Справа № 161/18811/25 Провадження №33/802/825/25 Головуючий у 1 інстанції:Філюк Т.М.
Доповідач: Гапончук В. В.
01 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Гапончука В.В.,
з участю
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - Каліщука В.П.,
іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_2 - Немченко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою захисника Каліщука Володимира Павловича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України,
Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.10.2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 07.09.2025 року о 16:00 годині в місті Луцьку по вулиця Клима Савури 51, керуючи транспортним засобом AUDI Q8, д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконалась, що це буде безпечно зіткнення з транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським, як порушення п.п.10.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.124 КпАП України (а.с.39-40).
Не погоджуючись із постановою суду захисник Каліщук В.П. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій вважає, що місцевий суд надав неправильну правову оцінку обставинам по справі, доказам, які містяться у ній, діям обидвох учасників ДТП, яка мала місце 07.09.2025 року.
Вказує на те, що суд заслухавши пояснення учасників ДТП, дослідивши відео з камери відеоспостереження, дійшов суперечливого висновку, оскільки необґрунтовано не було взято до уваги покази ОСОБА_1 , що для здійснення повороту праворуч, з огляду на значні габарити транспортного засобу, їй потрібен був більший кут повороту, через що вона не могла виконати поворот із самого краю проїждної частини дороги.
Вважає, що винуватцем даної дорожньо-транспортної пригоди являється водій іншого транспортного засобу марки Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , оскільки вона не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції, не знизила швидкості, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом, який рухався попереду та пригальмовував для здійснення повороту праворуч.
Тобто, в даній обстановці, при здійсненні повороту праворуч з єдиної смуги руху, не вбачаючи жодних перешкод, допускаючи, що водій транспортного засобу, який рухався позаду знає Правила дорожнього руху, уважно стежить за дорожньою обстановкою, дотримується дистанції, ОСОБА_1 , яка увікнула покажчик повороту, зменшила швидкість та продовжила рух в тій самій смузі, повертаючи праворуч. Остання була впевнена у безпечності такого повороту не лише для себе, але і інших учасників дорожнього руху, зокрема, водія автомобіля марки Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 .
Просить скасувати постанову суду від 23.10.2025 року та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.124 КпАП України закрити в зв'язку із відсутністю в діях останньої складу зазначеного адміністративного правопорушення (а.с.43-48).
На адресу Волинського апеляційного суду 01.12.2025 року від представника ОСОБА_3 в інтересах іншого учасника ДТП ОСОБА_2 надійшли заперечення на апеляційну скаргу в якій вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, надано належну оцінку всім доказам, які наявні в матеріалах справи. Просить апеляційну скаргу адвоката Каліщука В.П. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.10.2025 року - без змін (а.с.59-62).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги; заслухавши ОСОБА_1 та її захисника, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити; іншого учасника ДТП та її представника, які проти задоволення апеляційної скарги заперечили; приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
За положеннями статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, за обставин, викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджується зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, її вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446566 від 07.06.2025 року (а.с.1);
-схемою місця ДТП від 07.09.2025 року (а.с.3);
-фотознімками ДТП від 07.09.2025 року (а.с.4-5);
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.09.2025 року (а.с.6);
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 07.09.2025 року (а.с.7);
-рапортом інспектора взводу 2 роти 2 батальйону УПП у Волинській області від 07.09.2025 року (а.с.8);
-відеозаписами з камери зовнішнього відеоспостереження, що знаходиться на будинку № 53 по вулиці Клима Савури в місті Луцьку (а.с.28а).
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Твердження ОСОБА_1 та її захисника, які містяться в апеляційній скарзі, а також дані ними під час апеляційного розгляду, суд не бере до уваги, оскільки вважає їх намаганням уникнути передбаченої законом відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.
Таким чином за результатами розгляду всіх фактичних обставин справи в судовому засіданні встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, оскільки вона порушила приписи: п.10.1 ПДР - що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та створив небезпеку для дорожнього руху; п.10.4 ПДР - що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, що і стало причиною ДТП, в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що для здійснення повороту праворуч, з огляду на значні габарити транспортного засобу ОСОБА_1 , їй потрібен був більший кут повороту, через що вона апріорі не могла виконати поворот із самого краю проїждної частини дороги, є безпідставними та не заслуговують на увагу апеляційного суду виходячи із наступного.
Правилами дорожнього руху України встановлено обов'язок водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, що в даному випадку не було зроблено ОСОБА_1 .
На відеозаписі зафіксовані дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити обставини, що передували ДТП та саму пригоду, ставлення кожного з учасників до події, що настала, їхню поведінку після зіткнення та додаткові обставини, які прямо вказують на ОСОБА_1 , яка керуючи транспортним засобом порушила правила дорожнього руху, що призвело до зіткнення з іншим автомобілем та спричинило їхнє механічне пошкодження.
Окрім цього, відповідно п.10.6 ПДР передбачено, що якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог п.10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб.
Як вбачається із письмових доказів та відеозапису події, ОСОБА_1 при повороті направо, в силу в пп.б п.2.3 ПДР повинна бути уважною, стежити за дорожньою обстановкою та відреагувати на її зміну, та здійснюючи поворот праворуч, мала б переконатися, що її маневр не створить небезпеки іншому учаснику ДТП. Тому, через невиконання ОСОБА_1 пп.б п.2.3 ПДР не дає підстав для відступу від п.10.4 ПДР, викладеного у п.10.6 ПДР.
Доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на необґрунтованість прийнятої у справі постанови щодо визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Доводи захисника по те, що постановою Волинського апеляційного суду від 10.11.2025 року скасовано постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.10.2025 року та прийнято нову постанову, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, а тому, на його думку, вини його довірительки у ДТП немає, не заслуговують на увагу суду, оскільки в результаті дослідження всіх доказів у справу у сукупності, вбачається вина двох учасниках дорожнього руху у вчиненні ДТП.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).
З огляду на викладені в обгрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
При розгляді справи судом порушень вимог ст.ст.279, 280 КпАП України не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КпАП України, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд прийшов до вірного висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді штрафу, яке буде необхідне і достатнє для виховання особи та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, яке ставиться їй у провину, не визнала, не розкаялась у вчиненому, підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст.22 КУпАП апеляційний суд не вбачає.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, є доведеною поза розумним сумнівом.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.294 КпАП України, суд,-
Апеляційну скаргу захисника Каліщука Володимира Павловича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.