Справа № 155/997/25 Головуючий у 1 інстанції: Яремчук С. М.
Провадження № 22-ц/802/1341/25 Доповідач: Шевчук Л. Я.
02 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 09 жовтня 2025 року,
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі -ТзОВ) «Бізнес Позика» звернулось в суд із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що 21 лютого 2023 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений договір № 437768-КС-006 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТзОВ «Бізнес Позика» 21 лютого 2023 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту на умовах, визначених офертою, а також направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8448.
Відповідно до пункту 1 договору кредиту кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит. Кредитор свої зобов'язання за договором про надання кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Позивач також зазначав, що відповідно 05 квітня 2023 року, 22 червня 2023 року, 25 серпня 2023 року, 30 листопада 2023 року, 01 лютого 2024 року, 04 квітня 2024 року, 13 червня 2024 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 до договору про надання кредиту.
Позичальник ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 28 травня 2025 року утворилась заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 72 348,88 грн, з яких 12 944,71 грн - прострочені платежі за тілом кредиту; 59 404,17 грн - прострочені платежі за процентами.
Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачки у свою користь заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 72 348,88 грн та судові витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 09 жовтня 2025 року у цій справі позов задоволено частково.
Ухвалено стягнути із ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором у розмірі 66 464,95 грн та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 225,39 грн.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з?ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити та стягнути з відповідачки в користь позивача заборгованість за процентами в розмірі 59 404,17 грн замість 53 520,24 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_1 зазначає, що, на її думку, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 02 грудня 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Судом за матеріалами справи встановлено, що 21 лютого 2023 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений договір № 437768-КС-006 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТзОВ «Бізнес Позика» (надалі - Правила). Строк, на який надається кредит, - 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом в день - 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом в день - 1,19510625, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за надання кредиту - 2 250,00 гривень. Термін дії договору - до 13 червня 2023 року.
Згідно з пунктом 3.5. договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості: 1) у першу чергу - прострочена сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. 2) у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом. 3) у третю чергу - неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до договору.
Договір укладається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства України (а. с. 23-27).
В анкеті клієнта ОСОБА_1 зазначена інформація стосовно бажаного кредиту: сума бажаного кредиту - 15 000,00 гривень, дата отримання кредиту - 21 лютого 2023 року, електронна адреса позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , фінансовий номер телефону позичальника НОМЕР_2 , номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_1 (а. с. 85).
Позичальник ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту до договору № 437768-КС-006 від 21 лютого 2023 року, з якого вбачається, що тип кредиту - кредит, сума/ліміт кредиту - 15 000,00 гривень, строк кредитування 16 тижнів, мета отримання кредиту - на задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, процентна ставка - фіксована, загальні витрати за кредитом - 16 520,00 гривень, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом - 31 520,00 гривень, реальна річна процентна ставка відсотків річних - 17 795,72 % (а. с. 20, 21).
Уклавши договір про надання кредиту, позичальник ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилася, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правила надання споживчих кредитів (а. с. 87-96).
Кредитний договір був підписаний відповідачем 21 лютого 2023 року о 09:33:26 шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-8448 в особистому кабінеті.
Таким чином, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору № 437768-КС-006 про надання кредиту від 21 лютого 2023 року в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.bizpozyka.com.
Згідно з платіжним дорученням ТзОВ «ПрофітГід» № 049a9636-b1ba-11ed-b82a-000c29d57ed2, позичальнику ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти у розмірі 15 000,00 гривень на номер платіжної картки № НОМЕР_1 о 09:39:48 21 лютого 2023 року (а. с. 86).
Крім того, між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди до договору про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», якими термін дії договору про надання кредиту продовжувався.
Судом також встановлено, що позичальник ОСОБА_1 свої зобов?язання за договором про надання кредиту належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 28 травня 2025 року складає 72 348,88 грн, з яких 12 944,71 грн - заборгованість за кредитом; 59 404,17 грн - заборгованість за відсотками (а. с. 19).
При цьому судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 на виконання своїх зобов?язань за договором про надання кредиту здійснила часткову оплату суми кредиту в розмірі 54 390,21 гривень, з яких 2 055,29 грн - на погашення заборгованості за тілом кредитом, 50 084,92 грн - на погашення відсотків за користування кредитом, 2 250,00 грн - на погашення комісії, що відображено у розрахунку заборгованості.
Згідно з частиною 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 526 ЦК встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (стаття 1054 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).
У своїй постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 Верховний Суд зробив висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
З врахуванням наведеного та того, що відповідачка частково погасила заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2 055,29 грн, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про стягнення з відповідачки в користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 12 944,71 грн.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду про часткове задоволення позову про стягнення процентів за користування кредитом з огляду на таке.
Позичальнику ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 15 000,00 гривень зі сплатою процентів за відсотковою ставкою 1,19510625 %.
Умовами договору передбачено, що строк, на який надається кредит, - 16 тижнів (пункт 2.3. договору).
Строк дії договору - до 13 червня 2023 року. Надалі додатковими угодами термін дії договору № 437768-КС-006 про надання кредиту був продовжений до 10 квітня 2025 року.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором про надання кредиту, проценти за користування кредитними коштами нараховані до 10 квітня 2025 року (включно) за відсотковою ставкою 1,19510625 %.
Згідно з частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Отже, передбачений пунктом 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів - 2,5 %, 120 днів - 1,5 %, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності.
Таким чином, укладаючи 21 лютого 2023 року договір надання грошових коштів у позику, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, строк кредитування якого був продовжений додатковими угодами після набрання чинності Законом № 3498-ІХ до 10 квітня 2025 року, позивач мав право визначати денну проценту ставку у розмірі 1,19510625 % протягом 240 днів, тобто до 20 серпня 2024 року включно. Максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % на день, починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ.
Разом з тим, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № 437768-КС-006 про надання кредиту від 21 лютого 2023 року, проценти, нараховані позивачем за відсотковою ставкою 1,19510625 % за період з 21 лютого 2023 року до 20 серпня 2024 року включно, складають 23 359,07 гривень.
Місцевий суд здійснив перерахунок розміру відсотків з врахуванням відсоткової ставки 1 % в день за період з 21 серпня 2024 року по 10 квітня 2025 року, що складає 30 161,17 грн (12 944,71 х 1 % х 233 днів = 30 161,17 грн).
Отже, судом першої інстанції правильно визначено розмір заборгованості за відсотками - 53 520,24 грн (23 359,07 + 30 161,17 = 53 520,24 грн).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ТзОВ «Бізнес Позика».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» залишити без задоволення.
Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 09 жовтня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді