Дата документу 27.10.2025
Справа № 334/6909/25
Провадження № 2/334/3720/25
(заочне)
27 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Прийменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про позбавлення батьківських прав, -
25 вересня 2025 до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гаранська Уляна Вікторівна до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення опіки, призначення опікуна, та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір'ю малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відомості про батька дитини, ОСОБА_3 внесені відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
Відповідач ОСОБА_2 із донькою не спілкується, не бере участі у її вихованні, не зв'язується з донькою через соціальні мережі, не вітає її з днем народження та іншими святами, не цікавиться навчанням та успіхами доньки, не цікавиться здоров'ям доньки, не водить доньку на прийом до педіатра.
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження відповідача.
Малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає з позивачем, яка є її бабусею.
Відповідно до наказу Служби (управління) у справах дітей від 06.01.2022 №15 «Про тимчасове влаштування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштована в родину ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до прийняття рішення про її влаштування.
Відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини, з дитиною не спілкується не проявляє батьківської турботи, жодного разу не спілкувалася з вчителями дівчинки, не цікавиться станом здоров'я дівчинки та її шкільними успіхами. Відповідач надала нотаріально засвідчену згоду на позбавлення її батьківських прав, що свідчить про те, що вона не планує виховувати дитину та ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Дитина проживає весь час разом із бабусею. Саме бабуся займається вихованням дитини, повністю утримує дівчинку, спілкується з вчителями дівчинки та цікавиться її досягненнями, водить дитину на прийом до лікаря, піклується про її здоров'я.
Таким чином, відповідач фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини, що є достатньою підставою для позбавлення її батьківських прав відносно дитини.
Відповідач не має постійного місця проживання, ніде не працює, постійного доходу не має, включена до Єдиного реєстру боржників.
Позивач у 2021 році вже зверталася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 06.07.2022 року у справі №334/9349/21 у задоволенні позову було відмовлено, так як відповідач у судовому засіданні заявила про своє бажання спілкуватися. Однак з цього часу відношення відповідача до доньки не змінилося.
З урахуванням викладеного, позивач просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати просить стягнути з відповідачки.
29.08.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
27.10.2025 року ухвалою суду клопотання представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гаранська Уляна Вікторівна про залишення без розгляду вимоги в частині встановлення опіки, призначення опікуна, та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задоволено. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення опіки, призначення опікуна, та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - залишені без розгляду. Закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Представник позивача просив розглянути справу за наявними матеріалами справи, без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, про що подали заяву.
В судове засідання відповідач не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву не подала.
Представник органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району в судове засідання не з'явилась, просила розглянути справу без її участі, надала висновок про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача.
Суд вважає можливим, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір'ю малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відомості про батька дитини, ОСОБА_3 внесені відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
Відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини, з дитиною не спілкується не проявляє батьківської турботи, жодного разу не спілкувалася з вчителями дівчинки, не цікавиться станом здоров'я дівчинки та її шкільними успіхами. Відповідач надала нотаріально засвідчену згоду на позбавлення її батьківських прав, що свідчить про те, що вона не планує виховувати дитину та ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження відповідача
Відповідно до наказу Служби (управління) у справах дітей від 06.01.2022 №15 «Про тимчасове влаштування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштована в родину ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до прийняття рішення про її влаштування.
Дитина проживає весь час разом із бабусею. Саме бабуся займається вихованням дитини, повністю утримує дівчинку, спілкується з вчителями дівчинки та цікавиться її досягненнями, водить дитину на прийом до лікаря, піклується про її здоров'я.
Згідно відповіді Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №69 від 06.06.2025 №01-19/119: « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в Запорізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №69 з 01 вересня 2018 року. Зараз є ученицею 7-В класу… … ОСОБА_3 проживає разом з бабусею, ОСОБА_1 , а мати дівчинки (зі слів ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 , мешкає окремо. Саме бабуся, ОСОБА_1 , займається вихованням та навчанням дитини.
ОСОБА_1 підтримує постійний зв'язок із класним керівником і вчителями-предметниками, цікавиться успіхами і досягненнями дитини, надає їй посильну допомогу в навчанні.
ОСОБА_3 забезпечена усім необхідним для навчання, вдома для неі~ створено умови для участі в освітньому процесі з використанням технологій дистанційного навчання. Окрім навчання в школі, бабуся забезпечує дитині загальний розвитокі корисне довкілля - дівчина займається бально-спортивними танцями. ОСОБА_3 перебуває під постійним наглядом і контролем бабусі.
ОСОБА_1 відповідально ставиться до виховання і навчання онуки, чітко й оперативно вирішує всі питання, пов'язані з освітнім процесом.
За час навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ЗОШ №69 мати дівчини, ОСОБА_2 , жодного разу не виходила на зв'язок із класним керівником, вчителями-предметниками, не цікавилася навчанням та успіхами дочки.
Згідно відповіді комунального некомерційного підприємства «Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги» Запорізької міської ради від 01.08.2025 №1859/01-15, «до центру на прийом лікаря-педіатра для проведення щеплень, здачі лабораторних аналізів та періодичних профілактичних оглядів з дитиною звертається бабуся ОСОБА_1 , яка є законним представником дитини.
В разі хвороби дитини рекомендації лікаря-педіатра бабуся виконує в повному обсязі.
Мати дитини, ОСОБА_2 , на прийоми до лікаря-педіатра з дитиною не зверталася, станом її здоров'я не цікавилася
Декларація №0001-А196-А210 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, в інтересах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 укладалася її бабусею, ОСОБА_1 як законним представником, що також підтверджує ті обставини, що відповідач не цікавиться здоров'ям доньки та не піклується про неї.
Відповідач написала заяву від 23.05.2025 року, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав на її малолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не заперечує проти встановлення опіки над нею громадянкою України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зміст ст. .60 Цивільного кодексу України, ст.ст.166, 243 Сімейного кодексу України відповідачу нотаріусом роз'яснено. Справжність підпису ОСОБА_2 на зазначеній заяві засвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Новіковим А.В. Заяву зареєстровано в реєстрі за №738.
Останнім зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 . За цією ж адресою проживає малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27.09.2022 у справі №334/3229/22 ОСОБА_2 визнано такою, що втратила право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначеним вище судовим рішенням встановлено, що «Відповідачка хоча є членом сім'ї позивачки, проте відсутня за місцем реєстрації більше п'яти років, відсутні договори щодо права користування квартирою відповідачкою, в зв'язку з чим суд приходить до висновку що позовні вимоги щодо визнання відповідачки такою, що втратила право користування квартирою відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є законними та обгрунтованими, тому підлягають задоволенню». Таким чином, Ленінським районним судом м.Запоріжжя було встановлено, одо відповідач не проживає з дитиною понад п'ять років. При цьому відповідач рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27.09.2022 у справі №334/3229/22 не оскаржувала.
Відповідач не має постійного місця проживання, ніде не працює, постійного доходу не має, включена до Єдиного реєстру боржників.
Позивач у 2021 році вже зверталася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 06.07.2022 року у справі №334/9349/21 у задоволенні позову було відмовлено, так як відповідач у судовому засіданні заявила про своє бажання спілкуватися. Однак з цього часу відношення відповідача до доньки не змінилося.
Позивач забезпечує дитині гідні умови проживання та гармонійну атмосферу оточення, умови нормального росту та розвитку. Між бабусєю і дитиною, склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Нагляд за станом здоров'я дитини, також здійснює позивачка.
Таким чином, відповідач фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини, що є достатньою підставою для позбавлення її батьківських прав відносно дитини.
Нехтування батьківськими обов'язками з боку батька, принижує гідність дитини, а наявність у нього юридичних прав може в подальшому привести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору людини.
Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування, з метою захисту прав та інтересів дитини, вважає недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітнього доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Конвенцією ООН про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина 1 статті 3 Конвенції ООН).
Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (частина 1 статті 18 цієї Конвенції).
У відповідності з ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Враховуючи те, що відповідач по справі жодним чином не був позбавлений інформації стосовно міста перебування позивача та дітей, та з її боку ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дитини з ним та прийманні участі батька в вихованні, вище викладенні обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання виконувати відносно дитини батьківські обов'язки, покладені на нього законом.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей , поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
У відповідності з ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні. Нехтування батьківськими обов'язками з боку батька, принижує гідність дитини, а наявність людини, яка юридично має права батька, але фактично залишається чужою людиною, може в подальшому привести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору.
У відповідності з ч.4 ст.155 СК України ухилення кого-небудь із батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 cт. 164 Сімейного кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно до п. 16 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не цікавиться їх навчанням, підготовки до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання дітьми освіти..
Згідно ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України - «ч. 4: При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування; ч.5 : Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суду надано достатньо доказів, з яких вбачається, що батько не цікавиться життям дитини, не бере участі в її вихованні та не виконує батьківських обов'язків, а відтак позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав є підтвердженими та обґрунтованими.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись статтями: 11, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, статтями: 164, 165, 166, 167 СК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 (знята з реєстрації 12.01.2023).
Третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, код ЄДРПОУ 37573513, адреса: 69096, м.Запоріжжя, вулиця Петра Сагайдачного, буд. 1А.
Суддя Ісаков Д.О.