Справа № 164/2104/25 Провадження №33/802/764/25 Головуючий у 1 інстанції:Ониско Р. В.
Доповідач: Гапончук В. В.
01 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
захисника ОСОБА_1 - Хомік О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Хомік Олени Володимирівни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Маневицького районного суду Волинської області від 14.10.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на рахунок держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 12.09.2025 року, біля 14 годині 29 хвилин, на автомобільній дорозі (Р-14) сполученням Луцьк - Ківерці -Маневичі - Любешів - Дольськ 71 км + 850 м, керував автомобілем марки «CHEVROLET EPICA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції відмовився пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння були слідуючі ознаки; запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. Чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.42-43).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Хомік О.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу в якій вважає, що постанова судді прийнята з істотним порушенням норм матеріального і процесуального права.
Вказує на те, що працівники поліції фактично спонукали ОСОБА_2 до визнання вини, таким чином перевищили свої повноваження. Крім цього як вбачається з самого відео з боді камер, яке є не безперервним, ОСОБА_2 навпаки намагався самостійно прийняти міри та пройти перевірку на стан сп'яніння, оскільки ознак сп'яніння у нього не було. Крім цього, ОСОБА_2 не було надано можливості скористатися своїми правами.
Просить поновити строк для подалі апеляційної скарги, зважаючи на відсутність електропостання, зважаючи на ракетні та дронові обстріли, відсутність технічної можливості вчасно підготувати належні документи. Скасувати постанову Маневицького районного суду Волинської області від 14.10.2025 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення (а.с.47-53).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечувала щодо продовження слухання справи у відсутності її довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_2 - Хомік О.В., яка підтримала останню з мотивів, викладених в ній, та просила її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.294 КпАП України скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк може бути поновлено за заявою особи, яка має право оскаржити постанову.
Виходячи з наведених в апеляційній скарзі доводів суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду скаржником пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_2 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_2 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 451662 від 12.09.2025 рокувідносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.1);
-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5705113 від 12.09.2025 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КпАП України (а.с.2);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів «ДРАГЕР 6820» (від проходження огляду ОСОБА_2 відмовився) щодо ОСОБА_2 (а.с.3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.09.2025 року (огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 в медичному закладі не проводився) щодо ОСОБА_2 (а.с.4);
- зобов'язанням до протоколу ОСОБА_2 від 12.09.2025 року (а.с.5);
- рапортом поліцейського роти з обслуговування м.Ковель УПП у Волинській області ДПП Сорочука С. від 12.09.2025 року (а.с.6)
- відеозаписом події із нагрудних боді - камер інспекторів поліції та відеореєстратора з автомобіля працівників поліції (а.с.8).
Згідно довідки від 15.09.2025 року, складеної інспектором ВОНС в м.Ковель УПП у Волинській області Капітули К., вбачається, що відповідно до ІКС «ІПНП» громадянин ОСОБА_2 не має повторність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Відповідно до ІКС «ІПНП» громадянин ОСОБА_2 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 та не являється позбавленим права керування транспортними засобами (а.с.7).
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_2 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими, немає.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що поліцейським дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
До матеріалів справи долучено відеозаписи, зміст яких є логічним, послідовним, а тому суд вважає, що зафіксована на них інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. На відеозаписах зафіксовано всю подію правопорушення, яка стосується обставин відмови від проходження ОСОБА_2 огляду на стан сп'яніння, а якість зйомки є достатньою та такою, що виключає сумніви щодо оцінки зафіксованих подій.
Також безпідставними є доводи апелянта про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт відмови ОСОБА_2 від проходження медичного чи будь-якого іншого огляду на стан сп'яніння, оскільки вони спростовуються відеозаписом з нагрудної відеокамери.
Не заслуговують на увагу суду доводи апелянта про те, що у працівників поліції не було підстав для вимоги у проходженні ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп'яніння через відсутність в останнього ознак алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд зазначає, що виявлення таких ознак покладається на працівника поліції та відбувається за суб'єктивною оцінкою поліцейського під час спілкування з водієм. Суд не уповноважений переоцінювати зовнішні ознаки особи лише за матеріалами відеофіксації. Спростувати підозру поліцейського про перебування водія в стані наркотичного чи алкогольно сп'яніння можливо у встановленому законом порядку, пройшовши відповідний медичний огляд в закладі охорони здоров'я. Окрім цього, незгода водія із ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення та незгода із виявленими ознаками сп'яніння не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння та не впливає на причину зупинки, тощо.
Окрім цього, судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно відеозапису встановлено, що при спілкуванні з водієм ОСОБА_2 працівник поліції звертає увагу останнього про виявлені в нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Після чого працівник поліції пропонує ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера чи в медичному закладі. ОСОБА_2 категорично відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі.
Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_2 , адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_2 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Поновити захиснику Хомік Олені Володимирівні в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Маневицького районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України.
Апеляційну скаргу захисника Хомік Олени Володимирівни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.