01 грудня 2025 року м. Харків Справа № 917/1230/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.,
без виклику учасників справи,
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра", м. Полтава (вх. №2030 П/2),
на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.09.2025 (повне рішення складено 04.09.2025) у справі № 917/1230/25 (суддя Байдуж Ю. С.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м. Київ,
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра", м. Полтава,
про стягнення 8425,18грн
У червні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (далі - ПрАТ "СК "Уніка") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" (далі - ПрАТ "СК "Саламандра") про стягнення 8425,18грн страхового відшкодування (відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації). Також в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 7000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.09.2025 у справі №917/1230/25 позов задоволено повністю.
Стягнуто з ПрАТ "СК "Саламандра" на користь ПрАТ "СК "Уніка" 8425,18грн страхового відшкодування, 7000,00грн витрат на правову допомогу та 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Приймаючи рішення у даній справі, Господарський суд Полтавської області виходив з того, що правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з настанням страхової події та виплатою позивача на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є такими, що засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої особи у деліктному зобов'язанні. Тому у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу шкоду в сумі 8425,18грн (із розрахунку: 11625,18грн - 3200,00грн = 8425,18грн).
Тож суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача суми в розмірі 8425,18грн. Крім того, місцевий господарський суд вирішив питання про розподіл судових витрат, поклавши їх на відповідача.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що докази, надані на підтвердження їх понесення позивачем, підтверджують факт понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу на суму 7000грн.
Отже, суд зробив висновок, що витрати позивача на професійну правничу допомогу пов'язані з розглядом справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а отже такі витрати мають покладатися на відповідача у повному обсязі.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, відповідач - ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 04.09.2025 у справі №917/1230/25 в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00грн є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм процесуального права з огляду на те, що стягнуті судом витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними з ціною позову: 7000грн витрат на професійну допомогу при позовних вимогах на суму 8425,18грн.
Окрім того, як зазначає скаржник, дана справа не відзначається особливою складністю, так як предмет спору є типовим для відносин між страховими компаніями щодо страхового відшкодування, а обставини - стандартними для даної категорії справ.
Більше того, за твердженням апелянта, позивач не вдавався до досудового врегулювання спору, а звернувся одразу до суду, що може свідчити про зацікавленість в отриманні додаткової вигоди через стягнення непропорційно високих витрат на правничу допомогу.
До того ж, як зауважує скаржник, позивач, не вдавшись до досудового врегулювання спору та без відповідного звернення за страховим відшкодуванням до відповідача, фактично створив штучну ситуацію судового спору, тому в задоволенні його вимог про стягнення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції мав відмовити як в таких, що пов'язані з необґрунтованим та передчасним зверненням до суду за відсутності порушених прав позивача.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "СК "Саламандра" на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.09.2025 у справі №917/1230/25; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ПрАТ "СК "Саламандра" на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.09.2025 у справі №917/1230/25 буде розглядатися за правилами, встановленими ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
Копії ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження доставлено сторонам у справі через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.101-104 т. 1).
13.10.25 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду (вх.№12041).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.
За приписами ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що ціна позову у даній справі (8425,18грн) є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якого із учасників справи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Із досліджених судом матеріалів справи вбачається, що у червні 2025 року ПрАТ "СК "Уніка" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПрАТ "СК "Саламандра" про стягнення 8425,18грн страхового відшкодування. Крім того, позивач у позовній заяві також просить стягнути 2422грн витрат зі сплати судового збору та 7000грн витрат на правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.06.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та встановлено сторонам процесуальні строки на подання заяв по суті справи. Зокрема, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення цієї ухвали.
14.07.2025 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Полтавської області від ПрАТ "СК "Саламандра" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№9322 від 14.07.2025), в якому останній просить суд у задоволенні позову ПрАТ "СК "Уніка" відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що у позивача відсутній юридичний факт порушення його прав на момент подання позову, оскільки він не звертався до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування, до звернення до суду не подав заяву про виплату страхового відшкодування (з відповідними документами), тому позивач не може набути право на отримання страхового відшкодування.
Також відповідач звертає увагу на відсутність належного підтвердження факту страхування транспортного засобу, щодо якого заявлено про виплату, а отже і законність здійснення страхової виплати та права на звернення позивача з вимогою в порядку суброгації.
Щодо вимоги позивача про стягнення 7000грн витрат на правову допомогу відповідач зазначає, що вказана сума суперечить принципам співмірності судових витрат, оскільки такі витрати стали наслідком недобросовісної та формальної поведінки позивача, тому ПрАТ "СК "Саламандра" просить суд відмовити у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу або суттєво зменшити її розмір, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності.
За результатом розгляду позовних вимог Господарським судом Полтавської області від 04.09.2025 ухвалено оскаржуване рішення у справі №917/1230/25, яким позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 8425,18грн страхового відшкодування; 2422,40грн відшкодування витрат зі сплати судового збору; 7000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного перегляду у даному випадку є рішення місцевого господарського суду в частині стягнення витрат на правову допомогу, а тому в силу ч. 1 ст. 269 ГПК України суд здійснює апеляційний перегляд в межах заявлених доводів та вимог апеляційної скарги.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам в частині заявлених апеляційних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі №550/936/18 зазначила, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується зазвичай при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 1312 Конституції України, ст. 16 ГПК України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 4 ст. 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відтак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
При цьому, як зазначено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Як встановлено судом із матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представник позивача до позовної заяви додав належним чином засвідчені копії: договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, укладеним між АБ "Адвокатське бюро Олександра Лисова "Еквіт" та ПрАТ "СК "Уніка", додаткової угоди №4 від 07.01.2025, відповідно до яких АБ "Адвокатське бюро Олександра Лисова "Еквіт" зобов'язується надати клієнту (позивачу) правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зокрема, представництва та захист інтересів Клієнта у судах усіх рівнів та інстанцій.
Згідно з п.1 додатку №1 від 08.04.2025 до Договору про надання правової допомоги №1/20ю сторони визначили, що клієнт доручає АБ "Лисов2856 "Еквіт", в особі керуючого бюро, адвоката Білоконь І.В., надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників клієнта за цивільним та господарським судочинством, сума страхового відшкодування 11625,18грн (страхувальник АТ "Джей ті Інтернешнл Компані Україна" за страховим актом №27067980445). За надання АБ "Лисов2856 "Еквіт" Клієнту правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції Клієнт платить фіксовану суму гонорару адвоката в розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку витрат на правову допомогу від 08.04.2025 АБ "Лисов2856 "Еквіт" були надані позивачу послуги з надання правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції за фіксовану суму гонорару в розмірі 7000,00 грн (страхова справа №37386; страховий акт №27067980445, страхувальник АТ "Джей ті Інтернешнл Компані Україна").
В акті надання послуг №97 від 22.06.2025 сторони підтвердили, що АБ"Лисов2856 "Еквіт", в особі керуючого бюро, адвоката Білоконь І.В., було надано ПрАТ "СК "Уніка" правову (правничу) допомогу в суді першої інстанції по страховій справі №037386 (страховий акт №27067980445).
Вказана сума була сплачена позивачем на користь АБ "Лисов2856 "Еквіт", що підтверджується платіжною інструкцією №374 від 14.04.2025.
Інтереси позивача у межах справи №917/1230/25 в суді першої інстанції представляла адвокат Білоконь Інна Вікторівна, яка діяла на підставі ордеру серії АА №1393498 від 01.01.2024, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої (правової) допомоги ПрАТ "СК "Уніка" на підставі договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020 у Господарському суді Полтавської області.
Право на заняття Білоконь І.В. адвокатською діяльністю підтверджується відповідним свідоцтвом серії РН №1639 від 21.05.2019.
Водночас, судова колегія зазначає, що за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5 - 7, 9 ст.129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, звертаючи увагу на його практику, суд зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Як вже вказувалось раніше, господарський суд першої інстанції за результатом оцінки поданих позивачем документів, дійшов висновку про те, що понесення позивачем витрат на правову допомогу у сумі 7000 грн повністю відповідає критеріям, визначеним у ч. 4 ст. 126 ГПК України та є співмірним із обсягом наданої правової допомоги та складністю справи.
Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та зазначає, що суд не врахував наступних обставин.
Так, при розгляді справи в суді першої інстанції адвокатом позивача щодо суті спору було складено лише позовну заяву, а розгляд справи, враховуючи малозначність й ціну позову (8425,18грн), здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, що не вимагало витрат адвокатом свого часу на участь в судових засіданнях.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що вказана справа є типовою, має не складний предмет спору. Даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договору страхування. Ціна позову складає всього 8425,18грн.
Судова колегія зауважує, що уповноваженим представником позивача - ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" систематично подаються до господарських судів аналогічні за змістом (типові) позовні заяви, текст яких, за винятком сум та реквізитів сторін, повністю відтворює шаблонні формулювання, що свідчить про типовість цих справ, незначну складність, мінімальну кількість витраченого часу на складення відповідного процесуального документу для кваліфікованого юриста.
Підтвердженням цього є значна кількість справ, які перебувають у провадженні Господарського суду Полтавської області, наприклад, справа, №917/567/25, №917/583/25, №917/584/25, №917/585/25, №917/627/25 та інші.
Крім того, колегія суддів також зважає на те, що правова позиція позивача у даній справі є сталою, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин в ході розгляду справи не змінювалося, додаткового комплексного вивчення юридичної природи спірних правовідносин представником позивача не здійснювалось.
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі пов'язані з правом вимоги в порядку суброгації, врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тож великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають; матеріали справи не містять великої кількості документів (зібраних доказів), на дослідження б яких під час складення позовної заяви адвокат витратив значний час.
Колегія суддів звертає увагу, що у даній справі стягнуті судом першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу фактично становлять близько 80% від суми позовних вимог (7000,00 грн проти 8425,18грн), що не відповідає принципу пропорційності та розумності судових витрат у господарському судочинстві.
Зважаючи на характер та предмет спору, а також задоволені до стягнення суми у співвідношенні до заявлених витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що з урахуванням критеріїв, що ставляться законодавцем до визначення витрат на професійну правничу допомогу, визначені заявником до стягнення витрати у розмірі 7000,00 грн не можуть вважатись розумними, не є співмірними зі складністю справи та ціною позову, а заявлений розмір витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн для ПрАТ "СК"Саламандра" становитиме надмірний фінансовий тягар. Тому, з урахуванням встановлених у справі обставин та доводів, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції підлягають зменшенню до 3000,00 грн. Така сума, на переконання колегії суддів, є обґрунтованою, відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності її розміру, є співрозмірною зі складністю справи, результатом розгляду справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за доцільне зазначити, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу, тощо.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, з урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнутої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.09.2025 у справі № 917/1230/25 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 04.09.2025 у справі №917/1230/25 змінити, шляхом викладення абзацу 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" (код ЄДРПОУ 21870998, вул. Колективна, 10, м. Полтава, Полтавська область, 36019) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (код ЄДРПОУ 20033533, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В, м. Київ, 04112) 8425,18грн страхового відшкодування, 3000,00грн витрат на правову допомогу та 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору."
У решті - рішення Господарського суду Полтавської області від 04.09.2025 у справі № 917/1230/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286 -289 ГПК України.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Лакіза