Справа № 161/12834/25 Провадження №33/802/823/25 Головуючий у 1 інстанції:Плахтій І. Б.
Доповідач: Гапончук В. В.
01 грудня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., за участю захисника Луганської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Луганської А.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_1 ,
Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.09.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 12.06.2025 року о 04:10 годині у місті Луцьку по вулиці Дубнівській, 47В, керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії «А», тобто не мав права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Такі дії кваліфіковано, як порушення п.2.1 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КпАП України (а.с.34-35).
Не погоджуючись з постановою суду захисник подала апеляційну скаргу в якій вважає оскаржувану постанову такою, що винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки такий пропущений з поважних причин. ОСОБА_1 не міг бути присутнім у судовому засіданні 04.09.20025 року у зв'язку з перебуванням на лікуванні у період з 01.09.2025 до 31.10.2025, що стверджується доданим до апеляційної скарги витягом з електронного реєстру листків непрацездатності.
Апеляційні вимоги мотивує тим, що судовий розгляд справи відбувся у відсутності ОСОБА_1 , чим було порушено його право на захист. Окрім цього, при складанні протоколу працівниками поліції допущено грубі порушення, зокрема, не були роз'ясненні права та обов'язки ОСОБА_1 , відеозапис правопорушення в матеріалах справи відсутній. Захисник просить оскаржену постанову скасувати та провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату судового розгляду до апеляційного суду не з'явився, його інтереси представляла захисник Луганська А.В.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку захисника Луганської А.В., доходжу наступного висновку.
Перш за все, підлягає поновленню строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2025 року, оскільки такий пропущений з поважних причин. ОСОБА_1 надано документи (витяг з електронного реєстру непрацездатності) на підтвердження того факту, що він перебував на лікуванні у період з 01.09.2025 до 31.10.2025, тобто фактично весь період судового розгляду справи.
Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався.
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом з чим повністю погоджується апеляційний суд.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №359161 від 12 червня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.2.1 (а) ПДР України, а саме керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії «А», за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 5 ст. 126 КпАП України.
Згідно з вимогами пункту 2.1а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КпАП України настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Санкція ч. 5 ст. 126 КпАП України, передбачає накладення стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно з довідки сформованої старшим інспектором з особливих доручень відділу адміністративної практики УПП у Волинській області Поповича Р. від 12.06.2025 у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявне посвідчення водія НОМЕР_1 від 31.01.2025, лише категорія «С». Крім того, у відповідності до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 має повторність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КпАП України, оскільки 29.05.202 вчинив та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КпАП України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами дослідженими судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №359161 від 12 червня 2025 року; довідкою УПП у Волинській області від 12 червня 2025 року; рапортом від 12 червня 2025 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4839763 від 29 травня 2025 року.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність у апеляційного суду відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України.
Доводи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 апеляційний суд вважає безпідставним та розцінює такі, як форму захисту з метою уникнення останнім адміністративної відповідальності.
Крім того апеляційний суд враховує наявний у матеріалах справи протокол серії ЕПР1 №359161 від 12 червня 2025 року, який підписав ОСОБА_1 , та у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначив: «пояснення надасть в суді», що підтверджує факт ознайомлення останнього з протоколом про адміністративне правопорушення стосовно нього, отримання його копії. Власноручним підписом, зокрема, підтверджено й фактичне не заперечення, на момент документування правопорушення, обставин викладених в згаданому протоколі про адміністративне правопорушення. В апеляційній скарзі факт керування транспортним засобом 12.06.2025 не заперечується.
Отже, загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою стосовно ОСОБА_1 і свідчать про намір уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, проте висновків судді вони не спростовують.
Будь - яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів достовірність та належність зібраних у справі доказів, вказували про порушення вимог КпАП України під час їх отримання, а також необ'єктивність працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, суду не надано, зацікавленість працівників поліції під час провадження у справі стосовно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не встановлена.
Таким чином, висновок викладений у постанові суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Під час судового розгляду у суді першої інстанції інтереси ОСОБА_1 представляв захисник Демидко І.В., судові засідання неодноразово відкладалися за ініціативою сторони захисту і загалом учасникам судового розгляду була забезпечена можливість надати свої пояснення щодо обставин адміністративного правопорушення, тому відсутні підстави вважати, що в даному випадку ОСОБА_1 був позбавлений передбаченого законодавством права на захист.
Разом з тим, слід зауважити, що апеляційним судом прийнято апеляційну скаргу до розгляду, чим фактично відновлено, на думку захисника, втрачену можливість реалізувати право на надання пояснень та додаткових матеріалів щодо обставин справи.
Однак доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі стосовно ОСОБА_1 постанови.
Апеляційний суд вважає, що викладені в постанові суду першої інстанції висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону та повністю доводять вину ОСОБА_1 у порушенні п. 2.1 а) Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України.
Отже, доводи апеляційної скарги захисника Луганської А.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України,
Поновити захиснику Луганській Альоні Володимирівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника Луганської Альони Володимирівни в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В. В. Гапончук