"18" листопада 2025 р.
м. Київ
Справа № 911/3045/25
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Лідерпартс" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Феросплавна, будинок 38, кімната 31, код 44031808)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей Техно Торг" (08298, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Коцюбинське(з), вул. Пономарьова, будинок 13, код 44861989)
про стягнення 2112708,58 грн,
за участю представників:
позивача: Федорова Ганна Володимирівна;
відповідача: не з'явились,
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Лідерпартс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техно Торг» про стягнення 2112708,58 грн у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору поставки №1601-2023М, з яких: 2000000 основного боргу, 33698,63 грн 3% річних, 79009,95 інфляційних втрат.
Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, зазначає, що між сторонами було досягнуто домовленості за Договором №1601-2023М. На виконання умов договору Відповідачем 07.06.2024 виставлено рахунок на оплату №24, за яким Позивач здійснив оплату авансу в розмірі 2000000 грн. Проте Відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав: товар у встановлений строк не поставив, сплачений аванс не повернув, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених майнових прав.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 27.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому провадженні на 03.11.2025.
Через систему «Електронний суд» 03.11.2025 від ТОВ «Торговий Дім Лідерпартс» надійшло клопотання, в якому представник позивача повідомив суд про описку в описовій частині позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2025 суд, вирішив, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 18.11.2025.
Ухвали Господарського суду Київської області від 07.10.2025, 27.10.2025, 03.11.2025 були направлені відповідачу в електронний суд.
Суд встановив, що у визначений судом строк для подання відзиву на позов відповідач своїм процесуальним правом не скористався. Відповідач не подавав жодних письмових клопотань, пов'язаних з розглядом спору, не надав заперечень та доказів на спростування вимог позивача. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виявляв наміру ознайомлюватися з матеріалами справи, а також не подавав заяв про визнання чи заперечення будь-яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач відмовився від наданого йому законом право на участь у судовому процесі та доступі до правосуддя, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, про день, час та місце їх проведення повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали суду на його електронну адресу.
В судовому засіданні 18.11.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Фактичні обставини справи та узагальнена позиція позивача
Між ТОВ «Апогей Техно Торг» та ТОВ «Торговий дім Лідерпартс» був укладений Договір поставки №1601-2023М від 16.01.2023, відповідно до умов якого:
- в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Постачальник зобов'язується передати (поставити) Покупцеві у його власність вживану сільськогосподарську техніку та/або обладнання до неї (надалі - «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його. Ціна, кількість, асортимент Товару, зазначаються у специфікаціях (Додатках), що є невід'ємною частиною цього Договору (1.1, 1.2);
Товар, який Постачальник передає Покупцеві, має відповідати вимогам нормативних документів, щодо його якості. Покупець гарантує використання Товару тільки за прямим призначенням (2.1., 2.2);
Ціна за одиницю та загальна вартість Товару, зазначаються Сторонами у специфікаціях (Додатках), що є невід'ємною частиною цього Договору (3.1);
Протягом строку дії Договору, грошові зобов'язання Покупця існують та підлягають сплаті у гривні. Відповіті до ст. 524 Цивільного Кодексу України, Сторони, у специфікаціях, визначають еквівалент ціни Товару в іноземній валюті (долар США чи ЄВРО), у відповідності до курсу продажу відповідної іноземної валюти відносно гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання специфікації (3.2);
Покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок Постачальника. При перерахуванні коштів, Покупець зобов'язується вказувати у платіжному дорученні номер та дату рахунку, згідно якого здійснюється оплата. Сторони домовились, що у випадку наявності заборгованості. Постачальник має право зарахувати отримані кошти в погашення зобов'язань Покупця, в порядку черговості їх виникнення, в рахунок оплати найдавнішого (за датою складання первинного документу на відвантаження) неоплаченого рахунку (3.3.);
Покупець оплачує Товар наступним чином: а) оплата Товару в розмірі 100% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 20.01.2023. Датою виконання зобов'язання по оплаті, є день надходження коштів на рахунок Постачальника або дата підписання угоди чи отримання листа про зарахування зустрічних однорідних вимог (3.4);
поставка Товару здійснюється Постачальником, за умовами виконання Покупцем п. 3.4 та п. 3.6. Договору. Місце призначення (передачі) Товару - склад, що знаходиться за адресою: провулок Дружби, будинок 11, с. Ялтушків, Жмеринський район, Вінницька область. Товар повинен бути поставлений Покупцю до 28.02.2023, але в будь-якому випадку не раніше повної оплати Товару (4.1, 4.2.);
Приймання Товару за кількістю, асортиментом, комплектацією та видимими недоліками, здійснюється Покупцем у день його отримання від Постачальника (5.1.);
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення відтисками печаток (за винятком випадків, коли Сторона не використовує печатку у своїй діяльності) та діє до 31.03.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (14.1).
