Справа № 761/6777/25
Апеляційне провадження
№ 33/824/3885/2025
4 вересня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гаврика Антона Вікторовича на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 2 червня 2025 року (суддя Левицька Т.В.) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Республіки Еквадор ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 2 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605грн 60коп.
Постановою судді визнано доведеним, що 24 січня 2025 року о 23 год. 18 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz GLG 300, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Великій Житомирській, 3 в місті Києві, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого останній отримав механічні ушкодження, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Також, суддею визнано доведеним, що 25 січня 2025 року о 00 год. 02 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz GLG 300, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Глибочицькій, 22 в місті Києві в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія, із застосуванням приладу Drager Alcotest6820 (прилад ARHK-0501, тест - 4610), проба позитивна - 1,04 ‰, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврик А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, адвокат Гаврик А.В. зазначає, що після огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager на місці зупинки, той висловив свою незгоду з результатами огляду, вказавши, що він не перебуває у стані сп'яніння, однак працівники поліції, в порушення вимог статті 266 КУпАП України не запропонували йому пройти огляд у спеціалізованому закладі охорони
здоров'я, натомість одразу склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, адвокат Гаврик А.В. стверджує, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП, що є суттєвим порушенням прав останнього та самої процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, що робить його недопустимим доказом.
Доводів з приводу незаконності постанови судді в частині визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційна скарга не містить.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції адвокат Гаврик А.В. доводи апеляційної скарги підтримав, підтвердивши, що постанова судді Шевченківського районного суду міста Києва від 2 червня 2025 року оскаржується лише в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 під час розгляду справи апеляційним судом зазначив, що він дійсно не був згоден з результатами свого огляду за допомогою приладу Drager, про можливість проходження огляду у лікаря нарколога йому не повідомляли, а він не був обізнаний з порядком проходження такого огляду, оскільки вперше потрапив у таку ситуацію.
Також, ОСОБА_1 зазначив, що в стані алкогольного сп'яніння він не перебував, вжив лише один алкогольний коктейль десь за дві години до його зупинки працівниками поліції, при цьому він взагалі не міг вживати багато алкоголю, так як нещодавно переніс операцію по видаленню жовчного міхура.
Апеляційним судом викликався працівник поліції ОСОБА_3 , який склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , однак згідно листа начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції у місті Києві О. Парамонова від 15 серпня 2025 року, лейтенант поліції Меженний В.А. відряджений до ППОППП «Хижак-1» з 14 квітня 2025 року та не може бути присутнім у судовому засіданні (с.с.106).
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Гаврика А.В., які підтримали доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення
та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція
невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, в повній мірі не дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не підтверджується належними доказами.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Постанова судді Шевченківського районного суду міста Києва від 2 червня 2025 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не оскаржується, а відтак не є предметом перегляду апеляційним судом.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 824836 від 25 січня 2025 року, в цей день о 00 год. 02 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz GLG 300, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Глибочицькій, 22 в місті Києві в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія із застосуванням приладу DragerAlcotest6820 (прилад ARHK-0501), тест - 4610, проба позитивна - 1,04 ‰, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (с.с.2).
До протоколу про адміністративне правопорушення додано акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проводився у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме: хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, результат огляду - 1,04 ‰ (с.с.4, 5).
Круз ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду та чек з приладу Dragerпідписав, не надавши будь-яких письмових пояснень з даного приводу.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян,
на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно до приписів п. п. 1.3, 1.4 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. При цьому, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці правила.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).
Положеннями п. 2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану алкогольного сп'яніння, та фіксація проведення такого огляду відповідно до вимог законодавства і його результати.
Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 Інструкції).
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції).
За змістом статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість
реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктом 6 Порядку визначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/3299, з метою фіксування правопорушення працівниками поліції
застосовуються технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 824836 від 25 січня 2025 року додано диск з відеозаписами з боді-камер працівників патрульної поліції (с.с.2).
З переглянутого апеляційним судом відеозапису «824836» вбачається, що в ході спілкування з ОСОБА_1 з приводу вчинення дорожньо-транспортної пригоди, працівники поліції повідомляють про виявлення в нього ознак алкогольного сп'яніння та пропонують пройти огляд на місці за допомогою приладу Drager, на що той погоджується (11:55 хв. відеозапису).
За результатами огляду прилад Dragerпоказав, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду - 1,04 ‰, разом з тим ОСОБА_1 відразу зазначив, що не пив (14:48 хв. відеозапису).
Вказане свідчить про незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду, однак працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я та відразу почали складати протокол про адміністративне правопорушення (15:22 хв. відеозапису).
Таким чином, з переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом не заперечував, погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак не погодився з результатами такого огляду, проведеного за допомогою приладу Drager на місці зупинки, про що повідомив поліцейському.
Разом з цим, працівниками поліції, всупереч вимогам статті 266 КУпАП України та п. 6 Порядку, не було направлено ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп'яніння до спеціалізованого медичного закладу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння були допущені порушення вимог ст. 266 КУпАП, а відтак такий огляд є недійсним.
Крім цього, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що працівники поліції належним чином не роз'яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема скористатись послугами перекладача, враховуючи, що той є громадянином Еквадору, погано володіє українською мовою, що вбачається з діалогу з поліцейськими, який зафіксований на відеозапису.
Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у
цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
На вказані обставини не звернув увагу суддя першої інстанції, зробивши висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року, «Лауко проти Словаччини» від 2 вересня 1998 року).
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді
Шевченківського районного суду міста Києва від 2 червня 2025 року стосовно ОСОБА_1 щодо порушення ним п. 2.9.а Правил дорожнього руху та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню в цій частині, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений з порушенням встановленої законом процедури, тому є недійсним.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з того, що у результаті апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження в справі щодо нього в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.247, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гаврика Антона Вікторовича задовольнити частково.
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 2 червня 2025 року про визнання ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та закрити провадження у справі в цій частині стосовно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з недоведеністю вини останнього.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт