Провадження № 22-ц/803/3525/25 Справа № 194/1631/24 Головуючий у першій інстанції: Корягін В. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
01 грудня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області у складі судді Корягіна В.О. від 30 грудня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У вересні 2024 року ТОВ "Укр Кредит Фінанс" звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 13 червня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1222-0912. За умовами зазначеного договору відповідач отримав кредит у вигляді відкриття невідновлюваної кредитної лінії з сумою 18000,00 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період (обраний позичальником) 21 днів, зниженою % ставкою 2,50% в день, стандартною % ставкою - 3,00 % в день. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №1222-0912 від 13 червня 2023 року, відповідач станом на 11 липня 2024 року має заборгованість по кредиту в розмірі 166230,00 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту (прострочена) - 18000,00 грн., заборгованості по процентам (прострочена) - 148230,00 грн. Кредитодавцем було прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності та частково списати нараховані проценти у сумі 86220,00 грн за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 80010,00 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь загальну суму заборгованості за кредитним договором №1222-0912 від 13 червня 2023 року у розмірі 80010,00 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 18000,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 62010,00 грн.
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1222-0912 від 13 червня 2023 року, станом на 11 липня 2024 року у розмірі 80010,00 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту (прострочена) 18000,00 грн., заборгованості по процентам (прострочена) - 62010,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 2422,40 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 80010,00 грн, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Від ТОВ "Укр Кредит Фінанс" надійшов відзив, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року - залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 13 червня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1222-0912, за умовами якого останній було надано кредитні кошти у розмірі 18000,00 грн. строком на 300 днів по 07 квітня 2024 року, зі сплатою відсотків у розмірі 2,5% на день (пільгова процентна ставка за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду), а після цього строку процентна ставка - 3,00% (а.с. 9-14).
У вказаному договорі зазначено, що укладення цього договору відбувається в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора.
Кошти надано шляхом перерахування за реквізитами платіжної банківської картки № НОМЕР_1 , вказаної клієнтом, що підтверджується копією листа АТ КБ «ПриватБанк» від 12.07.2024 (а.с. 16-33).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1222-0912, заборгованість ОСОБА_1 станом на 11.07.2024 становить, зокрема, заборгованість за тілом кредиту - 18000,00 грн., заборгованість за відсотками - 62010,00 грн (а.с. 35-37).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст.1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.
Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Саме у такий спосіб було підписано кредитний договір №1222-0912 від 13 червня 2023 року за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором пароль НОМЕР_2 .
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При цьому у відповідності до ч. 3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
При цьому принцип юридичної сили електронного правочину найбільш повно відображається у вимогах щодо форми правочину. Це підтверджується закріпленими на рівні міжнародних документів правовими нормами: ч. 1 ст. 8 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах - повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили лише на тій підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення; стаття 5 Типового закону про електронну торгівлю Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі - інформація не може бути позбавлена юридичної сили, дійсності або позовного захисту лише на тій підставі, що вона складена у формі повідомлення даних. Аналогічна норма міститься й у частині першій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі №280/4456/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19, від 09.06.2023 у справі №280/4461/20.
Отже, відповідачка шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, отриманого від позикодавця, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір кредитний договір №1222-0912 від 13 червня 2023 року (здійснив акцепт пропозиції), тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення сторонами кредитного договору №1222-0912 від 13 червня 2023 року та отримання позичальником кредитних коштів; встановивши неналежне виконання відповідачкою своїх зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за вказаним договором про відкриття кредитної лінії заборгованості за тілом кредиту в сумі 18000,00 грн та заборгованості за процентами в сумі 62010,00 грн, а всього 80010,00 грн.
Зазначена вище заборгованість підтверджується також представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачкою (а.с. 35-37).
Крім того, згідно змісту складеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховані позивачем у межах строку кредитування, який погоджено між сторонами на 300 днів по 07 квітня 2024 року (а.с. 37).
Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність факту укладення кредитного договору та видачі кредитних коштів колегія зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №910/14452/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію договору про відкриття кредитної лінії №1222-0912 від 13 червня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , укладеного в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора, а також копію листа АТ КБ «ПриватБанк» від 12.07.2024 щодо перерахування відповідачці кредитних коштів за реквізитами платіжної банківської картки № НОМЕР_1 .
Відповідачкою не заперечується та не спростовано факт укладення нею вказаного вище кредитного договору та отримання кредитних коштів, зокрема, доказів відсутності у спірний період відкритої на її ім'я в банківській установі платіжної картки за № НОМЕР_1 та зарахування на відповідний рахунок 18000,00 грн 13 червня 2023 року.
За змістом пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (на який посилається апелянт в апеляційній скарзі), несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Разом з тим, частиною п'ятою вказаною вище статті встановлено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Доказів оспорення договору №1222-0912 від 13 червня 2023 року, або певних його умов, зокрема, щодо нарахування відсотків за користування кредитом (на думку відповідачки несправедливих), - суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складений 01 грудня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова