ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
26 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5665/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
ОСОБА_1 - особисто та адвокат Риженко Д.О.
від ОСББ «МАЛОВСЬКИЙ» - Панчишина С.Ю. (голова комісії з припинення)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 (повний текст складено та підписано 12.06.2025, суддя Невінгловська Ю.М.,)
у справі №916/5665/24
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАЛОВСЬКИЙ»
про визнання недійсним рішень
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАЛОВСЬКИЙ» в якій якому просила визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» в період роботи ліквідаційної комісії оформлене протоколом № 1 від 26.01.2019 та рішення оформлене протоколом № 1 від 14.01.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що будучи співвласником багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , завчасно та в порядку встановленому чинним законодавством не отримала інформацію про проведення загальних зборів та відповідно не мала можливості належним чином реалізувати свої права співвласника багатоквартирного будинку.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 по справі №916/5665/24 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи було встановлено дотримання ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» порядку повідомлення співвласників будинку про проведення загальних зборів та порядку проведення загальних зборів 26.01.2019 та 14.01.2021. В свою чергу, позивачем не доведено належними та допустимим доказами фактів порушення її прав як співвласника будинку та впливу на її права та законні інтереси оспорюваних рішень.
До того ж, як відзначено місцевий господарським судом, співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі позивача, було належним чином повідомлено проведення оспорюваних зборів, а у зборах 26.01.2019, ОСОБА_1 брала участь та голосувала.
Не погодившись із вказаними рішеннями до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся позивач з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/5665/24 від 02.06.2025, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі та задовольнити позовні вимоги.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято за невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на наступне:
- статут відповідача було скасовано в 2011 році, а тому порядок діяльності ОСББ визначається саме законом та відповідними законодавчими актами, а не окремими рішеннями прийнятими об'єднанням;
- повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» мало бути здійснено у відповідності до Закону України "Про ОСББ" та Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку";
- оголошення про проведення загальних зборів 26.01.2019 не містить ініціатора проведення таких зборів, а тому не може вважатися належим повідомленням особи про загальні збори ОСББ;
- сама по собі явка певних співвласників на збори, на переконання апелянта, не є свідченням того, що вони, або інші співвласники, які на загальні збори не прибули, були належно повідомлені про їх скликання та/або проведення;
- суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність повідомлення про проведення загальних зборів 14.01.2021, яке фактично проводилося шляхом опитування;
- позивачка по справі була позбавлена можливості реалізувати свої права власника та взяти участь в голосування за питання порядку денного.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 відкрито апеляційне провадження у цій справи та призначено справу до розгляду на 08.10.2025.
У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Принцевської Н.М. у відпустці з 09.09.2025 по 10.10.2025, судове засідання по справі №916/5665/24 призначене на 08.10.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 13.10.2025 повідомлено учасників справи №916/5665/24 про те, що наступне судове засідання з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 відбудеться - 22.10.2025.
До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушень вимог закону при процедурі скликання та проведення загальних зборів співвласників ОСББ «Маловський», які відбулись 26.01.2019 та 14.01.2021 років, а також порушень під час голосування та прийняття рішень судом першої інстанції не встановлено, а отже підстав для задоволення апеляційної скарги з визначених позивачем обставин не має.
Під час судового засідання від 26.11.2025 представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, задля надання можливості ознайомлення з матеріалами справи.
Колегією суддів розглянуто та відхилено таке клопотання, з огляду на таке.
Статтею 216 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 202 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку, 22.10.2025 напередодні судового засідання, судом отримано клопотання представника позивача адвоката Риженка Д.О. про відкладення розгляду справи, яке було обґрунтовано тим, що він приймає участь у розгляді Приморський районним судом міста Одеси кримінальної справи №522/8200/18, яка призначена на 22.10.2025 о 16:00.
Ухвалою суду від 22.10.2025 клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи №916/5665/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 на 26.11.2025.
Відтак, колегія суддів вважає, що у представника позивача було достатньо часу задля ознайомлення з наявними матеріалами справи. При цьому, судова колегія зазначає, що учасники справи та їх представники наділені правом ознайомлення з матеріалами справи, як в електронному вигляді, так й у паперовому.
