Справа № 991/9831/25
Провадження 2/991/39/25
24.11.2025 м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Крикливої Т.Г.,
суддів Задорожної Л.І.,
Чернової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Ахтемійчук А.Ю.
представника позивача, прокурораМакара О.І.
представника відповідача ? Ороса О.М., адвоката представника відповідачів ? Ороса М.М., Орос Н.П., адвоката представника відповідача ? Струтинської В.І., адвоката Коротюка М.Г. Лисенка С.М. Вінчковського В.Л.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяви представників відповідачів, адвокатів Лисенка С.М., Вінчковського В.Л. та Коротюка М.Г. про відвід головуючого судді Крикливої Т.Г., секретаря судового Ахтемійчук А.Ю., колегії суддів у складі Крикливої Т.Г., Зодорожної Л.І., Чернової О.В., суддів Крикливої Т.Г. та Задорожної Л.І., від участі в розгляді цивільної справи за позовною заявою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави
І. Історія провадження
1.1. 02.10.2025 Спеціалізована антикорупційна прокуратуразвернулася до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
1.2. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2025 для розгляду цієї позовної заяви визначено колегію суддів у складі: головуючої суддіКрикливої Т.Г., суддів Задорожної Л.І. та Чернової О.В.
1.3. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.10.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі. Підготовче судове засідання призначено на 10.11.2025.
1.4. Чергове підготовче засідання призначене на 24.11.2025 о 14:00 год.
1.5. 24.11.2025 (сформовано в системі «Електронний суд») адвокат Вінчковський В.Л., який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до ВАКС із заявою про відвід колегії суддів у складі Крикливої Т.Г., Зодорожної Л.І., Чернової О.В. від розгляду зазначеної цивільної справи.
Відвід обґрунтований існуванням обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності колегії суддів у зв'язку з тим, що нею:
-безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого судового засідання, яке було ініційоване потребою у збільшенні строку на збирання доказів, підготовкою та поданням відзиву, отримання відзиву іншими учасниками;
-після відкриття підготовчого судового засідання не оголошено склад суду, не роз'яснено право відводу та інші права, визначені ЦПК України, не розглянуто питання, визначені ч. 2 ст. 197 ЦПК України;
-вирішено клопотання позивача про виклик свідків за відсутності відповідачів та їх представників.
1.6. 24.11.2025 адвокат Лисенко С.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , під час підготовчого судового засідання звернувся з чотирма заявами про відвід, в яких прохав відвести від участі у розгляді зазначеної цивільної справи:
(1) суддів Крикливої Т.Г. та Задорожної Л.І. у зв'язку з тим, що створення Вищого антикорупційного суду прямо суперечить Конституції України, що виключає будь-який розгляд справи неконституційно призначеними суддями;
(2) колегію суддів у складі Крикливої Т.Г., Задорожної Л.І. та Чернової О.В., оскільки склад суду штучно змінювався, що викликає сумніви в правильності роботи АСДС;
(3) колегію суддів у складі Крикливої Т.Г., Задорожної Л.І., Чернової О.В. та секретаря судового засідання Ахтемійчук А.Ю., що зумовлено порушенням вимог ЦПК України, яке знайшло свій прояв у тому, що:
- підготовче судове засідання від 10.11.2025 проведене за участі прокурора неконституційно створеної САП та призначених всупереч Конституції України суддів Крикливої Т.Г., Задорожної Л.І., Чернової О.В.;
- до початку судового засідання колегія суддів обговорила всі процесуальні моменти з прокурором, а потім імітувала судове засідання;
- після початку підготовчого судового засідання секретар судового засідання доповіла про належне повідомлення про дату і час судового засідання, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 217 ЦПК України та сприяла порушенню прав відповідачів;
- підготовче судове зсідання від 10.11.2025 розпочато не у призначений час о 15:00 год, а о 15:19 год;
- в ухвалі про відкриття провадження зазначено, що позовну заяву подано САП, тоді як насправді позивачем є держава Україна в особі прокурора САП;
- в ухвалі про відкриття провадження не було встановлено строк прокурору для надання відповіді на відзив, а відповідачам строк на заперечення;
- наступне судове засідання цілеспрямовано, без погодження дат, призначено колегією суддів на 19.12.2025, коли в Україні відзначають День адвокатури, для того, щоб зіпсувати адвокатам настрій на свято;
(4) суддів Крикливої Т.Г. та секретаря судового засідання Ахтемійчук А.Ю. через неповідомлення належним чином про дату і час судового засідання відповідачів ОСОБА_2 , Орос Н.П. та їх представника Лисенка С.М.
