27 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 904/3064/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Баранець О. М.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.,
та представників:
позивача - Шпакова О. С.
відповідача - Курячий А. М.
від ОСОБА_1 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025 (головуючий суддя - Мороз В. Ф., судді - Парусніков Ю. Б., Верхогляд Т. А.)
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 (суддя - Золотарьова Я. С.)
у справі № 904/3064/23
за позовом ОСОБА_2
до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі"
за участі ОСОБА_1
про визнання недійсними пунктів статуту та рішень загальних зборів
ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" з вимогами про:
- визнання недійсним абзацу 1 п.10 розділу III "Допускається проведення Загальних зборів членів Асоціації шляхом заочного голосування (опитування). Таке опитування власників проводиться протягом 15 календарних днів з дати прийняття рішення про проведення заочного голосування (опитування)" Статуту Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі", який затверджений Протоколом № 1 від 31.03.2018 року Загальних зборів Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі";
- визнання протиправними та скасувати рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 06/01/2020 загальних зборів членів Асоціації від 06.01.2020 та протоколом № 27/12/21 загальних зборів членів Асоціації від 27.12.2021.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025 позов задоволено частково.
Визнано недійсним абзац 1 п.10 розділу III Статуту Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" "Допускається проведення Загальних зборів членів Асоціації шляхом заочного голосування (опитування). Таке опитування власників проводиться протягом 15 календарних днів з дати прийняття рішення про проведення заочного голосування (опитування)" Статуту Асоціації "ВЖБ "Золоті Ключі", який затверджений Протоколом № 1 від 31.03.2018 року Загальних зборів Асоціації "ВЖБ "Золоті ключі". В іншій частині позову відмовлено.
ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалю Верховного Суду від 06.10.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.11.2025.
У зв'язку із запланованими днями відпочинку судді Мамалуя О. О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025.
04.11.2025 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі, підписана електронним цифровим підписом останньої. У вказаній заяві позивач зазначає, що наслідки відмови від позову і наслідки закриття провадження у справі їй відомі та зрозумілі, та просить суд прийняти відмову ОСОБА_2 від позову до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" про визнання недійсними пунктів статуту та рішень загальних зборів і закрити провадження у справі № 904/3064/23.
06.11.2025 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення у яких останній частково підтримав доводи касаційної скарги та просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
17.11.2025 до Верховного Суду від Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" надійшли заперечення на заяву про відмову від позову.
19.11.2025 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшло клопотання, у якому остання зазначила про необґрунтованість заперечень відповідача проти задоволення заяви про відмову від позову. Також позивач підтримала подану раніше заяву про відмову від позову та просила її задовольнити.
Так, з приводу поданої позивачем заяви про відмову від позову та закриття провадження у справі Верховний Суд зазначає таке.
Пункт 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право позивача на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).
Відповідно до статті 307 ГПК України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно зі статтею 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Верховний Суд констатує, що відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову є формою реалізації диспозитивності господарського судочинства.
З огляду на зазначене вище, підставами для відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) обмеження представника відповідної сторони у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 925/2151/14, від 08.10.2020 у справі № 910/5084/16.
Згідно зі статтею 14 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб'єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог та є формою реалізації одного із принципів господарського судочинства.
Отже, право позивача на відмову від позову на будь-якій стадії провадження у справі, у тому числі у судах апеляційної та касаційної інстанцій, гарантується, тому позивач наділений правом відмовитися від позову, зокрема, в суді касаційної інстанції, і така заява повинна відповідати вимогами статті 191 ГПК України.
Суд встановив, що заява позивача про відмову від позову підписана електронним цифровим підписом ОСОБА_2 , що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого електронного підпису від 04.11.2025.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Суд роз'яснює правові наслідки відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, передбачені частиною третьою статті 231 ГПК України, згідно з якими повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до частини третьої статті 191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
З огляду на зазначене вище, враховуючи, що заява про відмову від позову підписана та подана позивачем особисто, Суд роз'яснив наслідки відповідної процесуальної дії, а зазначена відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого положеннями статтею 14 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття відмови позивача від позову.
При цьому Верховний Суд відхиляє наведені Асоціацією "Власників житлових будинків "Золоті Ключі" доводи проти задоволення заяви позивача про відмову від позову, оскільки наведені відповідачем у вказаній заяві обставини, в силу приписів чинного законодавства, не можуть слугувати підставою для відмови позивачу у реалізації ним передбаченого законом права на відмову від позову.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.
У зв'язку із прийняттям Судом відмови позивача від позову, Верховний Суд визнає нечинними судові рішення першої та апеляційної інстанцій та закриває провадження у цій справі.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною другою статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Аналогічні норми закріплені в частині четвертій статті 7 Закону України "Про судовий збір".
На підставі наведеного скаржнику - ОСОБА_2 , підлягає поверненню 50% сплаченої ним суми судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, що становить 2 147 грн.
Керуючись статтями 130, 191, 231, 234, 235, 307, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву ОСОБА_2 про відмову від позову у справі № 904/3064/23 задовольнити.
2. Прийняти відмову ОСОБА_2 від позову у справі № 904/3064/23.
3. Визнати нечинними рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 904/3064/23.
4. Закрити провадження у справі № 904/3064/23.
5. Повернути ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 50% судового збору за подання касаційної скарги, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 1.309092113.1 у розмірі, у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді С. В. Бакуліна
О. М. Баранець