Однак, представник позивача не звертався до суду з заявами про ознайомлення з матеріалами справи у паперовому вигляді, ані про надання доступу до справи в електронному вигляді.
За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 76, 77 ГПК України).
Разом з тим, всупереч вищевказаним приписам ГПК України, представником позивача взагалі не надано доказів на підтвердження об'єктивної неможливості ознайомлення з наявними матеріалами справи до призначеного судового засідання.
До того ж, судова колегія наголошує на тому, що ОСОБА_1 особисто ознайомилась з наявними матеріалами справи, про що свідчить особистий підпис останньої на наявній у матеріалах справі заяві від 05.08.2025.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні, яке відбулось 26.11.2025 ОСОБА_1 та її представник підтримали доводи та вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.
Представник відповідача надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами та вимогами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 02.11.2005 по справі 2-6468 визнано право власності ОСОБА_1 на нежиле приміщення цокольного поверху №7 площею 47,5 кв.м. та підсобне приміщення цокольного поверху площею 4,0 кв.м. що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
26.11.2008 у будинку по АДРЕСА_1 було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маловський".
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2012 у справі №1527/6520/12 припинено юридичну особу - ОСББ "Маловський", що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, та призначено ліквідаційну комісію, встановлено строк роботи ліквідаційної комісії.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09.07.2013 у справі №523/6265/13-ц змінено голову ліквідаційної комісії та продовжено строк роботи ліквідаційної комісії.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.06.2014 у справі №523/6265/13-ц продовжено ліквідаційну процедуру з припинення ОСББ "Маловський" до зведення та затвердження ліквідаційного балансу.
.Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01.07.2016 у справі №523/6265/13-ц замінено ліквідатора голову ліквідаційної комісії ОСББ "Маловський" ОСОБА_2 на голову ліквідаційної комісії ОСББ "Маловський" ОСОБА_3 .
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є головою комісії з припинення або ліквідатором ОСББ "Маловський".
Рішенням загальних зборів ОСББ "Маловський", оформленим протоколом №1 від 08.02.2014, за першим питаннями порядку денного було прийнято рішення в подальшому на всіх загальних зборах, які будуть проводитися ОСББ "Маловський", враховувати 1 квартира - 1 голос без урахування площі та кількості проживаючих у приміщенні співвласників членів ОСББ "Маловський".
Рішенням загальних зборів ОСББ "Маловський", оформленим протоколом №1 від 08.02.2014, за четвертим питанням порядку денного було прийнято рішення про сповіщення щодо призначення загальних зборів співвласників будинку членів ОСББ "Маловський" шляхом розміщення оголошень на дошках оголошень, на вхідних дверях парадних, сповіщення за телефоном та поміщенням у поштові скриньки.
Рішенням загальних зборів ОСББ "Маловський", оформленим протоколом №1 від 26.01.2019, вирішено наступне:
1) В примусовому порядку зобов'язати боржників сплатити борги шляхом передбаченим законодавством.
2) Встановити з 01.01.2019 внески на управління багатоквартирним будинком (тарифи на УБ та ПТ) у розмірі 4 грн 07 коп.
3) Надати ліквідаційній комісії ОСББ "Маловський" права на володіння, користування та розпорядження спільною сумісною власністю будинку за адресою АДРЕСА_1 , балансоутримувачем якого є ОСББ "Маловський".
4) Встановити тариф у резервний та накопичувальний фонд капітального ремонту у розмірі 0,50 грн за 1 кв. м загальної площі жилого приміщення з 01.01.2019.
Також, рішенням загальних зборів ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» від 14.01.2021, яке оформлено Протоколу №1 вирішено:
- в примусовому порядку зобов'язати боржників сплатити борги шляхом передбаченим законодавством;
- у зв'язку з виниклою необхідністю збільшення розміру внесків на управління багатоквартирним будинком (тарифи УБ та ПТ) та їх затвердження згідно калькуляції зробленою Асоціацією “Одеська житлова спілка» у розмірі 5,10 грн. за 1 кв.м. жилої площі або за бажанням власників жилих та нежилих приміщень будинку збільшених відносно калькуляції запропонованої до розгляду, встановлено з 01 лютого 2021 внески на управління багатоквартирним будинком (тарифи на УБ та ПТ) у розмірі 5,10 грн.