Судом встановлено, що 07.06.2024, тобто поза межами строків визначених в договорі щодо поставки та оплат, Відповідачем виставлено Позивачу рахунок № 24 на суму 9266700,00 грн.
Предметом поставки, визначеним у рахунку та платіжній інструкції, є зернозбиральні комбайни марки «CASE IH» моделей 8240 із зазначеними серійними номерами, а також зернові жниварки марки «CASE» моделі 3050.
Позивач здійснив часткову оплату рахунку у розмірі 2000000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 6087 від 07.06.2024. Таким чином, Позивач здійснив авансування майбутньої поставки.
У зв'язку з непоставкою товару та відсутністю реагування на усні звернення, Позивач направив Відповідачу лист від 19.02.2025 про втрату інтересу до товару та необхідність повернення сплачених коштів. Відповідач станом на дату звернення до суду відповіді не надав, кошти не повернув.
Станом на 23.09.2025 заборгованість Відповідача перед Позивачем за непоставлений товар становить 2000000 грн.
Вважаючи, що його права порушені, Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з Відповідача 2000000 основного боргу, 3% річних - 33698,63 грн за період з 03.03.2025 по 23.09.2025; інфляційні втрати - 79009,95 грн за період з 03.03.2025 по 31.08.2025.
Висновки господарського суду.
За змістом пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина перша статті 638 ЦК України визначає, що укладеним є договір, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини другої цієї статті договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Особа, яка отримала оферту, яка містить усі істотні умови договору і виражає намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв'язаною умовами оферти у разі її прийняття, виражає свою згоду щодо змісту істотних умов договору або навпаки незгоду у момент ознайомлення із змістом пропозиції.
За договором поставки в силу приписів статті 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як визначено пунктом 2 частини першої статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно із частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За приписами частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).
Велика Палата Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 зазначала, що аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що Позивач реалізував своє право на здійснення попередньої оплати за виставленим рахунком у сумі 2000000 грн. Натомість Відповідач, отримавши грошові кошти, не поставив товар та не повернув отримані в якості передплати кошти, чим порушив приписи статей 526, 530, 692, 693 ЦК України.
Позивач звертався до Відповідача з письмовою претензією від 19.02.2025, повідомляючи про втрату інтересу до предмета поставки та вимагаючи повернення сплаченого авансу. Однак Відповідач не надав жодної відповіді, доказів вчинення дій щодо виконання договору або повернення грошових коштів до суду не подав. Відзив на позов Відповідачем також не подано, що відповідно до процесуальних норм свідчить про відсутність заперечень проти заявлених вимог та не спростовує доводів Позивача.
Принагідно суд звертає увагу на те, що до спірних правовідносин не підлягають до застосування умови договору викладені в п. 3.4 та п. 4.8 Договору, позаяк спірні правовідносини виникли майже через рік після строків визначених в даних пунктах договору. В той же час нових умов щодо строків поставки та умов оплати сторони додатковими угодами не погоджували.
З цих підстав суд констатує, що до спірних правовідносин підлягають до застосування загальні положенняи ст. ст. 530, 692, 693 ЦК України.
Таким чином, в силу положень ст. ст. 530, 693 ЦК України у відповідача після отримання вимоги від позивача виник обов'язок повернути Позивачу суму попередньої оплати у розмірі 2000000 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в цій частині, а відтак і про задодоволення позовних вимог у цій частині.
Позивач, окрім вимог про стягнення суми основного боргу, додатково заявляє вимоги про стягнення 33698,63 грн 3% річних та 79009,95 інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд констатує, що відповідачем не було надано контррозрахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
З огляду на відсутність контррозрахунку відповідача, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 79009,95 грн та інфляційних втрат у розмірі 33698,63 грн, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відтак, суд приймає рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей Техно Торг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Лідерпартс" 2000000 основного боргу, 33698,63 грн 3% річних, 79009,95 інфляційних втрат.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають покладенню на відповідача з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0.8, який не було враховано позивачем при сплаті судового збору, оскільки позов було подано через систему "Електронний суд". Переплачений розмір судового збору може бути повернено позивачу за його клопотанням.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей Техно Торг" (08298, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Коцюбинське(з), вул. Пономарьова, будинок 13, код 44861989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Лідерпартс" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Феросплавна, будинок 38, кімната 31, код 44031808) 2000000 основного боргу, 33698,63 грн 3% річних, 79009,95 інфляційних втрат та 25352,50 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз