Справа № 157/1712/25
Провадження №3/157/832/25
21 листопада 2025 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої - адвоката Мазурика П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацевлаштований,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),
ОСОБА_2 06 вересня 2025 року близько 14 год 00 хв по вул. Волинська у с. Грудки, керуючи транспортним засобом марки «Шенрай», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи виїзд із прилеглої території, не надав переваги автомобілю марки «Нісан Кашкай», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалася по вул. Волинська у с. Грудки, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги пункту 10.2 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Зуб В.В. подав до суду клопотання, у якому просить справу розглянути у його та ОСОБА_2 відсутності, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначає, що у день дорожньо-транспортної пригоди водії не повідомляли правоохоронний орган, причини цьому наразі, вже не мають значення. Дійсно обоє водіїв у своїх показах (які надані пізніше від часу дорожньо-транспортної пригоди за декілька днів, а саме ОСОБА_2 - 14.09.2025, ОСОБА_1 - 12.09.2025) показали, що мала місце ДТП 06.09.2025 та після ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поспілкувалися між собою, порозумілися, в ситуації розібралися самостійно та не потребували сторонньої допомоги чи виклику поліції, та роз'їхалися без будь-яких претензій один до одного, і в день ДТП її ніхто не оформляв. 12.09.2025 з незрозумілих причин ОСОБА_1 звернулася до поліції про вчинення ОСОБА_2 ДТП і лише 14.09.2025 на обох водіїв - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було складено протоколи за ст. 124 КпАП України за вищевказаною ДТП. ОСОБА_2 свою вину заперечує, так як був уважним, стежив за дорожньою обстановкою, в ДТП не винуватий, бо надав перевагу у русі шляхом зупинення свого транспортного засобу (про що свідчить уявне місце зіткнення -фактично на лінії узбіччя дороги), а саме інший учасник ДТП - ОСОБА_1 є винуватцем події, так як саме вона фактично була не уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не врахувала дорожню обстановку, не дотрималась безпечного інтервалу, виїхала на лінію узбіччя ґрунтової дороги, на якій вже знаходився транспортний засіб - мотоцикл марки «Shineray», і допустила з ним зіткнення. Однак, виходячи із аналізу матеріалів справи, можна дійти висновку про наявність очевидної неповноти та поверхневості у висновках щодо вини особи у попередньому висновку поліцейських, що склали протоколи відносно як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 , помилку при складанні протоколу, яка полягала у тому, що матеріали справи про адміністративне правопорушення були складені поліцейськими фактично зі слів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без фактування обставин ДТП в натурі, а зі слів, що взагалі виключає наявність навіть факту ДТП та складу адміністративного правопорушення не те що в діях ОСОБА_2 , а взагалі в діях обох водіїв - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Матеріали справи про адміністративне правопорушення були складені неправильно, фактично зі слів обох водіїв та цілком помилково, що є підставою для закриття справи про адміністративні правопорушення не тільки відносно ОСОБА_2 , а взагалі відносно обох водіїв - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В силу вищевказаного, враховуючи відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення достатніх доказів (уявне місце зіткнення, незрозуміло чи взагалі було ДТП, пояснення водіїв за основу не беруться в силу того, що логічно матеріали за ДТП не повинні складатись пізніше, а в нашому випадку аж на 8 днів від часу ДТП без достатніх на те причин (за цей час могло бути безліч пошкоджень транспортних засобів, отриманих не від цієї ДТП (доказування на одних поясненнях судовою практикою підкреслюється як таке, що не може бути достатнім за відсутності інших належних доказів, а нашій справі належних доказів немає, бо все зі слів), бо нівелюється докази у справі як такі, що були зібрані відносно пізно і обґрунтовано можуть вважатися сумнівними, недостовірними та неналежними, неповними, фото відео матеріалів факту ДТП немає, схема ДТП без дати її складення), усі сумніви тлумачаться на користь особи, тому цілком логічно та правозгідно вбачається відсутність події інкримінованого обом водіям - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 адміністративних правопорушень як таких, у зв'язку із чим обоє водіїв - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підлягають адміністративній відповідальності, навіть попри їх пояснення про факт ДТП. Відповідно в силу вище та нижче наведеного виключається винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення. Надані поліцейським суду документи не містять відомостей та належних, допустимих і достатніх доказів того, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення у розумінні інкримінованої статті, а з огляду на вищевказане провадження у справі підлягає закриттю, оскільки обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення ґрунтується не на допустимих і достатніх доказах, а на припущеннях, та спростовується логічно неналежним фактуванням обставин ДТП, а зі слів, тобто існує обґрунтований сумнів в винуватості не те, що ОСОБА_2 , а обох водіїв. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно з якими «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». Загальною юридичної підставою всіх видів юридичної відповідальності вважається порушення норм права. Фактичною підставою цивільно-правової відповідальності є правопорушення як юридичних факт. Вона настає за наявності таких умов: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Для притягнення особи до відповідальності потрібен або повний склад правопорушення, що складається з чотирьох елементів (протиправність, шкода, причинний зв'язок, вина), або у випадках, зазначених у законі чи договорі, - неповний, усічений склад - протиправність і вина (при стягненні неустойки, втраті завдатку тощо). За відсутності хоч би одного з цих елементів (крім випадків безвинної відповідальності) відповідальність не настає. Наявні в матеріалах справи докази щодо винуватості ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КпАП України не витримують критерію «поза розумним сумнівом», що є підставою для ухвалення судом рішення про закриття провадження по справі. Разом з цим, виходячи із матеріалів справ про адміністративне правопорушення, які були складені відносно обох водіїв - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за наслідками події ДТП та які наразі знаходяться на розгляді в суді є очевидним висновок, що в дійсності з юридичної точки зору ДТП як такої не було. Проаналізувавши ситуацію, що склалася та і взагалі правильність складення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вважає, що вони були складені неправильно, що є підставною для закриття справи про адміністративне правопорушення, бо неправильно складені матеріали не можуть лягати в основу обвинувального рішення щодо особи. Також на схемі ДТП не міститься відомостей (їх не зазначено) про місце зіткнення, показано на схемі уявне місце зіткнення, а не реальне, тобто схема ДТП, як і усі інші докази у справі, є неналежним доказом. Відповідно не може бути винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_2 , бо ДТП відсутня, та у діях останнього немає складу адміністративного правопорушення. Вважає, що всі надані поліцейськими суду матеріали не містять відомостей та належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що саме ОСОБА_2 вчинив ДТП у розумінні інкримінованої статті, а з огляду на вищевказане провадження у справі взагалі підлягає закриттю, оскільки обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення ґрунтується не на належних доказах, а на повністю припущеннях, тобто існує обґрунтований сумнів в його винуватості. Як вбачається з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, згідно з якою в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Правовий висновок у подібних правовідносинах висловлений Верховним Судом: сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення (КАС ВС від 08.07.2020 р., № 177/525/17). З аналогічним клопотанням він звернувся до судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області Ходачинського Р.О., у провадженні якого є справа №157/1710/25 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, що за подією ДТП було складено 2 протоколи, однак за обставин викладених у цьому клопотанні та клопотанні щодо ОСОБА_1 , зокрема щодо об'єктивної неможливості притягнення обох водіїв за неправильно складеними матеріалами, вважає, що це виключає притягнення до відповідальності обох водіїв. Так, постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16 жовтня 2025 року у справі №157/1710/25 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. З огляду на вищевикладене, в розрізі досліджуваних матеріалів справи про адміністративне правопорушення, наявні у справі докази не стверджують факт порушення особою, яка притягається, та і в цілому обох водіїв - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимог ПДР України та відповідно наявність в їх діях складу адміністративних правопорушень, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, у зв'язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що 06 вересня 2025 року з дочкою автомобілем поверталася з тренування, керувала автомобілем марки «Нісан Кашкай», рухалася по головній дрозі у с. Грудки по вул. Волинська, та з прилеглої території, а саме з подвір'я на дорогу виїжджав мотоциклом її сусід ОСОБА_2 , який не надав їй перевагу у русі, не надав їй дорогу, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. Після зіткнення вона загальмувала, вийшла з автомобіля, мотоцикл ОСОБА_2 лежав біля її автомобіля, заднє колесо мотоцикла було під автомобілем. Коли ОСОБА_3 підняв холошу штанів, то у нього було видно пошкодження ноги, а саме нога була обдерта, проте він повідомив їй, що почуває себе нормально. Після цього ОСОБА_4 почав оглядати бампер її автомобіля, вийшла дружина останнього, якій вони повідомили, що відбулося зіткнення, і на той час ніхто з присутніх навіть і не обговорював таку версію, що то вона збила ОСОБА_5 її автомобілі було пошкоджено бампер і кріплення під колесом повилітали. ОСОБА_4 на той момент повідомив їй, що заплатить за пошкодження стільки, скільки вона скаже, а тому вони розійшлися і поліцію на місце події не викликали. Оскільки їй повідомили, що ремонт автомобіля буде коштувати 380 доларів, тому вона, як вони попередньо і домовилися, звернулася до ОСОБА_6 для відшкодування вартості ремонту, на що останній повідомив, що це надто багато і треба зустрітися. Через день вона з ним зустрілася, ОСОБА_4 їй повідомив, що якби вона його не збила, то такого б не було, а також повідомив їй, що на той час він був у шоку і не розуміє як таке могло статися. Вона їхала автомобілем по головній дорозі, а ОСОБА_4 , виїзджаючи з прилеглої території, не надав їй переваги в русі, що і стало причиною ДТП, а в подальшому повідомив, що сплачувати вартість ремонту автомобіля не буде, і вона написала заяву до полції.