Позивач просить визнати недійсними вищевказані рішення загальних зборів ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» 26.01.2019 та від 14.01.2021 та в обґрунтування підстав заявлених позовних вимог зазначає, що не була належним чином сповіщена про проведення таких зборів, не приймала в них участь, відповідно не мала можливості належним чином реалізувати свої права співвласника багатоквартирного будинку.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмовив у їх задоволенні в повному обсязі.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дослідивши наявні матеріали справи, доводи та заперечення сторін, зазначає наступне.
Частинами 1, 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підстави позову становлять ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
В свою чергу, на суд покладений обов'язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, зазначені норми закону визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.
Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників (див. постанову Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/1261/21).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб. Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. При цьому Верховний Суд зазначив про те, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників (див. постанову Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № № 916/3574/21).
Заявляючи позов про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку позивач має довести (підтвердити) в установленому законом порядку протиправність рішення та, яким чином оспорюване ним рішення порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Отже, суд має з'ясувати чи було порушено право позивача, і у чому саме полягає таке порушення та яким чином може бути відновлено у цьому спорі, і у залежності від встановлених обставин справи вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його захисту (див. постанову Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 916/2929/22).
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (див. постанову Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 917/1531/21).
Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі № 917/1891/21 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо оскарження рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Відносини у ОСББ мають свою специфіку, яка істотно відрізняє їх від відносин у рамках товариств з обмеженою відповідальністю та інших господарських товариств, які створюються з метою отримання прибутку (постанова Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №924/560/23).
У постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 Верховний Суд звертав увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Як вже було вказано вище, наявність власного порушеного права позивач вбачає у не повідомленні його про проведення оспорюваних загальних зборів, не можливість через це взяти в них участь в таких зборах, висловити власні пропозиції, заперечення тощо.
Так, згідно з 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» (тут і надалі редакції яка була чинною станом на момент проведення загальних зборів ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» а саме 26.01.2019 та в період з 14.01.2021 по 28.01.2021), предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.
Статтею 6 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» передбачені права співвласників багатоквартирного будинку, до яких зокрема відноситься право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника та право ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії. Крім того, частина 2 даної статті визначає, що реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Водночас статті 7 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначені обов'язки співвласників багатоквартирного будинку, до яких відноситься: 1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; 2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; 3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; 4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; 5) виконувати рішення зборів співвласників; 6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; 7) відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку; 8) додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства; 9) забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; 10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем.
Згідно з ч. 3-6 ст. 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону. Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Так, рішенням загальних зборів ОСББ "Маловський", оформленим протоколом №1 від 08.02.2014, серед іншого, було визначено, що про сповіщення щодо призначення загальних зборів співвласників будинку членів ОСББ "Маловський" буде здійснюватися шляхом розміщення оголошень на дошках оголошень, на вхідних дверях парадних, сповіщення за телефоном та поміщенням у поштові скриньки.
Також, даним рішенням визначено, що на всіх загальних зборах, які будуть проводитися ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» враховувати 1 квартира - 1 голос без урахування площі та кількості проживаючих у приміщенні співвласників членів ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ».
Зазначене рішення ОСББ №1 від 08.02.2014 не оскаржувалось, прийнятий на ньому порядок голосування співвласниками будинку на наступних зборах не переглядався, отже 08.02.2014 співвласники багатоквартирного будинку погодили порядок повідомлення про загальні збори та обрахунок голосів при голосуванні на наступних зборах.
Як свідчать наявні матеріали справи, про скликання загальних зборів, призначених на 26.01.2019, відповідачем належним чином було повідомлено позивача, тобто у спосіб визначений рішенням загальних зборів ОСББ “Маловський» від №1 від 08.02.2014, зокрема відповідно до копії оголошення яке міститься в матеріалах справи (а.с.81), ліквідаційна комісія ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» повідомляла про проведення 26.01.2019 з 12:00 год. по 14:00 год. загальних зборів співвласників будинку - членів ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» у підвальному приміщенні першої парадної будинку. Також дане оголошення містило перелік питань що виносились на порядок денний таких зборів.
