Справа № 128/3391/25
Іменем України
01.12.2025 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Манюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ПАТ «СК «Універсальна» та ТОВ «ОТП Лізинг» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3001/294/124935. Предметом даного Договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом DAF, НОМЕР_1 . У відповідності до умов вказаного Договору позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
15.07.2021 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу DAF, НОМЕР_1 , та транспортного засобу Renault, НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 127/18660/21 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт № 107167/1 та АТ «СК «Універсальна» здійснила виплату страхового відшкодування в сумі 111 988, 92 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Renault, НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР0561676.
Позивач звертає увагу, що АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» припинив членство в МТСБУ та позбавлений права укладати договори страхування ОСЦПВ з 01.09.2021. 17.01.2025 МТСБУ оголосила про початок виплати за компанії, які втратили членство у Бюро.
З метою врегулювання справи щодо страхового випадку, позивач звернувся до МТСБУ із заявою (претензією) № 107167/ІНС.ЛОУ про відшкодування шкоди на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 28.01.2025 МТСБУ здійснило виплату на користь позивача у розмірі 58 314, 36 грн. Отже, сума, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 53 674, 56 грн (111 988, 92 - 58 314, 36). Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.
За вказаних обставин, позивач просить суд залучити Моторне (транспортне) страхове бюро Українидо участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, в зв'язку зі здійсненням ним відшкодування страхової виплати з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, та стягнути з відповідача на користь позивача решту страхової виплати, без урахування коефіцієнту фізичного зносу постраждалого автомобіля, в розмірі 53 674, 56 грн (а.с. 1 - 4).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження із залученням Моторного (транспортного) страхового бюро Українидо участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 43).
23.09.2025 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Моторного (транспортного) страхового бюро України подала до суду пояснення третьої особи щодо позову, в якому зазначила, що 13.08.2024 позивач звернувся до МТСБУ із заявою про страхове відшкодування. До такої заяви були долучені документи, які засвідчували факт здійснення позивачем страхового відшкодування потерпілій особі в сумі 111 988, 92 грн в якості відшкодування вартості відновлювального ремонту.
Так як позивачем було надано документи, які визначали вартість проведення ремонту без врахування зносу, то МТСБУ визначило вартість такого ремонту з врахуванням зносу. Зокрема, ця сума становила 60 314, 36 грн. Відповідно до змісту полісу АР/0561676 розмір франшизи становив 2 000, 00 грн. На підставі наявної інформації, з дотриманням вимог закону, МТСБУ прийняло рішення про здійснення на користь позивача відшкодування в сумі 58 314, 36 грн, що становить вартість відновлюваного ремонту з врахуванням зносу та з вирахуванням франшизи. 28.01.2025 МТСБУ було здійснено відшкодування в зазначеній сумі. Таким чином, зобов'язання МТСБУ по відшкодуванню шкоди в межах спірних правовідносин припинились їх належним виконанням (а.с. 51 - 53).
13.10.2025 представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Лисий О.В. подав до суду відзив на позовну заяву про відшкодування шкоди, у якому зазначив, що не погоджується із заявленими позивачем вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що подані з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача вважає, що зазначені обставини в позові обставини вже були предметом судового розгляду у справі № 128/3008/24, за результатами якого рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 03.03.2025 у задоволенні позову ПрАТ «СК «Уніка» відмовлено повністю. Дане рішення набрало законної сили 04.04.2025. Тобто позивач фактично повторно звернувся до суду з тим самим предметом і підставами позову, змінивши лише розмір заявлених вимог. Позивач знову посилається на ту саму дорожньо-транспортну пригоду, з тих самих фактичних підстав, з тих самих доказів, проте змінив лише суму вимог та виключив одного відповідача, замінивши його третьою особою - МТСБУ.
Крім того, дорожньо-транспортна пригода мала місце 15.07.2021. Отже, право позивача на пред'явлення регресної вимоги виникло з моменту здійснення страхової виплати, яка за поданими матеріалами була проведена у 2021 році. З урахуванням цього, строк позовної давності сплив у 2024 році, тоді як позов подано лише у 2025 році. Таким чином, представник відповідача заявляє клопотання про застосування строку позовної давності та просить суд відмовити у задоволенні позову з цієї підстави.
В той же час, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки МТСБУ у січні 2025 року здійснило виплату на користь позивача в сумі 58 314, 36 грн. Отже, позивач фактично отримав часткове відшкодування збитків від МТСБУ, яке є належним суб'єктом виконання зобов'язань замість ліквідованого страховика винної особи. Тому стягнення додаткової суми з ОСОБА_1 є безпідставним, адже позивач уже реалізував своє право на відшкодування в межах законодавства. Зазначає, що в межах спірних правовідносин зобов'язання МТСБУ припинились, а тому вимоги позивача є безпідставними, цивільна відповідальність водія (власника) в межах страхового випадку виключається, а тому пред'явлення вимог безпосередньо до ОСОБА_1 є неправомірним.
З огляду на викладене, представник відповідача просить суд визнати дії ПрАТ «СК «Універсальна» з повторного звернення з аналогічним позовом зловживанням процесуальними правами, позовну заяву залишити без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у разі розгляду справи по суті - відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу (а.с. 73 - 75).
20.10.2025 представник позивача ПрАТ «СК «Універсальна» подала до суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що дійсно 13.08.2024 позивачем було подано позов до АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ.-КООП» та ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 111 988, 92 грн. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 03.03.2025 по справі № 128/3008/24 у задоволенні позову було відмовлено. Та оскільки АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ.-КООП», яке було співвідповідачем у справі, припинило членство в МТСБУ та позбавлене права укладати договори страхування ОСЦПВ з 01.09.2021, 17.01.2025 МТСБУ оголосила про початок виплати за компанії, які втратили членство у Бюро, тому позивач звернувся до МТСБУ із заявою про відшкодування шкоди на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів». 28.01.2025 МТСБУ здійснило виплату на користь позивача у розмірі 58 314, 36 грн.
Предметом першого позову в справі № 128/3008/24 було стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, з АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ.-КООП» та ОСОБА_1 . Та предметом другого позову, в даній справі, є стягнення різниці між фактичною вартістю ремонту пошкодженого транспортного засобу та страховим відшкодуванням, виплаченим МТСБУ у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з вирахуванням фізичного зносу деталей, що підлягають заміні, та франшизи з ОСОБА_1 , як особи, з вини якої настав страховий випадок, що є зовсім іншою матеріальною вимогою до відповідача, ніж та, яка була заявлена у попередньому позові, та додалась нова підстава, відповідно до якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), та дана сума підтверджується матеріалами справи, а заперечення відповідача ґрунтуються на простій незгоді з розміром шкоди, що базується на припущеннях, які не підтверджені жодним доказом.
Щодо заяви про застосування строків позовної давності, позивач вказує, що згідно п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, що був включений на підставі Закону № 4434-ІХ від 14.05.2025, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, перебіг строку позовної давності було зупинено із 24.02.2022 до моменту набрання чинності закону № 4434-ІХ від 14.05.2025, тобто до 03.09.2025. Таким чином, позивачем на момент звернення до суду із позовною заявою не було пропущено строку позовної давності, а твердження відповідача про пропуск строку позовної давності позивачем, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є необґрунтованими.
За вказаних обставин, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 88 - 90).
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явилися, представник відповідача, адвокат Лисий О.В., подав до суду клопотання про проведення судового засідання без участі сторони, яким просив суд провести судове засідання без участі відповідача та його представника. При ухваленні рішення просить суд врахувати обставини, викладені у відзиві.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Моторного (транспортного) страхового бюро України попередньо надіслала суду заяву, якою просить розглянути справу за її відсутності, правову позицію, викладену у поясненнях, підтримує та просить її врахувати під час судового розгляду та постановлення рішення у справі, а також просить стягнути на користь МТСБУ 1 000, 00 грн судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
23.09.2020 між ПрАТ «СК «Універсальна» та ТОВ «ОТП Лізинг» укладено страховий сертифікат №3001/294/124935 до Генерального договору №3001/394/000001 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, відповідно до якого в розділі 1 «Транспортний засіб» вказано - «Згідно з Додатком до Сертифікату» (а.с. 9).
Додатком № 1 до даного сертифікату є інформація про застраховані транспортні засоби (ТЗ), умови страхування, в якому зазначені застраховані транспортні засоби за сертифікатом №3001/294/124935 (а.с. 10).
Також позивачем надано копію таблиці 2. Страхування цивільної відповідальності, в якій зазначені марки транспортних засобів, № кузова (шасі), рік випуску, страхова сума транспортного засобу, страховий тариф та страховий платіж (а.с. 11).
Відповідно до копії відповіді від НПУ № 3021196827725202, 15.07.2021 у м. Вінниці по вул. Гліба Успенського, 8 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: Сідельного тягача Renault, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 ; напівпричіпа Kogel S24, д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 ; сідельного тягача DAF FT XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі, кузова ТЗ учасника ДТП НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 ; напівпричіпа Schmitz SKO 24L, д.н.з. НОМЕР_5 , власником якого є ТОВ «ОТП Лізинг».Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.п. 13.3 ПДР.За фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП складено адміністративний протокол ДПР18 № 403223 за ст. 124 КУпАП.Матеріали ДТП направлено до Вінницького міського суду Вінницької області (а.с. 12 - 13).