Представник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Мазурик П.А. у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 їхала автомобілем по головній дорозі, а водій ОСОБА_4 виїжджав мотоциклом з прилеглої території, з подвір'я, та не переконався у безпечності свого маневру і допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 .
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, крім пояснень потерпілої, підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення та дослідженими доказами.
Згідно з рапортом Камінь-Каширського РВП ГУНП, що зареєстрований в ІТС ІПНП (журналі ЄО) 12 вересня 2025 року за № 13354, до чергової служби Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області 12 вересня 2025 із заявою звернулась ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , директор ЗДО «Сонечко» с. Грудки, жителька АДРЕСА_1 , щодо вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , жителем с. Грудки, який 06.09.2025 керуючи мотоциклом здійснив зіткнення з належним заявниці транспортним засобом автомобілем марки «Нісан Кашкай», д.н.з. НОМЕР_2 , під час того як виїжджав зі свого подвір'я, не надавши перевагу в русі, внаслідок чого автомобіль заявниці отримав механічні пошкодження.
Відповідно до схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, що підписана обома учасниками ДТП - ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , дорожньо-транспортна пригода за участю мотоцикла марки «Shineray XY150-17», номерний знак НОМЕР_3 , та автомобіля марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_4 , сталася у c. Грудки по вул. Волинська, навпроти виїзду з прилеглої території будинку № 3, і внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, зокрема у мотоцикла марки «Shineray XY150-17» пошкоджено ліве дзеркало заднього виду, передній блотнік, передній амортизатор, переднє колесо, у автомобіля марки «Nissan Qashqai» пошкоджено передня права частина бампера, заднє праве крило, лакофарбове покриття.
З долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що працівники поліції спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди, на місці ДТП було виявлено головну ґрунтову дорогу для руху транспортних засобів, без розміток, якою автомобілем рухалася ОСОБА_1 , а також виявлено прилеглу територію, з якої виїжджав мотоциклом ОСОБА_2 , та ці обставини жодним з учасників події не оспорюються.
Відповідно до п. 10.2 Правил дорожнього руху, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Таким чином, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, доведена.
Посилання ОСОБА_2 у його письмових поясненнях від 14 вересня 2025 року та поясненнях, наданих під час огляду місця пригоди, на те, що він, виїжджаючи з прилеглої території та побачивши, що ліворуч рухається автомобіль марки «Нісан Кашкай», зупинився і надав таким чином перевагу у русі водію автомобіля ОСОБА_1 , однак саме остання його не помітила та здійснила наїзд передньою правою частиною автомобіля на нього, внаслідок чого він впав з мотоцикла на ліву сторону, а його права нога та переднє колесо мотоцикла опинились під автомобілем, не ґрунтуються на вимогах вищезазначених Правил дорожнього руху, згідно з якими саме він ( ОСОБА_2 ) як учасник дорожнього руху, який виїжджав з прилеглої території, тобто з двору, зобов'язаний був дати дорогу транспортному засобу, що рухався по головній дорозі.
Матеріали справи не містять жодних доказів, які б вказували на те, що водій автомобіля ОСОБА_1 заїхала на територію двору, з якого виїжджав ОСОБА_2 .
Доводи адвоката Зуба В.В. про відсутність належних, допустимих та достовірних доказів вини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП є безпідставними та спростовуються вищезазначеною схемою ДТП, з якою учасники пригоди погодилися, проставивши у ній свої підписи, а також оглядом місця ДТП, яким зафіксовано наявність частини дороги (головної) та частини прилеглої території, з якої мав місце виїзд на головну дорогу.
Посилання адвоката Зуба В.В. на недотримання строків складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України не є достатньою підставою для визнання наявних у матеріалах справи доказів недопустимими та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, про що він просить у своєму клопотанні, а може свідчити про порушення п. 2.10 Правил дорожнього руху та наявність на підставі цього ще й іншого складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_8 та наявність такого складу правопорушення у ОСОБА_1 , що останнім на цей час не інкримінується.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, фактичні обставини його скоєння та особу ОСОБА_2 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, доходжу висновку, що до останнього належить застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 124, п. 1 ч. 1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_2 штрафу протягом 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_2 стягнути подвійний розмір штрафу - 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Дата складення повного тексту постанови 24 листопада 2025 року
Суддя: О.В. Антонюк