01 грудня 2025 року м. Херсон
Номер справи: 766/26350/21
Номер провадження: 22-ц/819/1398/25
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,
суддів: Воронцової Л.П.,
Майданіка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2025 року (під головуванням судді Шестакової Я.В.), у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У грудні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що постановою Херсонського апеляційного суду від 23.06.2021 року заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09 лютого 2021 року змінено, зменшено суму стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10 000 (десяти тисяч) гривень до 7 000 (семи тисяч) гривень. Відповідач не сплачував аліменти з серпня 2020 року по листопад 2021 року. В зв'язку з порушенням відповідачем вимог закону просить стягнути з нього пеню за прострочення сплати аліментів, яка згідно розрахунку зробленого позивачем за весь час затримки сплати становить 42000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та матеріального права, просить суд скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2025 року та постановити нове, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 42000,00 грн. та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, у тому числі на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., а саме: 5000,00 грн. - за представництво в суді першої інстанції, 3000,00 грн. - за представництво в суді апеляційної інстанції.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , вказала, що фактична оплата заборгованості відповідачем не може бути підставою для нівелювання нарахування штрафних санкцій. Постановою Херсонського апеляційного суду від 23.06.2021 року у справі №766/12484/20 з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 7000,00 грн. щомісячно, починаючи з 17.08.2020 року і до досягнення донькою повноліття. Із матеріалів справи, у тому числі наданих відповідачем квитанцій, вбачається, що аліменти ним не сплачувалися щомісячно, як визначено рішенням суду. Відповідач оплатив заборгованість по сплаті аліментів, але все ж таки через умисне ухилення від сплати аліментів, така заборгованість виникла, про що свідчить розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, виданий Суворовським районним відділом державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Отже, відповідач допустив прострочення сплати аліментів у порядку, визначеному Постановою Херсонського апеляційного суду від 23.06.2021 року у справі №766/12484/20, що тягне за собою відповідальність у вигляді стягнення неустойки (пені).
(2) Позиція інших учасників
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
2. Мотивувальна частина
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається:
Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 09.02.2021 року, яке змінено постановою Херсонського апеляційного суду від 23.06.2021 року а саме, зменшено суму стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10 000 (десяти тисяч) гривень до 7 000 (семи тисяч) гривень починаючи з 17.08.2020 року.
Згідно розрахунку заборгованості виконаного старшим державним виконавцем Суворовського районного відділу ДВС м.Херсон Головного ТУЮ у Херсонській області Кондратюк О.М. по виконавчому листу № 766/12484/20 від 30.07.2021 року загальна сума боргу зі сплати аліментів ОСОБА_3 за період з серпня 2020 року по листопад 2021 рік становить 42000 гривень. (а.с 10)
Копія квитанції від 26.10.2021 року свідчить, що ОСОБА_3 сплатив 70152 грн в рахунок погашення боргу зі сплати аліментів.(а.с.65)
29.11.2021 року ОСОБА_3 сплатив 35 000 грн в рахунок погашення боргу зі сплати аліментів. (а.с.65).
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів повністю погашена, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення неустойки зі сплати заборгованості по аліментах є необґрунтовані.
Разом з тим, наведений висновок не в повній мірі узгоджується з нормами СК України, встановленими у справі обставинами на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Щодо доведення відповідачем відсутності його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів слід зазначити наступне.
Враховуючи, що заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09.02.2021 року про стягнення аліментів , набрало законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду ( за апеляційною скаргою ОСОБА_3 ) 23 червня 2021 року, та стягнення яких відповідно до норм СК України здійснюється з дати подачі позову - з 17.08.2020, колегія суддів вважає , що вина відповідача у несплаті аліментів до 23 червня 2021 року відсутня.
Разом з тим, відповідач, як апелянт у справі про стягнення аліментів, достовірно обізнаний про розмір аліментів до сплати, у добровільному порядку не вжив заходів щодо сплати аліментів у визначеному судом розмірі, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він мав об'єктивні перешкод для своєчасної сплати аліментів.
Доказів про вжиття всіх залежних від нього дій щодо своєчасної та належної сплати аліментів відповідачем у період з липня 2021 рік по листопад 2021 рік суду не надано.
Отже, відповідачем не спростовано презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати за період з липня 2021 року (день ухвалення рішення суду про стягнення аліментів) по листопад 2021 року ( час повного погашення заборгованості по аліментам), що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати аліментів виникла з вини відповідача у період з липня 2021 року по листопад 2021 року .
Посилання відповідача на ту обставину, що заборгованість нараховується державним виконавцем з часу відкриття виконавчого провадження і здійснення виконавчих дій, колегія суддів оцінює критично, оскільки обов'язок сплачувати аліменти на утримання сина, передбачений ст.180, 181 СК України.
Колегія суддів не приймає до уваги обставину перебування ОСОБА_3 за контрактом у рейсі (за відомостями з паспорта моряка з 05.08.2021 року по 09.12.2021 року), як перешкоду для сплати заборгованості з аліментів, оскільки наведені ним же відомості свідчать, що під час перебування у рейсі була здійснена оплата аліментів у жовтні та листопаді 2021 року.
Крім цього, перебування за контрактом в рейсі не є підставою для звільнення від відповідальності за несплату аліментів на утримання дитини.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
ОСОБА_1 у позові просила суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за період з серпня 2020 року по листопад 2021 року у розмірі 42 000 грн, у відповідності до наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості.
З вказаного розрахунку вбачається, що в жовтні 2021 року заборгованість зі сплати аліментів становить 105 000 грн., а станом на листопад 2021 року - 42 000 грн. З наданої копії квитанції від 26.10.2021 року вбачається. що ОСОБА_3 сплатив 70152 грн в рахунок погашення боргу зі сплати аліментів, а 29.11.2021 року ОСОБА_3 сплатив 35 000 грн в рахунок погашення боргу зі сплати аліментів.
Отже, розмір заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_5 станом на листопад 2021 року має становить 34 848 грн. (105 000 грн.- 70 152 грн.)
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) вказано, що при здійсненні часткових платежів аліментів грошові кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості на погашення платежу за поточний місяць.
Згідно з указаним вище правовим висновком Великої Палати Верховного Суду (провадження № 14-616цс18) щодо порядку обчислення неустойки (пені) розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 %.
Кількість прострочених днів із 01 серпня 2021 року (перший день місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти) по 28 листопад 2021 року ( до дня їх фактичної виплати) становить 120 днів.
Розмір неустойки (пені) становить 20720 грн., з яких за: серпень 2021 року - 8400 грн (7000 х120 х 1%); вересень 2021 року - 6230 грн ( 7000 х 89 х1%); жовтень 2021 року - 4130 грн (7000 х 59 х 1%); листопад 2021 року - 1960 грн (7000 х 28 х 1%).
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ч. 2 п. 1статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 20 720 грн.
Щодо судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).
Оскільки судом апеляційної інстанції ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково в розмірі 20 720 грн. (49,3%), то пропорційно задоволеним позовним вимогам з ОСОБА_3 необхідно стягнути у дохід держави 613,68 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, 920,51 грн за розгляд справи апеляційним судом, а у загальному розмірі - 1534,19 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374,376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 20 720 гривень.
Стягнути ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1534, 19 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.П. Воронцова
В.В. Майданік
Повний текст постанови суду складено 01 грудня 2025 року.