20 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 760/5353/24
провадження № 61-9923 ск 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог: Служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог: Служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини,
1. У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.
2. 19 квітня 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява, у якій ОСОБА_2 просила визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю.
3. Солом'янський районний суд міста Києва рішенням від 19 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовив. Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив.
4. У липні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 , у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.
5. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачу Пророку В. В., судді, які входить до складу колегії: Литвиненко І. В., Петров Є. В.
6. Оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 у касаційній скарзі порушував питання про поновлення такого строку.
7. Обґрунтовуючи підстави пропуску строку на касаційне оскарження заявник вказує на те, що в судовому засіданні 11 червня 2025 року була проголошена лише вступна та резолютивна частини постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року. Відповідно до Постанови повний текст був складений 12 червня 2025 року. Однак вручена Постанова Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року ОСОБА_1 була лише 18 липня 2025 року.
8. Верховний Суд ухвалою від 13 серпня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення зазначених у ній недоліків, а саме заявнику необхідно було подати нову заяву про поновлення строку на касаційне оскарження разом із доказами, що підтверджують порушення Київським апеляційним судом порядку вручення оскаржуваної постанови, а також обґрунтувати, з наданням належних та допустимих доказів, підстави які об'єктивно перешкоджали заявнику отримати копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та подання касаційної скарги в передбачений ЦПК України строк, або докази наявності інших об'єктивних та поважних причин пропуску такого строку.
9. У серпні 2025 року на виконання вказаної ухвали скаржник подав до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року, у якій скаржник зазначив, що оскаржувану постанову йому було вручено 18 липня 2025 року під розписку, що підтверджується відміткою про отримання судового рішення.
10. Скаржник зазначає, що з метою захисту його інтересів у судах, між ним та адвокатом Строєвим О. В. було укладено договір про надання правової допомоги від 20 березня 2023 року, терміном дії на 3 роки з моменту підписання.
11. Угодою від 12 червня 2025 року про розірвання договору про надання правової допомоги від 20 березня 2025 року вказаний договорі було достроково розірвано 12 червня 2025 року за згодою сторін.
12. Також зазначив, що мав приділити увагу матері, у якої погіршився стан здоров'я, а також сину, якого виховує самостійно.
13. Ухвалою від 22 вересня 2025 року Верховний Суд витребував матеріали цивільної справи № 760/5353/24 із Солом'янського районного суду міста Києва та вирішення питання про залишення без руху, повернення, відкриття або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року.
14. У жовтні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 760/5353/24.
15. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2025 року справу призначено судді-доповідачу Пророку В. В., судді, які входить до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
16. Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги та клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені заявником підстави для поновлення строку для касаційного оскарження судового рішення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
17. За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
18. Тобто підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
19. Доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження належним чином не обґрунтовані, та не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами.
20. З матеріалів касаційної скарги та матеріалів цивільної справи убачається, що ОСОБА_1 у судах першої та апеляційної інстанції надавалась правова допомога адвокатом Строєвим О. В., у судовому засіданні 11 червня 2025 року були присутні і сам позивач ОСОБА_4 і його представник ОСОБА_5 .
21. Матеріали справи також містять заяву про видачу копії судового рішення від 11 червня 2025 року поданої адвокатом Строєвим О. В. (том 2, а.с. 89), відповідно до супровідного листа Київського апеляційного суду від 13 червня 2025 року оскаржувана постанова надсилалась в електронному вигляді адвокату Строєву О. В. (том 2, а.с. 91), надсилання оскаржуваної постанови до електронного кабінету адвоката підтверджується звітом про надсилання датованим 16 червня 2025 року (том 2 а.с. 93).
22. Однак, матеріали справи не містять відомостей, що позивач повідомляв суд апеляційної інстанції про дострокове розірвання договору про надання правової допомоги та припинення повноважень адвоката Строєва О.В. як його представника.
23. Зміна представника не має спричиняти негативних наслідків для розгляду справи, зокрема, порушення процесуальних строків.
24. Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
25. Згідно частини сьомої статті 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
26. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
27. Національні суди повинні враховувати можливість заявника ефективно представляти себе у суді (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 травня 2002 року у справі «Мак-Вікар проти Сполученого Королівства», заява № 46311/99, пункти 48 - 62; від 23 вересня 1998 року у справі «Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства», заява № 68416/01, пункт 61).
28. Держава не відповідальна за професійний юридичний захист особи у цивільній справі, незалежно від того, на яких умовах надається правова допомога - на умовах безкоштовної чи оплатної правової допомоги адвоката, крім особливих обставин (рішення ЄСПЛ від 30 березня 1999 року у справі «Tuzinski проти Польщі», заява № 40140/98, умови визначення про неприйнятність).
29. В обов'язки держави також не входить забезпечення необхідного балансу між ефективним доступом до суду з одного боку та незалежністю професії юриста з іншого (рішення ЄСПЛ від 22 березня 2007 року у справі «Старощик проти Польщі», заява № 59519/00, пункт 135).
30. Верховний Суд, з урахуванням висновків ЄСПЛ, зазначає, що суди у цивільних справах не оцінюють професійність, якість чи своєчасність правничої допомоги, яка перешкодила особі, якій вона надається, отримати ефективний доступ до суду.
31. Пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
32. ЄСПЛ в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
33. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
34. ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06).
35. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України»).
36. Тобто метою встановлених ЦПК України процесуальних строків є дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
37. Крім цього безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є і порушенням вимог статті 6 Конвенцію щодо справедливого судового розгляду.
38. Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
39. Таким чином враховуючи наведені ОСОБА_1 обставини, які не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року та не є об'єктивними та істотними перешкодами для добросовісної та своєчасної реалізації ним своїх процесуальних прав, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення, а також про відмову у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог: Служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог: Служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини.
3. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
4. Матеріали цивільної справи № 760/5353/24 повернути до Солом'янського районного суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
/підпис/ А. А. Калараш
/підпис/ Є. В. Петров