приписів ст. 222 КПК України надається дозвіл учасникам справи та суду на розголошення відомостей досудового розслідування, що містяться у зазначеній постанові лише в межах та обсязі, необхідному для розгляду у цій цивільній справі.
За результатами вивчення вказаної постанови, суд встановив таке.
Національним антикорупційним бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000316 від 26.06.2024 за ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.
Органом досудового розслідування, окрім іншого, досліджувались обставини можливого набуття Головою Одеської обласної ради ОСОБА_1 та його дружиною, народним депутатом України ОСОБА_2 , у власність активів, що перевищують їх законні доходи та доходи членів їх сім'ї.
У межах досудового розслідування перевірці підлягали активи, що могли бути незаконно набуті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , серед яких є майно та майнові права, щодо частини яких вирішується питання необґрунтованості та стягнення в дохід держави у межах цієї цивільної справи.
З огляду на встановлення досудовим слідством факту відсутності доказів, які свідчать про наявність складу злочину, передбаченого ст. 368-5 КК України, у той же час наявності доказів, щодо складу злочину у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, відбулась правова перекваліфікація злочину зі ст. 368-5 КК України на ч. 1 ст. 209 КК України.
На переконання суду, перекваліфікація кримінального правопорушення зі ст. 368-5 КК України на ч. 1 ст. 209 КК України не означає закриття провадження за первинною статтею. Така процесуальна дія лише свідчить про уточнення правової оцінки фактичних обставин відповідно до вимог кримінального закону. Детектив, зіставивши встановлені факти з ознаками складу злочину, дійшов до висновку, що саме на момент перекваліфікації, сукупність доказів не підтверджувала кваліфікації за ст. 368-5 КК України. Водночас зібрані дані можуть свідчити про вчинення іншого злочину, що і стало підставою для зміни правової кваліфікації.
З наявних матеріалів справи суд вбачає факт перекваліфікації як продовження досудового розслідування в межах того самого кримінального провадження, з урахуванням встановлених фактичних обставин, а не його закриття.
Більше того, суд зазначає, що перекваліфікація злочину належить до дискреційних повноважень слідчого та прокурора, оскільки саме вони оцінюють зібрані докази, встановлюють фактичні обставини та співвідносять їх із нормами кримінального закону. Відповідне рішення є процесуальним за своєю природою і спрямоване на правильне застосування кримінально-правової кваліфікації. Детектив має право змінювати кваліфікацію в будь-який момент досудового розслідування, якщо уточнення фактичних даних або встановлення нових обставин цього потребує.
Таким чином, суд встановив, що на момент звернення з позовною заявою (01.09.2025) прокурором були дотримані положення ст. 290 ЦПК України, зокрема в частині (1) вартості активів, питання обґрунтованості яких вирішується в межах цієї справи (у сімсот п'ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 КК України), а також (2) відсутності як кримінального провадження за статтею 368-5 КК України, так і постанови про закриття кримінального провадження за статтею 368-5 КК України, вироку суду за зазначеною статтею КК України, які набрали законної сили, щодо активів, які були враховані при кваліфікації діяння у такому кримінальному провадженні.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, на який посилаються представники відповідачів, передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі №638/3792/20, провадження №61-3438сво21, зазначено, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань.
У зв'язку з встановленою відсутністю триваючого кримінального провадження за статтею 368-5 КК України та рішення про його закриття, вироку суду за зазначеною статтею КК України, які набрали законної сили, при вирішенні питання щодо наявності предмету спору положення ч. 6 ст. 290 ЦПК України не підлягають застосуванню.
У свою чергу, це свідчить про наявність відповідного предмету спору у вказаному провадженні у цій цивільній справі.
Відповідно ст. 291 ЦПК України суд визнає необґрунтованими активи, якщо на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів.
Тобто при вирішенні справи за позовом про визнання активів необґрунтованими з'ясуванню, серед іншого, підлягатимуть обставини чи відповідають заявлені Позивачем об'єкти ознакам активу у розумінні ч. 2 ст. 290 ЦПК України в контексті різниці між їх вартістю і законними доходами особи.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.
Водночас, якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей, зокрема щодо припинення подальшого розгляду справи.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10.04.2019 у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Тобто, у випадку виникнення обставин, які можуть свідчити про відсутність предмета спору у цій справі на подальших стадіях цивільного процесу, зокрема у випадку повторної перекваліфікації вказаного кримінального провадження за статтею 368-5 КК України, сторони не позбавлені права повторно звернутись задля вирішення питання про встановлення наявності/відсутності предмету спору у цій цивільній справі.
Таким чином, з огляду на викладене, у задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Шугалевича І.В., про закриття провадження у справі суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 259, 352, 353 ЦПК України, суд
1. У задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Шугалевича І.В. про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма «НИВА+» про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Текст ухвали складений 28 листопада 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Чернова
Судді Т.Г. Криклива
О.В.Ткаченко