вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
20.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4129/25
За позовом Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» (18005, Черкаська область, м.Черкаси, бул. Шевченка, буд. 336А, код ЄДРПОУ 40264058)
про стягнення 2 910 793,08 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою
Суддя Дичко В.О.
Секретар судового засідання Жукова К.Д.
Представники:
від позивача: Остапенко П.В. (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань)
від відповідача: не з'явився
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» про стягнення 2910793,08 грн, набутих без достатньої правової підстави.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Позивач, обґрунтовуючи позов, зазначає, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» з 16.03.2017 на праві власності зареєстровано об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 56. Відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно, тому мав оформити з Дніпровською міською радою правовідносини щодо користування земельною ділянкою. Проте договір оренди земельної ділянки не укладено, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» фактично користується земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави, за рахунок чого зберегло в себе грошові кошти в сумі 2 910 793,08 грн, які мало заплатити за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 до 10.07.2025 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/4129/25 та призначено підготовче засідання на 28.08.2025 о 12:30 год.
27 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшли додаткові пояснення.
28 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» указує, що Дніпровською міською радою не надано жодних належних доказів використання відповідачем земельної ділянки саме площею 0,4291 га. Просить відмовити в задоволенні позову.
У підготовчому засіданні 28.08.2025 оголошено перерву до 18.09.2025 об 11:00 год.
18 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» надійшла заява, в якій просить провести судове засідання у справі № 904/4129/25, яке призначено на 18.09.2025 об 11:00 год, без участі представниці відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 904/4129/25 на 09.10.2025 об 11:30 год.
09 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» явку уповноваженого представника в підготовче засідання не забезпечило. Про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі № 904/4129/25 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 30.10.2025 об 11:00 год.
30 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 30.10.2025 заслухано вступне слово представника позивача, присутнього в залі суду, досліджено докази у справі № 904/4129/25 та оголошено перерву до 20.11.2025 о 10:30 год.
20 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 20.11.2025 представник Дніпровської міської ради, присутній у залі суду, підтримав позовну заяву та просив її задовольнити.
Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
У порядку абз. 1 ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.11.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки), період користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
Дніпровська міська рада в позові стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» користується земельною ділянкою комунальної форми власності за адресою: м.Дніпро, вул. Набережна Заводська, 56 без достатньої правової підстави та зберегло за рахунок Дніпровської міської ради кошти в сумі 2 910 793,08 грн, які мало сплатити позивачу.
На підтвердження вищевикладеного надає копію акта обстеження земельної ділянки № 0354 від 30.06.2025 (а.с. 27-36), складеного Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 56.
Зазначеним актом установлено, що доступ до земельної ділянки вільний, заїзд здійснюється зі сторони червоної лінії вул. Набережна Заводська.
На земельній ділянці розташовано автозаправний комплекс, що складається з одноповерхової будівлі - операторської, перед якою встановлено металевий навіс на опорах, де розміщено 4 паливороздавальні колонки на бетонній основі, металевих підземних паливних резервуарів. При виїзді на земельній ділянці розташовано стаціонарний заправник газу з металевою ємністю для зберігання газу та роздавальною колонкою газу. На території автозаправної станції господарська діяльність з продажу пального, а також алкогольних напоїв та тютюнових виробів не здійснювалась.
Покриття земельної ділянки - асфальт та тротуарна плитка.
Площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,4291 га.
За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 432295486 від 20.06.2025, а.с. 25-26; відповідь № 1661238 від 12.08.2025, а.с. 81-82) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» з 16.03.2017 зареєстровані на праві власності за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 56 автозаправна станція з магазином (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1200921212101), а саме: АЗС з магазином літ. А-1 загальною площею 105,2 кв.м; навіс літ. Б; хоз. будівля (тимч.) літ В; №1 очисна споруда; № 2 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 3 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 4 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 5 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 6 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 8 колонка паливороздавальна; № 9 колонка паливороздавальна; № 10 колонка паливороздавальна; № 11 колонка паливороздавальна; № 12 пристрій прийому та зливу палива; № 13 цінове табло; № 14 ємність для зберігання зріджених вуглеводних газів; № 15 колонка газороздавальна; № 16 блискавковідвід; № 17 блискавковідвід; №18 блискавковідвід; № 19 яма вигрібна; № 20 септик; № 21 очисна споруда; № 22 очисна споруда; І - замощення; ІІ - замощення; ІІІ - замощення; ІV - замощення.
Позивач наголошує, що відповідач, набувши право власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформив речові права на вказану земельну ділянку. Дніпровська міська рада, посилаючись на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду, стверджує, що для застосування положень ст. 1212 Цивільного кодексу України не є обов'язковим установлення сформованості земельної ділянки.
Таким чином, позивач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» у період з 01.01.2022 до 10.07.2025 не сплачувало за користування земельною ділянкою за адресою: м. Дніпро, вул. Заводська Набережна, буд. 56 плату за землю в установленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Дніпровської міської ради, як власника земельної ділянки, кошти в розмірі орендної плати за землю.
На підтвердження своїх доводів позивач надав до суду такі докази:
- копію листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 22249/5/04-36-04-05-12 від 09.05.2025 (а.с. 37-40);
- копію листа Департаменту державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 25.06.2025 № 2506-3/25 (а.с. 41);
- копію звіту щодо визначення конфігурації меж, площі та розрахунку НГО земель комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади (а.с. 42-45);
- копію довідки Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради від 30.06.2025 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2022-2025 роки (а.с. 46);
- копію розрахунку Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2025 рік (а.с. 47);
- копію листа комісії Дніпровської міської ради № 1/5-252 від 07.07.2025 з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (з доказами направлення відповідачу, а.с. 48-50);
- копію протоколу № 8 від 10.07.2025 засідання комісії Дніпровської міської ради з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (а.с. 58-66);
- копію розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (а.с.67);
- копію листа Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради № 3/13-203 від 18.07.2025 (а.с. 70).
Відповідач не погоджується з доводами позивача, заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» вважає позовну заяву необґрунтованою, оскільки Дніпровська міська рада не довела фактичне використання відповідачем земельної ділянки саме площею 0,4291 га, за яку просить стягнути кошти.
Відповідач звертає увагу на суперечність інформації, зазначеної в акті обстеження земельної ділянки № 0354 від 30.06.2025 (а.с. 27-36), а саме: згідно з даними з державних реєстрів інформація про загальну площу земельної ділянки відсутня, проте в результаті обстеження встановлено площу в розмірі 0,4291 га. При цьому не вказано, яким чином визначено вказану площу земельної ділянки.
Зазначає, що відповідно до технічного паспорта автозаправної станції з магазином (а.с. 111-113) загальна площа під об'єктами складає 3 450,7 кв.м, що менше 0,4291 га (4 291 кв.м).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» зауважує, що до позову не долучені документи, передбачені законодавством (проєкт землеустрою або технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастрова зйомка, відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі) щодо визначення площі або/та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 56.
Крім того, відповідач заперечує проти нарахованого розміру безпідставно збережених коштів. Вважає, що позивачем не надані докази, що вказана земельна ділянка належить до виду цільового призначення з кодом 12.11 Для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» вважає, що позовна заява про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, площа та цільове призначення якої не визначені, не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється:
у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;
шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно з ч.ч. 6-7 ст. 791 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.
Земельні ділянки можуть бути об'єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об'єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Відповідно до ч. 9 ст. 791 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та її реєстрації в Державному земельному кадастрі.
Необхідність установлення сформованості земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру залежить від конкретних обставин справи.
Згідно зі ст. 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
На підставі ст. 204 Земельного кодексу України ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:
на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні;
на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;
на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;
на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
На підставі ст. 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку:
а) кадастровий номер;
б) площа;
в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця);
г) склад угідь;
ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);
д) нормативна грошова оцінка;
е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки;
є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;
ж) кадастровий план земельної ділянки;
з) дата державної реєстрації земельної ділянки;
и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;
і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
ї) дані про бонітування ґрунтів;
й) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів.
Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.
Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.
До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї.
Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються:
площа земельної ділянки;
зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності);
координати поворотних точок земельної ділянки;
лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки;
кадастровий номер земельної ділянки;
кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності);
межі земельних угідь;
межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту;
контури об'єктів нерухомого майна, меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж та точки водовиділу, розташовані на земельній ділянці;
межі частин земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація;
відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, прибережних захисних смуг і пляжних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (за наявності) та меж земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
відомості про встановлені межові знаки (у разі формування земельної ділянки).
Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід'ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.
Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі.
Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок), відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.
На підставі п. 24 Порядку до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки:
1) кадастровий номер згідно з пунктом 30 цього Порядку;
2) місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності);
3) опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності;
4) площа;
5) міри ліній по периметру;
6) координати поворотних точок меж;
7) дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі із зазначенням пунктів прив'язки;
8) дані про якісний стан земель та бонітування ґрунтів згідно з підпунктами 7 і 9 пункту 22 цього Порядку;
9) відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка, згідно з пунктами 21-23 цього Порядку;
10) цільове призначення (категорія земель, вид цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії земель):
категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку;
цільове призначення згідно з додатками 58, 59, 60;
101) код (номер) масиву земель сільськогосподарського призначення згідно з підпунктом 61 пункту 22 цього Порядку, до складу якого входить земельна ділянка;
102) код (номер) території, на якій розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об'єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності згідно з підпунктом 62 пункту 22 цього Порядку, до складу якого входить земельна ділянка;
103) код (номер) функціональної зони згідно з підпунктом 63 пункту 22 цього Порядку, до складу якого входить земельна ділянка;
11) склад угідь згідно з підпунктом 7 пункту 22 цього Порядку із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, їх облікових номерів, визначених відповідно до пункту 302 цього Порядку, ідентифікаторів об'єктів будівництва та закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
12) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки згідно з пунктом 23 цього Порядку;
121) обліковий номер меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі, до території обслуговування якої включена земельна ділянка;
13) відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди:
координати поворотних точок меж;
міри ліній по периметру;
площа;
вид земельного сервітуту згідно із статтею 99 Земельного кодексу України та його зміст;
інформація про документи, на підставі яких встановлено сервітут чи право суборенди (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації із землеустрою згідно із статтею 551 Закону України «Про землеустрій», найменування органу (особи), що його прийняв), електронні копії таких документів;
відомості про зареєстровані права сервітуту та суборенди відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
обліковий номер частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди, визначений згідно з пунктом 301 цього Порядку;
14) нормативна грошова оцінка:
значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку;
дата проведення нормативної грошової оцінки земель;
141) відомості про частину земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація:
координати поворотних точок меж;
міри ліній по периметру;
площа;
обліковий номер частини земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація, визначений згідно з пунктом 303 цього Порядку;
назва, код (номер) меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі, яка забезпечує гідротехнічну меліорацію частини земельної ділянки, визначений згідно з пунктом 28 цього Порядку;
142) відомості про назву, код (номер) меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі, які забезпечують гідротехнічну меліорацію частини відповідної земельної ділянки, визначений згідно з підпунктом 1 пункту 231 цього Порядку;
15) інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку:
назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників;
назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів;
інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку;
16) інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
17) відомості про контури, координати поворотних точок, назви, адреси будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікатори об'єктів будівництва та закінчених будівництвом об'єктів вносяться до Державного земельного кадастру також на підставі інформації, отриманої в порядку електронної інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва;
18) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з підпунктом 10 пункту 22 цього Порядку.
