Справа № 128/3984/25
Іменем України
01 грудня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участю секретаря Дусанюк Н.О.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи позовні вимоги тим, що «18.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1241-3767. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту - 9 800,00 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту, знижена процентна ставка - 1,20% в день, стандартна процентна ставка - 1,50% в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач порушила умови кредитного договору, не повернула у повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала у повному обсязі усі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 02.09.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 46 334,40 грн, з яких: 6 762,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 39 572,40 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме: часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 5 164,60 грн. Тому просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором №1241-3767 від 18.07.2023 у розмірі 41 169,80 грн, з яких: 6 762,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 34 407,80 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також витрати, понесені на сплату судового збору».
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 08.10.2025 відкрив провадження у даній справі та призначив судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання 26.11.2025 учасники справи не з'явились, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом в установленому законом порядку.
У матеріалах справи наявне клопотання представника позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс», у якому він просить розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, не заперечують щодо ухвалення заочного рішення.
У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася без повідомлення причин, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання. Заяв про розгляд справи без її участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у запропонований судом строк до суду не подано.
Крім того, інформація щодо розгляду справи міститься на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (вебадреса сторінки - http://vnr.vn.court.gov.ua).
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За згодою сторони позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 26.11.2025 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом установлено, що 18.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1241-3767 продукту «НА ВСЕ», за умовами якого кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на умовах, визначених цим договором; розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту, - 9 800,00 грн; дата видачі кредиту - 18.07.2023; стандартна процентна ставка - 1,50% за кожен день користування кредитом; комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми виданого кредиту; строк кредитування - 300 днів (а.с. 12-14).
На підтвердження факту укладення кредитного договору та погодження умов кредитування до позову долучено Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ» (а.с. 15-18) паспорт споживчого кредиту (а.с. 18 зі звороту - 19) та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1241-3767 (а.с. 19 зі звороту - 20).
АТ КБ «ПриватБанк» листом від 17.09.2025 повідомило про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему LiqPay 18.07.2023 за договором №1241-3767 у сумі 9 800,00 грн на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією такого листа (а.с. 21-22).
Згідно з копією розрахунку заборгованості за договором №1241-3767 від 18.07.2023, заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.09.2025 складає 46 334,40 грн, з яких: 6 762,00 грн - заборгованість за кредитом, 39 572,40 грн - заборгованість за нарахованими відсотками (а.с. 24-25).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині другій статті 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 (справа № 2-383/2010) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У Законі України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У нормах статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Як убачається з копії кредитного договору №1241-3767 від 18.07.2023 він підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З копії розрахунку заборгованості за договором №1241-3767 від 18.07.2023 убачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.09.2025 складає 46 334,40 грн, з яких: 6 762,00 грн - заборгованість за кредитом, 39 572,40 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
Згідно з укладеним 18.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 договором про відкриття кредитної лінії №1241-3767 продукту «НА ВСЕ», розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту, - 9 800,00 грн; дата видачі кредиту - 18.07.2023; стандартна процентна ставка - 1,50% за кожен день користування кредитом; комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми виданого кредиту; строк кредитування - 300 днів.
Тому нарахування процентів кредитором здійснювалося за умовами договору №1241-3767 від 18.07.2023, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомилася.
Отже, оскільки долучені до позовної заяви докази підтверджують надання коштів ОСОБА_1 , отримання і використання таких коштів останньою, нарахування відсотків, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку ТОВ «Укр Кредит Фінанс»не повернуті, тобто відповідачем не виконано договірні зобов'язання, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.
Водночас позивач у позовній заяві, реалізуючи свої права на власний розсуд, зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме: часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 5 164,60 грн, та з урахуванням такого списання просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором №1241-3767 від 18.07.2023 у загальному розмірі 41 169,80 грн, з яких: 6 762,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 34 407,80 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Таке списання відповідає правилам акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», копія яких долучена до позовної заяви, та не порушує права споживача ОСОБА_1 , тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором №1241-3767 від 18.07.2023 у загальному розмірі 41 169,80 грн, з яких: 6 762,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 34 407,80 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, доказів на спростування встановлених судом обставин не надала.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи повне задоволення позовних вимог позивача, у порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 10, 12, 19, 81, 141, 211, 247, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за договором №1241-3767 від 18.07.2023 у загальному розмірі 41 169 (сорок одна тисяча сто шістдесят дев'ять) грн 80 коп., з яких: 6 762,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 34 407,80 грн - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.
Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407.
Відповідач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного судового рішення - 01.12.2025.