Як свідчить наявна у матеріалах справи копія Виписки з Додатку №1 до даного протоколу загальних зборів, ОСОБА_1 проголосувала щодо рішення про другому питанню повістки зборів - не згодна.
Наведене, відповідно спростовує твердження позивача про те, що її не було повідомлено про проведення загальних зборів, які відбулись 26.01.2019, а також те, що вона не приймала участі у них.
Колегія суддів також зауважує, що прибуття співвласників будинку на збори 26.01.2019, їх голосування, є свідченням того, що співвласники будинку були обізнані (повідомлені) про збори, самі збори відбулись, на них були прийняті відповідні рішення більшістю голосів.
Доказів того, що позивача не було допущено до участі у загальних зборах до матеріалів справи не надано, отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачем не було доведено обставин недотримання відповідачем порядку (способу) повідомлення позивача про проведення загальних зборів.
Слід також відзначити, що в протоколі № 1 від 26.01.2019 загальних зборів ОСББ зазначено про загальну кількість співвласників жилих та не жилих приміщень - 85 та про 8 користувачів жилих та не жилих приміщень, які не мають вирішального голосу.
У загальних зборах 26.01.2019 за визначеним порядком денним у голосуванні приймали участь 65 голосів, при цьому по всім питанням порядку денного “за» проголосував 61 голос, “проти» - 4 голоси, що свідчить про наявність кворуму при прийнятті рішень даних загальних зборів.
З огляду на таке, порушень вимог закону при процедурі скликання та проведення загальних зборів співвласників ОСББ “Маловський», які відбулись 26.01.2019, а також порушень під час голосування та прийняття рішень колегію суддів не встановлено.
Щодо заявлених позивачем вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» оформлених протоколом №1 від 28.01.2021, судова колегія зазначає наступне.
У відповідності до наявної в матеріалах справи копії Оголошення, ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» повідомляв співвласників будинку, що у відповідності до ст. 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» проводиться щоденний почерговий прийом співвласників будинку у підвальному приміщенні першої парадної будинку з 10:00 год. до 19:00 год. та письмові заяви співвласників будинку. Також було повідомлено про проведення в період з 14 січня 2021 по 28 січня 2021 року у даному підвальному приміщенні ознайомлення з повісткою зборів, з калькуляцією тарифі, підписання документів та приймання заяв.
Згідно з Випискою з Акту про оприлюднення оголошення про проведення загальних зборів співвласників будинку в період з 14 по 28 січня 2021 року, комісія у складі представників ОСББ за участі співвласників будинку склали цей Акт про те, що на підставі рішення ліквідкомісії ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» (ініціатори) про скликання загальних зборів співвласників будинку по АДРЕСА_1 були підготовлені та 01.01.2021 розклеєні оголошення про проведення загальних зборів в період з 14 по 28 січня 2021, у парадних №1 та №2 на дошках оголошень на першому поверсі, на вхідних дверях з виходу та входу, частину мешканців будинку повідомлено особисто, за телефоном та шляхом вкладення оголошень в поштові скриньки.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Протоколу №1 загальних зборів ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ», рішенням загальних зборів ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» було зокрема вирішено:
- по першому питанню, в примусовому порядку зобов'язати боржників сплатити борги шляхом передбаченим законодавством;
- по другому питанню, у зв'язку з виниклою необхідністю збільшення розміру внесків на управління багатоквартирним будинком (тарифи УБ та ПТ) та їх затвердження згідно калькуляції зробленою Асоціацією “Одеська житлова спілка» у розмірі 5,10 грн. за 1 кв.м. жилої площі або за бажанням власників жилих та нежилих приміщень будинку збільшених відносно калькуляції запропонованої до розгляду, встановлено з 01 лютого 2021 внески на управління багатоквартирним будинком (тарифи на УБ та ПТ) у розмірі 5,10 грн.
Як вбачається за даного Протоколу, по другому питанню голосування відбувалося шляхом письмового поіменного опитування, за яким було проголосовано “за» - 71 тобто 84 відсотків від загальної кількості співвласників жилих та не жилих приміщень 85 осіб, та 8 користувачів жилих та не жилих приміщень з правом дорадчого голосу; “проти» - 0 осіб; “утримався» - 0 осіб.
У вказаних зборах взяли участь в голосуванні більше ніж 2/3 осіб від загальної кількості співвласників будинку, що вимагається згідно з Протоколом загальних зборів №1 від 26.012019, для визнання письмового опитування таким, що відбулося, а рішення загальних зборів таким що було прийнято.
Як вбачається з копії Виписки з Реєстру співвласників будинку, серед співвласників будинку які брали участь у загальних зборах в період з 14.01.2021 по 28.01.2021 ОСОБА_1 як власниця нежитлового приміщення № 7а в даному будинку, участі в загальних зборах співвласників будинку в даний проміжок часу не брала.
Також в матеріалах справи наявна копія оголошення про прийняті загальними зборами ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» рішення 26.01.2019.
30.01.2021 комісія у складі представників ліквідкомісії ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» за участю співвласників будинку склали Акт про оприлюднення оголошення по прийняттю рішень загальних зборів співвласників ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» в період з 14 по 28 січня 2021 року, про те, що були розклеєні оголошення по прийнятим рішенням загальних зборів співвласників будинку в період з 14 по 28 січня 2021 року у парадних №1 та №2 на дошках оголошень на першому поверсі, на вхідних дверях з виходу та входу, частину мешканців будинку повідомлено особисто, за телефоном шляхом вкладення оголошень в поштові скриньки. Даний акт підписано за участі представників ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» та співвласників будинку.
Вищенаведене свідчить про те, що позивача було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів, які відбулись 28.01.2021.
Доказів того, що позивача будь-яким чином не було допущено до участі у загальних зборах, які були проведені в період з 14 по 28 січня 2021 року шляхом проведення письмового опитування співвласників, наявні матеріали справи не містять, а позивачем не надано.
При цьому, як вже було вказано вище, на вказаних загальних зборах від 28.01.2021 був наявний кворум.
Верховний Суд у постанові від 01.09.2023 по справі №909/1154/21 дійшов висновку, що обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними. Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та /або факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх. Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.
З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення позивача про проведення оспорюваних загальних зборів, відсутність порушень, які є обов'язковими підставами для визнання недійними рішень загальних зборів ОСББ, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог.
При цьому, судом апеляційної інстанції відхиляються твердження позивача про те, що під час скликання та проведення оспорюваних загальних зборів було порушено права та інтереси інших співвласників багатоквартирного будинку, оскільки у даному випадку ОСОБА_1 не є особою, яка у відповідності до вимог чинного законодавства, наділена повноваженнями на звернення до суду на захист інтересів інших осіб (співвласників багатоквартирного будинку).
Колегія суддів також відхиляє твердження апелянта про те, що у даному випадку до спірних правовідносин мають бути застосовані положення Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", з огляду на таке.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Отже, вказаний Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Підстави для припинення ОСББ передбачені у статті 28 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, згідно якої об'єднання (асоціація) вважається припиненим з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об'єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.
Частинами першою, другою статті 104 ЦК передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до частини першої статті 110 ЦК юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Як вже було вказано вище, Суворовський районний суду м. Одеси рішенням від 21.04.2011 у справі №2-291/11 визнав недійсним рішення установчих зборів від 13.11.2008 щодо створення ОСББ "Маловський" та визнав недійсним статут ОСББ "Маловський", який зареєстровано у виконавчому комітеті Одеської міської ради в реєстрі №186 від 26.11.2008.
Врахувавши вищенаведені обставини щодо визнання недійсним статуту ОСББ "Маловський", діяльність відповідача не може регулюватись статутом останнього, оскільки такий відсутній (у зв'язку із скасуванням у судовому порядку).
При цьому, відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 105 ЦК учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Аналіз частини третьої статті 105 ЦК свідчить, що лише учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора чи покладають здійснення відповідних функцій на орган управління юридичної особи, а також встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Норми частини третьої статті 105 ЦК є імперативними в тому сенсі, що: (1) ніхто більше, крім вказаних у ній суб'єктів, не вправі призначати ліквідаційну комісію (ліквідатора) чи покладати їх функції на орган управління відповідної юридичної особи; (2) вказані у ній суб'єкти (учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи) зобов'язані не тільки встановити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, а й чітко визначитися із спеціальним органом з такого припинення, тобто або призначити ліквідаційну комісію, або призначити ліквідатора, або покласти ці функції на орган управління відповідної юридичної особи.
При цьому, в законі по суті проводиться аналогія між спеціальним органом з припинення (ліквідації) юридичної особи та органом управління цієї юридичної особи, що дозволяє стверджувати, що спеціальний орган з припинення (ліквідації) юридичної особи за своєю правовою природою є спеціальним тимчасовим органом відповідної юридичної особи, функції якого полягають у здійсненні усього комплексу заходів щодо припинення (ліквідації) юридичної особи. Тобто такий орган (ліквідаційна комісія) здійснює з певною метою (ліквідації юридичної особи) управління діяльністю такої юридичної особи.
Рішенням від 20.09.2012 у справі №1527/6520/12 Суворовський районний суду м.Одеси припинив юридичну особу - ОСББ "Маловський", що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, призначив ліквідаційну комісію та встановив строк роботи ліквідаційної комісії.
Тобто, з моменту ухвалення вищезазначеного рішення суду про припинення вказаної юридичної особи та призначення ліквідаційної комісії управління справами саме ОСББ "Маловський" здійснює спеціальний тимчасовий орган - ліквідаційна комісія, яка діє та приймає відповідні рішення згідно із нормами ЦК щодо ліквідації юридичної особи, адже Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не містить спеціальних норм щодо процедури ліквідації ОСББ, а саме щодо діяльності та повноважень ліквідаційної комісії ОСББ, яке перебуває в процедурі ліквідації.
Отже, діяльність ОСББ "Маловський", яке перебуває в процедурі ліквідації понад 10 років (така діяльність повинна здійснюватися щодо проведення заходів стосовно ліквідації юридичної особи), регулюється загальними нормами цивільного законодавства (ЦК) щодо процедури його ліквідації (проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи), на неї не розповсюджуються норми Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, зокрема щодо порядку скликання та проведення загальних зборів співвласників, повідомлення (встановлення іншого порядку повідомлення) співвласників про проведення таких зборів, підрахунку голосів, кворуму тощо.
Прийняті під час ліквідації ОСББ рішення власників приміщень багатоквартирного будинку не можна розцінювати як рішення співвласників ОСББ, навіть за умови, що вони так поіменовані, а відтак відсутні підстави для застосування до правовідносин сторін норм Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Разом з тим, оскільки спірні рішення за своєю правовою природою є рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку, то до відповідних правовідносин сторін слід застосовувати саме Закон України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку".
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 по справі №916/2929/22 в якій предметом оскарження також було рішення загальних зборів ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» оформлене протоколом № 1 від 26.01.2019, за позовом іншого співвласника багатоквартирного будинку.
Не заслуговують на увагу й твердження апелянта про неповідомлення її про проведення оспорюваних загальних зборів, оскільки як вже було вказано вище та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСББ “МАЛОВСЬКИЙ» у порядку передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", а також визначеному рішенням загальних зборів ОСББ «Маловський», оформленим протоколом №1 від 08.02.2014, було належним чином повідомлено усіх співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі й позивача, про проведення загальних зборів, шляхом розміщення відповідного оголошення.
Судова колегія також вважає, що прибуття співвласників багатоквартирного будинку на збори, в тому числі і позивачки (загалі збори від 2019), їх голосування, є свідченням того, що співвласники будинку були обізнані (повідомлені) про збори, самі збори відбулись, на них були прийняті відповідні рішення більшістю голосів.
З огляду на таке, порушення наведені апелянтом не знайшли свого підтвердження, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 по справі №916/5665/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 01.12.2025.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.