Відповідно до абз. 3 п. 50 Порядку дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.
На підставі п. 64 Порядку невід'ємною складовою частиною Поземельної книги є кадастровий план земельної ділянки - картографічний документ, який створюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 11 під час:
1) формування земельної ділянки;
2) надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 183 Земельного кодексу України основним із завдань землеустрою є встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Згідно з п.п. «д», «е» ч. 1 ст. 184 Земельного кодексу України землеустрій передбачає:
- складання проектів відведення земельних ділянок;
- встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.
Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України «Про землеустрій» план земельної ділянки - графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці.
Згідно з п. «в» ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:
а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;
б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою;
в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;
г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);
ґ) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою;
д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель;
е) розроблення комплексного плану території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» види документації із землеустрою:
а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
а1) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;
б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
б1) містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);
в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів;
г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
з) робочі проекти землеустрою;
і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;
л) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об'єктів;
м) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини.
На підставі ч.ч. 1-3 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об'єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає:
а) пояснювальну записку;
б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
в) розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
д) кадастровий план земельної ділянки.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:
а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) матеріали топографо-геодезичних робіт;
г) кадастровий план земельної ділянки;
ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
д) відомості про встановлені межові знаки.
Згідно зі ст. 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Кадастрова зйомка включає:
а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
ґ) виготовлення кадастрового плану.
Відповідно до п. 2.1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.02.2014 № 65, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2014 за № 395/25172, виконавець топографо-геодезичних і картографічних робіт повинен мати на праві власності чи інших законних підставах такі засоби обчислювальної та інформаційної техніки, технічні засоби, необхідні для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт:
супутникові геодезичні ГНСС-приймачі, високоточні і точні електронні тахеометри, теодоліти та нівеліри, гравіметри, комп'ютери та відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання робіт зі створення Державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, геодезичних мереж спеціального призначення, інженерно-геодезичних вишукувань;
цифрові аерокамери, аерофотоапарати, прилади для обробки аерофільмів та друку фотографій, сканери високої роздільної здатності, аналітичні та цифрові фотограмметричні прилади, точні та технічної точності тахеометри (електронні), теодоліти та нівеліри, комп'ютери та відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання аерофототопографічних робіт, топографічних зйомок, кадастрових зйомок, топографічних робіт для забезпечення основи різних кадастрів;
сканери високої роздільної здатності, обладнання для підготовки карт до видання, комп'ютери та спеціалізоване ліцензоване програмне забезпечення (геоінформаційні системи, система управління банком даних тощо) для виконання робіт зі створення (укладання, поновлення, підготовка до видання) карт (планів) у графічному, цифровому та електронному видах, робіт зі створення та ведення геоінформаційних систем, баз та банків даних.
Зважаючи на вищевикладені норми законодавства, визначення меж земельної ділянки необхідне для визначення площі земельної ділянки, що впливає на правильність визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Як указано в п. 4.7 постанови Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 904/2143/23, Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно насамперед з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд установив, що Дніпровська міська рада не довела належними та допустимими доказами (проєкт землеустрою або технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастрова зйомка, відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі) площу та цільове призначення земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна відповідача за адресою: м.Дніпро, вул. Набережна Заводська, 56, що позбавляє суд можливості перевірити правильність здійсненого позивачем нарахування безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Ураховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для задоволення позову Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» про стягнення 2910793,08 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позовної заяви Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» (18005, Черкаська область, м. Черкаси, бул.Шевченка, буд. 336А, код ЄДРПОУ 40264058) про стягнення 2 910 793,08грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою - відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 01.12.2025.
Суддя В.О. Дичко