Відповідно до копії постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 13.08.2021 по справі № 127/18660/21, встановлено, що водій ОСОБА_1 15.07.2021 о 10:10 год по вул. Гліба Успенського, 8 (фабрика Рошен) у м. Вінниці, керуючи транспортним засобом Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом Koegel, д.н.з. НОМЕР_6 , під час зустрічного роз'їзду не врахував дорожню обстановку, не дотримався бічного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Shmitz, д.н.з. НОМЕР_5 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 13.3 ПДР. Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 14).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , що адресовані голові правління ПАТ «СК «Універсальна», останній пояснив, що 15.07.2021 на автопоїзді «DAF», д.н.з. НОМЕР_7 , із напівпричепом, він перебував на території Вінницької кондитерської фабрики за адресою: м. Вінниця, вул. Г.Успенського, 8, під вивантаженням. В цей час водій ОСОБА_1 на автомобілі «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснюючи маневр від'їзду від складу, не дотримався бокового інтервалу та допустив зіткнення із автомобілем «DAF», д.н.з. НОМЕР_7 , пошкодивши праве бокове дзеркало заднього виду та двері кабіни даного автомобіля (а.с. 15).
Відповідно до копії акту огляду транспортного засобу, 15.07.2021 було проведено огляд транспортного засобу «DAF», д.н.з. НОМЕР_7 , та зафіксовано його пошкодження. До даного акту долучено фото транспортного засобу із пошкодженнями (а.с. 17, 18 - 22).
23.07.2021 ТОВ «Трак Центр ЛТД» складено рахунок на передоплату № НОМЕР_8 від 23.07.2021, відповідно до якого вартість робіт та послуг, а також запчастин, паливно-мастильних матеріалів по відновленню автомобіля із державним номерним знаком НОМЕР_7 , становить 114 306,98 грн. (а.с. 23).
Відповідно до копії платіжного доручення № 42865, 02.08.2021 ТОВ «ОТП Лізинг» перерахувало ТОВ «Трак Центр ЛТД» кошти в сумі 114 306, 98 грн, призначення платежу: оплата за ремонт після ДТП ( НОМЕР_1 ) за рахунком № 2102226 від 23.07.2021 сума 114 306, 98 грн ПДВ (20 %) 19 051, 16 грн (а.с. 24).
Згідно до копії страхового акта №107167/1, складеного ПрАТ «СК «Універсальна» на підставі договору страхування № 3001/394/124935 від 23.09.2020, вид страхування «КАСКО», страхувальник ТОВ «ОТП Лізинг», транспортний засіб «DAF XF105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , страховий випадок стався 15.07.2021 в м. Вінниці по вул. Г.Успенського, 8, прийнято рішення про відшкодування за страховим випадком кошти в сумі 111 988,92 грн. (а.с. 25).
Відповідно до копії аварійного сертифікату за результатами проведеного дослідження обставин та причин настання події, що має ознаки страхового випадку від 10.07.2025, вартість відновлювального ремонту розрахована у відповідності до умов договору страхування складає 114 306, 98 грн, з них вартість замінених деталей - 94 857, 02 грн, вартість робіт 19 449, 96 грн. Франшиза за заявленою подією становить 2 318, 06 грн. Відтак розмір страхового відшкодування складає 111 988, 92 грн (а.с. 26).
Відповідно до копії платіжної інструкції № 10028 від 29.04.2022 ПрАТ «СК «Універсальна» перерахувало ТОВ «ОТП Лізинг» страхове відшкодування в сумі 111 988, 92 грн. Призначення платежу: страхове відшкодування, д.н. НОМЕР_1 , згідно СА № 107167/1 без ПДВ (а.с. 27).
Згідно копії полісу № АР/0561676 від 03.08.2020, страховик АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», було застраховано цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , та страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000, 00 грн, франшиза - 2 000 грн (а.с. 28).
Відповідно до копії виписки за рахунком ПрАТ «СК «Універсальна», наданої АТ «Райффайзен Банк», 28.01.2025 Моторне (транспортне) страхове бюро України» перерахувало ПрАТ «СК «Універсальна» кошти в сумі 58 314, 36 грн, як виплату по справі № 110245, згідно наказу №3.1/2453 від 27.01.2025, т.з. НОМЕР_1 (а.с. 29).
Згідно копії наказу МТСБУ «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ПрАТ «СК Універсальна», управлінню фінансів наказано сплатити на рахунок ПрАТ «СК Універсальна» 58 314, 36 грн за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 57).
Відповідно до довідки № 1 від 21.01.2025 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ розраховано розмір відшкодування по справі № 110245 ПрАТ «СК Універсальна» внаслідок ДТП, яке сталося 15.07.2021 в м. Вінниця, вул. Г. Успенського, 8, за участю транспортного засобу DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Renault, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , у розмірі 58 314, 36 грн (а.с. 57 зі звороту).
Згідно копії розрахунку коефіцієнту фізичного зносу складових (Ез) по справі № 110245, щодо пошкодженого транспортного засобу DAF, вартість відновлювального ремонту складає 114 306, 98 грн, коефіцієнт фізичного зносу становить 0, 5692, сума регламентної виплати з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу складає 60 314, 36 грн (а.с. 58).
13.08.2024 ПрАТ «СК «Універсальна» звернулася до МТСБУ із заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування, якою зазначило, що до товариства із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа. ПрАТ «СК «Універсальна» здійснила виплату страхового відшкодування згідно страхового акту № 107167/1 від 01.11.2021 у розмірі 111 988, 92 грн. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Renault, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР0561676. Враховуючи викладене, просить перерахувати 111 988, 92 грн на банківські реквізити ПрАТ «СК «Універсальна» (а.с. 59).
Відповідно до копії рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03.03.2025 по справі № 128/3008/24 позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування шкоди, ПрАТ «СК «Універсальна» просило суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Універсальна» завдані збитки в порядку регресу в сумі 111 988,92 грн., а також 3028 грн. сплаченого судового збору. Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» відповідно до полісу №АР/0561676 від 03.08.2020 та страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілого, становить 130000,00 грн. ПрАТ «СК «Універсальна» здійснило виплату страхового відшкодування ТОВ «ОТП Лізинг» (власнику пошкодженого транспортного засобу) на підставі договору 30001/294/124935 в сумі 111 988, 92 грн. Разом із тим, позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до страховика ОСОБА_1 - АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», із вимогою про відшкодування коштів та отримав відмову у такій виплаті, внаслідок чого вимушений звернутися із даним позовом до суду та просити стягнути вказані кошти саме з винуватця ДТП, цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована. У зв'язку з цим, в задоволенні позову ПрАТ «СК «Універсальна» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування шкоди відмовлено (а.с. 79 - 81).
Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Вказане положення відповідає нормам, закріпленим у статті 27 Закону України «Про страхування».
Пунктом 26 постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 по справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) дійшла висновку про те, що згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 30.01.2019 у справі № 755/9320/15-ц та постанові від 02.06.2021 у справі № 755/518/19.
Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим виникло нове правовідношення, пов'язане саме з регресною вимогою.
Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування». Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.
Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є суброгацією.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст. 37 вказаного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яким 15.07.2021 заподіяно майнову шкоду автомобілю, застрахованому за договором добровільного страхування між позивачем (страховиком) та власником (страхувальником) пошкодженого автомобіля, позивач 02.08.2021 сплатив страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля, відповідно, до позивача перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України, в межах фактичних витрат.
На відшкодування таких витрат 13.08.2024 позивач звернувся до МТСБУ для отримання відшкодування замість страховика АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», яким було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача.
Відповідно до п.п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі якої третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а саме МТСБУ, здійснило виплату позивачеві частину відшкодування, сплаченого позивачем потерпілому, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди укладено внутрішній договір страхування із страховиком, який на дату подання заяви про регламентну виплату не мав права здійснювати обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності у зв'язку з припиненням членства в МТСБУ, і такий страховик (його правонаступник) із закінченням строку, визначеного цим Законом для прийняття рішення щодо здійснення страхової виплати, не прийняв відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхової виплати, але не здійснив її, а також у разі відкриття провадження у справі про банкрутство такого страховика чи ліквідації такого страховика - для виконання його зобов'язань за внутрішніми договорами страхування.
Тому МТСБУ здійснило позивачеві регламентну виплату в порядку відшкодування шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована, на суму 58 314, 36 грн, тобто за вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу та франшизи.
При визначенні розміру відшкодування, яке підлягає до стягнення з відповідача, суд враховує вимоги ч. 3 ст. 5 ЦК України, згідно якої якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Так, 20.06.2024 набрав чинності Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в новій редакції, та був введений в дію 01.01.2025, з врахуванням Прикінцевих та Перехідних положень, якими визначено порядок введення в дію його окремих частин.