1.7. 24.11.2025 адвокат Коротюк М.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , заявив відвід колегії суддів у складі Крикливої Т.Г., Зодорожної Л.І., Чернової О.В., який обґрунтовував:
- некомпетентністю головуючого судді Крикливої Т.Г. та її обвинувальний ухил;
- негативним ставленням до адвоката Коротюка М.Г. з боку головуючого судді Крикливої Т.Г., що пов'язано з його участю у кримінальному провадженні;
- проведенням підготовчого судового засідання та вирішенням клопотання прокурора про виклик свідків без заслуховування думок інших учасників, попри те, що не звершились строки на подання відзиву, а учасники не були належним чином повідомлені про судове засідання;
- здійсненням виклику свідка у підготовче судове засідання;
- незаконним визначенням складу суду, оскільки зазначена позовна заява підлягала передачі раніше сформованому складу суду, який розглядав заяву про забезпечення позову.
ІІ. Позиції учасників
2.1. Представники відповідачів, адвокати Лисенко С.М., Вінчковський В.Л. та Коротюк М.Г. заявлені відводи підтримали.
2.2. Представник позивача щодо заявлених відводів заперечував.
ІІІ. Оцінка та мотиви суду
Заслухавши думку сторін у справі, перевіривши матеріали справи та доводи заяв про відвід, суд дійшов до таких висновків.
3.1. Правове регулювання
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом положень ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
3.2. Щодо обставин, які можуть викликати сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, секретаря судового засідання
Для вирішення питання існування обставин, які можуть свідчити про упередженість та необ'єктивність суду, секретаря судового засідання, суд, відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, Європейським судом з прав людини сформована усталена практика, виходячи з якої безсторонність (неупередженість) суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися на підставі суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у конкретній справі. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об'єктивний критерій, належить з'ясовувати, чи існують, окрім самої поведінки, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву у безсторонності судді. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими. Проте у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (серед інших, рішення від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
(a) недотримання вимог закону
Представники відповідачів сумніви в неупередженості або об'єктивності колегії суддів, секретаря судового засідання, пов'язували з недотриманням вимог ЦПК України під час проведення підготовчого судового засідання від 10.11.2025, вчинення підготовчих дій, пов'язаних з викликом учасників у судове засідання.
Проаналізувавши викладені в заявах про відвід доводи, суд керуються наступним.
Стаття 197 ЦПК України визначає межі, тобто надає перелік питань, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні.
Так, в силу п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про виклик у судове засідання свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених ч. 2 ст. 223 цього Кодексу, зокрема, у випадку (1) неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; (2) першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
З журналу судового засідання від 10.11.2025 убачається, що в підготовче судове засідання з'явилась прокурор Слабковська О.О. Головуючим суддею повідомлено, що від представників відповідачів надійшли клопотання про відкладення судового засідання без повідомлення поважності причин неявки останніх. Заслухавши думку прокурора щодо поданих клопотань про відкладення, суд вирішив за можливе розглянути клопотання прокурора про виклик свідків і у подальшому відкласти судове засідання (т. 4, а.с. 72).
Отже, оскільки клопотання представників про відкладення підготовчого судового засідання було задоволено, у той час як цивільний процесуальний закон наділяє суд повноваженнями вирішувати у підготовчому судовому засіданні питання про виклик свідків, то такі дії суду не можуть вважатись упередженими чи необ'єктивими по відношенню відповідачів та їх представників.
Щодо доводів про початок підготовчого судового зсідання від 10.11.2025 з запізненням, то суд зауважує, що повідомлення судом учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Суд, дотримуючись цієї засади, повідомив учасників про місце, дату і час проведення підготовчого судового засідання. При цьому, відкриття підготовчого судового засідання зі спливом двадцяти хвилин після обумовленого часу було пов'язане з організаційними питаннями суду, зокрема і очікуванням відповідачів за можливого їх запізнення, а не зацікавленістю суду у результатах розгляду цієї справи.
Що стосується тверджень представників відповідачів, викладених у заявах про відвід, про встановлення судом мінімального строку для подання відзиву на позов, то суд наголошує, що в силу ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою суду від 24.10.2025 відповідачам встановлений п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ураховуючи, що встановлення строку на подачу відзиву є дискреційними повноваженнями суду і суд, встановлюючи його ухвалою від 24.10.2025, дотримався критеріїв закону для визначення його граничних меж (ч. 7 ст. 178 ЦПК України), то твердження про необ'єктивність такий дій з боку суду є безпідставними.
Стосовно твердження про те, що судове засідання у цій справі було призначено на День адвокатури, то суд наголошує, що Конституція України гарантує, що правосуддя здійснюється виключно судами, і цей принцип залишається чинним навіть під час воєнного стану, адже право людини на судовий захист не може бути обмежене.
Оскільки 19.12.2025 не припадає на вихідний день і відзначення Дня адвокатури, як і інших професійних свят, не впливає на графік роботи суду, то доводи про упередженість суду під час визначення дат судових засідань у цій справі є надуманими.
Ще однією підставою для відводу адвокат Лисенко С.М. зазначив безпідставне посилання судом в ухвалі про відкриття провадження у вказаній цивільній справі на те, що позов було подано Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Втім, як вбачається з положень ч. 1 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тобто цивільний процесуальний закон прямо визначає, що позов подається Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, а представництво держави в суді ? прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Щодо решти доводів, пов'язаних з порушенням судом порядку проведення підготовчого судового засідання, а також недотримання вимог закону під час виклику учасників у судове засідання, то суд зазначає, що процесуальні дії суду, законність і обґрунтованість рішень можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Відповідно, незгода сторони з прийнятими судом процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
(b) некомпетентність головуючого судді та її обвинувальний ухил
Сукупність вмінь, знань і навичок, які окреслюють компетентність судді ВАКС крізь призму вимог до суб'єкта, який претендує на цю посаду, визначаються Законами України «Про судоустрій та статус суддів» і «Про Вищий антикорупційний суд».
Перевірка компетенцій осіб, що претендують на зайняття посади судді ВАКС, проводиться у межах кваліфікаційного оцінювання конкурсної процедури на зайняття посади судді ВАКС.
За результатами кваліфікаційного оцінювання Гавриленко (Криклива) Т.Г. визнано такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у ВАКС.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 06.03.2019 № 348/вс-19 рекомендувала призначити Гавриленко (Крикливу) Т.Г. на посаду судді ВАКС.
Указом Президента України № 128/2019 Гавриленко (Крикливу) Т.Г. призначено на посаду судді ВАКС.
З огляду на те, що належний рівень компетенції для виконання завдань діяльності ВАКС судді Крикливої Т.Г. був встановлений за результатом проходження кваліфікаційного оцінювання та конкурсної процедури, а її призначення на посаду судді ВАКС відбулось відповідно до процедури, встановленої законом, доводи адвоката Коротюка М.Г., викладені ним в усній заяві про відвід, є неспроможними.
Щодо тверджень про обвинувальний ухил та неприязні відносини з головуючим у справі, то оцінка наведеним доводам адвоката Коротюка М.Г. була надана судом в ухвалі від 24.11.2025 за наслідком розгляду його заяви про відвід від 23.11.2025 (сформовано в системі «Електронний суд»). Додатково колегія суддів зазначає, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Водночас, відвід можна заявити не тому, що суддя «не подобається» або виносить рішення не на користь сторони, а лише за наявності конкретних, передбачених законом обставин.
У зв'язку з цим, за відсутності будь-яких нових доказів, які б вказували на необ'єктивність чи упередженість судді Крикливої Т.Г., керуючись принципом остаточності судового рішення, суд не вбачає за потрібне вдаватись до повторного аналізу наведених доводів.
(с) неконституційнійність Вищого антикорупційного суду
Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» закріпив, що в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанцій з розгляду окремих категорій справ.
Вищими спеціалізованими судами є: Вищий суд з питань інтелектуальної власності; Вищий антикорупційний суд; Спеціалізований окружний адміністративний суд; Спеціалізований апеляційний адміністративний суд (ст. 31).
Законом України «Про утворення Вищого антикорупційного суду» № 2470-VIII від 21.06.2018 в України був створений Вищий антикорупційний суд.
Частина четверта статті 23 ЦПК України визначає, що справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються ВАКС.
Відповідно до ст. 147 Конституції України питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією випадках інших актів вирішує Конституційний Суд України. Відповідне рішення суду конституційної юрисдикції щодо неконституційності положень закону, яким створено ВАКС, відсутнє.
За таких обставин, ВАКС є судом, утвореним на підставі закону і діє в єдиній системі судоустрою як її самостійний елемент. В свою чергу, сумніви щодо конституційності закону мають бути предметом розгляду в Конституційному Суді України, а не підставою для відводу судді в конкретній справі.
3.3. Щодо порядку визначення судді для розгляду справи
Першочергово колегія суддів зазначає, що питання законності визначення складу суду для розгляду цієї справи вже було предметом розгляду суду (ухвала суду від 24.11.2025 за результатом розгляду заяви про відвід адвоката Коротюка М.Г. від 23.11.2025 (сформовано в системі «Електронний суд»).
У підготовчому судовому засіданні адвокати Лисенко С.М. та Коротюк М.Г. також висловили доводи щодо некоректної роботи АСДС.
З цього приводу суд зазначає, що порядок розподілу справ між суддями є складовою принципу незалежності суду та гарантією запобігання впливу на суддів при розгляді конкретних справ.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 ЦПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Порядок визначення судді врегульовано ЦПК України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 ( далі - Положення) та Засадами використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затвердженими рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 25.03.2025 № 3 (далі - Засади).
У ВАКС використовується автоматизована система документообігу суду комп'ютерна програма «Д-3» (ч.1 розділу І Засад).
Так, автоматизований розподіл між суддями відбувається за такими правилами:
(1) судові справи розподіляються між суддями, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням: спеціалізації суддів, запровадженої зборами суддів; визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді; недопустимості повторної участі судді у розгляді судової справи; перебування судді у відпустці, у відрядженні, у нарадчій кімнаті; відсутності судді у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; інших передбачених законом обставин, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ; а також складу постійних колегій у разі колегіального розгляду справи та складу судових палат (за їх наявності) (п. 2 Розділу ІІ Засад);
(2) із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості (пп. 2.3.4. Положення).
З наведеного убачається, що у разі колегіального розгляду члени-колегії суддів обираються з числа постійної колегії суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.
При цьому, під час автоматизованого обрання судді із загального списку суддів, уповноважених для розгляду тієї чи іншої справи, авторозподіл відбувається за принципом випадковості, з урахуванням спеціалізації, коефіцієнту навантаження тощо.
Рішенням зборів суддів ВАКС від 10.06.2025 № 1 затверджено персональні склади постійних колегій суддів та резервних суддів постійних колегій. Згідно з цим рішенням, до складу постійної колегії для розгляду справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави входять судді Криклива Т.Г., Чернова О.В., Ткаченко О.В. Резервними суддями цієї колегії є Задорожна Л.І., Шкодін Я.В., Федоров О.В.
Як було встановлено судом на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2025, член постійної колегії суддів ? суддя Ткаченко О.В. був виключений з розподілу, оскільки слухав цю справу (т. 4, а.с. 28-29). Зокрема, як убачається з ухвали від 13.10.2025 була задоволена заява судді Ткаченка О.В. про самовідвід (т. 4, а.с. 23-24).
Таким чином, оскільки склад колегії суддів, визначений для розгляду цієї справи був сформований з суддів постійної колегії Крикливої Т.Г., Чернової О.В. та резервного судді - Задорожної Л.І., що було зумовлено виключенням іншого члена постійної колегії Ткаченка О.В. з авторозподілу, суд не вбачає підстав вважати роботу АСДС некоректною.
3.4. Висновки суду
Суд вважає, що обставини, зазначені в заявах представників відповідачів, як підстави для відводу, стосуються їх незгоди із процесуальними діями та прийнятими судом процесуальними рішеннями в цій справі, заяву про відвід не обгрунтовано жодними доказами, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості, безсторонності і об'єктивності окремих суддів, колегії суддів чи секретаря судового засідання, та не можуть викликати сумнів у їх неупередженості, з огляду на відсутність підстав вважати, що порядок визначення суддів для розгляду цієї справи відбувся без дотримання вимог закону, у задоволенні заявлених відводів належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні заяв представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ? адвоката Лисенка С.М. про відвід головуючого судді Крикливої Т.Г., секретаря судового Ахтемійчук А.Ю., колегії суддів у складі Крикливої Т.Г., Зодорожної Л.І., Чернової О.В., суддів Крикливої Т.Г. та Задорожної Л.І., представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Вінчковського В.Л. та представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коротюка М.Г. про відвід колегії суддів у складі Крикливої Т.Г., Зодорожної Л.І., Чернової О.В. від розгляду цивільної справи за позовною заявою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави ? відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Повний текст ухвали складено 28.11.2025.
Головуючий суддя Т.Г. Криклива
Судді Л.І. Задорожна
О.В. Чернова