вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
25 листопада 2025 рокуСправа № 912/2585/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОРКАР КРОПИВНИЦЬКИЙ" (вул. Вокзальна, буд. 60-А, м. Кропивницький, 25030)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОПСПЕЦТРАНС" (вул. Автолюбителів, буд. 7, м. Кропивницький, 25003)
про стягнення 23 300,69 грн,
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.,
представники сторін участі не брали,
у судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення, без його проголошення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОРКАР КРОПИВНИЦЬКИЙ" (далі - ТОВ "МОТОРКАР КРОПИВНИЦЬКИЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОПСПЕЦТРАНС" (ТОВ - "КРОПСПЕЦТРАНС") про стягнення 23 300,69 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "МОТОРКАР КРОПИВНИЦЬКИЙ" зазначило, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору №219 від 17.08.2023 про надання послуг з технічного обслуговування, ремонту транспортних засобів і встановлення додаткового обладнання в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт з ТОВ "КРОПСПЕЦТРАНС" підлягає стягненню відповідна заборгованість.
Ухвалою від 07.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 04.11.2025.
Протокольною ухвалою від 04.11.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.11.2025.
Представник позивача та відповідача участі в судовому засіданні не брали, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
Відзив на позов відповідач не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 25.11.2025 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.
Між виконавцем - ТОВ "МОТОРКАР КРОПИВНИЦЬКИЙ" та замовником - ТОВ "КРОПСПЕЦТРАНС" укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування, ремонту транспортних засобів і встановлення додаткового обладнання №219 від 17.08.2023 (далі - Договір) (а.с. 21-25).
Відповідно до п. 1.1 Договору замовник в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором, надає завдання, а виконавець зоб зв'язується відповідно до завдання замовника за плату здійснити:
а) ремонт транспортного засобу та/або
б) технічне обслуговування транспортного засобу;
чи складових частин транспортного засобу замовника, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем.
Згідно з п. 1.2 Договору перелік робіт з технічного обслуговування та/або ремонту, а також перелік матеріалів, що використовуються, вказуються в наряді-замовленні, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що замовник зобов'язується сплатити вартість робіт (з врахуванням запасних частин та/або додаткового обладнання) на умовах дійсного договору, на підставі рахунку, наданого виконавцем.
Відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору виконавець зобов'язаний прийняти у замовника транспортний засіб для надання послуг, передбачених розділом 1 цього договору та надати послуги відповідно до предмету договору на підставі підписаного сторонами замовлення-наряду.
Згідно з п. 4.2. Договору замовник сплачує виконавцю вартість робіт впродовж 3 (трьох) календарних днів після підписання Акта виконаних робіт, на підставі рахунку, виставленого виконавцем, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.
Умовами п. 5.9, 5.10 Договору передбачено що приймання (здача) робіт виконується замовником за повідомленням виконавця про закінчення виконання робіт. Здача робіт виконавцем та їх приймання замовником оформлюється актом виконаних робіт, який підписується замовником або його уповноваженою особою та скріплюється печатками підприємств (при їх наявності). Замовник або його уповноважена особа, у випадку виявлення недоліків, під час приймання робіт, складає про це відповідний акт. У випадку не згоди виконавцем з виявленими замовниками недоліками, виконавець робить відповідні зауваження у цьому акті. У зазначеному акті сторони узгоджують умови усунення недоліків.
При порушенні замовником встановлених у Договорі строків платежу останній сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. У разі відмови замовника від цього Договору він відшкодовує виконавцю збитки у розмірі вартості спеціально замовлених виконавцем матеріалів (запасних частин), які не були використані виконавцем у роботі внаслідок такої відмови (п. 7.3 Договору) .
Сплата стороною визначених цим Договором та (або) чинним законодавством України штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням Договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі (п. 7.4 Договору).
Відповідно до розділу 9 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього Договору та закінчується 31.12.2023. У випадку якщо за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення терміну дії Договору жодна з сторін письмово не підтвердила факт припинення його дії - Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах. Термін пролонгації строку дії договору-необмежений. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, цей Договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору. Цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному в Україні законодавстві.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Відповідно до Акта виконаних робіт № АК-00000296 від 17.01.2025 позивач надав відповідачу послуги щодо ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу марки Fiat DOBLO державний номерний знак НОМЕР_1 на загальну суму 18 179 грн (а.с. 26).
17.01.2025 виставлено рахунок-фактуру № АК №-00000194 (а.с. 27).
17.07.2025 ТОВ "МОТОРКАР КРОПИВНИЦЬКИЙ" направило письмову претензію № 505 на офіційну адресу відповідача (трек номер поштового відправлення 2500200134290 з описом вкладення). Дане поштове відправлення не було вручене адресату та було повернуто відправнику, що вбачається із витягу із офіційного сайту Укрпошти з відстеження поштових відправлень. 05.08.2025 повторно направлено претензію (трек номер поштового відправлення 2500200145330 з описом вкладення та кур'єром). Претензію також не було вручено, а поштове відправлення було повернуто відправнику (а.с. 28-35).
Відсутність розрахунку стало підставою для звернення з позовом у даній справі.
Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом положень ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В силу вимог ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За положеннями ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем надано ТОВ "КРОПСПЕЦТРАНС" послуги, вказані в Акті виконаних робіт № АК-00000296 від 17.01.2025 щодо ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу марки Fiat DOBLO державний номерний знак НОМЕР_1 на загальну суму 18 179 гривень та виставлено рахунок-фактуру № АК-00000194 від 17.01.2025. Акт виконаних робіт №АК-00000296 від 17.01.2025 підписаний від імені директора ТОВ "КРОПСПЕЦТРАНС" та скріплений печаткою товариства, що підтверджує їх достовірність і відсутність будь-яких претензій щодо неналежного надання послуг позивачем.
Як вже зазначено, за умовами Договору замовник сплачує виконавцю вартість робіт впродовж 3 (трьох) календарних днів після підписання Акта виконаних робіт, на підставі рахунку, виставленого виконавцем, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця (п. 4.2).
Однак, відповідач не оплатив надану позивачем послугу, строк оплати якої є таким, що настав.
Під час розгляду справи у суді будь-яких заперечень з приводу фактичного отримання послуги відповідач не висловив. Докази оплати наданої послуги до суду не подав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 18 179,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За положеннями ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.3. Договору при порушенні замовником встановлених в Договорі строків платежу останній сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку пені, суд вставив таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 925/1386/19, приписами ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень ст. 251, 252 ЦК України має бути визначений. При цьому перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.
Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
У численних постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду суд зазначав, що умова договору про сплату штрафних санкцій за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції, оскільки формулювання "за кожний день прострочення", установлює лише порядок нарахування такої штрафної санкції як пеня, що також дозволяє її відмежувати від неустойки іншого виду, але вказане формулювання жодним чином не визначає період чи строк, за який ця неустойка нараховується. Зазначення в договорі іншого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України періоду нарахування штрафних санкцій, може бути здійснено або шляхом відображенням в його умовах конкретного строку нарахування штрафної санкції (на зразок "нараховується протягом року" тощо), або шляхом зазначення додаткових застережень щодо настання певної обставини (на зразок "до повного виконання зобов'язання", "до повної сплати заборгованості", "протягом всього періоду існування прострочення" тощо), які б дозволяли точно встановити момент закінчення строку нарахування неустойки, відмінний від визначеного ГК України.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також зазначила, що такий підхід до застосування ч. 6 ст. 232 ГК України разом з умовами договору де міститься положення про нарахування штрафних санкцій за кожний день прострочення, відображено й у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, ухвалі від 23.01.2024 у справі № 911/952/22.
У постанові від 20.08.2021 у справі №910/13575/20 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначив, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду відхилив доводи заявника касаційної скарги про необхідність врахування правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, оскільки дійшов висновку про відсутність підстав для відступлення від висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19 та уточнив правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.
З урахуванням положень ст. 251, 252 ЦК України, суд встановив, що п. 7.3 договору не містить іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, чи вказівки на подію, що має неминуче настати, чи зазначення "до дати фактичного виконання", тощо.
Умова, передбачена цим пунктом договору ("за кожен день прострочення"), не є такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.
У зв'язку із зазначеним, суд вважає правомірним нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання з оплати послуг протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (за кожний місяць) згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України.
Перевіривши розрахунок позивача, суд зробив власний розрахунок нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання з оплати послуг протягом шести місяців за період з 21.01.2025 по 21.07.2025 на суму 18 179,00 грн, а саме за періоди:
21.01.2025 - 23.01.2025 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 18 179,00 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 365) x 3 днів (прострочення) : 100 = 40,34 грн;
24.01.2025 - 06.03.2025 : 14,50 (облікова ставка НБУ) 18 179,00 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 606,63 грн;
07.03.2025 - 21.07.2025 : 15,50 (облікова ставка НБУ) 18 179,00 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 137 днів (прострочення) : 100 = 2 115,24 грн.
Всього штрафних санкцій (пені): 2 762,21 грн.
Стосовно стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, суд зазначає таке.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив правильність нарахувань, а тому підлягають задоволенню такі вимоги:
- 869,34 грн інфляційних втрат на суму заборгованості 18 179,00 грн в період лютий-серпень 2025 року;
- 378,48 грн 3 % річних на суму заборгованості 18 179,00 грн в період з 21.01.2025 до 01.10.2025.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, які спростовують вимоги позивача чи підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати основної заборгованості та штрафних санкцій.
Також відповідачем не подано до суду заяви про зменшення розміру штрафних санкцій.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме про стягнення 18 179,00 грн основної заборгованості, 378,48 грн 3% річних, 2 762,21 грн пені, 869,34 грн інфляційних втрат.
За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача повністю, як на особу, внаслідок неправильних дій якої виник спір.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОПСПЕЦТРАНС" (вул. Автолюбителів, буд. 7, м. Кропивницький, 25003, ідентифікаційний код 44642889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОРКАР КРОПИВНИЦЬКИЙ" (вул. Вокзальна, буд. 60-А, м. Кропивницький, 25030, ідентифікаційний код 41960916) 18 179,00 грн основного боргу, 2 762,21 грн пені, 378,48 грн 3 % річних, 869,34 грн інфляційних втрат, а також 3 028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу та відповідачу через систему "Електронний суд".
Повний текст рішення складено - 01.12.2025.
Суддя М.С. Глушков