Та оскільки цивільно-правові відносини з відшкодування шкоди, завданої ДТП, виникли на момент завдання такої шкоди, суд вважає, що до правовідносин між сторонами слід застосовувати норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції саме на час виникнення таких правовідносин, а саме 15.07.2021, оскільки саме станом на дату ДТП в потерпілої особи виникло право на отримання належного відшкодування завданої їй шкоди.
Відповідно до абз. 2 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 № 566 «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинної на час ДТП 15.07.2021), установлено розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 130 000 гривень на одного потерпілого.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.10.2018, по справі № 686/17155/15-ц. Так, Верховний Суд зазначив, що установивши, що вартість майнового збитку, завданого особі пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що з винної особи на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням. У вказаній справі рішення місцевого суду, залишене без змін судом апеляційної інстанції, мотивоване тим, що солідарна відповідальність страхувальника і страховика, який виплатив страхове відшкодування, понад суму такої виплати законом не передбачена. Отже, з винної особи на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, оскільки в цьому випадку у страховика не виникло обов'язку з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Оскільки МТСБУ повністю виконало перед позивачем обов'язок, передбачений ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме сплатило вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, однак розмір завданої майнової шкоди потерпілій особі перевищує сплачену МТСБУ суму відшкодування та складається з платежів, які за законом не покриваються МТСБУ (вартість заміни зношених деталей на нові), саме відповідач має обов'язок з відшкодування різниці між вартістю відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу та вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Згідно п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до п. 36.6. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, звертає увагу на те, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Викладеним спростовуються доводи представника відповідача щодо реалізації позивачем свого права вимоги щодо відшкодування шкоди шляхом отримання відшкодування від МТСБУ та відсутності підстав вимагати відшкодування шкоди в відповідача, як у винуватця ДТП.
З приводу обчислення перебігу строків позовної давності, про застосування якої заявлено представником відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно частини 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
15.03.2022 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені п. 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 року (набрав чинності 30.01.2024 року) п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладено в наступній редакції, а саме «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Та лише законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був виключений.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 26.08.2025, тобто під час дії п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому строк позовної давності за заявленими вимогами станом на 26.08.2025 (дату звернення до суду з позовом) не сплив.
З приводу доводів представника відповідача про те, що дана позовна заява дублює вимоги, у задоволенні яких було відмовлено судом рішенням від 03.03.2025 по справі № 128/3008/24, суд зазначає наступне.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача різниці між фактичною вартістю ремонту пошкодженого транспортного засобу та страховим відшкодуванням, виплаченим МТСБУ у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, з вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля та франшизи.
Водночас, предметом спору у справі № 128/3008/24, було стягнення з АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» та ОСОБА_1 суми виплаченого позивачем страхового відшкодування потерпілому за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, предметом даного позову є інша матеріальна вимога до відповідача, яка виникла з іншої підстави, а саме виплати МТСБУ позивачу суми страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності відповідача, яка не покриває всієї суми, сплаченої позивачем потерпілому за наслідком ДТП, для повного погашення завданої відповідачем шкоди.
В зв'язку з чим підстави для залишення позову без розгляду чи закриття провадження в справі, в тому числі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, на яку посилається представник відповідача та якою встановлено підставу для закриття провадження в справі на підставі відмови позивача від позову, в межах даної справи судом не встановлено.
Диспозитивність цивільного судочинства виявляється в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 13 ЦПК України).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі N 645/6088/18 зробив висновок, що суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов'язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, оскільки позивачем доведено здійснення страхового відшкодування потерпілій в ДТП з вини відповідача стороні, яке за вирахуванням сплаченої МТСБУ регламентної виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідача становить 53 674, 56 грн., позивач звернувся до суду в межах встановленого строку позовної давності та ним доведено право на стягнення сплаченого відшкодування з відповідача в порядку суброгації, відповідачем не доведено здійснення добровільного відшкодування завданої шкоди та не спростовано докази, якими позивач доводить розмір такої виплати та визначення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля та франшизи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наданими доказами та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422, 40 грн (а.с. 5).
Враховуючи викладене, оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, понесені відповідачем ОСОБА_1 та третьою особою, МТСБУ, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки вона бере участь в справі на стороні відповідача, судові витрати слід залишити за ними.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 993, 1166, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 13, 22, 29, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, ст.ст. 13, 141, 223, 255, 257, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» завдані збитки в розмірі 53 674, 56 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422, 40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 20113829.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .
Третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02653, код ЄДРПОУ 21647131.
Повний текст рішення складено 01.12.2025.
Суддя: