Іменем України
01 грудня 2025 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: 766/18226/24
Номер провадження:22-ц/819/1391/25
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Склярської І.В.,
суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.
секретар Андреєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 28 жовтня 2025 року (під головуванням судді Ус О.В.), у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
28.10.2024 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини:
- 18.08.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір N 897797654 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV29W6R 18.08.2021 15:26:06 год. ОСОБА_1 ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Відразу після вчинених дій Відповідача, 18.08.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 22000,00 грн. на його банківську карту відповідача.
- 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу N 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. Предметом Договору факторингу No28/1118-01 від 28.11.2018 року, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги N 156 від 19.10.2021 до Договору факторингу N 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 56 047,20 грн. Тобто, право вимоги за кредитним договором N 897797654 від 18.08.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 19.10.2021, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги N 156.
- В подальшому між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено наступні додаткові угоди, якими строк дії договору факторингу N 28/1118-01 було продовжено до 31 грудня 2024 року: 28.11.2019 року додаткова угода, N19; 31.12.2020 року додаткова угода N 26; 31.12.2021 року додаткова угода N27; 31.12.2022 року додаткова угода N31; 31.12.2023 року додаткова угода N32.
- 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу N 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: N2 від 03.08.2021 та N 3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги N 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу N 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 93416,40 грн.
- 04.09.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу N 0409/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу N 0409/24 від 04.09.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 93416,40 грн.
Станом на дату подання позовної заяви, заборгованість відповідача за договором виконувалась не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього обліковується прострочена заборгованість, яка становить 93416,40 грн., яка складається з наступного: 22000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 71416,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та 6 000 грн витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 28 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ « ЮНІТ КАПІТАЛ», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
(1)Доводи осіб, які подали апеляційні скарги
В обґрунтування доводів апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу послалася на наступні обставини.
Щодо переходу прав вимоги за Договором факторингу N 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».
Згідно п. 4.1. Договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора у день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Отже, передача прав вимоги до боржників здійснюється на підставі Реєстрів прав вимоги, що містять перелік конкретних прав вимоги, а не у день укладення Договору факторингу.
19.10.2021 року первинний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підписали Реєстр прав вимоги N156 до Договору факторингу 1, відповідно до якого останній набув право вимоги до Відповідача за кредитним договором, укладеним18.08.2021 року на загальну суму 56 047,20 грн. Даний факт свідчить про те, що відступлення права вимоги здійснювалося не щодо майбутніх чи умовних зобов'язань, а конкретного, дійсного та чинного на той момент зобов'язання Відповідача перед Первинним кредитором.
Щодо переходу прав вимоги за Договором факторингу N 05/0820-01 від 05.08.2020 року, укладеним між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 2, під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», на виконання Договору факторингу 2, підписали Реєстр прав вимоги N 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
Щодо переходу прав вимоги за Договором факторингу N 0409/24 від 04.09.2024 року, укладеним між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».
04.09.2024 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу N 0409/24, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 897797654. Розділом 2 Договору факторингу визначено, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Позивач зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.5 Договору факторингу, під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом. 1.7 вказаного Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підписали Реєстр Боржників N 0409/24 від 04.09.2024 до Договору факторингу , за яким ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про неможливість переходу права вимоги, відмовляючи у задоволенні позовних вимог на підставі факту укладення договору факторингу, адже не врахував, що предметом договору є відступлення прав вимоги, які закріплені у реєстрі, який в свою чергу, належним чином оформлено та підписано сторонами в межах дії договору та після укладення кредитного договору . Таким чином, згідно витягу з Реєстру Боржників та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 93416,40 грн.
Посилаючись на практику Верховного Суду та апеляційних судів особа, яка подала апеляційну скаргу, вказала, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є помилковим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
(2) Позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що вимога на момент укладення договору факторингу мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року не було і сторони не могли передбачити, що 18.08.2021 року цим товариством буде укладено кредитний договір з відповідачкою. Кредитний договір було укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 18.08.2021 року, тобто вже після укладення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договору про відступлення прав вимоги №28/1118-01 від 28.11.2018 року, і хоча відповідачкою не заперечується факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів в день та час і на період, вказаний в договорі, однак, у позивача відсутнє право вимоги до відповідачки про стягнення заборгованості за цим кредитним договором.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 18 серпня 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №897797654 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV29W6R. (а.с. 19 -24)
Відповідно до п.1.1 договору, Кредитодавець надав Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
За п. 1.3. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 22 000 грн 00 коп. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 17.09.2021 р.
Відповідно до п. 1.10 договору, Позичальник зобов'язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.
Згідно п. 1.11. договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.
Згідно копії платіжного доручення№ 3c230c65-4c93-4501-9839-62f582a90919 від 18.08.2021 року, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» перераховано на рахунок ОСОБА_1 22 000 грн. (а.с. 61)
Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 897797654 від 18.08.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом становить 93416,40 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 22 тис. грн, прострочена заборгованість за процентами 71 416,40 грн.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Юніт Капітал» зазначило, що відповідач зобов'язання за укладеним кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 93 416 грн. 40 коп.
Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правилом ч. 8 ст. 11Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) ( ч.1 ст. 1078 ЦК України).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. ( ч.2 ст. 1078 ЦК України)
Отже, у ст. 1078 ЦК України допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу, обрано різні критерії. Зокрема, для: а) наявної вимоги - це строк платежу; б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (ч. 1 ст. 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. Тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок, наявна та «недозріла» вимоги існують до або в момент укладення договору факторингу. Майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (ч. 1 ст. 1078 ЦК України). Тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що з'явилися із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу.
У договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимог, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, в зазначенні предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб'єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки). Натомість майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення.
Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов'язуватися з клієнтом. У ст. 5 Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг від 28 травня 1988 року встановлено, що положення договору факторингу, яке передбачає відступлення існуючих або майбутніх грошових вимог, не може бути визнано недійсним внаслідок того, що вимоги не були зазначені в договорі окремо, якщо під час укладення договору або під час набуття ним чинності вони могли бути визначені в договорі.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.
Матеріали справи свідчать про укладення вищенаведеного кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, який позичальник підписав електронним підписом та містять докази перерахування кредитних коштів позивачем ( а.с. 19-24).
Відтак, первісний кредитор свої зобов'язання за договором №897797654 виконав у повному обсязі.
Для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
Так, 28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. (а.с.70-76)
Відповідно до п. 2.1. договору факторингу №28/1118-01 клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором. Згідно п.п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
«Право вимоги» - всі права клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. (п.1.3 Договору)
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку (п.4.1 Договору).
Відтак, договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога). При цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору - реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу.
На виконання п. 2.1. договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було складено та підписано Реєстр прав вимоги №156 від 19.10.2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 (зазначена під номером 952) за кредитним договором №897797654 від 18.08.2021 року на загальну суму 56047,20 грн. (а.с 95-97)
В подальшому, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01 зі строком дії до 04.08.2021 року. (а.с.98-103)
Згідно укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» додаткових угод №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, строк дії договору факторингу було продовжено до 31.12.2024 року.
Предметом даного договору факторингу є відступлення права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому у відповідному додатку договору (п.2.1,4.1 договору факторингу).
«Право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними Договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 року до договору факторингу №05/0820-01, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 (зазначена під номером 7182) за кредитним договором №897797654 від 18.08.2021 року на загальну суму 93416,40 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 22 000 грн, заборгованість за відсотками 714 16,40 грн (а.с. 110 ).
Крім того, 04.09.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №0409/24, відповідно до умов якого, ТОВ «Юніт Капітал» відступлене право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №897797654 від 18.08.2021 року, що слідує з реєстру боржників до договору факторингу. (а.с.113-119)
Як визначено в п.1.1 Договору Факторингу від 04.09.2024 року №0409/24 фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна позову) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою ( процент за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта (ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до фактора (ТОВ «Юніт Капітал») прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 93 416, 40 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 року (а.с. 123-125).
ЦК України не має жодних імперативних вимог щодо способів ідентифікації права вимоги в правочині про його відступлення або майбутнє відступлення новому кредитору. Сторони можуть обрати будь-які засоби або ознаки, що дозволять визначити підстави виникнення вимоги, її характер, обсяг, зміст тощо. Важливо, щоб за допомогою таких засобів майбутня вимога з невизначеної не стала визначеною, однак набувала характеру вимоги, яка може бути визначена.
З огляду на викладені обставини, вбачається, що укладаючи договори факторингу, сторони цих договорів обумовили умову, яка полягає у тому, що передача права вимоги здійснюється на підставі Реєстру прав вимог, які є невід'ємним додатком до договорів факторингу, у яких зазначено перелік кредитних договорів та боржників за ними. Окрім цього, невід'ємними додатками договору є додаткові угоди, якими продовжувався строк дії договору факторингу.
Копії договорів факторингу та реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Отже вищенаведене, надає підстави вважати помилковим висновок суду першої інстанції про наведені ним підстави відмови у позові.
Позивачем зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №897797654 від 18.08.2021 становить 93 416,40 грн, яка складається з наступного: 22 000 грн. - заборгованість по кредиту; 71416,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом та надано розрахунок заборгованості.
Строк дії договору, відповідно до його умов, сторони визначили 30 днів, - з дати отримання кредиту (18.08.2021) по 17.09.2021 року, який визначили як Дисконтний період ( п. 1.7 договору)
Відповідно до п.1.9 За користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 485,45 процентів річних, що становить 1,33 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 485,74 процентів річних, що становить 1,33 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надати Позичальнику додаткову знижку від Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті.
Якщо позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
Продовження дисконтного періоду визначено умовами п. 1.8 кредитного договору, який може бути продовжений, виходячи з умов цього пункту, лише позичальником.
Позивачем не надано доказів продовження позичальником строку дії кредитного договору, якому сторони надали назву - Дисконтний період.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Виходячи з наведеного, нарахування процентів має здійснюватися в межах строку кредиту 30 днів, виходячи з встановленої договором процентної ставки, визначеної в п.1.9.1 Договору. Заявлена сума нарахованих відсотків виходить за наведені межі .
Отже, сума відсотків в розмірі, визначеному в п.1.9 Договору, за користування кредитними коштами в сумі 22 000 грн. за період дії договору, визначеного строком на 30 днів з дня отримання грошових коштів становить 8 778 грн. (22 000 х 1,33% х 30)/100. Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором разом з відсотками, нарахованими на період дії договору (30 днів) становить 30 778 грн.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України).
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, ухвалене судом першої інстанції рішення, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову частково.
Щодо судових витрат
Відповідно до частиною 13статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. за подання позовної заяви та 3633,60 грн. за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Оскільки, суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 30 778 грн., тобто позовні вимоги задоволено на 32, 95 %.
У зв'язку з тим, що позов підлягає задоволенню частково, то відповідно підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 798,18 грн., та за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції в розмірі 1197,27 грн.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:
«40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
42. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
44. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
45. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
46. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
47. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
Наведений правовий висновок застосований у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.
ОСОБА_1 та її представник, не скористалися наведеними процесуальними правами та клопотання про зменшення судових витрат не заявляли.
Звертаючись до суду першої інстанції, ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві заявляло вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
На підтвердження витрат на правову допомогу у матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09.09.2024 року, укладений ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», яким клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 127-129); протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09.09.2024 року (а.с. 130) додаткову угоду № 14 до договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09.09.2024 року (а.с. 131-134); акт прийому-передачі наданих послуг від 09.09.2024 року на суму 6 000 грн. з яких складання позовної заяви 5000 грн., вивчення матеріалів справи 500 грн., надання усної консультації стосовно складання позовної заяви 500 грн. (а.с.135).
Апеляційна скарга підписана керівником товариства - Хлопковою М.С., жодних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу за подання апеляційної скарги не надано.
Таким чином, право Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на відшкодування за рахунок відповідача витрати на правову допомогу у сумі 6 000 грн, не спростовано, проте, враховуючи відсоток задоволених позовних вимог 32, 95 % з ОСОБА_1 необхідно стягнути 6 000 х 32,95% = 1977грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376,382 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 28 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №897797654 від 18.08.2021 року у розмірі 30 778 гривень, з яких 22 000 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 8 778 грн.- проценти за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви 798,18 грн та 1197,27 гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 1977 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2025 року.
Головуючий І.В. Склярська
Судді Л.П. Воронцова
В.В. Майданік